Legio II Herculia (Легіон II Геркулія) — римський легіон часів пізньої імперії. Отримав назву на честь імператора Максиміана Геркулія. У 305 році отримав почесне звання Fidelis (Надійний).
Legio II Herculia | |
---|---|
На службі | III — V ст. |
Країна | Римська імперія |
Вид | Сухопутні війська |
Тип | Легіон |
Чисельність | 2000-6000 осіб |
Талісман | Геркулес |
Історія
Створено Діоклетіаном, який дав йому ім'я свого колеги Максиміана. Звитяжив під час східних походів Діоклетіана та Максиміана. Відповідно до Вегеція отримав прізвисько «Маттіобарбул», за вправність його вояків володіти зброєю маттіобарбула.
Цей легіон разом з I Jovia розташовано на Дунаї для посилення його залог. Місцем стоянки легіону тривалий час був (провінція Скифія Мала, сучасна Румунія). Згодом він помінявся місцями з I Jovia і зайняв його табір в Трезмісі, де стояв у IV столітті.
У 296–298 роках вексиларії легіону брали участь в поході цезаря Галерія у Персію. Дві когорти (VII та X) легіону у 298–299 роках перебували в Мавретанії Цезарейській — у м. Сетіф, де допомагав імператору Максиміану придушувати повстання місцевих племен. Легіонери спорудили пам'ятник Митрі у Сетіфі.
У 300 році за наказом Валерія Максиміана вексиларії легіону вирушили до Херсонеса таврійського для захисту від нападу кочових племен, зокрема сарматів та готів. Тут до 350 року вони забезпечували також кордони й Боспорського царства.
Список почесних посад (Notitia Dignitatum) інформує про численні підрозділи цього легіону: одне в Аксіуполі (Axiupolis), інше в Інплатейпегіях (Inplateypegii). Herculani Seniores Італії та Herculani Juniores Сходу — це також війська, що були частинами цього легіону, але розташовувалися в Італії та східній частині Малої Азії відповідно. Основні частини охороняли кордони Дунаю й підкорялися дуксу Скифії.
Джерела
- Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Legio II Herculia Legion II Gerkuliya rimskij legion chasiv piznoyi imperiyi Otrimav nazvu na chest imperatora Maksimiana Gerkuliya U 305 roci otrimav pochesne zvannya Fidelis Nadijnij Legio II HerculiaNa sluzhbiIII V st KrayinaRimska imperiyaVidSuhoputni vijskaTipLegionChiselnist2000 6000 osibTalismanGerkulesIstoriyaStvoreno Diokletianom yakij dav jomu im ya svogo kolegi Maksimiana Zvityazhiv pid chas shidnih pohodiv Diokletiana ta Maksimiana Vidpovidno do Vegeciya otrimav prizvisko Mattiobarbul za vpravnist jogo voyakiv voloditi zbroyeyu mattiobarbula Cej legion razom z I Jovia roztashovano na Dunayi dlya posilennya jogo zalog Miscem stoyanki legionu trivalij chas buv provinciya Skifiya Mala suchasna Rumuniya Zgodom vin pominyavsya miscyami z I Jovia i zajnyav jogo tabir v Trezmisi de stoyav u IV stolitti U 296 298 rokah veksilariyi legionu brali uchast v pohodi cezarya Galeriya u Persiyu Dvi kogorti VII ta X legionu u 298 299 rokah perebuvali v Mavretaniyi Cezarejskij u m Setif de dopomagav imperatoru Maksimianu pridushuvati povstannya miscevih plemen Legioneri sporudili pam yatnik Mitri u Setifi U 300 roci za nakazom Valeriya Maksimiana veksilariyi legionu virushili do Hersonesa tavrijskogo dlya zahistu vid napadu kochovih plemen zokrema sarmativ ta gotiv Tut do 350 roku voni zabezpechuvali takozh kordoni j Bosporskogo carstva Spisok pochesnih posad Notitia Dignitatum informuye pro chislenni pidrozdili cogo legionu odne v Aksiupoli Axiupolis inshe v Inplatejpegiyah Inplateypegii Herculani Seniores Italiyi ta Herculani Juniores Shodu ce takozh vijska sho buli chastinami cogo legionu ale roztashovuvalisya v Italiyi ta shidnij chastini Maloyi Aziyi vidpovidno Osnovni chastini ohoronyali kordoni Dunayu j pidkoryalisya duksu Skifiyi DzherelaLe Dictionnaire des Antiquites Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio Tome 3 vol 2 pp 1047 1093