IGAT VII

IGAT VII – іранський газопровід, призначений для подачі ресурсу з супергігантського газового родовища Південний Парс на південний схід країни (провінції Хормозган, Керман, Систан і Белуджистан) та, можливо, на експорт.

Іраншехр

Ассалуйє

Бендер-Аббас

Кехнудж

Пункти сполучені трубопроводом

Введений в дію у 2010 році IGAT VII прямує від Ассалуйє (куди доправляється для підготовки продукція з Південного Парсу) до Іраншехру. Він має довжину 907 км, діаметр труб 1400 мм та робочий тиск 9 МПа. Первісно пропускна здатність газопроводу становила 51 млн м³ на добу з можливістю збільшення до 82 млн м³.

Траса IGAT VII проходить через Бенедр-Аббас, де він має сполучення з газопроводом Сархун – Керман та може передавати через нього ресурс до деяких районів провінції Керман. Так само в районі Бендер-Аббасу починається відгалуження до острова Кешм, на якому розпочали створення потужної індустріальної зони. А від кінцевого пункту траси бере початок одразу кілька газопроводів, які ведуть до різних міст провінції Систан і Белуджистан – Іраншехр – Чахбехар, Іраншехр – Захедан, Іраншехр – Мірджаве.

Уздовж траси IGAT VII знаходиться цілий ряд теплових електростанцій, котрі використовують доправлений по ньому ресурс – ТЕС Есін в районі Бендер-Аббасу, ТЕС Кехнудж у однойменному місті провінції Керман, ТЕС Іраншехр та ТЕС Бемпур у кінцевому пункті траси.

Ще одним призначенням IGAT VII  мало бути транспортування ресурсу на експорт до Пакистану, Індії та Оману. У перших двох випадках це може здійснюватись через згаданий вище газопровід до Чехбехару, тоді як інтерконектор з оманською ГТС повинен починатись від основної траси IGAT VII. Втім, протягом 2010-х жоден з цих проектів так і не дійшов до стадії практичної реалізації, зокрема через наявність введених проти Ірану санкцій США.

Примітки

1. StackPath. www.ogj.com. Процитовано 19 лютого 2021.
2. انتقال 30 میلیون مترمکعب با خط انتقال گاز هفتم سراسری. شانا (перс.). 7 квітня 2018. Процитовано 19 лютого 2021.