Leonurus quinquelobatus

Собача кропива п'ятилопатева (Leonurus quinquelobatus Gilib.; Leonurus villosus Desf. ex Spreng.) — квіткова рослина з родини глухокропивових, що поширена в Сибіру, Казахстані, Західній Азії, Європі. Місцеві назви — глуха кропива, сердешник, кропивничок тощо.

Собача кропива п'ятилопатева
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Собача кропива (Leonurus)
Вид:	Собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus)
Біноміальна назва
Leonurus quinquelobatus , 1793
Синоніми
Leonurus villosus Desf. ex Spreng. Leonurus cardiaca subsp. villosus (Desf. ex d'Urv.) Hyl.

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічна волосиста трав'яниста рослина заввишки 25—200 см. Стебло прямостояче, розгалужене, чотиригранне, як і вся рослина запушене короткими або довгими відстовбурченими волосками. Листки супротивні, черешкові, в обрисі округлояйцеподібні, яйцеподібні або ланцетні, майже до середини п'яти-семи пальчасто-розсічені з серцеподібною основою, знизу — білувато-повстисті. Верхні листки трилопатеві. Квітки неправильні, зрослопелюсткові у пазушних кільцях; зібрані на верхівках пагонів. Чашечка зовні волосиста, трубчасто-дзвоникувата з п'ятьма відстовбурченими колючими зубцями і п'ятьма виступаючими жилками. Віночок блідо-рожевий або рожево-фіолетовий, двогубий, всередині при основі з волосистим кільцем. Верхня губа довгаста, увігнута, нижня трилопатева, з тупими лопатями. Тичинок чотири, маточка одна з верхньою зав'яззю. Плід — розпадний чотиригорішок. Горішки тригранні, зверху плоскі.

Поширення та екологія

Вид поширений у Туреччині, пн.-зх. Ірані, на Кавказі, у Європі, Казахстані й Росії (Сибір і євр. частина).

Росте як бур'ян на лісосіках, лісових культурах, у розсадниках, на узліссях мішаних і листяних лісів, біля лісових доріг і жител. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — липні.

Глуха кропива поширена по всій Україні. Заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Харківській, Донецькій областях. Запаси сировини значні.

Практичне використання

Лікарська, медоносна, жироолійна, волокниста, фарбувальна рослина.

У науковій медицині використовують верхівки квітучої рослини — Herba Leonuri. Настій собачої кропиви використовується при серцево-судинних неврозах, кардіосклерозі, стенокардії, міокардиті, склерозі мозкових судин, початковій стадії гіпертонії, легких формах базедової хвороби, при епілепсії. У траві собачої кропиви містяться алкалоїди, сапоніни, органічні кислоти, ефірна олія, флавонові, дубильні та інші речовини.

У народній медицині собачу кропиву використовують при послабленні серцевої діяльності, неврозі серця, шлунково-кишкових та нервових хворобах, головних болях, катарах легень, при застарілому кашлі. Нею лікують ревматизм, водянку, астму, істерію і переляки, застосовують як сечогінний засіб і засіб, що регулює менструальний цикл. Листки собачої кропиви разом з листками кропу прикладають при грудниці, використовують від кашлю, серцебиття і судоми.

Собача кропива — добрий літній медонос і пилконос з тривалим періодом нектаровиділення. Нектар високоцукристий, прозорий, з легким запахом. Концентрація цукру в ньому 36%. Медопродуктивність 240–300 кг з 1 га. Мед світлий, прозорий, зі специфічним, але не різким запахом.

У насінні собачої кропиви міститься жирна олія (до 30 %), яка швидко сохне і придатна для технічних потреб — виготовлення лаку для просочування тканин і паперу з метою надання їм водонепроникності. 3і стебел собачої кропиви одержують волокно. За якістю волокна вона не поступається перед льоном і китайськими коноплями — рамі. Трава дає темно-зелену фарбу.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають верхівки квітучих стебел (30—40 см завдовжки), зрізуючи їх серпами або ножицями. Сушать у затінку або на горищах під залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині, періодично перемішують. Висушену траву пакують у мішки або тюки вагою по 10, 25 і 50 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання — три роки.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

Commons

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собача кропива п'ятилопатева

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

Посилання

• Собача кропива п'ятилопатева // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 406. — .
• . Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30.10.2021. (англ.)
• . Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30.10.2021. (рос.)