Laserdisc (LD) — перший комерційний оптичний носій даних, використовуваний, насамперед, для домашнього перегляду кінофільмів. Технологія Laserdisc із застосуванням світлопропускаючого носія була розроблена у 1958 році (і запатентована в 1961 і 1990 роках).
Laserdisc (ліворуч) та DVD у порівнянні | |
Тип носія | оптичний диск |
Ємність | 60 хвилин на сторону CLV 30 хвилин на сторону CAV |
Зчитувальний механізм | лазер, довжина хвилі 780 нм (інфрачервоний) |
Розроблено | Philips |
Розміри | діаметр 30 см |
Застосування | зберігання аудіо, відео та даних |
Рік випуску | 1978 |
Стандартний лазердиск для домашнього використання має діаметр 30 см (11,81 дюймів) і склеєний з двох односторонніх вкритих пластиком алюмінієвих дисків. Якість зображення та звуку відтворюваних із лазердисків переважає аналогічні параметри у DVD, що в першу чергу пов'язане з тим, що сигнал записаний у аналоговому форматі. Незважаючи на технологічну перевагу над VHS і , Laserdisc не мав істотного успіху на світовому ринку: в основному був розповсюджений у США і Японії, а в Європі і СРСР були поширені мало. Технології, відпрацьовані в цьому форматі, потім були використані в CD і DVD. Пізніше LaserDisc повністю поступився місцем DVD, і виробництво дисків застарілого формату й програвачів для них було припинено.
Історія
Технологія оптичного запису з використанням світлопропускаючого носія була розроблена[en] в 1958.
У 1969 році компанія Philips створила відеосистему LaserDisc, яка працювала вже в режимі відбитого світла і мала великі переваги перед способом «на просвіт». MCA та Philips об'єднали свої зусилля та продемонстрували перший відеодиск у 1972 році.
У продаж перший лазердиск надійшов 15 грудня 1978 року в Атланті – через два роки після появи на ринку відеомагнітофонів формату VHS (і за чотири роки до CD, також заснованого на технології LaserDisc). Першим лазердиском, що надійшли у продаж у Північній Америці, був випущений MCA DiscoVision у 1978 році фільм «Щелепи». Останніми — фільми «Сонна лощина» та «Воскрешаючи мерців» компанії Paramount, випущені 2000 року. У Японії було видано ще не менше дюжини фільмів до кінця 2001 року. Останнім японським фільмом, випущеним у форматі LaserDisc, був Tokyo Raiders.
У 1987 році було введено гібрид технологій Компакт-диск та Лазердіск — . На 12-см диску містилося до 5 хвилин аналогової відеоінформації та 20 хвилин цифрового звуку CD-якості.
Компанія Philips виробляла програвачі, а видавала диски, але їхня співпраця була не дуже успішною і закінчилася через кілька років. Декілька вчених, які займалися розробкою технології (Richard Wilkinson, Ray Deakin і John Winslow), організували фірму Optical Disc Corporation (зараз ODC Nimbus).
У 1998 році програвачі LaserDisc були приблизно в 2 % американських будинків (приблизно 2 мільйони). Порівняйте — 1999 року у Японії ця цифра становила 10 %.
У масовому секторі LaserDisc повністю поступився місцем DVD, і виробництво дисків застарілого формату і програвачів для них було припинено. Сьогодні формат LaserDisc має успіх лише у любителів, які збирають лазердиски з різними записами — фільми, музика, шоу.
Незважаючи на те, що в Європі LaserDisc так і не набув поширення, корпорація BBC використала його в середині 1980-х в освітньому проєкті BBC Domesday Project, присвяченому 900-річчю англійської Книги страшного суду.
Технічна інформація
На відміну від Video CD, DVD та Blu-ray Disc дисків, LaserDisc містить аналогове відео в композитному поданні та звуковий супровід в аналоговій та/або цифровій формі. Стандартний лазердиск для домашнього використання має діаметр 30 см (11,81 дюйма) та склеєний з двох односторонніх покритих пластиком алюмінієвих дисків. Інформація про сигнал зберігається у мільярдах мікроскопічних заглиблень (пітах), вигравіруваних в алюмінієвому шарі під поверхнею. Поверхневий акриловий шар (1,1 мм) захищає їх від пилу та відбитків пальців. Для читання даних з диска застосовується малопотужний лазерний промінь, який через дзеркально-оптичну систему створює тонкий пучок світла (діаметром 1 мкм) на поверхні диска і, відбиваючись, потрапляє на фотодатчик і далі передається як закодований аудіо-/відеосигнал високої щільності відтворення [8].
Так як цифрове кодування (стиснення відео) було в 1978 або недоступне, або недоцільно, застосовувалися три методи ущільнення запису на основі зміни швидкості обертання диска:
- CAV (англ. Constant Angular Velocity — постійна кутова швидкість (як при відтворенні грамплатівки)) — стандартні відеодиски (англ. Standard Play), що підтримують такі функції, як стоп-кадр, змінене уповільнене відтворення вперед і назад [9]. CAV-диски при відтворенні мають постійну швидкість обертання (1800 оборотів за хвилину для стандарту NTSC (525 рядків) і 1500 оборотів за хвилину для стандарту PAL (625 рядків)), і за один оборот зчитується один кадр. У цьому режимі на одній стороні CAV може зберігатися 54 000 окремих кадрів — 30 хвилин аудіо/відео матеріалу. CAV використовували рідше, ніж CLV, переважно для спеціальних видань художніх фільмів, для бонусних матеріалів та спеціальних ефектів. Однією з переваг цього є можливість переходити на будь-який кадр безпосередньо за його номером. Довільний доступ і функція стоп-кадра дозволили виробникам створювати найпростіші інтерактивні відеодиски, розміщуючи на диску крім відеоматеріалів окремі статичні зображення.
- CLV (англ. Constant Linear Velocity — постійна лінійна швидкість (як при відтворенні компакт-дисків)) — довгограючі відеодиски (англ. Extended Play) не мають спеціальних можливостей відтворення CAV-дисків, пропонуючи тільки просте відтворення на всіх програвачах Laserdisc, окрім програвачів високого класу, що мають функцію цифрового стоп-кадра. Ці програвачі можуть додавати нові функції, зазвичай не доступні для дисків CLV, такі як відтворення вперед і назад зі змінною швидкістю, і паузу, як на магнітофонах. Поступово уповільнюючи швидкість обертання (з 1800 до 600 об/хв), CLV-диски з постійною лінійною швидкістю можуть зберігати 60 хвилин аудіо/відео матеріалу з кожного боку, або дві години на диску. Фільми тривалістю менше 120 хвилин могли поміститися на один диск, тим самим знижуючи вартість одного фільму і усуваючи необхідність замінювати диск на наступний, що відволікає від перегляду, принаймні для тих, хто володів двостороннім програвачем. Переважна більшість релізів була доступна тільки в CLV (кілька найменувань випустили частково CLV, частково — CAV.
- CAA (англ. Constant Angular Acceleration — постійне кутове прискорення). На початку 1980-х років через проблеми з перехресними перешкодами на довгограючих лазерних CLV-дисках компанією Pioneer Video було представлено CAA-форматування довгограючих лазерних дисків. Кодування з постійним кутовим прискоренням дуже схоже на кодування з постійною лінійною швидкістю, за винятком того, що CAA відбувається миттєве зниження швидкості при кутовому зміщенні на певний крок, замість поступового уповільнення у стійкому темпі, як при читанні CLV-дисків. За винятком 3М/Imation, усі виробники Laserdisc прийняли схему CAA-кодування, хоча цей термін рідко (якщо взагалі) використовувався на споживчих упаковках. CAA-кодування помітно покращило якість зображення та значно скоротило перехресні перешкоди та інші проблеми стеження.
Звук Перші лазерні диски, представлені в 1978 році, були повністю аналоговими, звук кодувався за допомогою частотної модуляції, але з розвитком формату було додано цифровий стереозвук у форматі аудіо компакт-диска (деякі апарати мали інтерфейс S/PDIF - як оптичний, так і коаксіальний - для підключення зовнішнього ЦАП, а пізніше DTS-декодера), а також і в багатоканальних форматах - спочатку, ще до цифрового звуку Dolby Surround 3/1.0 (міг записуватися в аналоговому та цифровому вигляді і мав зворотну сумісність зі стереосистемами), а потім і в 3/2.1 форматах Dolby Digital (витіснений один апаратний аналоговий канал і зовнішній RF-декодер, що вимагав, з багатоканальним аналоговим або S/PDIF виходом, який іноді вбудовувався в дорогі AV-ресивери тієї епохи) і DTS (аналогічно формату DTS-CD, ця доріжка витісняла ІКМ-стерео, а старими програвачами сприймалася як звичайна ІКМ-стерео доріжка і відправлялася на S/PDIF вихід, якщо такою була).
У 1985 році компанією Pioneer було представлено цифрове аудіо для Laserdisc як подальше покращення CAA-формату. У 1985 році CAA55 був введений загальною тривалістю відтворення з кожної сторони в 55 хвилин 5 секунд, для вирішення проблем з пропускною здатністю при включенні цифрового аудіо була зменшена ємність відеоматеріалу. Декілька найменувань, випущених між 1985 і 1987 роками, були з аналоговою звуковою доріжкою лише через велику тривалість фільму та бажання зберегти фільм на одному диску (наприклад, «Назад у майбутнє»).
До 1987 Pioneer вдалося подолати технічні труднощі і стало можливим кодування у форматі CAA60, дозволяючи збільшити ємність диска в цілому до 60 хвилин 5 секунд. Також випущено лише кілька найменувань, закодованих CAA65, ємністю 65 хвилин 5 секунд відтворення з кожного боку. Остаточним варіантом CAA є CAA70, який міг вмістити 70 хвилин відтворення з кожного боку. Для споживчого ринку цей формат не застосовувався.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Laserdisc |
- Disc Formats — LaserDisc (LD) [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.]
- The LaserDisc Database [ 5 січня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- U.S. Patent 3,430,966 Transparent recording disc, 1969.
- U.S. Patent 3,530,258 Video signal transducer, 1970.
- U.S. Patent 4,893,297 Disc-shaped member, 1990.
- New and emerging video technologies: A status report. 29 жовтня 1998. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 5 жовтня 2007.
- Bittersweet Times for Collectors of Laser Disk Movies. 29 квітня 1999. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 5 жовтня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laserdisc LD pershij komercijnij optichnij nosij danih vikoristovuvanij nasampered dlya domashnogo pereglyadu kinofilmiv Tehnologiya Laserdisc iz zastosuvannyam svitlopropuskayuchogo nosiya bula rozroblena u 1958 roci i zapatentovana v 1961 i 1990 rokah LazerdiskLaserdisc livoruch ta DVD u porivnyanniTip nosiyaoptichnij diskYemnist60 hvilin na storonu CLV 30 hvilin na storonu CAVZchituvalnij mehanizmlazer dovzhina hvili 780 nm infrachervonij RozroblenoPhilipsRozmiridiametr 30 smZastosuvannyazberigannya audio video ta danihRik vipusku1978 Standartnij lazerdisk dlya domashnogo vikoristannya maye diametr 30 sm 11 81 dyujmiv i skleyenij z dvoh odnostoronnih vkritih plastikom alyuminiyevih diskiv Yakist zobrazhennya ta zvuku vidtvoryuvanih iz lazerdiskiv perevazhaye analogichni parametri u DVD sho v pershu chergu pov yazane z tim sho signal zapisanij u analogovomu formati Nezvazhayuchi na tehnologichnu perevagu nad VHS i Laserdisc ne mav istotnogo uspihu na svitovomu rinku v osnovnomu buv rozpovsyudzhenij u SShA i Yaponiyi a v Yevropi i SRSR buli poshireni malo Tehnologiyi vidpracovani v comu formati potim buli vikoristani v CD i DVD Piznishe LaserDisc povnistyu postupivsya miscem DVD i virobnictvo diskiv zastarilogo formatu j progravachiv dlya nih bulo pripineno IstoriyaTehnologiya optichnogo zapisu z vikoristannyam svitlopropuskayuchogo nosiya bula rozroblena en v 1958 U 1969 roci kompaniya Philips stvorila videosistemu LaserDisc yaka pracyuvala vzhe v rezhimi vidbitogo svitla i mala veliki perevagi pered sposobom na prosvit MCA ta Philips ob yednali svoyi zusillya ta prodemonstruvali pershij videodisk u 1972 roci U prodazh pershij lazerdisk nadijshov 15 grudnya 1978 roku v Atlanti cherez dva roki pislya poyavi na rinku videomagnitofoniv formatu VHS i za chotiri roki do CD takozh zasnovanogo na tehnologiyi LaserDisc Pershim lazerdiskom sho nadijshli u prodazh u Pivnichnij Americi buv vipushenij MCA DiscoVision u 1978 roci film Shelepi Ostannimi filmi Sonna loshina ta Voskreshayuchi merciv kompaniyi Paramount vipusheni 2000 roku U Yaponiyi bulo vidano she ne menshe dyuzhini filmiv do kincya 2001 roku Ostannim yaponskim filmom vipushenim u formati LaserDisc buv Tokyo Raiders U 1987 roci bulo vvedeno gibrid tehnologij Kompakt disk ta Lazerdisk Na 12 sm disku mistilosya do 5 hvilin analogovoyi videoinformaciyi ta 20 hvilin cifrovogo zvuku CD yakosti Kompaniya Philips viroblyala progravachi a vidavala diski ale yihnya spivpracya bula ne duzhe uspishnoyu i zakinchilasya cherez kilka rokiv Dekilka vchenih yaki zajmalisya rozrobkoyu tehnologiyi Richard Wilkinson Ray Deakin i John Winslow organizuvali firmu Optical Disc Corporation zaraz ODC Nimbus U 1998 roci progravachi LaserDisc buli priblizno v 2 amerikanskih budinkiv priblizno 2 miljoni Porivnyajte 1999 roku u Yaponiyi cya cifra stanovila 10 U masovomu sektori LaserDisc povnistyu postupivsya miscem DVD i virobnictvo diskiv zastarilogo formatu i progravachiv dlya nih bulo pripineno Sogodni format LaserDisc maye uspih lishe u lyubiteliv yaki zbirayut lazerdiski z riznimi zapisami filmi muzika shou Nezvazhayuchi na te sho v Yevropi LaserDisc tak i ne nabuv poshirennya korporaciya BBC vikoristala jogo v seredini 1980 h v osvitnomu proyekti BBC Domesday Project prisvyachenomu 900 richchyu anglijskoyi Knigi strashnogo sudu Tehnichna informaciyaNa vidminu vid Video CD DVD ta Blu ray Disc diskiv LaserDisc mistit analogove video v kompozitnomu podanni ta zvukovij suprovid v analogovij ta abo cifrovij formi Standartnij lazerdisk dlya domashnogo vikoristannya maye diametr 30 sm 11 81 dyujma ta skleyenij z dvoh odnostoronnih pokritih plastikom alyuminiyevih diskiv Informaciya pro signal zberigayetsya u milyardah mikroskopichnih zagliblen pitah vigraviruvanih v alyuminiyevomu shari pid poverhneyu Poverhnevij akrilovij shar 1 1 mm zahishaye yih vid pilu ta vidbitkiv palciv Dlya chitannya danih z diska zastosovuyetsya malopotuzhnij lazernij promin yakij cherez dzerkalno optichnu sistemu stvoryuye tonkij puchok svitla diametrom 1 mkm na poverhni diska i vidbivayuchis potraplyaye na fotodatchik i dali peredayetsya yak zakodovanij audio videosignal visokoyi shilnosti vidtvorennya 8 Tak yak cifrove koduvannya stisnennya video bulo v 1978 abo nedostupne abo nedocilno zastosovuvalisya tri metodi ushilnennya zapisu na osnovi zmini shvidkosti obertannya diska CAV angl Constant Angular Velocity postijna kutova shvidkist yak pri vidtvorenni gramplativki standartni videodiski angl Standard Play sho pidtrimuyut taki funkciyi yak stop kadr zminene upovilnene vidtvorennya vpered i nazad 9 CAV diski pri vidtvorenni mayut postijnu shvidkist obertannya 1800 oborotiv za hvilinu dlya standartu NTSC 525 ryadkiv i 1500 oborotiv za hvilinu dlya standartu PAL 625 ryadkiv i za odin oborot zchituyetsya odin kadr U comu rezhimi na odnij storoni CAV mozhe zberigatisya 54 000 okremih kadriv 30 hvilin audio video materialu CAV vikoristovuvali ridshe nizh CLV perevazhno dlya specialnih vidan hudozhnih filmiv dlya bonusnih materialiv ta specialnih efektiv Odniyeyu z perevag cogo ye mozhlivist perehoditi na bud yakij kadr bezposeredno za jogo nomerom Dovilnij dostup i funkciya stop kadra dozvolili virobnikam stvoryuvati najprostishi interaktivni videodiski rozmishuyuchi na disku krim videomaterialiv okremi statichni zobrazhennya CLV angl Constant Linear Velocity postijna linijna shvidkist yak pri vidtvorenni kompakt diskiv dovgograyuchi videodiski angl Extended Play ne mayut specialnih mozhlivostej vidtvorennya CAV diskiv proponuyuchi tilki proste vidtvorennya na vsih progravachah Laserdisc okrim progravachiv visokogo klasu sho mayut funkciyu cifrovogo stop kadra Ci progravachi mozhut dodavati novi funkciyi zazvichaj ne dostupni dlya diskiv CLV taki yak vidtvorennya vpered i nazad zi zminnoyu shvidkistyu i pauzu yak na magnitofonah Postupovo upovilnyuyuchi shvidkist obertannya z 1800 do 600 ob hv CLV diski z postijnoyu linijnoyu shvidkistyu mozhut zberigati 60 hvilin audio video materialu z kozhnogo boku abo dvi godini na disku Filmi trivalistyu menshe 120 hvilin mogli pomistitisya na odin disk tim samim znizhuyuchi vartist odnogo filmu i usuvayuchi neobhidnist zaminyuvati disk na nastupnij sho vidvolikaye vid pereglyadu prinajmni dlya tih hto volodiv dvostoronnim progravachem Perevazhna bilshist reliziv bula dostupna tilki v CLV kilka najmenuvan vipustili chastkovo CLV chastkovo CAV CAA angl Constant Angular Acceleration postijne kutove priskorennya Na pochatku 1980 h rokiv cherez problemi z perehresnimi pereshkodami na dovgograyuchih lazernih CLV diskah kompaniyeyu Pioneer Video bulo predstavleno CAA formatuvannya dovgograyuchih lazernih diskiv Koduvannya z postijnim kutovim priskorennyam duzhe shozhe na koduvannya z postijnoyu linijnoyu shvidkistyu za vinyatkom togo sho CAA vidbuvayetsya mittyeve znizhennya shvidkosti pri kutovomu zmishenni na pevnij krok zamist postupovogo upovilnennya u stijkomu tempi yak pri chitanni CLV diskiv Za vinyatkom 3M Imation usi virobniki Laserdisc prijnyali shemu CAA koduvannya hocha cej termin ridko yaksho vzagali vikoristovuvavsya na spozhivchih upakovkah CAA koduvannya pomitno pokrashilo yakist zobrazhennya ta znachno skorotilo perehresni pereshkodi ta inshi problemi stezhennya Zvuk Pershi lazerni diski predstavleni v 1978 roci buli povnistyu analogovimi zvuk koduvavsya za dopomogoyu chastotnoyi modulyaciyi ale z rozvitkom formatu bulo dodano cifrovij stereozvuk u formati audio kompakt diska deyaki aparati mali interfejs S PDIF yak optichnij tak i koaksialnij dlya pidklyuchennya zovnishnogo CAP a piznishe DTS dekodera a takozh i v bagatokanalnih formatah spochatku she do cifrovogo zvuku Dolby Surround 3 1 0 mig zapisuvatisya v analogovomu ta cifrovomu viglyadi i mav zvorotnu sumisnist zi stereosistemami a potim i v 3 2 1 formatah Dolby Digital vitisnenij odin aparatnij analogovij kanal i zovnishnij RF dekoder sho vimagav z bagatokanalnim analogovim abo S PDIF vihodom yakij inodi vbudovuvavsya v dorogi AV resiveri tiyeyi epohi i DTS analogichno formatu DTS CD cya dorizhka vitisnyala IKM stereo a starimi progravachami sprijmalasya yak zvichajna IKM stereo dorizhka i vidpravlyalasya na S PDIF vihid yaksho takoyu bula U 1985 roci kompaniyeyu Pioneer bulo predstavleno cifrove audio dlya Laserdisc yak podalshe pokrashennya CAA formatu U 1985 roci CAA55 buv vvedenij zagalnoyu trivalistyu vidtvorennya z kozhnoyi storoni v 55 hvilin 5 sekund dlya virishennya problem z propusknoyu zdatnistyu pri vklyuchenni cifrovogo audio bula zmenshena yemnist videomaterialu Dekilka najmenuvan vipushenih mizh 1985 i 1987 rokami buli z analogovoyu zvukovoyu dorizhkoyu lishe cherez veliku trivalist filmu ta bazhannya zberegti film na odnomu disku napriklad Nazad u majbutnye Do 1987 Pioneer vdalosya podolati tehnichni trudnoshi i stalo mozhlivim koduvannya u formati CAA60 dozvolyayuchi zbilshiti yemnist diska v cilomu do 60 hvilin 5 sekund Takozh vipusheno lishe kilka najmenuvan zakodovanih CAA65 yemnistyu 65 hvilin 5 sekund vidtvorennya z kozhnogo boku Ostatochnim variantom CAA ye CAA70 yakij mig vmistiti 70 hvilin vidtvorennya z kozhnogo boku Dlya spozhivchogo rinku cej format ne zastosovuvavsya Div takozhCD Audio DVD DVD Audio Kompakt diskPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LaserdiscDisc Formats LaserDisc LD 8 bereznya 2009 u Wayback Machine The LaserDisc Database 5 sichnya 2009 u Wayback Machine PrimitkiU S Patent 3 430 966 Transparent recording disc 1969 U S Patent 3 530 258 Video signal transducer 1970 U S Patent 4 893 297 Disc shaped member 1990 New and emerging video technologies A status report 29 zhovtnya 1998 Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2007 Bittersweet Times for Collectors of Laser Disk Movies 29 kvitnya 1999 Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2007