Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Mazama gouazoubira | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Mazama gouazoubira (G. Fischer [von Waldheim], 1814) | ||||||||||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Subulo gouazoubira | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Mazama gouazoubira (Мазама сіра) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).
Опис
Довжина голови і тіла 882–1060 мм, довжина хвоста 83–190 мм, довжина вух 95–121 мм; висота плеча 500–650 мм, вага 11–25 кг. Самці мають прості роги приблизно 70–100 мм у довжину.
У Бразилії регіональні, екологічні та індивідуальні варіації в забарвленні M. gouazoubira часто повідомлялися. Світлі й коричневі кольори переважають у особин, що живуть у степу, в той час як лісові популяції, як правило, темніші й посивілі; значні індивідуальні відмінності існують у межах однієї популяції. Нижні сторони хвоста білого кольору. Самці цього виду, мабуть скидають роги кожні 18–24 місяці, але з великою індивідуальною мінливістю.M. gouazoubira можна легко відрізнити від найближчих видів, від Mazama nemorivaga за його помаранчевим крупом і спинною стороною хвоста, великими округлими вухами, дрібними очима і орбітальними порожнинами, на відміну від цього останнього виду який має шоколадно-коричневий круп і спинну сторону хвоста, маленькі загострені вуха, великі очі й великі орбітальні порожнини.
Поширення
Вид знаходиться на схід від сухого регіону перед Андами в Аргентині і Болівії до узбережжя Атлантичного океану на заході (Бразилія; Парагвай); його північна межа знаходиться на південь від регіону Амазонки, а південна межа включає в себе весь Уругвай і до провінції Ентре-Ріос в Аргентині. Популяції, здається, знижуються в зв'язку з просуванням людських популяцій. У Бразилії щільності 0,35–1 особин/ км² були знайдені (Pinder 1997); в Болівії щільності 5–12 особин/км² були знайдені (Rivero et al. 2004). Цей вид зустрічається від помірно вологих до посушливих районах, де є ділянки рідколісся або чагарника. M. gouazoubira відсутні в районі Амазонки, вид уникає густих лісів, хоча займає краї лісу. Він не живе в відкритих місцях, але будуть харчуватися в цих областях, в тому числі багатьох видів сільськогосподарських плантацій, якщо покриття дерев є поблизу.
Поведінка
Їсть велику різноманітність видів рослин, а також фруктів в залежності від регіону, пори року та наявності фруктів. Вони використовують коріння, гілочки, квіти, бруньки, кору і листя дерев і чагарників, деякі сезонно, а інші цілорічно. Оскільки сірі мазами плодоїдні, вони розсіюють насіння з різних дерев і чагарників.Сірі мазами, як правило, поодинокі тварини. Рідко вони були помічені в групах по три особини. Вони часто відвідують щільне рослинне покриття протягом дня, але з'являються в нічний час у відкриту, щоб годуватися. Один зі способів спілкування, який був вивчений в сірих мазам це запахове маркування (сечовипускання, дефекація, тертя лобом). Ці олені, ймовірно, використовують деяку вокалізацію для спілкування, візуальні сигнали і пози можуть бути важливі також. Помічено, що самиці й молодь відзначені частіше в ядрі їх ділянки проживання в порівнянні з самцями, які часто помічених за межами своїх ділянок. Хижаками для виду є Leopardus pardalis, Panthera onca, Puma concolor, Canis lupus familiaris, Homo sapiens, Falconiformes.
Відтворення
Розмноження відбувається майже цілий рік з дітонародженням у всі місяці, крім травня, червня та липня в Аргентині і Болівії і корелює з сезонами дощів у Бразилії. Період вагітності — 7 місяців. Зазвичай одне дитинча народжується, близнюки є рідкісними.
Загрози та охорона
В Аргентині населення, як правило, знижується через тиск полювання і втрати місць проживання. У Болівії населення, схоже, залишаючись постійним, незважаючи на великий тиск полювання. У Бразилії це найчисленніший вид оленів у країні, але населення скорочується в деяких районах (Ріо-Гранде-ду-Сул, Ріо-де-Жанейро). У Парагваї, населення в цілому залишаються незмінними, але цей вид зник з недавно урбанізованих зон і зон високої щільності людини. Загалом чисельність тварини зменшується через тиск полювання, вбивства собаками, а також втрати місця існування.
Вид зустрічається в ряді охоронних районів по всьому ареалу: 5 національних парків і 9 провінційних заповідників у Аргентині; майже у всі національні парки і приватні заповідники в Парагваї; 7 національних охоронних районів в Болівії, а також численні природоохоронні території в Бразилії. Полювання є незаконним у багатьох місцях (кілька аргентинських провінцій, наприклад), але заборони не застосовуються.
Джерела
- Haralson, C. 2004. "Mazama gouazoubira" (On-line), Animal Diversity Web [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mazama gouazoubiraOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Olenepodibni Artiodactyla Rodina Olenevi Cervidae Pidrodina CapreolinaeRid MazamaVid M gouazoubiraBinomialna nazvaMazama gouazoubira G Fischer von Waldheim 1814 ArealSinonimiSubulo gouazoubiraPosilannyaVikishovishe Mazama gouazoubiraVikividi Mazama gouazoubiraEOL 129579ITIS 898200MSOP 29620 Mazama gouazoubira Mazama sira vid ssavciv z rodini Olenevi Cervidae OpisDovzhina golovi i tila 882 1060 mm dovzhina hvosta 83 190 mm dovzhina vuh 95 121 mm visota plecha 500 650 mm vaga 11 25 kg Samci mayut prosti rogi priblizno 70 100 mm u dovzhinu U Braziliyi regionalni ekologichni ta individualni variaciyi v zabarvlenni M gouazoubira chasto povidomlyalisya Svitli j korichnevi kolori perevazhayut u osobin sho zhivut u stepu v toj chas yak lisovi populyaciyi yak pravilo temnishi j posivili znachni individualni vidminnosti isnuyut u mezhah odniyeyi populyaciyi Nizhni storoni hvosta bilogo koloru Samci cogo vidu mabut skidayut rogi kozhni 18 24 misyaci ale z velikoyu individualnoyu minlivistyu M gouazoubira mozhna legko vidrizniti vid najblizhchih vidiv vid Mazama nemorivaga za jogo pomaranchevim krupom i spinnoyu storonoyu hvosta velikimi okruglimi vuhami dribnimi ochima i orbitalnimi porozhninami na vidminu vid cogo ostannogo vidu yakij maye shokoladno korichnevij krup i spinnu storonu hvosta malenki zagostreni vuha veliki ochi j veliki orbitalni porozhnini PoshirennyaVid znahoditsya na shid vid suhogo regionu pered Andami v Argentini i Boliviyi do uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu na zahodi Braziliya Paragvaj jogo pivnichna mezha znahoditsya na pivden vid regionu Amazonki a pivdenna mezha vklyuchaye v sebe ves Urugvaj i do provinciyi Entre Rios v Argentini Populyaciyi zdayetsya znizhuyutsya v zv yazku z prosuvannyam lyudskih populyacij U Braziliyi shilnosti 0 35 1 osobin km buli znajdeni Pinder 1997 v Boliviyi shilnosti 5 12 osobin km buli znajdeni Rivero et al 2004 Cej vid zustrichayetsya vid pomirno vologih do posushlivih rajonah de ye dilyanki ridkolissya abo chagarnika M gouazoubira vidsutni v rajoni Amazonki vid unikaye gustih lisiv hocha zajmaye krayi lisu Vin ne zhive v vidkritih miscyah ale budut harchuvatisya v cih oblastyah v tomu chisli bagatoh vidiv silskogospodarskih plantacij yaksho pokrittya derev ye poblizu PovedinkaYist veliku riznomanitnist vidiv roslin a takozh fruktiv v zalezhnosti vid regionu pori roku ta nayavnosti fruktiv Voni vikoristovuyut korinnya gilochki kviti brunki koru i listya derev i chagarnikiv deyaki sezonno a inshi cilorichno Oskilki siri mazami plodoyidni voni rozsiyuyut nasinnya z riznih derev i chagarnikiv Siri mazami yak pravilo poodinoki tvarini Ridko voni buli pomicheni v grupah po tri osobini Voni chasto vidviduyut shilne roslinne pokrittya protyagom dnya ale z yavlyayutsya v nichnij chas u vidkritu shob goduvatisya Odin zi sposobiv spilkuvannya yakij buv vivchenij v sirih mazam ce zapahove markuvannya sechovipuskannya defekaciya tertya lobom Ci oleni jmovirno vikoristovuyut deyaku vokalizaciyu dlya spilkuvannya vizualni signali i pozi mozhut buti vazhlivi takozh Pomicheno sho samici j molod vidznacheni chastishe v yadri yih dilyanki prozhivannya v porivnyanni z samcyami yaki chasto pomichenih za mezhami svoyih dilyanok Hizhakami dlya vidu ye Leopardus pardalis Panthera onca Puma concolor Canis lupus familiaris Homo sapiens Falconiformes VidtvorennyaRozmnozhennya vidbuvayetsya majzhe cilij rik z ditonarodzhennyam u vsi misyaci krim travnya chervnya ta lipnya v Argentini i Boliviyi i korelyuye z sezonami doshiv u Braziliyi Period vagitnosti 7 misyaciv Zazvichaj odne ditincha narodzhuyetsya bliznyuki ye ridkisnimi Zagrozi ta ohoronaV Argentini naselennya yak pravilo znizhuyetsya cherez tisk polyuvannya i vtrati misc prozhivannya U Boliviyi naselennya shozhe zalishayuchis postijnim nezvazhayuchi na velikij tisk polyuvannya U Braziliyi ce najchislennishij vid oleniv u krayini ale naselennya skorochuyetsya v deyakih rajonah Rio Grande du Sul Rio de Zhanejro U Paragvayi naselennya v cilomu zalishayutsya nezminnimi ale cej vid znik z nedavno urbanizovanih zon i zon visokoyi shilnosti lyudini Zagalom chiselnist tvarini zmenshuyetsya cherez tisk polyuvannya vbivstva sobakami a takozh vtrati miscya isnuvannya Vid zustrichayetsya v ryadi ohoronnih rajoniv po vsomu arealu 5 nacionalnih parkiv i 9 provincijnih zapovidnikiv u Argentini majzhe u vsi nacionalni parki i privatni zapovidniki v Paragvayi 7 nacionalnih ohoronnih rajoniv v Boliviyi a takozh chislenni prirodoohoronni teritoriyi v Braziliyi Polyuvannya ye nezakonnim u bagatoh miscyah kilka argentinskih provincij napriklad ale zaboroni ne zastosovuyutsya DzherelaHaralson C 2004 Mazama gouazoubira On line Animal Diversity Web 21 veresnya 2016 u Wayback Machine angl angl