MARC 21 об єднання форматів формат Бібліотеки Конгресу США та Національної Бібліотеки Канади MARC 21 комплекс спеціалізо

MARC 21 — об'єднання форматів (формат Бібліотеки Конгресу США) та (Національної Бібліотеки Канади).

MARC 21 — комплекс спеціалізованих форматів:

для бібліографічних даних;
для авторитетних даних;
дані про фонди;
для класифікаційних даних;
для публічної інформації.

MARC 21 дозволяє використовувати кодування або Unicode (UTF-8).

Історія

Ідея створення бібліографічного формату народилась, мабуть, вже тоді, коли рівень розвитку комп’ютерної техніки дозволив створювати найпростіші електронні каталоги.

Формат MARC (машиночитна каталогізація) з’являється на початку 1960-х років у США. Головним його творцем та рушієм виявився і є зараз Бібліотека Конгресу. Відтоді і на сьогодні бібліографічні записи в Сполучених Штатах створюються і накопичуються у цьому форматі, причому сам формат безперервно розвивається. Оскільки Бібліотека Конгресу є фактично (хоча формально це і не зовсім так) монопольним законотворцем у цій галузі в країні, то у американців немає таких проблем з створенням, з корпоративною каталогізацією, з обміном бібліографічними записами всередині країни, які могли б виникнути, якби каталогізація проводилася в різних форматах.

Але "біда" в тому, що інші країни, слідом за США створюють свої формати.

Навіть ті, хто працює за тими ж, англо-американським, правилам каталогізації.

Велика Британія - UKMARC, Канада - CANMARC, Австралія - AUSMARC.

Відповідно сам MARC перетворюється в USMARC.

Усі ці формати мають багато спільного, оскільки будуються на єдиній, MARC-основі, але й відрізняються між собою, оскільки, як з’ясовується, мають значення не тільки правила, але і традиції каталогізації, а також різниця в поглядах на можливості та вимоги до електронного каталогу. З цього боку творчість створювачів форматів, фактично нічим не регулюється.

Наприклад, Німеччина йшла своїм шляхом і створила формат MAB, не схожий на усі інші.

Труднощі виникли тоді, коли справа дійшла до міжнародного обміну.

Уже в 1970-х роках з’являються такі формати, призначені для міжнародного обміну, як UNIMARC (ІФЛА), UNISIST Reference Manual (UNESCO), МЕКОФ-2 (РЕВ), USSR-US Common Communication Format (Рада Міністрів СРСР, Державний комітет з науки і техніки, ).

У квітні 1978 року представницький форум в (Сицилія), за участю UNESCO, IFLA, ISO, приймає рішення про необхідність створення спільного комунікативного формату (CCF, Common Communication Format) на базі усіх перерахованих вище форматів. Перше керівництво по CCF з’являється у 1984 році.

Але вже в 1987 році під егідою IFLA виходить керівництво по формату UNIMARC.

З 1991 року формат CCF практично не розвивається. Тут важливо розуміти, що ж стало причиною занепаду формату, який мав настільки впливових батьків. На думку Алана Хопкінсона, експерта з форматів із бібліотеки (Велика Британія) , причина полягає в конфлікті між простотою формату, що було одним з ключових рішень при його створенні, і вимогами національних бібліотек, які продовжували розвиток MARC-форматів відповідно до появи нових видів документів, які вони описували.

UNIMARC стає офіційним форматом, підтримуваним IFLA.

Примітки

. Архів оригіналу за 2 квітня 2002. Процитовано 29 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Див. також

MARC
UNIMARC

Посилання

Домашня сторінка MARC 21 [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Формати MARC 21 [ 12 вересня 2019 у Wayback Machine.] (Російська Державна Бібліотека) (рос.)
Формати USMARC. Короткий опис У 3-х частинах [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] (Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії) (рос.)

[1] . Архів оригіналу за 2 квітня 2002. Процитовано 29 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()