Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Запашниця потрійна (Mannia triandra) — вид печіночників родини айтонієвих.
| Запашниця потрійна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Marchantiopsida |
| Порядок: | Маршанціальні (Marchantiales) |
| Родина: | Айтонієві (Aytoniaceae) |
| Рід: | Запашниця (Mannia) |
| Вид: | M. triandra |
| Біноміальна назва | |
| Mannia triandra (Scop.) , 1975 | |
Характеристики
Серцеподібний лопатевий і розгалужений талом синювато-зелений, шириною 2–3 міліметри і довжиною 1–2 сантиметри, краї талому плоскі. Рослини не мають запаху. На поверхні талома дихальні отвори підняті й оточені одним-трьома рядами клітин. Синювата нижня сторона талому зрідка вкрита світло-зеленими або блідо-червоними черевними лусочками. У поперечному розрізі талом приблизно в п'ять разів більший за його висоту. Асиміляційна тканина (дихальні порожнини) займає верхню (дорзальну) половину посередині і всю товщу талома по краях. Розподіл за статтю автодомний. Зрілі спори мають розмір від 60 до 70 мікрометрів, коричневі та з нечіткими плямами. Рослини недовговічні й гинуть після дозрівання спор — це відбувається з весни до літа. Старі й мертві таломи мають отвори, тому що дихальні порожнини розриваються.
Поширення
У Європі основний центр поширення виду знаходиться в Австрійських Альпах. Окрім центральноєвропейських місць, про них також повідомляють зі сходу Північної Америки. Mannia triandra росте, з одного боку, в тінистих, вологих, захищених тріщинах скель на вапняному детриті та на ґрунті, у тому числі на відкритих жирних ґрунтах, а з іншого боку — особливо на великих висотах — також у спекотних, південних місцях.
Джерела
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey, J. Döring: Moosflora. 4. Auflage, UTB Verlag, 2004,
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapashnicya potrijna Mannia triandra vid pechinochnikiv rodini ajtoniyevih Zapashnicya potrijnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Viddil Pechinochniki Marchantiophyta Klas MarchantiopsidaPoryadok Marshancialni Marchantiales Rodina Ajtoniyevi Aytoniaceae Rid Zapashnicya Mannia Vid M triandraBinomialna nazvaMannia triandra Scop 1975HarakteristikiSercepodibnij lopatevij i rozgaluzhenij talom sinyuvato zelenij shirinoyu 2 3 milimetri i dovzhinoyu 1 2 santimetri krayi talomu ploski Roslini ne mayut zapahu Na poverhni taloma dihalni otvori pidnyati j otocheni odnim troma ryadami klitin Sinyuvata nizhnya storona talomu zridka vkrita svitlo zelenimi abo blido chervonimi cherevnimi lusochkami U poperechnomu rozrizi talom priblizno v p yat raziv bilshij za jogo visotu Asimilyacijna tkanina dihalni porozhnini zajmaye verhnyu dorzalnu polovinu poseredini i vsyu tovshu taloma po krayah Rozpodil za stattyu avtodomnij Zrili spori mayut rozmir vid 60 do 70 mikrometriv korichnevi ta z nechitkimi plyamami Roslini nedovgovichni j ginut pislya dozrivannya spor ce vidbuvayetsya z vesni do lita Stari j mertvi talomi mayut otvori tomu sho dihalni porozhnini rozrivayutsya PoshirennyaU Yevropi osnovnij centr poshirennya vidu znahoditsya v Avstrijskih Alpah Okrim centralnoyevropejskih misc pro nih takozh povidomlyayut zi shodu Pivnichnoyi Ameriki Mannia triandra roste z odnogo boku v tinistih vologih zahishenih trishinah skel na vapnyanomu detriti ta na grunti u tomu chisli na vidkritih zhirnih gruntah a z inshogo boku osoblivo na velikih visotah takozh u spekotnih pivdennih miscyah DzherelaJan Peter Frahm Wolfgang Frey J Doring Moosflora 4 Auflage UTB Verlag 2004 ISBN 3 8252 1250 5 Heribert Kockinger Die Horn und Lebermoose Osterreichs Anthocerotophyta und Marchantiophyta Catalogus Florae Austriae II Teil Heft 2 ISBN 978 3 7001 8153 8