Какуру Час існування: 110 млн років тому | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Розташування відомих кісток у скелеті | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Kakuru kujani & , 1980 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Kakuru — рід невеликих динозаврів-теропод із неясним систематичним положенням. Найімовірніше, це була хижа двонога тварина завдовжки приблизно до 1,5-2 м. Існувала близько 110 млн років тому, на початку крейдяного періоду.
Родова назва походить від назви веселкового змія з міфології аборигенів Австралії i пояснюється полискуванням різними кольорами частини голотипу цього динозавра — спостерігається опалесценція великої гомілкової кістки (ВГК). Видова назва (kujani) походить від племені , що мешкає поблизу міста , де знайдено скам'янілі рештки цього теропода.
Описаний на підставі однієї ВГК i неповної стрілочної кістки (SAM P17926). На ці скам'янілості звернув увагу палеонтолог Nevill Pledge на виставці в 1973 р. Походять вони з формації Maree, що в Південній Австралії. Разом з нею було продано фалангу стопи (SAM P 18010). Протягом 30 років та ВГЛ знаходилася у приватного колекціонера, a в 2004 р. Була придбана Південно-Австралійським Музеєм за 22 000 доларів. ВГК зламана на два шматки i є завдовжки бл. 3,23 м.
Систематичне положення цих знахідок неясне. Нижня частина ВГК такого типу зустрічається у видів i , однак загальним виглядом нагадує кістки Microvenator celer i . Реконструкція ноги какуру за деякими ознаками подібна також до . В Африці знайдено стрілочну кістку і ВГЛ, дуже подібні до голотипу какуру, однак вони не були формально описані. Пауль Грегорі (1988) i Ральф Мольнар (1990) виявили подібність пропорцій ВГК цього теропода до авімімa, однак ті саме пропорції властиві дрібним целурозаврам виявили Олівер Раугут (2005), а також Стевен Салісбері із співробітниками (2007) і дійшли висновку, що какуру міг бути невеликим ; в пізнішій публікації Федеріко Агнолін з співавторами (2010) обмежилися тим, що класифікували його як представника клади Averostra з непевною філогенетичною позицією. В 2010 році Пауль Барретт та ін. визнали какуру за nomen dubium, стверджуючи, що голотип не має жодної автапоморфічної ознаки чи комбінації ознак, які б дозволяли відрізнити його від інших тетанур.
Див. також
Примітки
- Rauhut Oliver W. M. Post-cranial remains of 'coelurosaurs' (Dinosauria, Theropoda) from the Late Jurassic of Tanzania // Geological Magazine. — 2005. — Vol. 142, No 1. — P. 97-107. DOI:10.1017/S0016756804000330
- Salisbury Steven, Agnolin Federico, Ezcurra Martín, Pais Diego. A critical reassessment of the Cretaceous non-avian dinosaur faunas of Australia and New Zealand // J. Vertebrate Paleontology. — 2007. — Vol. 27, Suppl. — P. 138A.
- Agnolin Federico L., Ezcurra Martín D., Pais Diego F., Salisbury Steven W. A reappraisal of the Cretaceous non-avian dinosaur faunas from Australia and New Zealand: evidence for their Gondwanan affinities // J. Systematic Palaeontology. — 2010. — Vol. 8, No 2. — P. 257—300. DOI:10.1080/14772011003594870
Посилання
- Kakuru kujani on Alphalink.com.au by Molnar and Pledge, 1980.
- Kakuru [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] in The Theropod Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kakuru Chas isnuvannya 110 mln rokiv tomu Roztashuvannya vidomih kistok u skeleti Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Yasherotazovi Saurischia Pidryad Teropodi Theropoda Maniraptori Maniraptora Rid Kakuru Vid K kujani Binomialna nazva Kakuru kujani amp 1980 Posilannya Vikishovishe Kakuru Fossilworks 68138 Kakuru rid nevelikih dinozavriv teropod iz neyasnim sistematichnim polozhennyam Najimovirnishe ce bula hizha dvonoga tvarina zavdovzhki priblizno do 1 5 2 m Isnuvala blizko 110 mln rokiv tomu na pochatku krejdyanogo periodu Rodova nazva pohodit vid nazvi veselkovogo zmiya z mifologiyi aborigeniv Avstraliyi i poyasnyuyetsya poliskuvannyam riznimi kolorami chastini golotipu cogo dinozavra sposterigayetsya opalescenciya velikoyi gomilkovoyi kistki VGK Vidova nazva kujani pohodit vid plemeni sho meshkaye poblizu mista de znajdeno skam yanili reshtki cogo teropoda Opisanij na pidstavi odniyeyi VGK i nepovnoyi strilochnoyi kistki SAM P17926 Na ci skam yanilosti zvernuv uvagu paleontolog Nevill Pledge na vistavci v 1973 r Pohodyat voni z formaciyi Maree sho v Pivdennij Avstraliyi Razom z neyu bulo prodano falangu stopi SAM P 18010 Protyagom 30 rokiv ta VGL znahodilasya u privatnogo kolekcionera a v 2004 r Bula pridbana Pivdenno Avstralijskim Muzeyem za 22 000 dolariv VGK zlamana na dva shmatki i ye zavdovzhki bl 3 23 m Sistematichne polozhennya cih znahidok neyasne Nizhnya chastina VGK takogo tipu zustrichayetsya u vidiv i odnak zagalnim viglyadom nagaduye kistki Microvenator celer i Rekonstrukciya nogi kakuru za deyakimi oznakami podibna takozh do V Africi znajdeno strilochnu kistku i VGL duzhe podibni do golotipu kakuru odnak voni ne buli formalno opisani Paul Gregori 1988 i Ralf Molnar 1990 viyavili podibnist proporcij VGK cogo teropoda do avimima odnak ti same proporciyi vlastivi dribnim celurozavram viyavili Oliver Raugut 2005 a takozh Steven Salisberi iz spivrobitnikami 2007 i dijshli visnovku sho kakuru mig buti nevelikim v piznishij publikaciyi Federiko Agnolin z spivavtorami 2010 obmezhilisya tim sho klasifikuvali jogo yak predstavnika kladi Averostra z nepevnoyu filogenetichnoyu poziciyeyu V 2010 roci Paul Barrett ta in viznali kakuru za nomen dubium stverdzhuyuchi sho golotip ne maye zhodnoyi avtapomorfichnoyi oznaki chi kombinaciyi oznak yaki b dozvolyali vidrizniti jogo vid inshih tetanur Div takozhManiraptoraPrimitkiRauhut Oliver W M Post cranial remains of coelurosaurs Dinosauria Theropoda from the Late Jurassic of Tanzania Geological Magazine 2005 Vol 142 No 1 P 97 107 DOI 10 1017 S0016756804000330 Salisbury Steven Agnolin Federico Ezcurra Martin Pais Diego A critical reassessment of the Cretaceous non avian dinosaur faunas of Australia and New Zealand J Vertebrate Paleontology 2007 Vol 27 Suppl P 138A Agnolin Federico L Ezcurra Martin D Pais Diego F Salisbury Steven W A reappraisal of the Cretaceous non avian dinosaur faunas from Australia and New Zealand evidence for their Gondwanan affinities J Systematic Palaeontology 2010 Vol 8 No 2 P 257 300 DOI 10 1080 14772011003594870PosilannyaKakuru kujani on Alphalink com au by Molnar and Pledge 1980 Kakuru 1 travnya 2021 u Wayback Machine in The Theropod Database