П'явка східна | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Hirudo orientalis & , 2005 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
П'явка східна (Hirudo orientalis) — вид п'явок роду Hirudo родини .
Опис
Загальна довжина сягає 10,8 см, завширшки 10 мм. Є 5 пар очей. Тіло складається з 5-кільцевих сегментів (сомітів). Задній присосок більший за передній — 5,5 і 4 мм відповідно. Всередині переднього присоску міститься ротовий отвір з трьома щелепами, які несуть по 80 зубів в середньому (від 71 до 91) кожна, які мають довжину 33 мікрони. Поверхня тіла вкрита великою кількістю дрібних сосочків. Атріум (частина чоловічої статевої системи) великий. Чоловічий гонопор (статевий отвір) розташовано на 11-му сегменті, жіночий — на 12-му. Гонопори розділені п'ятьма кільцями. Епідидиміси середнього розміру.
Забарвлення спини темно-зеленого кольору з двома повздовжніми переривчастими смужками помаранчевого кольору. Ближче до боків проходять смужки з невеличкими округлими чорними плямочками. З боків проходять смужки жовтого кольору. Черево має чорне тло, на кожному сегменті розташована одна пара зелених плям.
Спосіб життя
Живуть у невеликих прісних водоймах, що можуть час від часу пересихати, воліє до ставків і болот, ариків та каналів. Трапляється в гірських місцинах. Є ектопаразитом, живиться кров'ю переважно ссавців (великої рогатої худоби), а також плазунів і земноводних.
У період розмноження відкладає 2-3 кокони, що містять 7—10 яєць. Процес розмноження триває від 2 до 3 місяців в залежності від регіону.
Розповсюдження
Поширена переважно в Азербайджані та Ірані, живе також в Казахстані й Узбекистані. Окремі особини трапляються в Грузії, Вірменії, Афганістані, Пакистані.
Медичне значення
Застосовується в гірудотерапії так само як й інші представники свого роду.
Джерела
- Utevsky, S. Y., & Trontelj, P. (2005). A new species of the medicinal leech (Oligochaeta, Hirudinida, Hirudo) from Transcaucasia and an identification key for the genus Hirudo. Parasitology research, 98(1), 61-66
- Utevsky, S., Zagmajster, M., Atemasov, A., Zinenko, O., Utevska, O., Utevsky, A., & Trontelj, P. (2010). Distribution and status of medicinal leeches (genus Hirudo) in the Western Palaearctic: anthropogenic, ecological, or historical effects?. Aquatic Conservation: Marine and Freshwater Ecosystems, 20(2), 198—210
- MEDICINAL LEECH HIRUDO ORIENTALIS FROM AZERBAIJAN, IRAN AND PAKISTAN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yavka shidna Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eucaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Kilchasti chervi Annelida Nadklas Poyaskovi chervi Clitellata Klas P yavki Hirudinida Pidklas P yavki Hirudinea Ryad Bezhobotni p yavki Arhynchobdellida Rodina Rid Hirudo Vid P yavka shidna Binomialna nazva Hirudo orientalis amp 2005 Posilannya Vikishovishe Hirudo orientalis Vikividi Hirudo orientalis EOL 10545413 NCBI 437169 P yavka shidna Hirudo orientalis vid p yavok rodu Hirudo rodini OpisZagalna dovzhina syagaye 10 8 sm zavshirshki 10 mm Ye 5 par ochej Tilo skladayetsya z 5 kilcevih segmentiv somitiv Zadnij prisosok bilshij za perednij 5 5 i 4 mm vidpovidno Vseredini perednogo prisosku mistitsya rotovij otvir z troma shelepami yaki nesut po 80 zubiv v serednomu vid 71 do 91 kozhna yaki mayut dovzhinu 33 mikroni Poverhnya tila vkrita velikoyu kilkistyu dribnih sosochkiv Atrium chastina cholovichoyi statevoyi sistemi velikij Cholovichij gonopor statevij otvir roztashovano na 11 mu segmenti zhinochij na 12 mu Gonopori rozdileni p yatma kilcyami Epididimisi serednogo rozmiru Zabarvlennya spini temno zelenogo koloru z dvoma povzdovzhnimi pererivchastimi smuzhkami pomaranchevogo koloru Blizhche do bokiv prohodyat smuzhki z nevelichkimi okruglimi chornimi plyamochkami Z bokiv prohodyat smuzhki zhovtogo koloru Cherevo maye chorne tlo na kozhnomu segmenti roztashovana odna para zelenih plyam Sposib zhittyaZhivut u nevelikih prisnih vodojmah sho mozhut chas vid chasu peresihati voliye do stavkiv i bolot arikiv ta kanaliv Traplyayetsya v girskih miscinah Ye ektoparazitom zhivitsya krov yu perevazhno ssavciv velikoyi rogatoyi hudobi a takozh plazuniv i zemnovodnih U period rozmnozhennya vidkladaye 2 3 kokoni sho mistyat 7 10 yayec Proces rozmnozhennya trivaye vid 2 do 3 misyaciv v zalezhnosti vid regionu RozpovsyudzhennyaPoshirena perevazhno v Azerbajdzhani ta Irani zhive takozh v Kazahstani j Uzbekistani Okremi osobini traplyayutsya v Gruziyi Virmeniyi Afganistani Pakistani Medichne znachennyaZastosovuyetsya v girudoterapiyi tak samo yak j inshi predstavniki svogo rodu DzherelaUtevsky S Y amp Trontelj P 2005 A new species of the medicinal leech Oligochaeta Hirudinida Hirudo from Transcaucasia and an identification key for the genus Hirudo Parasitology research 98 1 61 66 Utevsky S Zagmajster M Atemasov A Zinenko O Utevska O Utevsky A amp Trontelj P 2010 Distribution and status of medicinal leeches genus Hirudo in the Western Palaearctic anthropogenic ecological or historical effects Aquatic Conservation Marine and Freshwater Ecosystems 20 2 198 210 MEDICINAL LEECH HIRUDO ORIENTALIS FROM AZERBAIJAN IRAN AND PAKISTAN