Мулова черепаха ялісконська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
, & , 1996 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Мулова черепаха ялісконська (Kinosternon chimalhuaca) — вид черепах з роду Американські мулові черепахи родини Мулові черепахи.
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 15,7 см. У самців більша голова, коротший пластрон, довший хвіст, ніж у самиць. Голова середнього розміру. На шиї присутні 1—4 пари вусиків. Карапакс подовжений, овальної форми, з 3 дуже слабко вираженими кілями. Пластрон досить маленький (у самців він менше, ніж у самиць й молодих черепах) і залишає відкритою шкіру. На пластроні є одна шарнірна зв'язка, що дозволяє панциру трохи закриватися. На кінці хвоста — шип.
Голова зверху коричнева з безліччю жовтих або помаранчевих цяток, знизу — світло—сіра або кремова чи коричнево—жовта з або без темних плям. Щелепи жовті, сірі або коричневі. Також у самців на щелепах темні смужки. У молодняку є жовта смуга на голові, що йде від орбіти очей до нижньої щелепи. Шия, кінцівки та хвіст зверху коричневі й кремові або жовті знизу. Колір карапакса коливається від жовто—коричневого до коричневого або оливкового часто з плямами темного пігменту. Пластрон і вузька перетинка жовтого або коричневого кольору з темними плямами. Яскравість забарвлення може змінюватися в залежності від місця поширення.
Спосіб життя
Полюбляє чисті ставки з рясною водною рослинністю, болота і водойми з багнюкою. Харчується молюсками, комахами, водними рослинами, ракоподібними, детритом.
Самиці стають статевозрілими при розмірі карапаксу більше 10 см, у віці 7—8 років, самці — у 5—7 років при довжині 100–105 мм. Самиця відкладає 2—5 подовжених яєць розміром 33,4 мм завдовжки і 17,5 мм завширшки.
Розповсюдження
Мешкає уздовж Тихоокеанського узбережжя південної Мексики в Яліско і Коліма від півдня сусідньої Чамели і на схід до Ріо Чіуатлан.
Джерела
- Schilde, M. 2001. Schlammschildkröten: Kinosternon, Sternotherus, Claudius, Staurotypus. Natur und Tier Verlag (Münster), 136 pp.
- Flores-Villela, O. & Canseco-Márquez, L. 2004. Nuevas especies y cambios taxonómicos para la herpetofauna de México. Acta Zoologica Mexicana (n.s.) 20(2): 115–144
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mulova cherepaha yaliskonska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Mulovi cherepahi Rid Amerikanski mulovi cherepahi Vid Mulova cherepaha yaliskonska Binomialna nazva amp 1996 Posilannya Vikishovishe Kinosternon chimalhuaca Vikividi Kinosternon chimalhuaca MSOP 63667 NCBI 904196 Mulova cherepaha yaliskonska Kinosternon chimalhuaca vid cherepah z rodu Amerikanski mulovi cherepahi rodini Mulovi cherepahi OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 15 7 sm U samciv bilsha golova korotshij plastron dovshij hvist nizh u samic Golova serednogo rozmiru Na shiyi prisutni 1 4 pari vusikiv Karapaks podovzhenij ovalnoyi formi z 3 duzhe slabko virazhenimi kilyami Plastron dosit malenkij u samciv vin menshe nizh u samic j molodih cherepah i zalishaye vidkritoyu shkiru Na plastroni ye odna sharnirna zv yazka sho dozvolyaye panciru trohi zakrivatisya Na kinci hvosta ship Golova zverhu korichneva z bezlichchyu zhovtih abo pomaranchevih cyatok znizu svitlo sira abo kremova chi korichnevo zhovta z abo bez temnih plyam Shelepi zhovti siri abo korichnevi Takozh u samciv na shelepah temni smuzhki U molodnyaku ye zhovta smuga na golovi sho jde vid orbiti ochej do nizhnoyi shelepi Shiya kincivki ta hvist zverhu korichnevi j kremovi abo zhovti znizu Kolir karapaksa kolivayetsya vid zhovto korichnevogo do korichnevogo abo olivkovogo chasto z plyamami temnogo pigmentu Plastron i vuzka peretinka zhovtogo abo korichnevogo koloru z temnimi plyamami Yaskravist zabarvlennya mozhe zminyuvatisya v zalezhnosti vid miscya poshirennya Sposib zhittyaPolyublyaye chisti stavki z ryasnoyu vodnoyu roslinnistyu bolota i vodojmi z bagnyukoyu Harchuyetsya molyuskami komahami vodnimi roslinami rakopodibnimi detritom Samici stayut statevozrilimi pri rozmiri karapaksu bilshe 10 sm u vici 7 8 rokiv samci u 5 7 rokiv pri dovzhini 100 105 mm Samicya vidkladaye 2 5 podovzhenih yayec rozmirom 33 4 mm zavdovzhki i 17 5 mm zavshirshki RozpovsyudzhennyaMeshkaye uzdovzh Tihookeanskogo uzberezhzhya pivdennoyi Meksiki v Yalisko i Kolima vid pivdnya susidnoyi Chameli i na shid do Rio Chiuatlan DzherelaSchilde M 2001 Schlammschildkroten Kinosternon Sternotherus Claudius Staurotypus Natur und Tier Verlag Munster 136 pp Flores Villela O amp Canseco Marquez L 2004 Nuevas especies y cambios taxonomicos para la herpetofauna de Mexico Acta Zoologica Mexicana n s 20 2 115 144