I-41 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | I-41 |
Будівник: | верф ВМФ у Куре |
Закладений: | 18 березня 1942 |
Спуск на воду: | 10 листопада 1942 |
На службі: | 18 вересня 1943 |
Доля: | 18 листопада 1944 потоплений у Філіппінському морі |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу B Modified 1 (I-40) |
Водотоннажність: | 2624 над водою, 3654 при зануренні |
Довжина: | 108,7 м |
Ширина: | 9,3 м |
Осадка: | 5,1 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 26 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 100 м |
Екіпаж: | 114 |
Озброєння: |
|
Початок історії човна
Корабель належав до типу B Modified 1 (він же клас I-40), представники якого мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак. Втім, човни цього типу ставали до ладу лише з 1943 року, коли застосування ними авіації стало неактуальним.
Транспортні рейси у Океанії
Після завершення тренувань I-41 пройшов 29 грудня 1943 — 4 січня 1944 з Йокосуки на атол Трук (центральна частина Каролінських островів), на якому ще до війни створили потужну базу японського ВМФ. Тут з нього зняли літак, палубну гармату та запасні торпеди з метою підготовки до виконання місій із транспортування припасів заблокованим гарнізонам. 15—19 січня човен пройшов до Рабаула (головна японська база в архіпелазі Бісмарка, з якої проводились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї).
23—27 січня 1944-го I-41 здійснив рейс до новогвінейського Сіалуму (північно-східне узбережжя півострова Хуон), де розвантажився та забрав 8 військовослужбовців.
Далі I-39 перейшов до постачання гарнізону острова Бугенвіль, який уже три місяці вів битву з десантом союзників. У цьому випадку I-41 здійснив два рейси до Буїну (південне завершення Бугенвіля) — з 31 січня по 7 лютого і з 12 по 24 лютого.
27 лютого — 2 березня 1944-го човен пройшов на Трук, куди вивіз із Рабаула 98 пілотів та штабних офіцерів (можливо відзначити, що незадовго до того, 17—18 лютого, база на Труці зазнала розгрому внаслідок потужної атаки американського авіаносного з'єднання).
15—20 березня 1944-го I-41 здійснив зворотній перехід до Рабаула (на цей момент він також уже перебував у повній блокаді), причому 19 березня вже на підході до пункту призначення по ньому випустила дві торпеди якась інша субмарина. Втім, спостерігачі змогли помітити загрозу і човен здійснив доворот, а найближча торпеда пройшла за пів сотні метрів від нього. 21—25 березня I-41 пройшов назад до Труку, куди доправив ще 98 офіцерів.
1—13 квітня 1944-го човен здійснив круговий рейс до Буїна, під час якого зміг доправити 50 тонн припасів та вивезти 73 особи.
Невдовзі на I-41 змонтували назад палубну гармату, а 19—25 квітня човен пройшов до метрополії.
Перший бойовий похід
15 травня 1944-го I-41 полишив Куре та попрямував до визначеного йому району патрулювання між Новою Гвінеєю та островами Адміралтейства (можливо відзначити, що за кілька тижнів до того союзники в цьому регіоні істотно просунулись уперед, висадившись на північному узбережжі Нової Гвінеї в Порт-Холландія).
13 червня 1944-го японське командування ввело в дію план захисту Маріанських островів (що розглядались як складова частина головного оборонного периметра імперії) і наступної доби I-41 дістав наказ прямувати в район на південь від цього архіпелагу. 15 червня 1944-го дійсно почалась атака американців на Маріанські острови, а 22 червня I-41 доручили евакуювати пілотів з острова Гуам. 24 червня після заходу сонця човен зміг увійти до гавані Апра та прийняти 106 пілотів (хоча процес не завершили повністю через появу ворожого бомбардувальника). 30 червня I-41 висадив пасажирів на острові Кюсю.
Останній похід
19 жовтня 1944-го I-41 вийшов із Куре з завданням патрулювати в районі на схід від Філіппінського архіпелагу, який союзники обрали за наступну ціль свого наступу. За кілька діб тут розгорнулась вирішальна битва надводних флотів, втім, якось допомогти своїм силам I-41 не вдалось.
3 листопада 1944-го на підходах до протоки Сан-Бернардино з човна помітили вороже авіаносне з'єднання та дали торпедний залп. Дві торпеди поцілили легкий крейсер USS Reno, проте одна з них не вибухнула. Крейсер втратив хід і був приведений на буксирі на атол Уліті (західна частина Каролінських островів) для первісного ремонту (в березні 1945-го USS Reno зміг пройти власним ходом на повноцінне відновлення у США). Також можливо відзначити, що командир I-41 доповів про потоплення важкого авіаносця.
18 листопада 1944-го у Філіппінському морі за п'ять з половиною сотень кілометрів на схід від острова Самар літак з авіаносця USS Anzio виявив радаром підводний човен. Хоча ні йому, ні іншому літакові не вдалось уразити ціль протичовновою торпедою, проте до місця бою підійшли два ескортні есмінці, які провели чотири атаки глибинними бомбами. Після останньої з атак, виконаної USS Lawrence C. Taylor, під водою стався потужний вибух, а далі на поверхню спливли численні уламки та нафта. Не виключено, що саме цей бій став причиною загибелі І-41 разом з усіма 111 особами, що перебували на борту.
Примітки
- Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I 41 pidvodnij choven Imperskogo flotu Yaponiyi yakij brav uchast u Drugij svitovij vijni IstoriyaYaponiyaNazva I 41Budivnik verf VMF u KureZakladenij 18 bereznya 1942Spusk na vodu 10 listopada 1942Na sluzhbi 18 veresnya 1943Dolya 18 listopada 1944 potoplenij u Filippinskomu moriOsnovni harakteristikiKlas i tip Pidvodnij choven tipu B Modified 1 I 40 Vodotonnazhnist 2624 nad vodoyu 3654 pri zanurenniDovzhina 108 7 mShirina 9 3 mOsadka 5 1 mDviguni 2 dizeli potuzhnistyu 9 2 MVt elektromotori potuzhnistyu 1 5 MVtShvidkist 23 5 vuzla nad vodoyu 8 vuzliv pri zanurenni Dalnist plavannya 26 000 km pri shvidkosti 16 vuzliv nad vodoyu Maksimalna glibina 100 mEkipazh 114Ozbroyennya 6 533 mm torpednih aparativ usi nosovi 17 torped 1 140 mm palubna garmata 40 kalibriv Tip 11 go roku zenitne ozbroyennya 2 h 25 mm Tip 96 1 litak Yokosuka E14Y26 11 43Rajon potoplennya I 41Pochatok istoriyi chovnaKorabel nalezhav do tipu B Modified 1 vin zhe klas I 40 predstavniki yakogo mali veliki rozmiri yih nadvodna vodotonnazhnist perevishuvala pidvodnij pokaznik okeanskih pidvodnih chovniv SShA ta mogli nesti rozviduvalnij litak Vtim chovni cogo tipu stavali do ladu lishe z 1943 roku koli zastosuvannya nimi aviaciyi stalo neaktualnim Transportni rejsi u OkeaniyiPislya zavershennya trenuvan I 41 projshov 29 grudnya 1943 4 sichnya 1944 z Jokosuki na atol Truk centralna chastina Karolinskih ostroviv na yakomu she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF Tut z nogo znyali litak palubnu garmatu ta zapasni torpedi z metoyu pidgotovki do vikonannya misij iz transportuvannya pripasiv zablokovanim garnizonam 15 19 sichnya choven projshov do Rabaula golovna yaponska baza v arhipelazi Bismarka z yakoyi provodilis operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi 23 27 sichnya 1944 go I 41 zdijsniv rejs do novogvinejskogo Sialumu pivnichno shidne uzberezhzhya pivostrova Huon de rozvantazhivsya ta zabrav 8 vijskovosluzhbovciv Dali I 39 perejshov do postachannya garnizonu ostrova Bugenvil yakij uzhe tri misyaci viv bitvu z desantom soyuznikiv U comu vipadku I 41 zdijsniv dva rejsi do Buyinu pivdenne zavershennya Bugenvilya z 31 sichnya po 7 lyutogo i z 12 po 24 lyutogo 27 lyutogo 2 bereznya 1944 go choven projshov na Truk kudi viviz iz Rabaula 98 pilotiv ta shtabnih oficeriv mozhlivo vidznachiti sho nezadovgo do togo 17 18 lyutogo baza na Truci zaznala rozgromu vnaslidok potuzhnoyi ataki amerikanskogo avianosnogo z yednannya 15 20 bereznya 1944 go I 41 zdijsniv zvorotnij perehid do Rabaula na cej moment vin takozh uzhe perebuvav u povnij blokadi prichomu 19 bereznya vzhe na pidhodi do punktu priznachennya po nomu vipustila dvi torpedi yakas insha submarina Vtim sposterigachi zmogli pomititi zagrozu i choven zdijsniv dovorot a najblizhcha torpeda projshla za piv sotni metriv vid nogo 21 25 bereznya I 41 projshov nazad do Truku kudi dopraviv she 98 oficeriv 1 13 kvitnya 1944 go choven zdijsniv krugovij rejs do Buyina pid chas yakogo zmig dopraviti 50 tonn pripasiv ta vivezti 73 osobi Nevdovzi na I 41 zmontuvali nazad palubnu garmatu a 19 25 kvitnya choven projshov do metropoliyi Pershij bojovij pohid15 travnya 1944 go I 41 polishiv Kure ta popryamuvav do viznachenogo jomu rajonu patrulyuvannya mizh Novoyu Gvineyeyu ta ostrovami Admiraltejstva mozhlivo vidznachiti sho za kilka tizhniv do togo soyuzniki v comu regioni istotno prosunulis upered visadivshis na pivnichnomu uzberezhzhi Novoyi Gvineyi v Port Hollandiya 13 chervnya 1944 go yaponske komanduvannya vvelo v diyu plan zahistu Marianskih ostroviv sho rozglyadalis yak skladova chastina golovnogo oboronnogo perimetra imperiyi i nastupnoyi dobi I 41 distav nakaz pryamuvati v rajon na pivden vid cogo arhipelagu 15 chervnya 1944 go dijsno pochalas ataka amerikanciv na Marianski ostrovi a 22 chervnya I 41 doruchili evakuyuvati pilotiv z ostrova Guam 24 chervnya pislya zahodu soncya choven zmig uvijti do gavani Apra ta prijnyati 106 pilotiv hocha proces ne zavershili povnistyu cherez poyavu vorozhogo bombarduvalnika 30 chervnya I 41 visadiv pasazhiriv na ostrovi Kyusyu Ostannij pohid19 zhovtnya 1944 go I 41 vijshov iz Kure z zavdannyam patrulyuvati v rajoni na shid vid Filippinskogo arhipelagu yakij soyuzniki obrali za nastupnu cil svogo nastupu Za kilka dib tut rozgornulas virishalna bitva nadvodnih flotiv vtim yakos dopomogti svoyim silam I 41 ne vdalos 3 listopada 1944 go na pidhodah do protoki San Bernardino z chovna pomitili vorozhe avianosne z yednannya ta dali torpednij zalp Dvi torpedi pocilili legkij krejser USS Reno prote odna z nih ne vibuhnula Krejser vtrativ hid i buv privedenij na buksiri na atol Uliti zahidna chastina Karolinskih ostroviv dlya pervisnogo remontu v berezni 1945 go USS Reno zmig projti vlasnim hodom na povnocinne vidnovlennya u SShA Takozh mozhlivo vidznachiti sho komandir I 41 dopoviv pro potoplennya vazhkogo avianoscya 18 listopada 1944 go u Filippinskomu mori za p yat z polovinoyu soten kilometriv na shid vid ostrova Samar litak z avianoscya USS Anzio viyaviv radarom pidvodnij choven Hocha ni jomu ni inshomu litakovi ne vdalos uraziti cil protichovnovoyu torpedoyu prote do miscya boyu pidijshli dva eskortni esminci yaki proveli chotiri ataki glibinnimi bombami Pislya ostannoyi z atak vikonanoyi USS Lawrence C Taylor pid vodoyu stavsya potuzhnij vibuh a dali na poverhnyu splivli chislenni ulamki ta nafta Ne viklyucheno sho same cej bij stav prichinoyu zagibeli I 41 razom z usima 111 osobami sho perebuvali na bortu PrimitkiImperial Submarines www combinedfleet com Procitovano 3 grudnya 2022