IEC 61131-3 — третій розділ міжнародного стандарту IEC 61131 (також, існує відповідний європейський стандарт EN 61131), що описує мови програмування для програмованих логічних контролерів. На 2016 рік актуальною є редакція IEC 61131-3:2013.
Загальна інформація
Стандарт IEC 61131 вперше було опубліковано Міжнародною електротехнічною комісією у грудні 1993 року з метою вирішення проблем уніфікації устаткування промислової автоматизації. Він охоплює вимоги до апаратних засобів, монтажу, тестування, документації, зв'язку і програмування ПЛК. Мови програмування описані у розділі IEC 61131-3. Стандартом описано п'ять мов програмування:
- дві текстові:
- ST (англ. Structured Text) структурований текст — Pascal-подібна мова;
- IL (англ. Instruction List) список інструкцій — вид асемблера;
переходу, використовується для програмування автоматів.
- і три графічні:
- LD (англ. Ladder Diagram) східчаста діаграма (мова релейних схем) — схема, наближена до класичного технічного електричного креслення;
- FBD (англ. Function Block Diagram) — діаграма функційних блоків — послідовність ліній, що містять функційні блоки;
- SFC (англ. Sequential Function Chart) послідовний ряд блоків (мова діаграм станів) — послідовність програмових блоків з умовами їх застосування.
Текстові мови програмування
Мова ST
Мова ST (структурований текст) — мова високого рівня. Синтаксично ST є близькою до мови Pascal. Замість процедур мови Pascal в ST використовуються компоненти програм стандарту IEC.
Мова IL
Мова IL (список інструкцій) є типовим асемблером з акумулятором та переходами за мітками. Набір інструкцій стандартизовано, він не залежить від конкретної платформи. Мова IL дозволяє працювати з будь-якими типами даних, викликати функції та функціональні блоки, реалізовані будь-якою мовою. На IL можна реалізувати алгоритм довільної складності, хоча текст програми буде досить громіздким.
Графічні мови програмування
Мова FBD
Мова FBD (функціонально-блокові діаграми) є аналогом принципових електричних схем, що реалізують логічні операції. Провідники в FBD можуть проводити струм тобто передавати сигнал (передавати змінні) будь-якого типу (логічний, аналоговий, часовий тощо) між блоками. Блоки можуть виконувати будь-які функції. Виходи блоків можуть бути підключені на входи інших блоків або на виходи ПЛК. Така графічна реалізація програми керування робить її досить наочною для сприйняття і аналізу.
Мова LD
Мова LD (мова сходинкових діаграм або релейно-контактних схем, РКС) — графічна мова, що реалізує програму у вигляді структури електричних кіл. Графічно LD-діаграма представляється у вигляді двох вертикальних шин живлення. Між ними розміщені електричні гілки кола, утворені замиканням електричних контактів. Навантаженням у кожної гілки служить реле. Кожне реле має контакти, що можуть бути використані в інших гілках. Послідовне (операція І), паралельне (АБО) сполучення контактів та інверсія (НЕ) утворюють базовий набір логічних операцій. Мова LD може бути використана не лише для побудови релейних автоматів але й для програмної реалізації комбінаційних логічних схем. Завдяки можливості включення в LD функцій та функціональних блоків, написаних іншими мовами, сфера застосування мови суттєво розширюється.
Мова SFC
У сімействі мов, регламентованих IEC SFC-діаграми (послідовні функціональні схеми) розташовуються вище стосовно інших чотирьох мов. Діаграми SFC є високорівневим графічним інструментом програмування. Графічна діаграма SFC складається із кроків (станів) і переходів між ними. Дозвіл на перехід визначається умовою (модифікатором). Із кроком пов'язані певні дії керованого обладнання. Опис дії виконується будь-якою мовою IEC (IL, ST, LD абр FBD).
Подальшим розвитком мови є редактор CFC (англ. Continuous Function Chart) — це новіша реалізація FBD-редактора, виконана розробниками для програмованих контролерів SIMATIC S7 компанії «Siemens». З'єднання між входами, операторами і виходами автоматично не встановлюються, їх прорисовують у редакторі вручну. CFC надає можливість створювати довгі розгалужені з'єднання у тому числі, наприклад, зворотні зв'язки.
Значення стандарту
Включення у стандарт п'яти мов пояснюється перш за все історичними причинами. Розробники стандарту зіткнулись з наявністю великої кількості варіацій схожих мов програмування. Мови, що увійшли в стандарт, створені на базі найпоширеніших мов провідних виробників контролерів. Після прийняття стандарту з'явилась можливість створення апаратно-незалежних бібліотек програм, орієнтованих на певні задачі керування (регулятори, керування приводами, модулі нечіткої логіки тощо).
Примітки
- CFC for S7 Continuous Function Chart. Manual. [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- IEC 61131-3:2013 Programmable controllers — Part 3: Programming languages [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.).
- Пупена О. М., Ельперін І. В., Луцька Н. М., Ладанюк А. П. Промислові мережі та інтеграційні технології в автоматизованих системах. Навчальний посібник. — К.: Ліра-К, 2011. — 500с.
- Robert W. Lewis Programming Industrial Control Systems Using IEC 1131-3, IEE Control Engineering Series, IEE, 1998. (англ.)
- Петров И. В. Программируемые контроллеры. Стандартные языки и приемы прикладного проектирования / Під ред. проф. В. П. Дьяконова . — М.: СОЛОН-Пресс, 2004. — 256 c. — (рос.)
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
IEC 61131 3 tretij rozdil mizhnarodnogo standartu IEC 61131 takozh isnuye vidpovidnij yevropejskij standart EN 61131 sho opisuye movi programuvannya dlya programovanih logichnih kontroleriv Na 2016 rik aktualnoyu ye redakciya IEC 61131 3 2013 Zagalna informaciyaStandart IEC 61131 vpershe bulo opublikovano Mizhnarodnoyu elektrotehnichnoyu komisiyeyu u grudni 1993 roku z metoyu virishennya problem unifikaciyi ustatkuvannya promislovoyi avtomatizaciyi Vin ohoplyuye vimogi do aparatnih zasobiv montazhu testuvannya dokumentaciyi zv yazku i programuvannya PLK Movi programuvannya opisani u rozdili IEC 61131 3 Standartom opisano p yat mov programuvannya dvi tekstovi ST angl Structured Text strukturovanij tekst Pascal podibna mova IL angl Instruction List spisok instrukcij vid asemblera perehodu vikoristovuyetsya dlya programuvannya avtomativ i tri grafichni LD angl Ladder Diagram shidchasta diagrama mova relejnih shem shema nablizhena do klasichnogo tehnichnogo elektrichnogo kreslennya FBD angl Function Block Diagram diagrama funkcijnih blokiv poslidovnist linij sho mistyat funkcijni bloki SFC angl Sequential Function Chart poslidovnij ryad blokiv mova diagram staniv poslidovnist programovih blokiv z umovami yih zastosuvannya Tekstovi movi programuvannyaMova ST Dokladnishe Structured text Mova ST strukturovanij tekst mova visokogo rivnya Sintaksichno ST ye blizkoyu do movi Pascal Zamist procedur movi Pascal v ST vikoristovuyutsya komponenti program standartu IEC Mova IL Dokladnishe Instruction list Mova IL spisok instrukcij ye tipovim asemblerom z akumulyatorom ta perehodami za mitkami Nabir instrukcij standartizovano vin ne zalezhit vid konkretnoyi platformi Mova IL dozvolyaye pracyuvati z bud yakimi tipami danih viklikati funkciyi ta funkcionalni bloki realizovani bud yakoyu movoyu Na IL mozhna realizuvati algoritm dovilnoyi skladnosti hocha tekst programi bude dosit gromizdkim Grafichni movi programuvannyaMova FBD Dokladnishe FBD Mova FBD funkcionalno blokovi diagrami ye analogom principovih elektrichnih shem sho realizuyut logichni operaciyi Providniki v FBD mozhut provoditi strum tobto peredavati signal peredavati zminni bud yakogo tipu logichnij analogovij chasovij tosho mizh blokami Bloki mozhut vikonuvati bud yaki funkciyi Vihodi blokiv mozhut buti pidklyucheni na vhodi inshih blokiv abo na vihodi PLK Taka grafichna realizaciya programi keruvannya robit yiyi dosit naochnoyu dlya sprijnyattya i analizu Mova LD Dokladnishe Ladder diagram Mova LD mova shodinkovih diagram abo relejno kontaktnih shem RKS grafichna mova sho realizuye programu u viglyadi strukturi elektrichnih kil Grafichno LD diagrama predstavlyayetsya u viglyadi dvoh vertikalnih shin zhivlennya Mizh nimi rozmisheni elektrichni gilki kola utvoreni zamikannyam elektrichnih kontaktiv Navantazhennyam u kozhnoyi gilki sluzhit rele Kozhne rele maye kontakti sho mozhut buti vikoristani v inshih gilkah Poslidovne operaciya I paralelne ABO spoluchennya kontaktiv ta inversiya NE utvoryuyut bazovij nabir logichnih operacij Mova LD mozhe buti vikoristana ne lishe dlya pobudovi relejnih avtomativ ale j dlya programnoyi realizaciyi kombinacijnih logichnih shem Zavdyaki mozhlivosti vklyuchennya v LD funkcij ta funkcionalnih blokiv napisanih inshimi movami sfera zastosuvannya movi suttyevo rozshiryuyetsya Mova SFC Dokladnishe Sequential function chart U simejstvi mov reglamentovanih IEC SFC diagrami poslidovni funkcionalni shemi roztashovuyutsya vishe stosovno inshih chotiroh mov Diagrami SFC ye visokorivnevim grafichnim instrumentom programuvannya Grafichna diagrama SFC skladayetsya iz krokiv staniv i perehodiv mizh nimi Dozvil na perehid viznachayetsya umovoyu modifikatorom Iz krokom pov yazani pevni diyi kerovanogo obladnannya Opis diyi vikonuyetsya bud yakoyu movoyu IEC IL ST LD abr FBD Podalshim rozvitkom movi ye redaktor CFC angl Continuous Function Chart ce novisha realizaciya FBD redaktora vikonana rozrobnikami dlya programovanih kontroleriv SIMATIC S7 kompaniyi Siemens Z yednannya mizh vhodami operatorami i vihodami avtomatichno ne vstanovlyuyutsya yih prorisovuyut u redaktori vruchnu CFC nadaye mozhlivist stvoryuvati dovgi rozgaluzheni z yednannya u tomu chisli napriklad zvorotni zv yazki Znachennya standartuVklyuchennya u standart p yati mov poyasnyuyetsya persh za vse istorichnimi prichinami Rozrobniki standartu zitknulis z nayavnistyu velikoyi kilkosti variacij shozhih mov programuvannya Movi sho uvijshli v standart stvoreni na bazi najposhirenishih mov providnih virobnikiv kontroleriv Pislya prijnyattya standartu z yavilas mozhlivist stvorennya aparatno nezalezhnih bibliotek program oriyentovanih na pevni zadachi keruvannya regulyatori keruvannya privodami moduli nechitkoyi logiki tosho PrimitkiCFC for S7 Continuous Function Chart Manual 13 travnya 2016 u Wayback Machine angl DzherelaIEC 61131 3 2013 Programmable controllers Part 3 Programming languages 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Pupena O M Elperin I V Lucka N M Ladanyuk A P Promislovi merezhi ta integracijni tehnologiyi v avtomatizovanih sistemah Navchalnij posibnik K Lira K 2011 500s ISBN 978 966 2174 13 7 Robert W Lewis Programming Industrial Control Systems Using IEC 1131 3 IEE Control Engineering Series IEE 1998 angl Petrov I V Programmiruemye kontrollery Standartnye yazyki i priemy prikladnogo proektirovaniya Pid red prof V P Dyakonova M SOLON Press 2004 256 c ISBN 5 98003 079 4 ros Posilannya angl