I-47 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | I-47 |
Будівник: | верф ВМФ у Сасебо |
Закладений: | 21 листопада 1942 |
Спуск на воду: | 29 вересня 1943 |
На службі: | 10 липня 1944 |
Доля: | 1 квітня 1946-го затоплений у Східнокитайському морі |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу C (I-16) |
Водотоннажність: | 2595 над водою, 3618 при зануренні |
Довжина: | 109,3 м |
Ширина: | 9,1 м |
Осадка: | 5,3 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 26 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 100 м |
Екіпаж: | 107 |
Озброєння: |
|
Корабель спорудили на верфі ВМФ у Сасебо (західне узбережжя Кюсю). Човни типу C (він же клас I-16), до яких належав I-47, мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських субмарин США) та за проєктом могли нести мінісубмарину для диверсійних операцій. Втім, на момент входження І-47 до складу флоту застосування цих мінісубмарин стало неактуальним.
Після кількох місяців звичайних тренувань човен у жовтні 1944-го переобладнали в носія керованих торпед «кайтен».
Атака на Уліті
8 листопада 1944-го I-47 разом зі ще двома човнами, що несли «кайтени», вирушив із Внутрішнього Японського моря для атаки на стоянки ворожих кораблів на заході Каролінських островів (тут американці висадились ще у вересні). Для I-47 та I-36 за ціль обрали якірну стоянку на атолі Уліті, який лежить приблизно посередині між Гуамом і Палау.
16 листопада 1944-го розвідувальний літак, що вилетів з Труку, доповів про наявність у лагуні Уліті кількох авіаносців та лінкорів, не рахуючи численних менших кораблів та суден. 19 листопада I-47 досягнув району на захід від Уліті та невдовзі після настання 20 листопада сплив для запуску своїх чотирьох кайтенів (I-36 тієї ж ночі запускав апарати на схід від атола). За дві години по тому один з кайтенів зміг уразити та потопити американський флотський танкер, ймовірно, цього успіху досягнув апарат саме з I-47.
30 листопада 1944-го I-47 повернувся до Куре, де став готуватись до наступної подібної місії (японці помилково вважали, що атака на Уліті призвела до потоплення 3 авіаносців та 2 лінкорів).
Похід до Порт-Холландія
25 грудня 1944-го I-47 полишив Японію та попрямував до Порт-Холландія на північному узбережжі Нової Гвінеї (всього наприкінці грудня наказ на атаки кайтенами проти п'яти локацій дістали шість підводних човнів). 30 грудня під час переходу I-47 підібрав у Філіппінському морі 8 японських військовослужбовців, які брали участь у диверсійній атаці американського аеродрому на острові Гуам, а потім 32 дні дрейфували на човні.
8 січня 1945-го розвідувальний літак доповів про наявність у Порт-Холландія сорока великих транспортів на стоянці в бухті Гумбольдт-Бей та ще десяти малих на зовнішньому рейді. 11 січня човен наблизився до Порт-Холландія та в ніч проти 12 січня в підводному положенні досягнув зони, де провів запуск чотирьох кайтенів. Далі I-47 сплив та полишив район, при цьому приблизно через годину після запуску торпед спостерігав стовп полум'я зі сторони Гумбольдт-Бей. Фактично останнє стало результатом випадкової детонації кайтену за кілька сотень метрів від одного з транспортів, який зазнав незначних пошкоджень (за кілька хвилин до того інший кайтен врізався в борт цього ж транспорту, проте не вибухнув). Втім, японське командування зарахувало I-47 знищення аж чотирьох ворожих суден.
1 лютого 1945-го I-47 повернувся до Японії, де з нього демонтували палубну гармату, що дозволяло збільшити кількість кайтенів до шести.
Виходи до Окінави
29 березня 1945-го I-47 вирушив у море із завданням атакувати ворожий флот, який за кілька діб до того почав атаку на острів Окінава. Тієї ж доби при проходженні через протоку Бунго (розділяє острова Кюсю та Сікоку) I-47 був атакований ворожим літаком. Останньому вдалось потопити допоміжний мисливець за підводними човнами, який забезпечував перехід субмарини, проте сам I-47 вдало занурився. Після заходу сонця човен сплив і знову був виявлений ворожими літаками, які скинули глибинні бомби, що завдали I-47 лише незначні пошкодженні.
Вночі 30 березня 1945-го човен перебував уже біля південного завершення Кюсю та провадив підзарядку батарей, коли його виявили два ворожі патрульні кораблі. I-47 екстрено занурився, після чого почалось одинадцятигодинне переслідування. Хоча човен отримав пошкодження перископа та почався витік палива, йому в підсумку вдалось відірватись. Після сплиття на поверхню з'явилась нова загроза — I-47 помітили та атакували два літаки, які скинули два десятки глибинних бомб. Втім, човен зазнав лише незначних пошкоджень, хоча одна з бомб, що не здетонувала, застрягла в корпусі.
31 березня 1945-го I-47 увійшов до затоки Ушіноура на південному узбережжі Кюсю для інспекції свого стану, після якої дістав наказ повертатись на базу. До 15 квітня човен проходив доковий ремонт у Куре.
22 квітня 1945-го I-47 знову вирушив у море із завданням діяти на схід від Окінави. 26 квітня на човні вийшов з ладу один із дизелів, проте за дві доби його вдалось відремонтувати власними силами.
1 та 2 травня 1945-го в районі за кілька сотень кілометрів на південний схід від Окінави I-47 атакував два конвої — перший раз звичайним чотирьохторпедним залпом, а удруге за допомогою трьох кайтенів. Хоча на човні чули вибухи, проте жодних успіхів насправді досягнути не вдалось. 7 травня 1945-го I-47 виявив радаром ціль, яку класифікували як крейсер. Для атаки використали один кайтен (ще два через несправності не могли бути запущені) та доповіли командуванню про влучання, хоча і в цьому випадку атака не принесла результату.
12 травня 1945-го човен повернувся на базу, після чого до середини червня проходив ремонт.
Похід до Філіппінського моря
19 липня 1945-го I-47 вирушив з бази із первісним наказом діяти між Окінавою (на той час цей острів вже повністю перейшов до рук союзників) та Маріанськими островами. З 23 липня човен патрулював у визначеній зоні, проте не зміг досягнути успіху, після чого 29 липня отримав наказ перейти у район на північний схід від Філіппін.
30 липня 1945-го човен потрапив у тайфун, що заваджало завершити зарядку батарей та зануритись. За дві доби по тому, 1 серпня, шторм зірвав один з кайтенів, тоді як інші тримались на палубі, проте мали течі. У підсумку 6 серпня I-47 дістав наказ повертатись і 13 серпня прибув на базу.
15 серпня 1945-го Японія оголосила про капітуляцію, при цьому екіпаж I-47 спершу вирішив не виконувати цей рескрипт. Матроси з човна захопили на одному з фрегатів продовольство та почали готуватись до переходу в Меланезію, де розраховували продовжити боротьбу разом із гарнізоном Рабаула. Втім, реалізувати цей план було неможливо через нестачу палива і екіпаж покинув I-47.
У вересні 1945-го I-47 потрапив до рук союзників, а 1 квітня 1946-го був затоплений у Східнокитайському морі.
Бойовий рахунок
Дата | Назва | Тип | Тоннаж | Місце |
20.11.1944 | Mississinewa | танкер | 11316 | 9°59'N 139°40'E |
Примітки
- Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 9 грудня 2022.
Початок історії корабля
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I 47 pidvodnij choven Imperskogo flotu Yaponiyi yakij brav uchast u Drugij svitovij vijni IstoriyaYaponiyaNazva I 47Budivnik verf VMF u SaseboZakladenij 21 listopada 1942Spusk na vodu 29 veresnya 1943Na sluzhbi 10 lipnya 1944Dolya 1 kvitnya 1946 go zatoplenij u Shidnokitajskomu mori Osnovni harakteristikiKlas i tip Pidvodnij choven tipu C I 16 Vodotonnazhnist 2595 nad vodoyu 3618 pri zanurenniDovzhina 109 3 mShirina 9 1 mOsadka 5 3 mDviguni 2 dizeli potuzhnistyu 9 2 MVt 2 elektromotori potuzhnistyu 1 5 MVtShvidkist 23 5 vuzla nad vodoyu 8 vuzliv pri zanurenni Dalnist plavannya 26 000 km pri shvidkosti 16 vuzliv nad vodoyu Maksimalna glibina 100 mEkipazh 107Ozbroyennya 8 533 mm torpednih aparativ usi nosovi 20 torped 1 140 mm palubna garmata 40 kalibriv Tip 11 roku zenitne ozbroyennya 2 h 25 mm Tip 96 4 potim 6 kajteniv pislya pereobladnannya v nosiya kajteniv Korabel sporudili na verfi VMF u Sasebo zahidne uzberezhzhya Kyusyu Chovni tipu C vin zhe klas I 16 do yakih nalezhav I 47 mali veliki rozmiri yih nadvodna vodotonnazhnist perevishuvala pidvodnij pokaznik okeanskih submarin SShA ta za proyektom mogli nesti minisubmarinu dlya diversijnih operacij Vtim na moment vhodzhennya I 47 do skladu flotu zastosuvannya cih minisubmarin stalo neaktualnim Pislya kilkoh misyaciv zvichajnih trenuvan choven u zhovtni 1944 go pereobladnali v nosiya kerovanih torped kajten Ataka na Uliti8 listopada 1944 go I 47 razom zi she dvoma chovnami sho nesli kajteni virushiv iz Vnutrishnogo Yaponskogo morya dlya ataki na stoyanki vorozhih korabliv na zahodi Karolinskih ostroviv tut amerikanci visadilis she u veresni Dlya I 47 ta I 36 za cil obrali yakirnu stoyanku na atoli Uliti yakij lezhit priblizno poseredini mizh Guamom i Palau 16 listopada 1944 go rozviduvalnij litak sho viletiv z Truku dopoviv pro nayavnist u laguni Uliti kilkoh avianosciv ta linkoriv ne rahuyuchi chislennih menshih korabliv ta suden 19 listopada I 47 dosyagnuv rajonu na zahid vid Uliti ta nevdovzi pislya nastannya 20 listopada spliv dlya zapusku svoyih chotiroh kajteniv I 36 tiyeyi zh nochi zapuskav aparati na shid vid atola Za dvi godini po tomu odin z kajteniv zmig uraziti ta potopiti amerikanskij flotskij tanker jmovirno cogo uspihu dosyagnuv aparat same z I 47 30 listopada 1944 go I 47 povernuvsya do Kure de stav gotuvatis do nastupnoyi podibnoyi misiyi yaponci pomilkovo vvazhali sho ataka na Uliti prizvela do potoplennya 3 avianosciv ta 2 linkoriv Pohid do Port Hollandiya25 grudnya 1944 go I 47 polishiv Yaponiyu ta popryamuvav do Port Hollandiya na pivnichnomu uzberezhzhi Novoyi Gvineyi vsogo naprikinci grudnya nakaz na ataki kajtenami proti p yati lokacij distali shist pidvodnih chovniv 30 grudnya pid chas perehodu I 47 pidibrav u Filippinskomu mori 8 yaponskih vijskovosluzhbovciv yaki brali uchast u diversijnij ataci amerikanskogo aerodromu na ostrovi Guam a potim 32 dni drejfuvali na chovni 8 sichnya 1945 go rozviduvalnij litak dopoviv pro nayavnist u Port Hollandiya soroka velikih transportiv na stoyanci v buhti Gumboldt Bej ta she desyati malih na zovnishnomu rejdi 11 sichnya choven nablizivsya do Port Hollandiya ta v nich proti 12 sichnya v pidvodnomu polozhenni dosyagnuv zoni de proviv zapusk chotiroh kajteniv Dali I 47 spliv ta polishiv rajon pri comu priblizno cherez godinu pislya zapusku torped sposterigav stovp polum ya zi storoni Gumboldt Bej Faktichno ostannye stalo rezultatom vipadkovoyi detonaciyi kajtenu za kilka soten metriv vid odnogo z transportiv yakij zaznav neznachnih poshkodzhen za kilka hvilin do togo inshij kajten vrizavsya v bort cogo zh transportu prote ne vibuhnuv Vtim yaponske komanduvannya zarahuvalo I 47 znishennya azh chotiroh vorozhih suden 1 lyutogo 1945 go I 47 povernuvsya do Yaponiyi de z nogo demontuvali palubnu garmatu sho dozvolyalo zbilshiti kilkist kajteniv do shesti Vihodi do Okinavi29 bereznya 1945 go I 47 virushiv u more iz zavdannyam atakuvati vorozhij flot yakij za kilka dib do togo pochav ataku na ostriv Okinava Tiyeyi zh dobi pri prohodzhenni cherez protoku Bungo rozdilyaye ostrova Kyusyu ta Sikoku I 47 buv atakovanij vorozhim litakom Ostannomu vdalos potopiti dopomizhnij mislivec za pidvodnimi chovnami yakij zabezpechuvav perehid submarini prote sam I 47 vdalo zanurivsya Pislya zahodu soncya choven spliv i znovu buv viyavlenij vorozhimi litakami yaki skinuli glibinni bombi sho zavdali I 47 lishe neznachni poshkodzhenni Vnochi 30 bereznya 1945 go choven perebuvav uzhe bilya pivdennogo zavershennya Kyusyu ta provadiv pidzaryadku batarej koli jogo viyavili dva vorozhi patrulni korabli I 47 ekstreno zanurivsya pislya chogo pochalos odinadcyatigodinne peresliduvannya Hocha choven otrimav poshkodzhennya periskopa ta pochavsya vitik paliva jomu v pidsumku vdalos vidirvatis Pislya splittya na poverhnyu z yavilas nova zagroza I 47 pomitili ta atakuvali dva litaki yaki skinuli dva desyatki glibinnih bomb Vtim choven zaznav lishe neznachnih poshkodzhen hocha odna z bomb sho ne zdetonuvala zastryagla v korpusi 31 bereznya 1945 go I 47 uvijshov do zatoki Ushinoura na pivdennomu uzberezhzhi Kyusyu dlya inspekciyi svogo stanu pislya yakoyi distav nakaz povertatis na bazu Do 15 kvitnya choven prohodiv dokovij remont u Kure 22 kvitnya 1945 go I 47 znovu virushiv u more iz zavdannyam diyati na shid vid Okinavi 26 kvitnya na chovni vijshov z ladu odin iz dizeliv prote za dvi dobi jogo vdalos vidremontuvati vlasnimi silami 1 ta 2 travnya 1945 go v rajoni za kilka soten kilometriv na pivdennij shid vid Okinavi I 47 atakuvav dva konvoyi pershij raz zvichajnim chotirohtorpednim zalpom a udruge za dopomogoyu troh kajteniv Hocha na chovni chuli vibuhi prote zhodnih uspihiv naspravdi dosyagnuti ne vdalos 7 travnya 1945 go I 47 viyaviv radarom cil yaku klasifikuvali yak krejser Dlya ataki vikoristali odin kajten she dva cherez nespravnosti ne mogli buti zapusheni ta dopovili komanduvannyu pro vluchannya hocha i v comu vipadku ataka ne prinesla rezultatu 12 travnya 1945 go choven povernuvsya na bazu pislya chogo do seredini chervnya prohodiv remont Pohid do Filippinskogo morya19 lipnya 1945 go I 47 virushiv z bazi iz pervisnim nakazom diyati mizh Okinavoyu na toj chas cej ostriv vzhe povnistyu perejshov do ruk soyuznikiv ta Marianskimi ostrovami Z 23 lipnya choven patrulyuvav u viznachenij zoni prote ne zmig dosyagnuti uspihu pislya chogo 29 lipnya otrimav nakaz perejti u rajon na pivnichnij shid vid Filippin 30 lipnya 1945 go choven potrapiv u tajfun sho zavadzhalo zavershiti zaryadku batarej ta zanuritis Za dvi dobi po tomu 1 serpnya shtorm zirvav odin z kajteniv todi yak inshi trimalis na palubi prote mali techi U pidsumku 6 serpnya I 47 distav nakaz povertatis i 13 serpnya pribuv na bazu 15 serpnya 1945 go Yaponiya ogolosila pro kapitulyaciyu pri comu ekipazh I 47 spershu virishiv ne vikonuvati cej reskript Matrosi z chovna zahopili na odnomu z fregativ prodovolstvo ta pochali gotuvatis do perehodu v Melaneziyu de rozrahovuvali prodovzhiti borotbu razom iz garnizonom Rabaula Vtim realizuvati cej plan bulo nemozhlivo cherez nestachu paliva i ekipazh pokinuv I 47 U veresni 1945 go I 47 potrapiv do ruk soyuznikiv a 1 kvitnya 1946 go buv zatoplenij u Shidnokitajskomu mori Bojovij rahunokData Nazva Tip Tonnazh Misce 20 11 1944 Mississinewa tanker 11316 9 59 N 139 40 EPrimitkiImperial Submarines www combinedfleet com Procitovano 9 grudnya 2022 Pochatok istoriyi korablya