Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури (МКБН) — англ. International Code of Botanical Nomenclature (ICBN) — це зібрання правил та рекомендацій, що стосуються наукових назв рослин, водоростей, грибів та грибоподібних організмів. Його метою є присвоєння певних назв щодо певних груп організмів, які мають валідність та придатні до використання вченими. Цінність наукової назви в тому, що вона є стабільною та загальноприйнятою, вона необов'язково повинна мати описову чи діагностичну цінність. Номенклатурний кодекс не має юридичного статусу у галузі державного та міжнародного права.
Історія створення
Формально, вперше латинську бінарну класифікацію ботанічних об'єктів здійснив Карл Лінней у роботі Species plantarum. Проте перше зведення власне правил номенклатури ботанічних об'єктів було запропоновано Альфонсом Декандолем 1867 року. Безпосередньо у 1952 році у Стокгольмі було прийнято перший Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури, який неодноразово вдосконалювався. Надалі всі зміни та доповнення вносились та вносяться рішеннями номенклатурних секцій міжнародних ботанічних конгресів (), які проходять раз на 6 років. На кожному з'їзді приймається новий кодекс, що змінює попередній. Назва конгресу дається від назви міста, де проходив конгрес. До 2011 діяв Віденський кодекс (змінив Сент-Луїський кодекс), який було прийнято на XVII IBC, що проходив у Відні 17—23 липня 2005 року. Від липня 2011 діє Мельбурнський кодекс, який змінив назву на Міжнародний кодекс номенклатури водоростей, грибів і рослин ( англ. International Code of Nomenclature of algae, fungi, and plants).
Принципи номенклатури
Усього існує сім принципів МКБН: принцип незалежності номенклатур, принцип типіфікації, принцип пріоритету, принцип унікальності назв, принцип універсальності назв, принцип зворотної сили та принцип незалежності від таксономії.
- Принцип незалежності номенклатур полягає в тому, що ботанічна номенклатура незалежна від зоологічної та бактеріологічної.
- Принцип типіфікації полягає у тому, що застосування назв таксономічних груп застосовується за допомогою номенклатурних типів.
- Принцип пріоритету полягає у тому, що номенклатура таксономічної групи заснована на пріоритеті у оприлюдненні.
- Принцип унікальності назв полягає у тому, що визначена таксономічна група може мати лише одну унікальну назву, окрім певних винятків.
- Принцип універсальності назв полягає у тому, що наукові назви таксономічних груп розглядаються, як латинські, незалежно від походження.
- Принцип зворотної сили полягає у тому, що правила номенклатури, прийняті в наш час, розповсюджуються на усі постанови, прийняті раніше, лише якщо їх дія не обмежена.
- Принцип незалежності від таксономії полягає у тому, що правила номенклатури не залежать від поглядів таксономістів на класифікацію тієї чи іншої групи.
Керівним у ботанічній номенклатурі є принцип пріоритету. Це означає, що з кількох назв, запропонованих для даного таксона, вибирається найстаріша, що була оприлюднена. Постає закономірне питання, яка ж дата є вихідною, далі від якої, принцип пріоритету не поширюється? МКБН приймає за вихідну дату 1 травня 1753 року — умовну дату появи роботи Карла Ліннея Species Plantarum (два томи цієї книги, які з'явились у травні та серпні 1753 р. відповідно, розглядаються як опубліковані одночасно 1 травня 1753 р.). Ця дата діє для більшості груп рослин, однак для деяких груп прийняті пізніші дати, наприклад, для десмідієвих водоростей — 1 січня 1848 р., умовна дата публікації роботи Джона Ралфса (англ. John Ralfs) .
Ботанічна назва закріплюється за таксоном за допомогою номенклатурного типу. Для видів рослин це звичайно висушений матеріал, який звичайно зберігається в гербарії. Багато колекцій типів зараз доступні в Інтернет на сайтах великих гербаріїв у вигляді високоякісних зображень гербарних листів.
Обидва ці принципи діють з певними обмеженнями. Щоб запобігти небажаних ефектів застосування принципу пріоритету, назви консервують (перелік законсервованих назв знаходиться наприкінці кодексу). Для таксонів рангом вищих за родину застосовується дуже мало правил.
Ботанічна номенклатура незалежна від зоологічної та бактеріологічної номенклатур, котрі мають свої власні Кодекси.
МКБН поширюється не тільки на рослини в сучасному розумінні, але й на інші організми, що традиційно вивчаються ботаніками. До групи організмів, на котру поширюється дія МКБН, включають безбарвні водорості, ціанобактерії (синьо-зелені водорості), гриби, а також ооміцети, хітридіоміцети та слизовики, що належать до грибоподібних організмів.
Див. також
Джерела
- International Code of Botanical Nomenclature (Vienna Code) [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. (2006) — електронна версія (англ.)
- Токійський кодекс [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.] (1994)
- Сент-Луїський кодекс [ 30 червня 2007 у Wayback Machine.] (2000), переклад російською [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (2001)
- Глущенко В. И., Акулов А. Ю., Леонтьев Д. В., Утевский С. Ю. Основы общей систематики: уч. пособие. — Харьков: ХНУ, 2004 (рос.)
- Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. М., 1980 (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 3 листопада 2016.
Це незавершена стаття з біології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodnij kodeks botanichnoyi nomenklaturi MKBN angl International Code of Botanical Nomenclature ICBN ce zibrannya pravil ta rekomendacij sho stosuyutsya naukovih nazv roslin vodorostej gribiv ta gribopodibnih organizmiv Jogo metoyu ye prisvoyennya pevnih nazv shodo pevnih grup organizmiv yaki mayut validnist ta pridatni do vikoristannya vchenimi Cinnist naukovoyi nazvi v tomu sho vona ye stabilnoyu ta zagalnoprijnyatoyu vona neobov yazkovo povinna mati opisovu chi diagnostichnu cinnist Nomenklaturnij kodeks ne maye yuridichnogo statusu u galuzi derzhavnogo ta mizhnarodnogo prava Species Plantarum Karla Linneya 1753Istoriya stvorennyaFormalno vpershe latinsku binarnu klasifikaciyu botanichnih ob yektiv zdijsniv Karl Linnej u roboti Species plantarum Prote pershe zvedennya vlasne pravil nomenklaturi botanichnih ob yektiv bulo zaproponovano Alfonsom Dekandolem 1867 roku Bezposeredno u 1952 roci u Stokgolmi bulo prijnyato pershij Mizhnarodnij kodeks botanichnoyi nomenklaturi yakij neodnorazovo vdoskonalyuvavsya Nadali vsi zmini ta dopovnennya vnosilis ta vnosyatsya rishennyami nomenklaturnih sekcij mizhnarodnih botanichnih kongresiv yaki prohodyat raz na 6 rokiv Na kozhnomu z yizdi prijmayetsya novij kodeks sho zminyuye poperednij Nazva kongresu dayetsya vid nazvi mista de prohodiv kongres Do 2011 diyav Videnskij kodeks zminiv Sent Luyiskij kodeks yakij bulo prijnyato na XVII IBC sho prohodiv u Vidni 17 23 lipnya 2005 roku Vid lipnya 2011 diye Melburnskij kodeks yakij zminiv nazvu na Mizhnarodnij kodeks nomenklaturi vodorostej gribiv i roslin angl International Code of Nomenclature of algae fungi and plants Principi nomenklaturiUsogo isnuye sim principiv MKBN princip nezalezhnosti nomenklatur princip tipifikaciyi princip prioritetu princip unikalnosti nazv princip universalnosti nazv princip zvorotnoyi sili ta princip nezalezhnosti vid taksonomiyi Princip nezalezhnosti nomenklatur polyagaye v tomu sho botanichna nomenklatura nezalezhna vid zoologichnoyi ta bakteriologichnoyi Princip tipifikaciyi polyagaye u tomu sho zastosuvannya nazv taksonomichnih grup zastosovuyetsya za dopomogoyu nomenklaturnih tipiv Princip prioritetu polyagaye u tomu sho nomenklatura taksonomichnoyi grupi zasnovana na prioriteti u oprilyudnenni Princip unikalnosti nazv polyagaye u tomu sho viznachena taksonomichna grupa mozhe mati lishe odnu unikalnu nazvu okrim pevnih vinyatkiv Princip universalnosti nazv polyagaye u tomu sho naukovi nazvi taksonomichnih grup rozglyadayutsya yak latinski nezalezhno vid pohodzhennya Princip zvorotnoyi sili polyagaye u tomu sho pravila nomenklaturi prijnyati v nash chas rozpovsyudzhuyutsya na usi postanovi prijnyati ranishe lishe yaksho yih diya ne obmezhena Princip nezalezhnosti vid taksonomiyi polyagaye u tomu sho pravila nomenklaturi ne zalezhat vid poglyadiv taksonomistiv na klasifikaciyu tiyeyi chi inshoyi grupi Kerivnim u botanichnij nomenklaturi ye princip prioritetu Ce oznachaye sho z kilkoh nazv zaproponovanih dlya danogo taksona vibirayetsya najstarisha sho bula oprilyudnena Postaye zakonomirne pitannya yaka zh data ye vihidnoyu dali vid yakoyi princip prioritetu ne poshiryuyetsya MKBN prijmaye za vihidnu datu 1 travnya 1753 roku umovnu datu poyavi roboti Karla Linneya Species Plantarum dva tomi ciyeyi knigi yaki z yavilis u travni ta serpni 1753 r vidpovidno rozglyadayutsya yak opublikovani odnochasno 1 travnya 1753 r Cya data diye dlya bilshosti grup roslin odnak dlya deyakih grup prijnyati piznishi dati napriklad dlya desmidiyevih vodorostej 1 sichnya 1848 r umovna data publikaciyi roboti Dzhona Ralfsa angl John Ralfs Botanichna nazva zakriplyuyetsya za taksonom za dopomogoyu nomenklaturnogo tipu Dlya vidiv roslin ce zvichajno visushenij material yakij zvichajno zberigayetsya v gerbariyi Bagato kolekcij tipiv zaraz dostupni v Internet na sajtah velikih gerbariyiv u viglyadi visokoyakisnih zobrazhen gerbarnih listiv Obidva ci principi diyut z pevnimi obmezhennyami Shob zapobigti nebazhanih efektiv zastosuvannya principu prioritetu nazvi konservuyut perelik zakonservovanih nazv znahoditsya naprikinci kodeksu Dlya taksoniv rangom vishih za rodinu zastosovuyetsya duzhe malo pravil Botanichna nomenklatura nezalezhna vid zoologichnoyi ta bakteriologichnoyi nomenklatur kotri mayut svoyi vlasni Kodeksi MKBN poshiryuyetsya ne tilki na roslini v suchasnomu rozuminni ale j na inshi organizmi sho tradicijno vivchayutsya botanikami Do grupi organizmiv na kotru poshiryuyetsya diya MKBN vklyuchayut bezbarvni vodorosti cianobakteriyi sino zeleni vodorosti gribi a takozh oomiceti hitridiomiceti ta slizoviki sho nalezhat do gribopodibnih organizmiv Div takozhBiologichna nomenklatura Binomialna nomenklatura Sistema APG Trinomialna nomenklatura Mizhnarodnij kodeks zoologichnoyi nomenklaturi Poznachennya sho vikoristovuyutsya v najmenuvannyah taksonivDzherelaInternational Code of Botanical Nomenclature Vienna Code 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine 2006 elektronna versiya angl Tokijskij kodeks 5 chervnya 2011 u Wayback Machine 1994 Sent Luyiskij kodeks 30 chervnya 2007 u Wayback Machine 2000 pereklad rosijskoyu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 2001 Glushenko V I Akulov A Yu Leontev D V Utevskij S Yu Osnovy obshej sistematiki uch posobie Harkov HNU 2004 ros Dzheffri Ch Biologicheskaya nomenklatura Per s angl M 1980 ros Primitki Arhiv originalu za 26 sichnya 2017 Procitovano 3 listopada 2016 Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi