Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Другий курултай кримськотатарського народу крим II Qırımtatar Milliy Qurultayı національне зібрання кримських татар що в

II Курултай кримськотатарського народу

Другий курултай кримськотатарського народу (крим. II Qırımtatar Milliy Qurultayı) — національне зібрання кримських татар, що відбулося в Сімферополі (Кримська АРСР, УРСР, СРСР) 26–30 червня 1991 року.

Цей курултай відбувся вдруге в історії, вперше і востаннє за часів Радянського Союзу. Ним було визначено курс на національно-державне самовизначення кримських татар в умовах боротьби за повернення на історичну Батьківщину після депортації 1944 року.

Передумови

Кримські татари здавна проживали на території Кримського півострова. Вони сформувалися як народ у Криму і є нащадками різноманітних народів, що приходили на цю територію у різні історичні епохи. Державницька традиція кримськотатарського народу була перервана в 1783-84 роках Російською імперією. Однак, у 1905 р. відбувся з'їзд представників мусульман Криму, на якому було створено Мусульманський виконавчий комітет. Він прагнув встановлення культурної автономії та сприяв збереженню культурної ідентичності громади. У липні 1917 р. національною інтелігенцією була створена політична партія «Міллі Фірка». Українська Центральна Рада визнала основним суб'єктом самовизначення в Криму саме кримськотатарський народ. 26 листопада 1917 р. був скликаний національний з'їзд кримських татар — Курултай (перший), куди було обрано 76 делегатів. Серед делегатів були 4 жінки. Вже 13 грудня 1917 р. Курултай проголосив утворення Кримської народної Республіки та прийняв її Конституцію. Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників та влаштували на півострові масовий терор. В листопаді 1920 р. на півострові була остаточно утверджена більшовицька влада.

Найбільшою трагедією для кримських татар в ХХ ст. стала їх примусова депортація в 1944 році. Одразу після депортації організовується (рух за повернення до Криму). Реально процес вирішення «кримськотатарського питання» почався лише в 1989 р. з ухваленням Декларації Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними і злочинними актів проти народів, що стали жертвою насильного переселення, та забезпечення їх прав». Цей документ передбачав повну політичну реабілітацію кримськотатарського народу й скасування нормативних актів репресивного та дискримінаційного характеру, визнавав законним правом кримськотатарського народу повернення до Криму, відтворення автономії Криму як багатонаціонального утворення, здійснення перегляду справ, порушених за участь у кримськотатарському русі тощо. Після цього активно розпочався процес повернення.

image
Кримськотатарська маніфестація в Ташкентській області. 1988 р.

В середині 1980-х у зв'язку з демократичними перетвореннями в СРСР відкрилися можливості для активізації національного руху кримських татар через нові організаційні форми. Так, протягом 1987-89 рр. були проведені п'ять Всесоюзних нарад представників ініціативних груп, які влада — незважаючи на різні форми репресій — не змогла придушити.

image
Бюлетень кримського референдуму 1991 р.

20 січня 1991 року провели референдум про перетворення Кримської області на Кримську АРСР — за територіальною ознакою, як «суб'єкта СРСР і Союзного договору». 12 лютого 1991 року сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки». Нову автономію засновували як територіальне утворення, тоді як кримські татари наполягали на національному. Киримли бойкотували референдум. Центральна Рада Організації кримськотатарського національного руху (ОКНР) виступила з заявою: «Замість відновлення незаконно ліквідованої під час режиму Сталіна державності кримських татар на їхній території створили ще одну російськомовну республіку».

Підготовка

8 березня 1990 року на засіданні Центральної Ради ОКНР утворили робочу групу для вивчення можливості проведення Курултаю. 23 вересня відбулись установчі збори Організаційного комітету з підготовки Курултаю, до яких увійшли 36 осіб на чолі з головою Сєрвєром Омеровим. Була визначена структура оргкомітету (Центральна виборча комісія, редакційна комісія та організаційне бюро). Оргкомітет затвердив «Положення про організацію виборів делегатів на з'їзд кримськотатарського народу» та ін. підготовчі документи.

З жовтня 1990 по травень 1991 року проводили виборчу кампанію, у тому числі в Криму, Херсонській області, Узбекистані, Таджикистані, Москві, Краснодарському краї. Переважна більшість кримських татар підтримали ідею проведення з'їзду.

30 травня 1991 року кількасот кримських татар провели в Сімферополі демонстрацію протесту перед будівлею Ради міністрів Криму, що змусило владу видати офіційний дозвіл на проведення курултаю, але з пересторогою не ухвалювати рішень про створення «паралельних структур влади». (Однак, радянська влада все ж перешкодила прибуттю великої групи киримли з Туреччини).

Вибори делегатів відбувались з приблизного розрахунку «один делегат від 1000 осіб», забезпечуючи представників практично від усіх регіонів, де мешкали кримські татари. Делегатами курултаю обрали 255 осіб:

  • з Криму — 129
  • з Узбекистану — 88
  • з РРФСР — 16
  • з України (крім Криму) — 9
  • з Киргизстану — 4
  • з Таджикистану — 3
  • з Литви — 3
  • з Латвії — 1
  • з Казахстану — 1
  • з Сухумі — 1.

Враховуючи норму «один делегат від 1000 осіб», а також наявність представників практично від усіх регіонів, де мешкали кримські татари, Курултай у такому складі мав право вирішувати поставлені перед ним завдання і обрати єдиний повноважний представницький орган кримськотатарського народу.

Метою скликання Курултаю було названо об'єднання всіх інтелектуальних, духовних, економічних сил народу для якнайшвидшого вирішення проблем, перш за все — повернення на Батьківщину і відновлення своєї державності. Основним завданням Курултаю стало визначення шляхів вирішення національних проблем і вибори постійного органу Меджлісу.

Перебіг і рішення Курултаю

image
Колишній Палац профспілок у Сімферополі — місце проведення Курултаю

Другий Курултай відкрився 26 червня 1991 року в Сімферополі в місцевому Палаці профспілок. Поступ і результати заходу були прокоментовані та висвітлені центральними, українськими і турецькими ЗМІ.

Робота Курултаю проходила сесійно.

Перше засідання Курултаю відкрив голова Оргкомітету . Після виконання гімну («Ант еткенмен») і благословення імама зі словами привітання до делегатів звернувся найстарший учасник національного руху, 94-річний Мустафа Халілов.

З доповідями виступили Сервер Омеров, Мустафа Джемілєв, Рефат Аппазов, Лентун Безазієв, Фікрет Халілов.

Сесією прийняті наступні документи:

  1. (Декларація про національний суверенітет кримськотатарського народу)
  2. Звернення до кримськотатарського народу
  3. Звернення до всіх жителів Криму
  4. Звернення до Президента СРСР, Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР
  5. Звернення до Організації Об'єднаних Націй, народів, парламентів та урядів держав, міжнародних організацій
  6. Резолюція «Про виконання рішень державних органів, пов'язаних з поверненням кримських татар до Криму»
  7. Постанова «Про національний прапор і (національний гімн) кримськотатарського народу»
  8. Постанова «Про перехід на латинську графіку»
  9. Положення про Меджліс кримськотатарського народу.

Сесія обрала вищий повноважний представницький орган кримськотатарського народу — Меджліс у складі 33 осіб та Ревізійну комісію Курултаю у складі 7 осіб. Головою Меджлісу кримськотатарського народу був обраний Мустафа Джемілєв, його заступником — Рефат Чубаров. Головою Ревізійної комісії затверджений Ремзі Аблаєв.

Сесія закінчила роботу 30 червня.

Регіональна конференція делегатів ІІ Курултаю і членів місцевих меджлісів із Криму, Краснодарського краю, Херсонської області відбулася в Сімферополі 24 листопада 1991 р. Делегати обговорили питання, пов'язані з суспільно-політичною ситуацією і завданнями (кримськотатарського національного руху), з майбутніми всеукраїнським референдумом і виборами Президента України.

У роботі другої сесії, що проходила 27-31 липня 1993 року в Сімферополі, взяли участь 226 делегатів Курултаю, обраних від усіх місць проживання кримських татар на території колишнього СРСР. У залі сесії були присутні також численні гості, акредитовані в Києві дипломати деяких держав, представники кримськотатарської діаспори в Туреччині, Румунії, США, Німеччині, Великій Британії. Загальна кількість зарубіжних гостей склала більше 120. В якості офіційного представника Києва був присутній співробітник апарату Міністерства національностей і міграції України; адміністрація Криму була представлена ​​консультантами ВР Криму; був присутній також представник ВМС України в Севастополі.

З доповідями виступили Мустафа Джемілєв, Ремзі Аблаєв, Рефат Чубаров, Ельдар Шабанов, Сервер Омеров, Енвер Хайредин, Риза Шевкієв, Решат Кенже, Рустем Джемілєв.

Сесією прийняті документи:

  1. Постанова «Про діяльність Меджлісу кримськотатарського народу в період з червня 1991 по липень 1993»
  2. Основні напрямки діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на період до III Курултаю
  3. Постанова «Про прийняття кримськотатарського алфавіту на основі латинської графіки»
  4. Регламент Курултаю кримськотатарського народу
  5. Заява.

Третя сесія II Курултаю була скликана за рішенням Меджлісу для вироблення загальнонаціональної позиції з питання участі чи неучасті в майбутніх виборах нового складу Верховної Ради і президента Криму. В роботі сесії, що проходила 27-29 листопада 1993 р. в Сімферополі, взяли участь 192 делегата та запрошені особи.

Прозвучали доповіді Мустафи Джемілєва, Надира Бекірова, Нарімана Абдурешитова, Леннура Арифова, Бекіра Аджіалієва.

Делегати сформували список 30 претендентів на кандидатів у депутати, який був винесений на таємне голосування. На сесії також сформулювали умови, при дотриманні яких вважається можливим участь кримських татар у виборах президента Криму.

Таким чином, сесією були прийняті документи:

  1. Постанова «Про участь у виборах Верховної Ради Криму»
  2. Постанова «Про (інститут президентства в Криму»)
  3. Постанова «Про невідкладні заходи з надання сприяння в поверненні та облаштуванні кримських татар, що вимушено проживають у місцях висилки»
  4. Звернення до Верховної Ради Криму і до Ради Міністрів Республіки Крим
  5. Передвиборна платформа Курултаю кримськотатарського народу
  6. Список претендентів у кандидати в депутати Верховної Ради Криму
  7. Зобов'язання кандидата в депутати, що дав згоду на висунення від Курултаю.

Наступний, , відбувся вже 1996 року.

Наслідки

image
Колективне фото учасників Курултаю

Внаслідок реалізації ухвалених зібранням рішень, кримськими татарами на півострові почали організовуватись місцеві органи національного самоуправління — районні, міські та інші меджліси. Взаємодіючи з місцевими органами державної влади, вони були призначені співпрацювати з органами державної влади задля захисту інтересів свого народу. Протягом 1991-92 рр. такі меджліси були обрані на території 290 місцевих рад Криму.

Після швидкого розвалу СРСР Україна як незалежна держава отримала проблеми, пов'язані з поверненням та влаштуванням кримськотатарського та інших депортованих народів. У цьому напрямку дещо було зроблено — утворено понад 300 селищ репатріантів, з'явився інженерно-педагогічний університет, який став осередком національних кадрів, національні школи та дитячі садки, кримськотатарські бібліотеки, театр, державні ансамблі.

«Проведений через 72 роки національний з'їзд найкращих представників народу став символічним проявом перемоги національного руху», однак безпосередньо у вирі подій прорадянська кримська влада негативно поставилася до перших рішень Курултаю. 29 липня 1991 Верховна Рада Кримської АРСР постановила вважати прийняті Курултаєм рішення про проголошення Криму національною територією кримськотатарського народу, а також спробу створення паралельних структур влади і управління, незаконними, такими, що суперечать Конституціям УРСР, СРСР, чинному законодавству. Верховна Рада Криму відмовила у правомірності Меджлісу та іншим органам кримських татар. Меджліс відповів Раді тим самим.

Взаємини між кримськими татарами і регіональною владою послідовно загострювалися: так, 2 серпня 1991, у відповідь на самозахоплення кримськими татарами землі у смт. Молодіжне, відповідні органи просто знесли 200 їхніх будинків; 16 серпня міліція зруйнувала фундамент мечеті, яку хотіли спорудити там само.

Міністерство юстиції СРСР, , а також Всесоюзний науково-дослідний інститут радянського державного будівництва та законодавства надали свій «Висновок», з якого вбачається, що мета створення в Криму «держави кримськотатарського народу» веде до обмеження прав громадян інших національностей, які проживають в Криму, не враховує сформовані на півострові реалії (адже за останнім переписом кримських татар на півострові було близько 4 %).

У період загальної визначеності в питанні адміністративно-територіального статусу Криму українська влада проводила політику невизнання Меджлісу кримських татар як нелегалізованої організації. Така ситуація зберігалася до російської анексії Криму, коли парламент прийняв окрему заяву, згідно з якою Україна визнає Курултай як вищий представницький орган кримськотатарського народу та Меджліс як його виконавчий орган.

За словами Мустафи Джемілєва, Курултай проголосив курс на «трансформацію існуючого колоніального режиму ненасильницькими формами боротьби в демократичну систему, яка гарантує дотримання прав як корінних народів Криму, так і некорінного населення». Це, в свою чергу, актуалізувало курс на політичну інтеграцію кримськотатарської еліти до регіональної та загальнодержавної влади.

(День кримськотатарського прапора), день шанування національного прапора кримських татар, відзначається 26 червня — в день відкриття ІІ Курултаю.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  2. . gurt.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 04.06.2021.
  3. . Меджлис крымскотатарского народа. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 17.06.2021.
  4. . Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  5. . Крим.Реалії. 30 Червень 2015. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 04.06.2021.
  6. Тищенко Ю., Піховшек В. Повернення кримських татар. Хроніка подій. — К.: УНЦПД, 1999. — С. 24-30, 64.
  7. https://www.facebook.com/cpUAct/photos/a.881467868531895/1258149410863737 Архів
  8. Сессии Курултая крымскотатарского народа / Меджлис крымскотатарского народа Архів 18.06.2021
  9. . Голос України. 25 червня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 07.06.2021.
  10. . Крим.Реалії. 25 Вересень 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 23.06.2021.
  11. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 23.06.2021.
  12. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 23.06.2021.
  13. . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 23 червня 2021.
  14. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
  15. В Києві відзначили День кримськотатарського прапора на YouTube

Посилання

Коментарі

  1. 26-30 червня 1991 р. проходила перша сесія Курултаю, на якій були ухвалені основоположні документи. Всього сесій було три.
  2. Проти скликання Курултаю виступила небагаточисельна група Юрія Османова, що називала себе («Національний рух кримських татар») (НРКТ).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Drugij kurultaj krimskotatarskogo narodu krim II Qirimtatar Milliy Qurultayi nacionalne zibrannya krimskih tatar sho vidbulosya v Simferopoli Krimska ARSR URSR SRSR 26 30 chervnya 1991 roku Cej kurultaj vidbuvsya vdruge v istoriyi vpershe i vostannye za chasiv Radyanskogo Soyuzu Nim bulo viznacheno kurs na nacionalno derzhavne samoviznachennya krimskih tatar v umovah borotbi za povernennya na istorichnu Batkivshinu pislya deportaciyi 1944 roku PeredumoviKrimski tatari zdavna prozhivali na teritoriyi Krimskogo pivostrova Voni sformuvalisya yak narod u Krimu i ye nashadkami riznomanitnih narodiv sho prihodili na cyu teritoriyu u rizni istorichni epohi Derzhavnicka tradiciya krimskotatarskogo narodu bula perervana v 1783 84 rokah Rosijskoyu imperiyeyu Odnak u 1905 r vidbuvsya z yizd predstavnikiv musulman Krimu na yakomu bulo stvoreno Musulmanskij vikonavchij komitet Vin pragnuv vstanovlennya kulturnoyi avtonomiyi ta spriyav zberezhennyu kulturnoyi identichnosti gromadi U lipni 1917 r nacionalnoyu inteligenciyeyu bula stvorena politichna partiya Milli Firka Ukrayinska Centralna Rada viznala osnovnim sub yektom samoviznachennya v Krimu same krimskotatarskij narod 26 listopada 1917 r buv sklikanij nacionalnij z yizd krimskih tatar Kurultaj pershij kudi bulo obrano 76 delegativ Sered delegativ buli 4 zhinki Vzhe 13 grudnya 1917 r Kurultaj progolosiv utvorennya Krimskoyi narodnoyi Respubliki ta prijnyav yiyi Konstituciyu Naprikinci sichnya 1918 roku bilshoviki zahopili uves Krim ogolosili pro rozpusk Kurultayu i Radi narodnih predstavnikiv ta vlashtuvali na pivostrovi masovij teror V listopadi 1920 r na pivostrovi bula ostatochno utverdzhena bilshovicka vlada Najbilshoyu tragediyeyu dlya krimskih tatar v HH st stala yih primusova deportaciya v 1944 roci Odrazu pislya deportaciyi organizovuyetsya ruh za povernennya do Krimu Realno proces virishennya krimskotatarskogo pitannya pochavsya lishe v 1989 r z uhvalennyam Deklaraciyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro viznannya nezakonnimi i zlochinnimi aktiv proti narodiv sho stali zhertvoyu nasilnogo pereselennya ta zabezpechennya yih prav Cej dokument peredbachav povnu politichnu reabilitaciyu krimskotatarskogo narodu j skasuvannya normativnih aktiv represivnogo ta diskriminacijnogo harakteru viznavav zakonnim pravom krimskotatarskogo narodu povernennya do Krimu vidtvorennya avtonomiyi Krimu yak bagatonacionalnogo utvorennya zdijsnennya pereglyadu sprav porushenih za uchast u krimskotatarskomu rusi tosho Pislya cogo aktivno rozpochavsya proces povernennya Krimskotatarska manifestaciya v Tashkentskij oblasti 1988 r V seredini 1980 h u zv yazku z demokratichnimi peretvorennyami v SRSR vidkrilisya mozhlivosti dlya aktivizaciyi nacionalnogo ruhu krimskih tatar cherez novi organizacijni formi Tak protyagom 1987 89 rr buli provedeni p yat Vsesoyuznih narad predstavnikiv iniciativnih grup yaki vlada nezvazhayuchi na rizni formi represij ne zmogla pridushiti Byuleten krimskogo referendumu 1991 r 20 sichnya 1991 roku proveli referendum pro peretvorennya Krimskoyi oblasti na Krimsku ARSR za teritorialnoyu oznakoyu yak sub yekta SRSR i Soyuznogo dogovoru 12 lyutogo 1991 roku sesiya Verhovnoyi Radi URSR uhvalila Zakon Pro vidnovlennya Krimskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi respubliki Novu avtonomiyu zasnovuvali yak teritorialne utvorennya todi yak krimski tatari napolyagali na nacionalnomu Kirimli bojkotuvali referendum Centralna Rada Organizaciyi krimskotatarskogo nacionalnogo ruhu OKNR vistupila z zayavoyu Zamist vidnovlennya nezakonno likvidovanoyi pid chas rezhimu Stalina derzhavnosti krimskih tatar na yihnij teritoriyi stvorili she odnu rosijskomovnu respubliku Pidgotovka8 bereznya 1990 roku na zasidanni Centralnoyi Radi OKNR utvorili robochu grupu dlya vivchennya mozhlivosti provedennya Kurultayu 23 veresnya vidbulis ustanovchi zbori Organizacijnogo komitetu z pidgotovki Kurultayu do yakih uvijshli 36 osib na choli z golovoyu Syervyerom Omerovim Bula viznachena struktura orgkomitetu Centralna viborcha komisiya redakcijna komisiya ta organizacijne byuro Orgkomitet zatverdiv Polozhennya pro organizaciyu viboriv delegativ na z yizd krimskotatarskogo narodu ta in pidgotovchi dokumenti Z zhovtnya 1990 po traven 1991 roku provodili viborchu kampaniyu u tomu chisli v Krimu Hersonskij oblasti Uzbekistani Tadzhikistani Moskvi Krasnodarskomu krayi Perevazhna bilshist krimskih tatar pidtrimali ideyu provedennya z yizdu 30 travnya 1991 roku kilkasot krimskih tatar proveli v Simferopoli demonstraciyu protestu pered budivleyu Radi ministriv Krimu sho zmusilo vladu vidati oficijnij dozvil na provedennya kurultayu ale z perestorogoyu ne uhvalyuvati rishen pro stvorennya paralelnih struktur vladi Odnak radyanska vlada vse zh pereshkodila pributtyu velikoyi grupi kirimli z Turechchini Vibori delegativ vidbuvalis z pribliznogo rozrahunku odin delegat vid 1000 osib zabezpechuyuchi predstavnikiv praktichno vid usih regioniv de meshkali krimski tatari Delegatami kurultayu obrali 255 osib z Krimu 129 z Uzbekistanu 88 z RRFSR 16 z Ukrayini krim Krimu 9 z Kirgizstanu 4 z Tadzhikistanu 3 z Litvi 3 z Latviyi 1 z Kazahstanu 1 z Suhumi 1 Vrahovuyuchi normu odin delegat vid 1000 osib a takozh nayavnist predstavnikiv praktichno vid usih regioniv de meshkali krimski tatari Kurultaj u takomu skladi mav pravo virishuvati postavleni pered nim zavdannya i obrati yedinij povnovazhnij predstavnickij organ krimskotatarskogo narodu Metoyu sklikannya Kurultayu bulo nazvano ob yednannya vsih intelektualnih duhovnih ekonomichnih sil narodu dlya yaknajshvidshogo virishennya problem persh za vse povernennya na Batkivshinu i vidnovlennya svoyeyi derzhavnosti Osnovnim zavdannyam Kurultayu stalo viznachennya shlyahiv virishennya nacionalnih problem i vibori postijnogo organu Medzhlisu Perebig i rishennya KurultayuKolishnij Palac profspilok u Simferopoli misce provedennya Kurultayu Drugij Kurultaj vidkrivsya 26 chervnya 1991 roku v Simferopoli v miscevomu Palaci profspilok Postup i rezultati zahodu buli prokomentovani ta visvitleni centralnimi ukrayinskimi i tureckimi ZMI Robota Kurultayu prohodila sesijno Pershe zasidannya Kurultayu vidkriv golova Orgkomitetu Pislya vikonannya gimnu Ant etkenmen i blagoslovennya imama zi slovami privitannya do delegativ zvernuvsya najstarshij uchasnik nacionalnogo ruhu 94 richnij Mustafa Halilov Z dopovidyami vistupili Server Omerov Mustafa Dzhemilyev Refat Appazov Lentun Bezaziyev Fikret Halilov Sesiyeyu prijnyati nastupni dokumenti Deklaraciya pro nacionalnij suverenitet krimskotatarskogo narodu Zvernennya do krimskotatarskogo narodu Zvernennya do vsih zhiteliv Krimu Zvernennya do Prezidenta SRSR Verhovnoyi Radi SRSR Verhovnoyi Radi URSR Zvernennya do Organizaciyi Ob yednanih Nacij narodiv parlamentiv ta uryadiv derzhav mizhnarodnih organizacij Rezolyuciya Pro vikonannya rishen derzhavnih organiv pov yazanih z povernennyam krimskih tatar do Krimu Postanova Pro nacionalnij prapor i nacionalnij gimn krimskotatarskogo narodu Postanova Pro perehid na latinsku grafiku Polozhennya pro Medzhlis krimskotatarskogo narodu Sesiya obrala vishij povnovazhnij predstavnickij organ krimskotatarskogo narodu Medzhlis u skladi 33 osib ta Revizijnu komisiyu Kurultayu u skladi 7 osib Golovoyu Medzhlisu krimskotatarskogo narodu buv obranij Mustafa Dzhemilyev jogo zastupnikom Refat Chubarov Golovoyu Revizijnoyi komisiyi zatverdzhenij Remzi Ablayev Sesiya zakinchila robotu 30 chervnya Regionalna konferenciya delegativ II Kurultayu i chleniv miscevih medzhlisiv iz Krimu Krasnodarskogo krayu Hersonskoyi oblasti vidbulasya v Simferopoli 24 listopada 1991 r Delegati obgovorili pitannya pov yazani z suspilno politichnoyu situaciyeyu i zavdannyami krimskotatarskogo nacionalnogo ruhu z majbutnimi vseukrayinskim referendumom i viborami Prezidenta Ukrayini U roboti drugoyi sesiyi sho prohodila 27 31 lipnya 1993 roku v Simferopoli vzyali uchast 226 delegativ Kurultayu obranih vid usih misc prozhivannya krimskih tatar na teritoriyi kolishnogo SRSR U zali sesiyi buli prisutni takozh chislenni gosti akreditovani v Kiyevi diplomati deyakih derzhav predstavniki krimskotatarskoyi diaspori v Turechchini Rumuniyi SShA Nimechchini Velikij Britaniyi Zagalna kilkist zarubizhnih gostej sklala bilshe 120 V yakosti oficijnogo predstavnika Kiyeva buv prisutnij spivrobitnik aparatu Ministerstva nacionalnostej i migraciyi Ukrayini administraciya Krimu bula predstavlena konsultantami VR Krimu buv prisutnij takozh predstavnik VMS Ukrayini v Sevastopoli Z dopovidyami vistupili Mustafa Dzhemilyev Remzi Ablayev Refat Chubarov Eldar Shabanov Server Omerov Enver Hajredin Riza Shevkiyev Reshat Kenzhe Rustem Dzhemilyev Sesiyeyu prijnyati dokumenti Postanova Pro diyalnist Medzhlisu krimskotatarskogo narodu v period z chervnya 1991 po lipen 1993 Osnovni napryamki diyalnosti Medzhlisu krimskotatarskogo narodu na period do III Kurultayu Postanova Pro prijnyattya krimskotatarskogo alfavitu na osnovi latinskoyi grafiki Reglament Kurultayu krimskotatarskogo narodu Zayava Tretya sesiya II Kurultayu bula sklikana za rishennyam Medzhlisu dlya viroblennya zagalnonacionalnoyi poziciyi z pitannya uchasti chi neuchasti v majbutnih viborah novogo skladu Verhovnoyi Radi i prezidenta Krimu V roboti sesiyi sho prohodila 27 29 listopada 1993 r v Simferopoli vzyali uchast 192 delegata ta zaprosheni osobi Prozvuchali dopovidi Mustafi Dzhemilyeva Nadira Bekirova Narimana Abdureshitova Lennura Arifova Bekira Adzhialiyeva Delegati sformuvali spisok 30 pretendentiv na kandidativ u deputati yakij buv vinesenij na tayemne golosuvannya Na sesiyi takozh sformulyuvali umovi pri dotrimanni yakih vvazhayetsya mozhlivim uchast krimskih tatar u viborah prezidenta Krimu Takim chinom sesiyeyu buli prijnyati dokumenti Postanova Pro uchast u viborah Verhovnoyi Radi Krimu Postanova Pro institut prezidentstva v Krimu Postanova Pro nevidkladni zahodi z nadannya spriyannya v povernenni ta oblashtuvanni krimskih tatar sho vimusheno prozhivayut u miscyah visilki Zvernennya do Verhovnoyi Radi Krimu i do Radi Ministriv Respubliki Krim Peredviborna platforma Kurultayu krimskotatarskogo narodu Spisok pretendentiv u kandidati v deputati Verhovnoyi Radi Krimu Zobov yazannya kandidata v deputati sho dav zgodu na visunennya vid Kurultayu Nastupnij vidbuvsya vzhe 1996 roku NaslidkiKolektivne foto uchasnikiv Kurultayu Vnaslidok realizaciyi uhvalenih zibrannyam rishen krimskimi tatarami na pivostrovi pochali organizovuvatis miscevi organi nacionalnogo samoupravlinnya rajonni miski ta inshi medzhlisi Vzayemodiyuchi z miscevimi organami derzhavnoyi vladi voni buli priznacheni spivpracyuvati z organami derzhavnoyi vladi zadlya zahistu interesiv svogo narodu Protyagom 1991 92 rr taki medzhlisi buli obrani na teritoriyi 290 miscevih rad Krimu Pislya shvidkogo rozvalu SRSR Ukrayina yak nezalezhna derzhava otrimala problemi pov yazani z povernennyam ta vlashtuvannyam krimskotatarskogo ta inshih deportovanih narodiv U comu napryamku desho bulo zrobleno utvoreno ponad 300 selish repatriantiv z yavivsya inzhenerno pedagogichnij universitet yakij stav oseredkom nacionalnih kadriv nacionalni shkoli ta dityachi sadki krimskotatarski biblioteki teatr derzhavni ansambli Provedenij cherez 72 roki nacionalnij z yizd najkrashih predstavnikiv narodu stav simvolichnim proyavom peremogi nacionalnogo ruhu odnak bezposeredno u viri podij proradyanska krimska vlada negativno postavilasya do pershih rishen Kurultayu 29 lipnya 1991 Verhovna Rada Krimskoyi ARSR postanovila vvazhati prijnyati Kurultayem rishennya pro progoloshennya Krimu nacionalnoyu teritoriyeyu krimskotatarskogo narodu a takozh sprobu stvorennya paralelnih struktur vladi i upravlinnya nezakonnimi takimi sho superechat Konstituciyam URSR SRSR chinnomu zakonodavstvu Verhovna Rada Krimu vidmovila u pravomirnosti Medzhlisu ta inshim organam krimskih tatar Medzhlis vidpoviv Radi tim samim Vzayemini mizh krimskimi tatarami i regionalnoyu vladoyu poslidovno zagostryuvalisya tak 2 serpnya 1991 u vidpovid na samozahoplennya krimskimi tatarami zemli u smt Molodizhne vidpovidni organi prosto znesli 200 yihnih budinkiv 16 serpnya miliciya zrujnuvala fundament mecheti yaku hotili sporuditi tam samo Ministerstvo yusticiyi SRSR a takozh Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut radyanskogo derzhavnogo budivnictva ta zakonodavstva nadali svij Visnovok z yakogo vbachayetsya sho meta stvorennya v Krimu derzhavi krimskotatarskogo narodu vede do obmezhennya prav gromadyan inshih nacionalnostej yaki prozhivayut v Krimu ne vrahovuye sformovani na pivostrovi realiyi adzhe za ostannim perepisom krimskih tatar na pivostrovi bulo blizko 4 U period zagalnoyi viznachenosti v pitanni administrativno teritorialnogo statusu Krimu ukrayinska vlada provodila politiku neviznannya Medzhlisu krimskih tatar yak nelegalizovanoyi organizaciyi Taka situaciya zberigalasya do rosijskoyi aneksiyi Krimu koli parlament prijnyav okremu zayavu zgidno z yakoyu Ukrayina viznaye Kurultaj yak vishij predstavnickij organ krimskotatarskogo narodu ta Medzhlis yak jogo vikonavchij organ Za slovami Mustafi Dzhemilyeva Kurultaj progolosiv kurs na transformaciyu isnuyuchogo kolonialnogo rezhimu nenasilnickimi formami borotbi v demokratichnu sistemu yaka garantuye dotrimannya prav yak korinnih narodiv Krimu tak i nekorinnogo naselennya Ce v svoyu chergu aktualizuvalo kurs na politichnu integraciyu krimskotatarskoyi eliti do regionalnoyi ta zagalnoderzhavnoyi vladi Den krimskotatarskogo prapora den shanuvannya nacionalnogo prapora krimskih tatar vidznachayetsya 26 chervnya v den vidkrittya II Kurultayu Div takozhI Kurultaj krimskotatarskogo narodu Krimskotatarska avtonomiya Krimskotatarskij nacionalnij ruh 1950 1980 ti rr Krimskotatarskij pravozahisnij ruhPrimitki Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 gurt org ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 04 06 2021 Medzhlis krymskotatarskogo naroda Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 17 06 2021 Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Krim Realiyi 30 Cherven 2015 Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 04 06 2021 Tishenko Yu Pihovshek V Povernennya krimskih tatar Hronika podij K UNCPD 1999 S 24 30 64 https www facebook com cpUAct photos a 881467868531895 1258149410863737 Arhiv Sessii Kurultaya krymskotatarskogo naroda Medzhlis krymskotatarskogo naroda Arhiv 18 06 2021 Golos Ukrayini 25 chervnya 2016 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 07 06 2021 Krim Realiyi 25 Veresen 2018 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 23 06 2021 Arhiv originalu za 7 travnya 2020 Procitovano 23 06 2021 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 23 06 2021 Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 23 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2021 V Kiyevi vidznachili Den krimskotatarskogo prapora na YouTubePosilannyaSessii Kurultaya krymskotatarskogo naroda Arhiv 18 06 2021 Shevket Kajbullaev o Vtorom Kurultae krymskih tatar video 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Krym Realii 15 iyulya 2015 Kurultaj na YouTube Kurultaj 1991 god chast 1 na YouTube Kurultaj 1991 god chast 2 na YouTube Drugij kurultaj simvol peremogi nacionalnogo ruhu na YouTubeKomentari26 30 chervnya 1991 r prohodila persha sesiya Kurultayu na yakij buli uhvaleni osnovopolozhni dokumenti Vsogo sesij bulo tri Proti sklikannya Kurultayu vistupila nebagatochiselna grupa Yuriya Osmanova sho nazivala sebe Nacionalnij ruh krimskih tatar NRKT
Топ