Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (вересень 2015) |
Лі Роджерс Бергер (англ. Lee Rogers Berger, народився 22 грудня 1965 року) — палеоантрополог , фізичний антрополог та археолог з Південної Африки, співробітник Університету Вітватерсранда під Йоганнесбургом, працює в університетському підрозділі «Інститут еволюції людини» (Institute for Human Evolution).
Лі Бергер | |
---|---|
нім. Lee Rogers Berger | |
Народився | 22 грудня 1965 (58 років) , Канзас, США |
Місце проживання | США, ПАР |
Країна | США |
Національність | США |
Діяльність | палеоантрополог, антрополог, винахідник, археолог, викладач університету |
Alma mater | Південний університет штату Джорджія, США |
Галузь | палеоантропологія |
Заклад | Вітватерсрандський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | d |
Відомий завдяки: | відкриттю Австралопітека седіба |
Нагороди | |
Особ. сторінка | Lee Berger's website |
Лі Бергер у Вікісховищі |
Найбільше відомий своїм відкриттям Австралопітека седіба, розкопками у печері Зірки, що сходить (англ. Rising Star Cave), роботою над визначенням пропорцій тіла Австралопітека африканського.
Біографія
Закінчив Південний університет Джорджії в 1989 році, навчаючись на спеціаліста з антропології та археології. Потім Бергер перейшов в докторантуру, вивчаючи палео-антропологію в університеті Вітватерсранда під керівництвом професора Філіпа Тобіаса. Всі його дослідження були спрямовані на вивчення плечового пояса ранніх гомінідів. У 1993 році Бергер був призначений на посаду наукового співробітника в «PARU». 1994-го року закінчує університет.
Справляючись з роботою наукового співробітника, він працював з постдокторськими дослідженнями в університеті Вітватерсранда в 1995 році. Бергер займав позицію лідера палео-антропологічної дослідної групи.
Має дружину — Жаклін Бергер та двох дітей — Меган та Метью. Саме Метью і знайшов випадково першу закам'янілу кістку Австралопітека седіба, будучи у віці 9 років на розкопках з батьком та звернув на неї увагу батька.
Нагороди
У 1997 році був призначений на професорську посаду на кафедрі біологічної антропології та анатомії в університеті Дьюка в Даремі, Північна Кароліна. В наступному році — як почесний доцент кафедри антропології в університеті штату Арканзас. Чотири рази спільні наукові роботи отримали визнання серед ТОП-100 наукових історій журналу Discover. Перше визнання прийшло в 1995 році після його співавторства з професором Роном Кларком Вітсом, і в 1998 році після роботи з професором Генрі Мак-Генрі каліфорнійського університету.
Дослідження та інші види діяльності
За час своєї кар'єри він був головним дослідником та керівником обширних грантів, включаючи гранти від Національного географічного товариства (National Geographic Society), швейцарського національного наукового фонду та палео-антропологічних наукових трастів. Він служив як виконавчий директор палео-антропологічних наукових трастів у 1994–2001 роках і тепер виступає як науковий радник. Бергер публікувався у відомих журналах галузі, в тому числі в Журналі еволюції людини (Journal of Human Evolution), американському журналі фізичної антропології, журналах Science і Nature. Не дивно, що його дослідження стали причиною дискусії.
У 2010 році він опублікував опис нового виду австралопітеків. На підставі унікальних анатомічних рис, притаманних знайденим скам'янілим останкам, Бергер і його дослідницька група віднесли кістки до нового виду, Australopithecus sediba. Більш того, вони припустили, що виявлене у кістяках поєднання примітивних рис, характерних для австралопітеків, і прогресивних ознак, властивих представникам роду Homo, свідчить про привілейоване становище цього виду на філогенетичному дереві гомінід як прямого предка людини розумної. Пізніше був знайдений інший вид австралопітеків, які жили у Африці одночасно з цим, до якого перейшло звання предка людини.
В 2013 році організував та очолив експердицію в комплексі Діналеді (англ. Dinaledi Chamber) печери «Висхідна зоря». Протягом наступних двох років були виявлені та описані залишки нового виду гомінід Homo naledi.
Книги
- (рос.) Бергер Ли; Хокс Джон[en]. Почти человек: Как открытие Homo naledi изменило нашу историю = Almost Human: The Astonishing Tale of Homo naledi and the Discovery That Changed Our Human Story : [пер. с англ.] / перевод под научной ред. С. В. Дробышевского. — М. : Манн, Иванов и Фербер, 2020. — 2 октября. — 353 с. — ISBN 978-5-001-46418-1.
Джерела
- L. Berger — First of Our Kind — Scientific American-04.2012
- Ли Бергер — самый неординарный антрополог современности [ 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Science. 2006. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 2 серпня 2007.
Посилання
- National Geographic Outpost [ 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Fossil Hunter (телесеріал) [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.].
- National Geographic Society, біографії дослідників [ 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2015 Li Rodzhers Berger angl Lee Rogers Berger narodivsya 22 grudnya 1965 roku paleoantropolog fizichnij antropolog ta arheolog z Pivdennoyi Afriki spivrobitnik Universitetu Vitvatersranda pid Jogannesburgom pracyuye v universitetskomu pidrozdili Institut evolyuciyi lyudini Institute for Human Evolution Li Bergernim Lee Rogers BergerNarodivsya22 grudnya 1965 1965 12 22 58 rokiv Kanzas SShAMisce prozhivannyaSShA PARKrayina SShANacionalnistSShADiyalnistpaleoantropolog antropolog vinahidnik arheolog vikladach universitetuAlma materPivdennij universitet shtatu Dzhordzhiya SShAGaluzpaleoantropologiyaZakladVitvatersrandskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktorNaukovij kerivnikdVidomij zavdyaki vidkrittyu Avstralopiteka sedibaNagorodid 2011 d dOsob storinkaLee Berger s website Li Berger u Vikishovishi Najbilshe vidomij svoyim vidkrittyam Avstralopiteka sediba rozkopkami u pecheri Zirki sho shodit angl Rising Star Cave robotoyu nad viznachennyam proporcij tila Avstralopiteka afrikanskogo BiografiyaZakinchiv Pivdennij universitet Dzhordzhiyi v 1989 roci navchayuchis na specialista z antropologiyi ta arheologiyi Potim Berger perejshov v doktoranturu vivchayuchi paleo antropologiyu v universiteti Vitvatersranda pid kerivnictvom profesora Filipa Tobiasa Vsi jogo doslidzhennya buli spryamovani na vivchennya plechovogo poyasa rannih gominidiv U 1993 roci Berger buv priznachenij na posadu naukovogo spivrobitnika v PARU 1994 go roku zakinchuye universitet Spravlyayuchis z robotoyu naukovogo spivrobitnika vin pracyuvav z postdoktorskimi doslidzhennyami v universiteti Vitvatersranda v 1995 roci Berger zajmav poziciyu lidera paleo antropologichnoyi doslidnoyi grupi Maye druzhinu Zhaklin Berger ta dvoh ditej Megan ta Metyu Same Metyu i znajshov vipadkovo pershu zakam yanilu kistku Avstralopiteka sediba buduchi u vici 9 rokiv na rozkopkah z batkom ta zvernuv na neyi uvagu batka NagorodiU 1997 roci buv priznachenij na profesorsku posadu na kafedri biologichnoyi antropologiyi ta anatomiyi v universiteti Dyuka v Daremi Pivnichna Karolina V nastupnomu roci yak pochesnij docent kafedri antropologiyi v universiteti shtatu Arkanzas Chotiri razi spilni naukovi roboti otrimali viznannya sered TOP 100 naukovih istorij zhurnalu Discover Pershe viznannya prijshlo v 1995 roci pislya jogo spivavtorstva z profesorom Ronom Klarkom Vitsom i v 1998 roci pislya roboti z profesorom Genri Mak Genri kalifornijskogo universitetu Doslidzhennya ta inshi vidi diyalnostiZa chas svoyeyi kar yeri vin buv golovnim doslidnikom ta kerivnikom obshirnih grantiv vklyuchayuchi granti vid Nacionalnogo geografichnogo tovaristva National Geographic Society shvejcarskogo nacionalnogo naukovogo fondu ta paleo antropologichnih naukovih trastiv Vin sluzhiv yak vikonavchij direktor paleo antropologichnih naukovih trastiv u 1994 2001 rokah i teper vistupaye yak naukovij radnik Berger publikuvavsya u vidomih zhurnalah galuzi v tomu chisli v Zhurnali evolyuciyi lyudini Journal of Human Evolution amerikanskomu zhurnali fizichnoyi antropologiyi zhurnalah Science i Nature Ne divno sho jogo doslidzhennya stali prichinoyu diskusiyi U 2010 roci vin opublikuvav opis novogo vidu avstralopitekiv Na pidstavi unikalnih anatomichnih ris pritamannih znajdenim skam yanilim ostankam Berger i jogo doslidnicka grupa vidnesli kistki do novogo vidu Australopithecus sediba Bilsh togo voni pripustili sho viyavlene u kistyakah poyednannya primitivnih ris harakternih dlya avstralopitekiv i progresivnih oznak vlastivih predstavnikam rodu Homo svidchit pro privilejovane stanovishe cogo vidu na filogenetichnomu derevi gominid yak pryamogo predka lyudini rozumnoyi Piznishe buv znajdenij inshij vid avstralopitekiv yaki zhili u Africi odnochasno z cim do yakogo perejshlo zvannya predka lyudini V 2013 roci organizuvav ta ocholiv eksperdiciyu v kompleksi Dinaledi angl Dinaledi Chamber pecheri Vishidna zorya Protyagom nastupnih dvoh rokiv buli viyavleni ta opisani zalishki novogo vidu gominid Homo naledi Knigi ros Berger Li Hoks Dzhon en Pochti chelovek Kak otkrytie Homo naledi izmenilo nashu istoriyu Almost Human The Astonishing Tale of Homo naledi and the Discovery That Changed Our Human Story per s angl perevod pod nauchnoj red S V Drobyshevskogo M Mann Ivanov i Ferber 2020 2 oktyabrya 353 s ISBN 978 5 001 46418 1 DzherelaL Berger First of Our Kind Scientific American 04 2012 Li Berger samyj neordinarnyj antropolog sovremennosti 29 veresnya 2017 u Wayback Machine Primitki Science 2006 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2007 Procitovano 2 serpnya 2007 PosilannyaNational Geographic Outpost 24 kvitnya 2015 u Wayback Machine Fossil Hunter teleserial 29 serpnya 2011 u Wayback Machine National Geographic Society biografiyi doslidnikiv 25 bereznya 2015 u Wayback Machine