MS-DOS (акронім від англ. Microsoft Disk Operating System) — операційна система із родини DOS, розроблена фірмою Microsoft — комерційна операційна система фірми Microsoft для IBM PC-сумісних персональних комп'ютерів. MS-DOS — найвідоміша ОС із сімейства DOS, що у минулому встановлювалась на більшість IBM PC-сумісних комп'ютерів. З часом була замінена на ОС сімейства Windows 9x та Windows NT.
Приклад інтерфейсу командного рядка системи MS-DOS, показує, що поточна директорія — коренева директорія диску C. | |
Розробник | Microsoft |
---|---|
Родина ОС | DOS |
Робочий стан | припинений/історичний |
Вихідна модель | закрита |
Початковий випуск | 1981 |
Останній випуск | 8.0 / 14 вересня 2000 |
Репозиторій |
|
Мови | Multilanguage |
Платформи | x86 |
Тип ядра | монолітне |
Інтерфейс користувача | інтерфейс командного рядка, текстовий |
Ліцензія | власницьке програмне забезпечення |
www.microsoft.com/resources/documentation/windows/xp/all/proddocs/en-us/windows_dos_overview.mspx |
MS-DOS була створена в 1981 році і в ході її розвитку було випущено вісім великих версій (1.0, 2.0 і т. д.) та два десятки проміжних (3.1, 3.2 і т. ін.), поки у 2000 році в Microsoft не припинила її розробку. За період використання MS-DOS — це був ключовий продукт фірми, що давав їй істотний прибуток і маркетинговий ресурс. В ході розвитку Microsoft перетворилась із розробника мови програмування (Basic) на велику компанію, що виробляє найрізноманітніше програмне забезпечення.
Останньою версією стала версія 6.22, однак MS-DOS продовжувала служити основою для Windows 95 (версії 7.0 та 7.1), Windows 98 (версія 7.1) і Windows ME (версія 8.0).
Історія створення
В 1980 році Тімом Патерсоном (Tim Paterson) з фірми SCP (Seattle Computer Products) була створена операційна система (Quick and Dirty Operating System). Вона продавалась SCP під назвою , так як була створена для процесора Intel 8086. В основному, QDOS базувалась на найвідомішій ОС того часу — (CP/M), створеній компанією Digital Research, однак остання використовувала іншу файлову систему. Microsoft придбала ліцензію 86-DOS за 50 тис. дол. і передала її IBM у грудні 1981 року. А в липні 1982 року, незадовго до випуску IBM PC, повністю викупила права на 86-DOS, доплативши ще 80 тис. дол.
Перша версія MS-DOS мала багато помилок, які довелося виправляти програмістам IBM. В результаті з'явилась PC DOS. Пізніше ці ОС об'єднали, і вони мало чим відрізнялись, аж до шостої версії. PC DOS встановлювали на оригінальні комп'ютери IBM, а MS-DOS на їх численні клони.
Історія версій
Версія | Максимальний розмір жорсткого диска | Файлова система | Підтримання дискет 3.5» | Підтримання дискет 5.25» | Інтегроване програмне стиснення | Інтегрована підтримка довгих імен файлів | Випуск |
---|---|---|---|---|---|---|---|
MS-DOS 1.1 | робота з диском не передбачалось | FAT12 | відсутнє | 360kB | відсутнє | відсутнє | 1982 |
MS-DOS 2.0 | 10 MB | FAT12 | відсутнє | 360kB | відсутнє | відсутнє | 1983 |
MS-DOS 3.0 | 32 MB | FAT12 | відсутнє | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє | 1984 |
MS-DOS 3.2 | 32 MB | FAT12 | 720kB | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє | 1986 |
MS-DOS 3.3 | 32 MB | FAT12 | 720kB, 1.44MB | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє | 1987 |
MS-DOS 4.0 | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє | 1988 |
MS-DOS 5.0 | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє | 1991 |
MS-DOS 6.0 | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | Doublespace | відсутнє | 1994 |
MS-DOS 6.2 | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | Doublespace | відсутнє | 1994 |
MS-DOS 6.21 | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє | 1994 |
MS-DOS 6.22 | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | DriveSpace | відсутнє | 1994 |
MS-DOS 7.0 (Windows 95A) | 2 GB | FAT12, FAT 16 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | DriveSpace | відсутнє (DOSLFN) | 1995 |
MS-DOS 7.1x (Windows 95B/OSR2, 95C/OSR2.5, 98, i 98SE) | 124.55 GB | FAT12, FAT 16, FAT 32 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | DriveSpace у Windows 95, відсутнє у Windows 98 | відсутнє (DOSLFN) | 1996 |
MS-DOS 8.0 (Windows Me) | 124.55 GB | FAT12, FAT 16, FAT 32 | 720kB, 1.44MB, 2.88MB | 360kB, 1.2MB | відсутнє | відсутнє (DOSLFN) | 2000 |
Дистрибутив MS-DOS
Вихідний код
26 квітня 2024 року, Microsoft опублікувала на GitHub вихідний код MS-DOS 4.00, двійкові файли, образи дисків та документацію на цю операційну систему. Код випущено під ліцензією MIT, що надає розробникам повну свободу дій. Четверта версія MS-DOS 4.00 цікава тим, що була написана у співпраці з IBM, демонструвала зародки багатозадачності та утворила гілка DOS під назвою Multitasking DOS (або MT-DOS), поширення якої було обмежено.
Мінімальний набір
До мінімального набору файлів дистрибутиву MS-DOS належать:
- файли ядра:
- IO.SYS — розширення BIOS, що дає змогу підключати додаткові драйвери;
- MSDOS.SYS — обробка переривань. Забезпечує роботу файлової системи і пристроїв введення-виведення (клавіатури, дисплея, принтера, портів), оброблення помилок, запуск і зупинку програм;
- командний процесор:
- COMMAND.COM — підтримання інтерфейсу командного рядка. Він виконує команди, подані з клавіатури або з командного файла: команди MS-DOS, що вбудовані у сам файл command.com, завантажує і виконує зовнішні команди MS-DOS та прикладні програми (файли типу EXE і COM).
Строго кажучи, для запуску MS-DOS наявність файлу COMMAND.COM не є необхідною. Його можна замінити іншим командним процесором, здатним виконувати потрібні команди. Свого часу сторонніми розробниками було випущено безліч командних процесорів. Серед поширених командних процесорів, випущених сторонніми фірмами, був NDOS.COM (модифікований [en]) з пакету Norton Utilities фірми Symantec.
Крім вказаних файлів команда SYS.COM та FORMAT.COM з перемикачем /S, починаючи з версії 6.0, додатково переносять на системний диск файл DBLSPACE.BIN (6.0-6.2) або DRVSPACE.BIN (6.22), що відповідають за роботу зі стисненими дисками у форматах Microsoft DoubleSpace або DriveSpace відповідно.
Файли конфігурації
Для задання конфігурації ОС використовуються конфігураційні файли спеціального формату:
- CONFIG.SYS — файл конфігурування системи та завантаження драйверів пристроїв на етапі ініціалізації MSDOS.SYS
- AUTOEXEC.BAT — стартовий пакетний файл. Виконується при запуску командного процесора під час завантаження системи.
Драйвери та програми
Також до дистрибутиву входять такі драйвери і програми:
- [en] — розширений драйвер консолі (екрану і клавіатури);.
- COUNTRY.SYS — файл с таблицями локалізації, абетками сортування;
- DISPLAY.SYS — драйвер дисплею зокрема, завантажує локалізовані шрифти:
- DBLSPACE.EXE — Microsoft DoubleSpace, дисковий компресор (6.0 — 6.2):
- DEFRAG.EXE — Microsoft Defragmenter, дефрагментатор дисків;
- DOSSHELL.EXE — MS-[en], оболонка, що використовує «двопанельний» принцип з псевдографічним інтерфейсом. В MS-DOS 6.2 була перенесена у додатковий пакет MS-DOS Resource Kit;
- DRVSPACE.EXE — Microsoft DriveSpace, дисковий компресор (6.22);
- [en] — драйвер додаткової (extended memory) і HMA-пам'яті;
- HELP.COM — інтерактивний довідник MS-DOS Help;
- [en] — драйвер емулювання розширеної пам'яті (expanded memory) та керування Upper memory area;
- INTERLNK.EXE, INTERSVR.EXE — підсистема міжкомп'ютерного зв'язку Interlnk.
- KEYB.COM — драйвер перемикання мовних розкладок клавіатури;
- KEYBOARD.SYS — файл с описами мовних розкладок клавіатури, оформлений як драйвер;
- *.CPI — завантажувальні шрифти кодових сторінок екрану і клавіатури;
- MEMMAKER.EXE — Microsoft MemMaker, оптимізатор верхньої пам'яті;
- MODE.COM — програма налаштування низки параметрів екрану і портів введення-виведення системи: послідовного, паралельного;
- MSAV.EXE — Microsoft Anti-Virus for MS-DOS, антивірус;
- MSD.EXE — Microsoft Diagnostics, інформаційна утиліта, що виводить конфігурацію ПК;
- MSBACKUP.EXE — Microsoft Backup for MS-DOS, резервування та відновлення інформації;
- MWAV.EXE — Microsoft Anti-Virus for Windows, антивірус;
- MWBACKUP.EXE — Microsoft Backup for Windows, резервування та відновлення інформації;
- MWUNDEL.EXE — Microsoft Undelete for Windows, відновлення видалених файлів;
- POWER.EXE — драйвер управління енергоспоживанням;
- RAMDRIVE.SYS — драйвер електронного диска;
- SCANDISK.EXE — Microsoft Scandisk, сканер-коректор дисків;
- SMARTDRV.EXE — Microsoft SmartDrive, програма кешування дисків;
- VSAFE.COM — VSafe, резидентний вірус-фільтр;
- UNDELETE.EXE — Microsoft Undelete for MS-DOS, відновлення видалених файлів.
Загальні поняття про файл та файлову систему
Файл — це поіменована область цифрового носія інформації (диска). У файлах зберігаються тексти програм, документи, числові дані, графічні зображення тощо. Кожному файлу надається свій ідентифікатор (назва). Назва файлу складається з двох частин, розмежованих крапкою: саме імені файлу і типу файлу (розширення). Імена файлів містять до восьми символів, а тип містить до трьох символів (може бути в загалі відсутнім). Деякі символи не можна використовувати в іменах («*», « ?», «.» тощо). Тип визначає користувач чи програма, яка його створює. Крім назви, файл також має атрибути: розмір у байтах та дату і час створення.
Назви файлів реєструються на дисках в каталогах (інакше директоріях, папках). Каталог — це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про їх розмір та інші властивості файлів. Де саме розмішений файл на диску користувач не знає, за це відповідає FAT (англ. File Allocation Table — таблиця розміщення файлів), записана на цьому ж диску. Назва каталогу містить до дев'яти символів. Каталог може бути кореневим, батьківським та поточним. На кожному диску є один головний — кореневий каталог. У каталозі можуть реєструватися не лише файли, а також каталоги, які по відношенню до них називаються підкаталогами, а вони до них є батьківськими. Каталог з яким працює користувач є поточним, або активним, або робочим.
Файлова система — сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК. При такий деревоподібній файловій структурі часто слід вказувати так звану повну назву файлу [<диск>:] [ \<шлях>\] <назва файлу>, де шлях (маршрут) — це ланцюжок підпорядкованих каталогів, роз'єднаних символом \.
Завантаження MS-DOS
Завантаження MS DOS — це зчитування операційної системи із зовнішнього запам'ятовувального пристрою в оперативну пам'ять, її налагодження та запуск.
Після увімкнення живлення комп'ютера, на якому встановлена операційна система MS-DOS, автоматично відбуваються такі процеси:
- виконання програм BIOS, що знаходиться у постійному запам'ятовувальному пристрої комп'ютера, котрі забезпечують:
- тестування апаратних компонентів комп'ютера;
- виклик блока початкового завантаження (Boot Record), що є у першому секторі кожного диску з ОС MS-DOS, та передача йому управління;
- завантаження файлів ядра IO.SYS та MSDOS.SYS операційної системи із зовнішнього запам'ятовувального пристрою в оперативну пам'ять;
- налаштування MS-DOS, що виконується за командами, записаними у файлах config.sys та autoexec.bat.
Після завантаження ОС на екрані монітора висвітлюється запрошення для користувача на введення команд, яке складається з імені диска і символів у вигляді:
- A:\> або C:\>.
Це означає, що DOS уже є готовою до приймання команд.
Запрошення MS-DOS містить інформацію про поточний дисковод і поточний каталог (директорію). Під поточним мається на увазі дисковод (каталог), з яким у даний момент працює ПК. Наприклад,
- A:\> — дисковод А:, кореневий каталог;
- C:\windows> — дисковод С:, каталог windows.
Введення та редагування команд
Для введення команди слід набрати її на клавіатурі й натиснути Enter. Для редагування команди, що вводиться можна використовувати клавіші: Backspace, Delete, Ins, Esc та клавіші переміщення курсора.
Команди загального призначення
До команд загального призначення належать команди:
- VER — перевірка версії ОС (A:\>VER, натиснути Enter);
- CLS — очищення екрану (A:\> CLS, натиснути Enter);
- TIME — перевірка та коригування системного годинника (A:\>TIME, натиснути Enter);
- DATA — перевірка та коригування системного календаря (A:\> DATA, натиснути Enter).
Основні команди для роботи з файлами, каталогами та дисками
- Робота з файлами
- COPY CON — створення текстових файлів: A:\>copy con (ім'я файла) — після введення цієї команди потрібно буде почергово вводити рядки файлу. У кінці кожного рядка слід натискати клавішу Enter, а після введення останнього рядка — натиснути F6 (або Ctrl +Z) і тоді Enter. На диску з'явиться файл із вказаним іменем;
- COPY — копіювати файл: A:\>copy a:\lesson urok, натиснути Enter (копіювати файл lesson з кореневого каталогу у каталог urok);
- DEL — видалити файл: A:\>del less, натиснути Enter ;
- REN — перейменувати: A:\>ren lesson cannon, натиснути Enter (перейменований файл — cannon);
- TYPE — виведення вмісту файлу на екран: A:\>TYPE prim.1, нажать Enter;
- злиття (об'єднання файлів в один): copy повне ім'я 1–го файлу + повне ім'я 2–го файлу повне ім'я об'єднаного файлу, натиснути Enter.
- Робота з каталогами
- MD — створення каталогу: A:\>md urok, натиснути Enter;
- RD — видалення каталогу: A:\>rd urok, натиснути Enter;
- DIR — перегляд каталогу: A:\>DIR, натиснути Enter;
- CD — змінена поточного каталогу: A:\>cd urok, натиснути Enter. Отримаємо: A:\urok> (дисковод А:, каталог \urok);
- CD.. — перехід до батьківського каталогу: A:\urok>cd.., натиснути Enter. Отримаємо: A:\> (дисковод A:, кореневий каталог);
- CD\ — перехід до кореневого каталогу;
- TREE — відображення переліку каталогів диска: A:\>TREE А: /F, натиснути Enter. Параметр /F задає виведення імен файлів у кожному каталозі.
- Робота з дисками
- перехід з диска на диск: С:\ windows >A:, натиснути Enter, отримаємо A:\>;
- FORMAT — форматування дисків: C:\> format a:, натиснути Enter;
- VOL — виведення мітки тому (імені диска): A:\vol, натиснути Enter;
- LABEL — створює, змінює або зчитує мітку тому (ім'я диска): A:\label, натиснути Enter.
Оболонки для MS-DOS
Для MS-DOS, що надає користувачеві лише інтерфейс командного рядка, було створено цілу низку оболонок, тобто програм, які дозволяють зробити роботу з файлами наочнішою та зручнішою. Найвідоміші з них:
- Norton Commander — найпопулярніший комерційний файловий менеджер. Усе операції с файлами проводяться на двох панелях за допомогою гарячих клавіш і, пізніше, миші та меню. Останні версії містять безліч плагінів, що значно розширюють функціональність. За подобою до Norton Commander згодом було створено багато інтерфейсів файлових менеджерів та інших програмних продуктів для різних операційних систем.
- Volkov Commander — клон Norton Commander. На відміну від Norton Commander, підтримує довгі імена файлів (для версії 4.99 alpha). Відрізняється компактністю. Базовий комплект включає лише сам файловий менеджер з мінімальним, але достатнім набором функцій, і займає на диску близько 64 кбайт. Функціональність розширюється підключенням інших додатків.
- [en] — подальший розвиток ідеї Norton Commander. Має більшу функціональність та кількість панелей. Підтримує текстові режими SVGA (132×25 — 132×60). Віконний інтерфейс з багатозадачністю для плагінів. Має можливість легкого розширення функціональних можливостей за рахунок зручного підключення плагінів сторонніх розробників.
- Політ або Polit OS (також ОС Політ, Політ ОС) — вільна багатозадачна віконна графічна оболонка з українським інтерфейсом і з відкритими текстами на умовах GNU GPL, написана з використанням Borland Pascal 7. Автором оболонки є український програміст Іван Козак (Київ, Україна).
Див. також
Джерела
- Тхір І. Л., Калушка В. П., Юзьків А. В. Посібник користувача ПК. 2-ге вид., перероб. і доп. — Т.: СМП Астон, 2002. — 718 с.
Примітки
- microsoft/MS-DOS
- Microsoft відкрила вихідний код MS-DOS 4.00. 27.04.2024
- ОС Політ: Новини. www.bespin.org. Процитовано 28 грудня 2023.
- Iv Kozak. Козацький «Полiт» // Мой компьютер. — Київ : Мой компьютер, 2000. — № 38 (105). — С. 30—31. — ISSN 1819-8708. з джерела 24 червня 2002. Процитовано 2023-12-28.
- Горбенко Роман. Хронология одного "Полета" = Хронологія одного "Польоту" // Русский Журнал. — Москва : Русский институт, 2003. — 18 квітня. з джерела 6 травня 2003. Процитовано 2023-12-28.
- . orion.spaceports.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2002.
- ОС Політ: Про проект. bespin.org. Процитовано 28 грудня 2023.
- Іван Козак (2005), Polit OS/Політ ОС, процитовано 28 грудня 2023
Посилання
- Операційна система MS DOS [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] / Курс лекцій «Основи інформаційних технологій» на сайті informatuka.info
- Орлов С. Б. Обзор команд и драйверов MS-DOS 6.2 [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // CIT Forum (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
MS DOS akronim vid angl Microsoft Disk Operating System operacijna sistema iz rodini DOS rozroblena firmoyu Microsoft komercijna operacijna sistema firmi Microsoft dlya IBM PC sumisnih personalnih komp yuteriv MS DOS najvidomisha OS iz simejstva DOS sho u minulomu vstanovlyuvalas na bilshist IBM PC sumisnih komp yuteriv Z chasom bula zaminena na OS simejstva Windows 9x ta Windows NT MS DOSPriklad interfejsu komandnogo ryadka sistemi MS DOS pokazuye sho potochna direktoriya koreneva direktoriya disku C Rozrobnik MicrosoftRodina OS DOSRobochij stan pripinenij istorichnijVihidna model zakritaPochatkovij vipusk 1981Ostannij vipusk 8 0 14 veresnya 2000 23 roki tomu 2000 09 14 Repozitorij p1324Movi MultilanguagePlatformi x86Tip yadra monolitneInterfejs koristuvacha interfejs komandnogo ryadka tekstovijLicenziya vlasnicke programne zabezpechennyawww microsoft com resources documentation windows xp all proddocs en us windows dos overview mspx MS DOS bula stvorena v 1981 roci i v hodi yiyi rozvitku bulo vipusheno visim velikih versij 1 0 2 0 i t d ta dva desyatki promizhnih 3 1 3 2 i t in poki u 2000 roci v Microsoft ne pripinila yiyi rozrobku Za period vikoristannya MS DOS ce buv klyuchovij produkt firmi sho davav yij istotnij pributok i marketingovij resurs V hodi rozvitku Microsoft peretvorilas iz rozrobnika movi programuvannya Basic na veliku kompaniyu sho viroblyaye najriznomanitnishe programne zabezpechennya Ostannoyu versiyeyu stala versiya 6 22 odnak MS DOS prodovzhuvala sluzhiti osnovoyu dlya Windows 95 versiyi 7 0 ta 7 1 Windows 98 versiya 7 1 i Windows ME versiya 8 0 Istoriya stvorennyaV 1980 roci Timom Patersonom Tim Paterson z firmi SCP Seattle Computer Products bula stvorena operacijna sistema Quick and Dirty Operating System Vona prodavalas SCP pid nazvoyu tak yak bula stvorena dlya procesora Intel 8086 V osnovnomu QDOS bazuvalas na najvidomishij OS togo chasu CP M stvorenij kompaniyeyu Digital Research odnak ostannya vikoristovuvala inshu fajlovu sistemu Microsoft pridbala licenziyu 86 DOS za 50 tis dol i peredala yiyi IBM u grudni 1981 roku A v lipni 1982 roku nezadovgo do vipusku IBM PC povnistyu vikupila prava na 86 DOS doplativshi she 80 tis dol Persha versiya MS DOS mala bagato pomilok yaki dovelosya vipravlyati programistam IBM V rezultati z yavilas PC DOS Piznishe ci OS ob yednali i voni malo chim vidriznyalis azh do shostoyi versiyi PC DOS vstanovlyuvali na originalni komp yuteri IBM a MS DOS na yih chislenni kloni Istoriya versijVersiya Maksimalnij rozmir zhorstkogo diska Fajlova sistema Pidtrimannya disket 3 5 Pidtrimannya disket 5 25 Integrovane programne stisnennya Integrovana pidtrimka dovgih imen fajliv Vipusk MS DOS 1 1 robota z diskom ne peredbachalos FAT12 vidsutnye 360kB vidsutnye vidsutnye 1982 MS DOS 2 0 10 MB FAT12 vidsutnye 360kB vidsutnye vidsutnye 1983 MS DOS 3 0 32 MB FAT12 vidsutnye 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye 1984 MS DOS 3 2 32 MB FAT12 720kB 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye 1986 MS DOS 3 3 32 MB FAT12 720kB 1 44MB 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye 1987 MS DOS 4 0 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye 1988 MS DOS 5 0 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye 1991 MS DOS 6 0 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB Doublespace vidsutnye 1994 MS DOS 6 2 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB Doublespace vidsutnye 1994 MS DOS 6 21 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye 1994 MS DOS 6 22 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB DriveSpace vidsutnye 1994 MS DOS 7 0 Windows 95A 2 GB FAT12 FAT 16 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB DriveSpace vidsutnye DOSLFN 1995 MS DOS 7 1x Windows 95B OSR2 95C OSR2 5 98 i 98SE 124 55 GB FAT12 FAT 16 FAT 32 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB DriveSpace u Windows 95 vidsutnye u Windows 98 vidsutnye DOSLFN 1996 MS DOS 8 0 Windows Me 124 55 GB FAT12 FAT 16 FAT 32 720kB 1 44MB 2 88MB 360kB 1 2MB vidsutnye vidsutnye DOSLFN 2000Distributiv MS DOSDistributiv MS DOS versiyi 1 12 1982 Disketi z distributivom MS DOS 5 0 1991 Disketi z distributivom MS DOS 6 22 1994 Vihidnij kod 26 kvitnya 2024 roku Microsoft opublikuvala na GitHub vihidnij kod MS DOS 4 00 dvijkovi fajli obrazi diskiv ta dokumentaciyu na cyu operacijnu sistemu Kod vipusheno pid licenziyeyu MIT sho nadaye rozrobnikam povnu svobodu dij Chetverta versiya MS DOS 4 00 cikava tim sho bula napisana u spivpraci z IBM demonstruvala zarodki bagatozadachnosti ta utvorila gilka DOS pid nazvoyu Multitasking DOS abo MT DOS poshirennya yakoyi bulo obmezheno Minimalnij nabir Do minimalnogo naboru fajliv distributivu MS DOS nalezhat fajli yadra IO SYS rozshirennya BIOS sho daye zmo gu pidklyuchati dodatkovi drajveri MSDOS SYS obrobka pererivan Zabezpechuye robotu fajlovoyi sistemi i pristroyiv vvedennya vivedennya klaviaturi displeya printera portiv obroblennya pomilok zapusk i zupinku program komandnij procesor COMMAND COM pidtrimannya interfejsu komandnogo ryadka Vin vikonuye komandi podani z klaviaturi abo z komandnogo fajla komandi MS DOS sho vbudovani u sam fajl command com zavantazhuye i vikonuye zovnishni komandi MS DOS ta prikladni programi fajli tipu EXE i COM Strogo kazhuchi dlya zapusku MS DOS nayavnist fajlu COMMAND COM ne ye neobhidnoyu Jogo mozhna zaminiti inshim komandnim procesorom zdatnim vikonuvati potribni komandi Svogo chasu storonnimi rozrobnikami bulo vipusheno bezlich komandnih procesoriv Sered poshirenih komandnih procesoriv vipushenih storonnimi firmami buv NDOS COM modifikovanij en z paketu Norton Utilities firmi Symantec Krim vkazanih fajliv komanda SYS COM ta FORMAT COM z peremikachem S pochinayuchi z versiyi 6 0 dodatkovo perenosyat na sistemnij disk fajl DBLSPACE BIN 6 0 6 2 abo DRVSPACE BIN 6 22 sho vidpovidayut za robotu zi stisnenimi diskami u formatah Microsoft DoubleSpace abo DriveSpace vidpovidno Fajli konfiguraciyi Dlya zadannya konfiguraciyi OS vikoristovuyutsya konfiguracijni fajli specialnogo formatu CONFIG SYS fajl konfiguruvannya sistemi ta zavantazhennya drajveriv pristroyiv na etapi inicializaciyi MSDOS SYS AUTOEXEC BAT startovij paketnij fajl Vikonuyetsya pri zapusku komandnogo procesora pid chas zavantazhennya sistemi Drajveri ta programi Takozh do distributivu vhodyat taki drajveri i programi en rozshirenij drajver konsoli ekranu i klaviaturi COUNTRY SYS fajl s tablicyami lokalizaciyi abetkami sortuvannya DISPLAY SYS drajver displeyu zokrema zavantazhuye lokalizovani shrifti DBLSPACE EXE Microsoft DoubleSpace diskovij kompresor 6 0 6 2 DEFRAG EXE Microsoft Defragmenter defragmentator diskiv DOSSHELL EXE MS en obolonka sho vikoristovuye dvopanelnij princip z psevdografichnim interfejsom V MS DOS 6 2 bula perenesena u dodatkovij paket MS DOS Resource Kit DRVSPACE EXE Microsoft DriveSpace diskovij kompresor 6 22 en drajver dodatkovoyi extended memory i HMA pam yati HELP COM interaktivnij dovidnik MS DOS Help en drajver emulyuvannya rozshirenoyi pam yati expanded memory ta keruvannya Upper memory area INTERLNK EXE INTERSVR EXE pidsistema mizhkomp yuternogo zv yazku Interlnk KEYB COM drajver peremikannya movnih rozkladok klaviaturi KEYBOARD SYS fajl s opisami movnih rozkladok klaviaturi oformlenij yak drajver CPI zavantazhuvalni shrifti kodovih storinok ekranu i klaviaturi MEMMAKER EXE Microsoft MemMaker optimizator verhnoyi pam yati MODE COM programa nalashtuvannya nizki parametriv ekranu i portiv vvedennya vivedennya sistemi poslidovnogo paralelnogo MSAV EXE Microsoft Anti Virus for MS DOS antivirus MSD EXE Microsoft Diagnostics informacijna utilita sho vivodit konfiguraciyu PK MSBACKUP EXE Microsoft Backup for MS DOS rezervuvannya ta vidnovlennya informaciyi MWAV EXE Microsoft Anti Virus for Windows antivirus MWBACKUP EXE Microsoft Backup for Windows rezervuvannya ta vidnovlennya informaciyi MWUNDEL EXE Microsoft Undelete for Windows vidnovlennya vidalenih fajliv POWER EXE drajver upravlinnya energospozhivannyam RAMDRIVE SYS drajver elektronnogo diska SCANDISK EXE Microsoft Scandisk skaner korektor diskiv SMARTDRV EXE Microsoft SmartDrive programa keshuvannya diskiv VSAFE COM VSafe rezidentnij virus filtr UNDELETE EXE Microsoft Undelete for MS DOS vidnovlennya vidalenih fajliv Zagalni ponyattya pro fajl ta fajlovu sistemuFajl ce poimenovana oblast cifrovogo nosiya informaciyi diska U fajlah zberigayutsya teksti program dokumenti chislovi dani grafichni zobrazhennya tosho Kozhnomu fajlu nadayetsya svij identifikator nazva Nazva fajlu skladayetsya z dvoh chastin rozmezhovanih krapkoyu same imeni fajlu i tipu fajlu rozshirennya Imena fajliv mistyat do vosmi simvoliv a tip mistit do troh simvoliv mozhe buti v zagali vidsutnim Deyaki simvoli ne mozhna vikoristovuvati v imenah tosho Tip viznachaye koristuvach chi programa yaka jogo stvoryuye Krim nazvi fajl takozh maye atributi rozmir u bajtah ta datu i chas stvorennya Nazvi fajliv reyestruyutsya na diskah v katalogah inakshe direktoriyah papkah Katalog ce specialne misce na disku v yakomu zberigayutsya imena fajliv vidomosti pro yih rozmir ta inshi vlastivosti fajliv De same rozmishenij fajl na disku koristuvach ne znaye za ce vidpovidaye FAT angl File Allocation Table tablicya rozmishennya fajliv zapisana na comu zh disku Nazva katalogu mistit do dev yati simvoliv Katalog mozhe buti korenevim batkivskim ta potochnim Na kozhnomu disku ye odin golovnij korenevij katalog U katalozi mozhut reyestruvatisya ne lishe fajli a takozh katalogi yaki po vidnoshennyu do nih nazivayutsya pidkatalogami a voni do nih ye batkivskimi Katalog z yakim pracyuye koristuvach ye potochnim abo aktivnim abo robochim Fajlova sistema sukupnist papok i fajliv sho zberigayutsya na zovnishnih nosiyah PK Pri takij derevopodibnij fajlovij strukturi chasto slid vkazuvati tak zvanu povnu nazvu fajlu lt disk gt lt shlyah gt lt nazva fajlu gt de shlyah marshrut ce lancyuzhok pidporyadkovanih katalogiv roz yednanih simvolom Zavantazhennya MS DOSEkran monitora pislya zavantazhennya MS DOS Zavantazhennya MS DOS ce zchituvannya operacijnoyi sistemi iz zovnishnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu v operativnu pam yat yiyi nalagodzhennya ta zapusk Pislya uvimknennya zhivlennya komp yutera na yakomu vstanovlena operacijna sistema MS DOS avtomatichno vidbuvayutsya taki procesi vikonannya program BIOS sho znahoditsya u postijnomu zapam yatovuvalnomu pristroyi komp yutera kotri zabezpechuyut testuvannya aparatnih komponentiv komp yutera viklik bloka pochatkovogo zavantazhennya Boot Record sho ye u pershomu sektori kozhnogo disku z OS MS DOS ta peredacha jomu upravlinnya zavantazhennya fajliv yadra IO SYS ta MSDOS SYS operacijnoyi sistemi iz zovnishnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu v operativnu pam yat nalashtuvannya MS DOS sho vikonuyetsya za komandami zapisanimi u fajlah config sys ta autoexec bat Pislya zavantazhennya OS na ekrani monitora visvitlyuyetsya zaproshennya dlya koristuvacha na vvedennya komand yake skladayetsya z imeni diska i simvoliv u viglyadi A gt abo C gt Ce oznachaye sho DOS uzhe ye gotovoyu do prijmannya komand Zaproshennya MS DOS mistit informaciyu pro potochnij diskovod i potochnij katalog direktoriyu Pid potochnim mayetsya na uvazi diskovod katalog z yakim u danij moment pracyuye PK Napriklad A gt diskovod A korenevij katalog C windows gt diskovod S katalog windows Vvedennya ta redaguvannya komandDokladnishe Spisok komand DOS Dlya vvedennya komandi slid nabrati yiyi na klaviaturi j natisnuti Enter Dlya redaguvannya komandi sho vvoditsya mozhna vikoristovuvati klavishi Backspace Delete Ins Esc ta klavishi peremishennya kursora Komandi zagalnogo priznachennya Do komand zagalnogo priznachennya nalezhat komandi VER perevirka versiyi OS A gt VER natisnuti Enter CLS ochishennya ekranu A gt CLS natisnuti Enter TIME perevirka ta koriguvannya sistemnogo godinnika A gt TIME natisnuti Enter DATA perevirka ta koriguvannya sistemnogo kalendarya A gt DATA natisnuti Enter Osnovni komandi dlya roboti z fajlami katalogami ta diskami Robota z fajlami COPY CON stvorennya tekstovih fajliv A gt copy con im ya fajla pislya vvedennya ciyeyi komandi potribno bude pochergovo vvoditi ryadki fajlu U kinci kozhnogo ryadka slid natiskati klavishu Enter a pislya vvedennya ostannogo ryadka natisnuti F6 abo Ctrl Z i todi Enter Na disku z yavitsya fajl iz vkazanim imenem COPY kopiyuvati fajl A gt copy a lesson urok natisnuti Enter kopiyuvati fajl lesson z korenevogo katalogu u katalog urok DEL vidaliti fajl A gt del less natisnuti Enter REN perejmenuvati A gt ren lesson cannon natisnuti Enter perejmenovanij fajl cannon TYPE vivedennya vmistu fajlu na ekran A gt TYPE prim 1 nazhat Enter zlittya ob yednannya fajliv v odin copy povne im ya 1 go fajlu povne im ya 2 go fajlu povne im ya ob yednanogo fajlu natisnuti Enter Robota z katalogami Rezultat vikonannya komandi DIR MD stvorennya katalogu A gt md urok natisnuti Enter RD vidalennya katalogu A gt rd urok natisnuti Enter DIR pereglyad katalogu A gt DIR natisnuti Enter CD zminena potochnogo katalogu A gt cd urok natisnuti Enter Otrimayemo A urok gt diskovod A katalog urok CD perehid do batkivskogo katalogu A urok gt cd natisnuti Enter Otrimayemo A gt diskovod A korenevij katalog CD perehid do korenevogo katalogu TREE vidobrazhennya pereliku katalogiv diska A gt TREE A F natisnuti Enter Parametr F zadaye vivedennya imen fajliv u kozhnomu katalozi Robota z diskami perehid z diska na disk S windows gt A natisnuti Enter otrimayemo A gt FORMAT formatuvannya diskiv C gt format a natisnuti Enter VOL vivedennya mitki tomu imeni diska A vol natisnuti Enter LABEL stvoryuye zminyuye abo zchituye mitku tomu im ya diska A label natisnuti Enter Obolonki dlya MS DOSZnimok ekranu programi obolonki Norton Commander 4 0 Znimok ekranu grafichnoyi obolonki DOS Polit Dlya MS DOS sho nadaye koristuvachevi lishe interfejs komandnogo ryadka bulo stvoreno cilu nizku obolonok tobto program yaki dozvolyayut zrobiti robotu z fajlami naochnishoyu ta zruchnishoyu Najvidomishi z nih Norton Commander najpopulyarnishij komercijnij fajlovij menedzher Use operaciyi s fajlami provodyatsya na dvoh panelyah za dopomogoyu garyachih klavish i piznishe mishi ta menyu Ostanni versiyi mistyat bezlich plaginiv sho znachno rozshiryuyut funkcionalnist Za podoboyu do Norton Commander zgodom bulo stvoreno bagato interfejsiv fajlovih menedzheriv ta inshih programnih produktiv dlya riznih operacijnih sistem Volkov Commander klon Norton Commander Na vidminu vid Norton Commander pidtrimuye dovgi imena fajliv dlya versiyi 4 99 alpha Vidriznyayetsya kompaktnistyu Bazovij komplekt vklyuchaye lishe sam fajlovij menedzher z minimalnim ale dostatnim naborom funkcij i zajmaye na disku blizko 64 kbajt Funkcionalnist rozshiryuyetsya pidklyuchennyam inshih dodatkiv en podalshij rozvitok ideyi Norton Commander Maye bilshu funkcionalnist ta kilkist panelej Pidtrimuye tekstovi rezhimi SVGA 132 25 132 60 Vikonnij interfejs z bagatozadachnistyu dlya plaginiv Maye mozhlivist legkogo rozshirennya funkcionalnih mozhlivostej za rahunok zruchnogo pidklyuchennya plaginiv storonnih rozrobnikiv Polit abo Polit OS takozh OS Polit Polit OS vilna bagatozadachna vikonna grafichna obolonka z ukrayinskim interfejsom i z vidkritimi tekstami na umovah GNU GPL napisana z vikoristannyam Borland Pascal 7 Avtorom obolonki ye ukrayinskij programist Ivan Kozak Kiyiv Ukrayina Div takozhMS DOS API PC DOSDzherelaThir I L Kalushka V P Yuzkiv A V Posibnik koristuvacha PK 2 ge vid pererob i dop T SMP Aston 2002 718 s Primitkimicrosoft MS DOS Microsoft vidkrila vihidnij kod MS DOS 4 00 27 04 2024 OS Polit Novini www bespin org Procitovano 28 grudnya 2023 Iv Kozak Kozackij Polit Moj kompyuter Kiyiv Moj kompyuter 2000 38 105 S 30 31 ISSN 1819 8708 z dzherela 24 chervnya 2002 Procitovano 2023 12 28 Gorbenko Roman Hronologiya odnogo Poleta Hronologiya odnogo Polotu Russkij Zhurnal Moskva Russkij institut 2003 18 kvitnya z dzherela 6 travnya 2003 Procitovano 2023 12 28 orion spaceports com Arhiv originalu za 2 lyutogo 2002 OS Polit Pro proekt bespin org Procitovano 28 grudnya 2023 Ivan Kozak 2005 Polit OS Polit OS procitovano 28 grudnya 2023PosilannyaOperacijna sistema MS DOS 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Kurs lekcij Osnovi informacijnih tehnologij na sajti informatuka info Orlov S B Obzor komand i drajverov MS DOS 6 2 1 bereznya 2019 u Wayback Machine CIT Forum ros