Lolium perenne

Па́житниця багаторі́чна або англійський райграс (Lolium perenne) — низовий нещільнокущовий злак заввишки 40—80 см.

Пажитниця багаторічна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	()
Вид:	Пажитниця багаторічна (L. perenne)
Біноміальна назва
Lolium perenne L., 1753

Біологічна характеристика

Багаторічний нещільнокущовий низовий злак озимого типу, заввишки від 40 до 80 см.

Стебла прямостоячі, добре облиствлені. Утворює багато коротких надземних пагонів.

Суцвіття – колос завдовжки 12—15 см і більше. Колоски безості. Насінний стрижень у пажитниці багаторічної плоский, догори злегка розширяється.

Коренева система проникає в ґрунт неглибоко, через що він не витримує посухи і морозів, особливо у безсніжні зими; не стійкий до затоплення, а також близького стояння ґрунтових вод.

Добре росте на родючих та некислих суглинкових водопроникних ґрунтах, гірше – на легких сухих ґрунтах і на торфовищах. Добре відкликається на азотне добриво і зрошення.

У рік сівби інтенсивно росте. Повного розвитку досягає на другий-третій рік життя. Утворює щільну дернину.

Добре витримує витоптування, тому є однією за найкращих пасовищних трав. Утримується в травостої культурних пасовищ і на сіножатях 3—5 років і більше.

Висівається в зонах достатнього зволоження і в умовах зрошення для створення культурних пасовищ, особливо в сумішах з конюшиною повзучою.

Культивування

Це одна з найкращих пасовищних трав, стійка до витоптування й ущільнення ґрунту. Інтенсивне випасання посилює його кущення. До цвітіння охоче поїдається худобою. Відзначається високою поживністю: 100 кг трави має 21—22 к.о., сіна — 55 к.о. Утримується в травостою на сіножатях 3—5 років, на пасовищах 7 і більше років. Чудово поєднується з конюшиною білою. Може використовуватися для залуження балок та схилів, для створення газонів. При сінокісному використанні отримують урожай: зеленої маси — 300—400 ц/га; сіна — 80—100; насіння — 4—6 ц/га. Повного розвитку досягає на другий-третій рік після сівби.

Коренева система проникає в ґрунт неглибоко, тому райграс пасовищний найкраще розвивається у районах з достатньою кількістю опадів, проте не переносить затоплення весняними водами. Не витримує посухи і морозів, особливо у безсніжні зими, чутливий до весняних приморозків. Добре росте на різних типах родючих і некислих ґрунтів. Малопридатні легкі сухі ґрунти. Торфовища для райграсу пасовищного непридатні.

Спосіб висівання — звичайний рядковий сівалками СЗТ-3,6. Норма висіву насіння — 4—5 млн шт./га. У ваговій кількості — 10—14 кг/га. Глибина загортання насіння на середніх за механічним складом ґрунтах становить 2—3 см, на важких — 1—2, на легких — 3—4 см.

Примітки

1. Lolium perenne // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

Джерела

• Кормові культури [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.]