iostream бібліотека і відповідний заголовний файл які використовується для організації введення виведення в мові програм

iostream — бібліотека і відповідний заголовний файл, які використовується для організації введення-виведення в мові програмування . Він включений в стандартну бібліотеку C++. Назва утворена від англ. Input/Output Stream (потік введення-виведення). У мові C++ і її попереднику, мові програмування Сі, немає вбудованого вводу-виводу. Натомість використовується бібліотека iostream, яка керує вводом-виводом, як і stdio.h у Ci. iostream використовує об'єкти cin, cout, cerr і для передачі інформації між стандартними потоками введення, виведення, помилок (безбуферний) і помилок (буферний) відповідно. Будучи частиною стандартної бібліотеки C++, ці об'єкти також є частиною стандартного простору імен — std.

Приклад Hello, world

Наприклад, програма Hello world може бути представлена:

#include <iostream> using std::cout; using std::endl;  int main() {  cout<<"Hello World!"<<endl;  return 0; }

Програма виведе «Hello, world!» і переведе рядок (std::endl).

Форматування виводу

Функції

`width(int x)`	мінімальне число знаків до наступного виводу
`fill(char x)`	встановлює символ-заповнювач і повертає попередній символ-заповнювач. За умовчанням як символ-заповнювач використовується пропуск
`precision(int x)`	встановлює число значущих знаків для чисел з плаваючою крапкою

Приклад:

cout.width(10); cout << "ten" << "four" << "four";

Маніпулятори

`endl`	переведення рядка
`flush`	вивантажує вміст буфера в потік
`dec`	міняє формат виведення числа на десятковий
`oct`	міняє формат виведення числа на вісімковий
`hex`	міняє формат виведення числа на шістнадцядковий
`ws`	витягує і видаляє символи порожніх проміжків з потоку
`showpos`	показує '+' перед додатними числами
`showpoint`	показує десяткову крапку
`noshowpoint`	приховує десяткову крапку

Критика

Деякі середовища не забезпечують розподілювального виконання C++ бібліотек. Приклади включають вбудовані системи і системи Windows, що керують програмами, побудованими з MinGW. Під цими системами стандартна бібліотека C++ повинна бути статично пов'язана з програмою, що збільшує розмір програми, або поширювати стандартну бібліотеку разом з програмою.

Деякі реалізації стандартної бібліотеки C++ мають істотні обсяги мертвого коду. Наприклад, GNU libstdc++ автоматично конструює локаль, будуючи ostream, навіть якщо програма ніколи не використовує ніяких типів (дата, час або гроші), на які впливає локаль, і статично зв'язана програма «hello, world», яка використовує GNU libstdc++ <iostream>, видає виконуваний файл значно більший, ніж еквівалентна програма, яка використовує <cstdio>. Але існують часткові імплементації стандартної бібліотеки C++, спроектовані для обмежених в розмірі середовищ; їхній <iostream> може вилучити опціональний код, якого не потребує програма, такий як підтримка локалі.

Виноски

. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 17 травня 2009.
GNU libstdc++ source code, bits/ios_base.h
. Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 17 травня 2009.
. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 17 травня 2009.

Посилання

<iostream> або <iostream.h>, Що правильніше? [ 14 лютого 2007 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 17 травня 2009.

[2] GNU libstdc++ source code, bits/ios_base.h

[pineight_cbloat-3] . Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 17 травня 2009.

[4] . Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 17 травня 2009.