Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ludus Tonalis дослівно з лат Гра тональностей що має підзаголовок тональні контрапунктичні та піаністичні вправи нім Kon

Ludus Tonalis

Ludus Tonalis

«Ludus Tonalis» (дослівно з лат. «Гра тональностей»), що має підзаголовок «тональні, контрапунктичні та піаністичні вправи» (нім. Kontrapunktische, tonal, und Klaviertechnische Übungen) — фортепіанний цикл Пауля Гіндеміта, створений у 1942 році під час перебування композитора у США, куди Гіндеміт змушений був емігрувати з нацистської Німеччини перед Другою світовою війною. Приводом його створення для композитора, що наслідував поліфонічні традиції барокової епохи стало наближення 200-річчя від дня, коли Й. С. Бах у 1744 році завершив другий том свого «Добре темперованого клавіру». «Ludus Tonalis» був виданий у 1944 році, в СРСР — у 1964 році.

Ludus Tonalis
лат. Ludus tonalis
КомпозиторПауль Хіндеміт[1]
Створено1942[1]
Видано1943
Інструментуванняфортепіано[1]

Будова циклу

Цикл відкривається трьохчастинною прелюдією в до мажор подібно до токат Баха, і закінчується постлюдією, що являє точний Прелюдії. Між ними йдуть 12 фуг, що розділені 11-ма інтерлюдіями. Тональності йдуть у порядку спадного акустичного споріднення тональностей до головної, якою виступає у циклі тонільність до, складаючи наступну послідовність: C—G—F—E—A—Es—As—D—B—Des—H—Fis.

Всі фуги «Ludus Tonalis» — триголосні, що визначає їх фактурну цілісність. Кожен із 12-ти звуків представлений однією фугою без розрізнення ладу, оскільки, відповідно до теоретичних розробок Гіндеміта, мажор і мінор — взаємопроникні елементи тональної цілісності, що визначається лише пануванням основного тону. З огляду на це при позначенні тональності кожної з дванадцяти фуг «Ludus Tonalis» Гіндеміт вказує лише на їх основний тон — в до, в ре тощо, цілком логічно відмовляючись від знаків при ключі.

Інтерлюдії як правило виконують поєднувальну функцію, ведучи з тональності попередньої фуги в тональність наступної. Поєднувальний характер більшості інтерлюдій, які можуть, з одного боку, розсіювати тематичний матеріал попередньої фуги, а з іншого — тематично й емоційно випереджати наступну, не передбачає ізольованого виконання фуги поза зв'язком з іншими (хоча в концертній практиці це іноді припускається).

Забезпечуючи цілісність і внутрішню зв'язаність циклу «Ludus Tonalis», Гіндеміт не тільки подбав про контрасти темпу і характеру всіх дванадцяти фуг та одинадцяти проміжних інтерлюдій, а й скріпив їхню загальну конструкцію вступною прелюдією та завершальною постлюдією, що є точним викладенням прелюдії у зворотному русі (від кінця до початку) та в оберненні (з протилежним напрямком інтервалів) із взаємним переміщенням голосів (верхні стають нижніми, нижні — верхніми). Прелюдія і постлюдія утворюють міцну композиційну арку твору.

Паралелі з творчістю Й. С. Баха

Орієнтація на поліфонічні традиції барокової епохи обумовила цілий ряд спільних рис цього циклу із творчими добутками Й. С. Баха. По-перше, цикли складаються з фуг, які чергуються з п'єсами переважно нефугованого плану (з прелюдіями — у Баха, з інтерлюдіями — у Гіндеміта). По-друге, фуги в циклах розміщено у порядку, зумовленому відомими й актуальними для свого часу теоретичними принципами, що випливали з композиторської практики, — системою хроматичної рівномірної темперації (у Баха фуги йдуть у хроматичному порядку) та системою акустичної спорідненості звуків (у Гіндеміта фуги йдуть за зменшенням акустичного споріднення тональностей щодо головної). По-третє, цикли побудовано на зіставленні контрастних образів, настроїв і жанроних сцен, які є наслідком широких художніх узагальнень (епохи музичного Бароко — у Баха і поствагнерівського напряму в розвитку західноєвропейської музики — у Гіндеміта).

Крім перелічених явних рис спільності «Ludus Tonalis» і «Добре темпетемперованого клавіру», існує опосередкованіший зв'язок поліфонічного циклу Хіндеміта з творчістю Баха в цілому, з національними джерелами та традиціями минулого й сучасного не тільки німецької, а й усієї західноєвропейської музичної культури.

Як вершина контрапунктичної майстерності Гіндеміта «Ludus Tonalis» наближається також до бахівського «Музичного дарунку» («Musikalishes Opfer») і особливо — до «Мистецтва фуги» («Die Kunst der Fuge»), які демонструють складнішу поліфонічну техніку, не представлену в його «Добре темперованому клавірі». Передусім це стосується техніки дзеркальних, зокрема ракохідних, обернень. Наявні у фугах «Ludus Tonalis» техніка органуму (квартових та квінтових паралелізмів) та інші прийоми, типовіші для добахівської поліфонії свідчать про сучасне переосмислення Гіндемітом деяких традицій музики Середньовіччя та Відродження.

Нотні приклади

Нижче подаються перші такти прелюдії, дванадцяти фуг, одинадцяти інтерлюдій та постлюдії циклу Ludus Tonalis.

image

Примітки

  1. Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.13053
    d:Track:Q30532476d:Track:Q217595

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ludus Tonalis

Джерела

  • Олександр Ровенко, переднє слово до видання П.Гіндеміт Ludus Tonalis//К., «Музична Україна», 1980
  • Ю.Н.Холопов. Пауль Хиндемит и его Ludus tonalis // Хиндемит П. Ludus tonalis. М.: Музыка, 1965; М.: Музыка, 1980
  • [[https://web.archive.org/web/20071213134226/http://hindemith.narod.ru/notes.html Архівовано 13 грудня 2007 у Wayback Machine.] Ludus Tonalis. Ноти та mp3]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ludus Tonalis doslivno z lat Gra tonalnostej sho maye pidzagolovok tonalni kontrapunktichni ta pianistichni vpravi nim Kontrapunktische tonal und Klaviertechnische Ubungen fortepiannij cikl Paulya Gindemita stvorenij u 1942 roci pid chas perebuvannya kompozitora u SShA kudi Gindemit zmushenij buv emigruvati z nacistskoyi Nimechchini pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Privodom jogo stvorennya dlya kompozitora sho nasliduvav polifonichni tradiciyi barokovoyi epohi stalo nablizhennya 200 richchya vid dnya koli J S Bah u 1744 roci zavershiv drugij tom svogo Dobre temperovanogo klaviru Ludus Tonalis buv vidanij u 1944 roci v SRSR u 1964 roci Ludus Tonalislat Ludus tonalisKompozitorPaul Hindemit 1 Stvoreno1942 1 Vidano1943Instrumentuvannyafortepiano 1 Budova cikluCikl vidkrivayetsya trohchastinnoyu prelyudiyeyu v do mazhor podibno do tokat Baha i zakinchuyetsya postlyudiyeyu sho yavlyaye tochnij Prelyudiyi Mizh nimi jdut 12 fug sho rozdileni 11 ma interlyudiyami Tonalnosti jdut u poryadku spadnogo akustichnogo sporidnennya tonalnostej do golovnoyi yakoyu vistupaye u cikli tonilnist do skladayuchi nastupnu poslidovnist C G F E A Es As D B Des H Fis Vsi fugi Ludus Tonalis trigolosni sho viznachaye yih fakturnu cilisnist Kozhen iz 12 ti zvukiv predstavlenij odniyeyu fugoyu bez rozriznennya ladu oskilki vidpovidno do teoretichnih rozrobok Gindemita mazhor i minor vzayemopronikni elementi tonalnoyi cilisnosti sho viznachayetsya lishe panuvannyam osnovnogo tonu Z oglyadu na ce pri poznachenni tonalnosti kozhnoyi z dvanadcyati fug Ludus Tonalis Gindemit vkazuye lishe na yih osnovnij ton v do v re tosho cilkom logichno vidmovlyayuchis vid znakiv pri klyuchi Interlyudiyi yak pravilo vikonuyut poyednuvalnu funkciyu veduchi z tonalnosti poperednoyi fugi v tonalnist nastupnoyi Poyednuvalnij harakter bilshosti interlyudij yaki mozhut z odnogo boku rozsiyuvati tematichnij material poperednoyi fugi a z inshogo tematichno j emocijno viperedzhati nastupnu ne peredbachaye izolovanogo vikonannya fugi poza zv yazkom z inshimi hocha v koncertnij praktici ce inodi pripuskayetsya Zabezpechuyuchi cilisnist i vnutrishnyu zv yazanist ciklu Ludus Tonalis Gindemit ne tilki podbav pro kontrasti tempu i harakteru vsih dvanadcyati fug ta odinadcyati promizhnih interlyudij a j skripiv yihnyu zagalnu konstrukciyu vstupnoyu prelyudiyeyu ta zavershalnoyu postlyudiyeyu sho ye tochnim vikladennyam prelyudiyi u zvorotnomu rusi vid kincya do pochatku ta v obernenni z protilezhnim napryamkom intervaliv iz vzayemnim peremishennyam golosiv verhni stayut nizhnimi nizhni verhnimi Prelyudiya i postlyudiya utvoryuyut micnu kompozicijnu arku tvoru Paraleli z tvorchistyu J S BahaOriyentaciya na polifonichni tradiciyi barokovoyi epohi obumovila cilij ryad spilnih ris cogo ciklu iz tvorchimi dobutkami J S Baha Po pershe cikli skladayutsya z fug yaki cherguyutsya z p yesami perevazhno nefugovanogo planu z prelyudiyami u Baha z interlyudiyami u Gindemita Po druge fugi v ciklah rozmisheno u poryadku zumovlenomu vidomimi j aktualnimi dlya svogo chasu teoretichnimi principami sho viplivali z kompozitorskoyi praktiki sistemoyu hromatichnoyi rivnomirnoyi temperaciyi u Baha fugi jdut u hromatichnomu poryadku ta sistemoyu akustichnoyi sporidnenosti zvukiv u Gindemita fugi jdut za zmenshennyam akustichnogo sporidnennya tonalnostej shodo golovnoyi Po tretye cikli pobudovano na zistavlenni kontrastnih obraziv nastroyiv i zhanronih scen yaki ye naslidkom shirokih hudozhnih uzagalnen epohi muzichnogo Baroko u Baha i postvagnerivskogo napryamu v rozvitku zahidnoyevropejskoyi muziki u Gindemita Krim perelichenih yavnih ris spilnosti Ludus Tonalis i Dobre tempetemperovanogo klaviru isnuye oposeredkovanishij zv yazok polifonichnogo ciklu Hindemita z tvorchistyu Baha v cilomu z nacionalnimi dzherelami ta tradiciyami minulogo j suchasnogo ne tilki nimeckoyi a j usiyeyi zahidnoyevropejskoyi muzichnoyi kulturi Yak vershina kontrapunktichnoyi majsternosti Gindemita Ludus Tonalis nablizhayetsya takozh do bahivskogo Muzichnogo darunku Musikalishes Opfer i osoblivo do Mistectva fugi Die Kunst der Fuge yaki demonstruyut skladnishu polifonichnu tehniku ne predstavlenu v jogo Dobre temperovanomu klaviri Peredusim ce stosuyetsya tehniki dzerkalnih zokrema rakohidnih obernen Nayavni u fugah Ludus Tonalis tehnika organumu kvartovih ta kvintovih paralelizmiv ta inshi prijomi tipovishi dlya dobahivskoyi polifoniyi svidchat pro suchasne pereosmislennya Gindemitom deyakih tradicij muziki Serednovichchya ta Vidrodzhennya Notni prikladiNizhche podayutsya pershi takti prelyudiyi dvanadcyati fug odinadcyati interlyudij ta postlyudiyi ciklu Ludus Tonalis PrimitkiGrove Music Online OUP doi 10 1093 GMO 9781561592630 ARTICLE 13053 d Track Q30532476d Track Q217595PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ludus TonalisDzherelaOleksandr Rovenko perednye slovo do vidannya P Gindemit Ludus Tonalis K Muzichna Ukrayina 1980 Yu N Holopov Paul Hindemit i ego Ludus tonalis Hindemit P Ludus tonalis M Muzyka 1965 M Muzyka 1980 https web archive org web 20071213134226 http hindemith narod ru notes html Arhivovano13 grudnya 2007 u Wayback Machine Ludus Tonalis Noti ta mp3

Дата публікації:
Топ