Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чала антилопа | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Hippotragus equinus | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Чала антилопа, одна з найпривабливіших антилоп Африки. Вперше описана 200 років тому, зараз вона є під загрозою зникнення, попри те, що вона є найбільш відтворним видом антилоп.
Таксономічна характеристика
Чала антилопа (конеподібна антилопа, кінська антилопа) Hippotragus equinus (Desmarest, 1804) парнокопитна тварина з роду Шаблеріг Hippotragus Sundevall, 1846 , входить до підродини Шаблерогові Hippotraginae Brooke, 1876 родини Бикові Bovidae Gray, 1821
Зовнішній вигляд та будова тіла
Велика, граціозна тварина з гострими вухами, прямою гривою та довгою шерстю на горлі. У неї бліде червонувато-коричневе або сірувато-коричневе забарвлення. Ноги темніші за решту тіла. Молоді антилопи світліші та червонувато-коричневіші. Голова темно-коричнева або чорна, біла навколо рота та носа, велика біла пляма перед очима та блідіша за ними. Низ живота теж білий. Вузькі та довгі вуха з темно коричневими щіточками на кінчиках. Товста шия з жорсткою прямостоячою гривою та чалий окрас уподібнюють тварин до коней. Грива антилоп з короткого жорсткого волосся з чорними кінчиками. На кінчику хвоста щітка з чорного волосся. Роги у обидвох статей ростуть з верхівки голови, масивні, серпоподібні (шаблеподібні) тягнуться назад рівною кривою, гострокінцеві майже до кінчиків, досягають в довжину 1 м. У самок дві пари сосків. Самці більші, з міцнішою статурою з довшими та товстішими рогами. Вага самців – 260-300 кг, самок – 225-275 кг. Довжина тіла 220-265 см. Висота плеча самців 150-160 см, самок – 140-160 см. Довжина хвоста 60-70 см.
Ареал
Чала антилопа мешкає майже на всій території Африки від Південної Сахари до Ботсвани: у вологій савані півночі Африки (від Чаду до Ефіопії) та півдня; в центральній та південній Африці. Зустрічається на відкритих просторах, у трохи лісистих саванах з буйними середніми та високими багаторічними травами та доступом до питної води, у рідких листяних лісах та на гірських лугах на висоті до 2400 м. Уникає тропічних лісів та пустель.
Розмноження
У чалих антилоп немає визначеного періоду розмноження та парування. Тічка у самиць розпочинається через два-три тижні після народження теляти, і вона може народжувати кожні 10 -10,5 місяців. Період вагітності триває від 260 до 281 дня. Це означає, що чалі антилопи можуть народити 6 телят за 5 років. Жодна інша велика антилопа Африки не має таких високих темпів розмноження. Самиці антилоп стають статевозрілими у віці 32 - 34 місяці. За тиждень-два до пологів вони залишають стадо та шукають місце, де б могли дати життя теляті та яке було б безпечне для нього. Завжди народжується тільки одне теля, вагою 13-18 кг, без запаху, ефективно замасковане, та залишаючись майже нерухомим, так зменшує шанси бути виявленим хижаками. Після пологів, на четвертий-п'ятий день самиці повертаються в стадо та залишають новонароджених телят у схованці на день. Коли починає смеркатись, вони повертаються до телят і проводять з ними всю ніч. Телята залишаються у схованці чотири або пять тижнів після народження та приєднуються до „телячого” стада тільки тоді, коли стануть досить сильними та міцними і зможуть уникати та тікати від небезпек. Самки піклуються про молодь доки ті не приєднаються до стада. У віці 4-6 місяців телята відучуються від материнського молока.
У дикій природі чалі антилопи живуть до 17 років.
Поведінка
Антилопи здебільшого активні в холодніші частини дня: пасуться вранці та ввечері, можливо і вночі. У жаркі години дня відпочивають: стоять в тіні дерев або лежать у високій траві.
Чалі антилопи є стадними тваринами, хоча ніколи не скупчуються у великих кількостях. Вони об’єднуються в стада чисельністю до 35 особин, хоча зазвичай групи налічують від 8 до 15 тварин. Стадо складається з домінуючого самця та групи самиць з молодняком. Домінуючий самець спаровується з самицями свого стада та активно їх охороняє. Самці б’ються між собою за право володіти власним стадом на колінах, за допомогою своїх шаблеподібних рогів. Ці битви можуть бути дуже жорстокими, але рідко їх наслідком є смерть тварини, вони переважно мають ритуальний характер з демонстрацією сили.
У групі самиць існує ієрархія, яка встановлюється у молодому віці у частих бійках. Всі антилопи підпорядковуються домінуючій самиці. У трирічному віці молодих самців примушують залишити стадо. Молоді самиці залишаються в стаді доти, доки воно не стане занадто великим. Коли стадо надто розростається то частина самиць з телятами залишають його та формують нове. Молоді самиці вигнані з стад об'єднуються утворюють холостяцькі гурти переважно з 3 - 5 особин, хоча спостерігався і гурт з 12 тварин, де вони проводять бійки за домінування серед ровесників. У віці 5-6 років холостяцькі гурти розпадаються. В цей час тварини ведуть самостійний та одинокий спосіб життя, і стають достатньо сильними та спритними, щоб поборотися з старими самцями за стадо самиць. Бійки за домінування рідко призводять до тілесних ушкоджень. Самець захищає смугу в 300-500 м навколо свого стада від потенційних суперників. Ці антилопи відрізняються від інших видів тим, що самець захищає своїх самиць від зазіхань інших самців, а не якусь певну ділянку території. Чалі антилопи не мігрують, є осілими тваринами, проте ділянка на якій пасеться стадо дуже велика (до 10 000 гектарів) і вони в залежності від сезону та наявності корму використовують то одну то іншу її частину почергово. На сусідні ділянки майже ніколи не заходять. Рухом стада та більшістю його переміщень керує найвпливовіша самиця, домінуючий самець теж слідує за нею. Перед тим як змінити пасовище, самець проводить розвідку території.
Система сигналів у цих антилоп майже повністю зосереджена у рухах голови, вух та хвоста. Прямостоячі вуха та притиснутий хвіст сигналізують покірність, а вуха у більш горизонтальному положенні з закинутими назад кінчиками є ознаками домінування та впливу. Сигнал тривоги – голосне фиркання. Втікають від небезпеки з витягнутою вперед головою. Якщо їх потурбувати, біжать на коротку дистанцію і оглядаються вивчаючи те що їх потурбувало. Можуть бігти зі швидкістю до 57 км/год на досить великій дистанції. Загнані або поранені тварини, переходять від втечі до агресивного нападу на суперника, люто шиплять та вищать, показуючи зуби, лупцюючи копитами, використовуючи грізні роги швидко та вправно. Чалі антилопи часто пасуться разом з іншими копитними тваринами. Здорові дорослі тварини відносно невразливі для хижаків, але молоді, хворі та старі особини можуть стати здобиччю левів, леопардів, гієн або гієноподібних собак.
Харчування
Чалі антилопи є тваринами які пасуться та харчуються виключно трав'янистою рослинністю: багаторічними травами. Зрідка, за відсутності пасовищних кормів, до раціону входять молоді пагони дерев та кущів, опалі стручки акації. Ця властивість, через брак трав'янистих кормів, у багатьох місцях поширення цих тварин призвела до значного скорочення їх популяції. Харчуються травами на висоті 15-150 см. Вони не харчуються травами нижче 15 см і тому уникають ділянок з високою зосередженістю тварин, які харчуються короткими травами: імпал, гну та зебр. П'ють регулярно і у великих кількостях, тому не відходять дальше 4 км від джерела води.
Збереження
У минулому антилопи були об'єктом полювання заради їхнього м'яса. Зараз полювання на них заборонено. За останнє десятиріччя кількість тварин стрімко зменшилася внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, розширення сільськогосподарських угідь, незаконного полювання та хвороб. Вид включений в список „тварин які потребують охорони” МСОП. Чалі антилопи є важливою складовою харчового ланцюгу у екосистемі саван в якій вони живуть. Вони є важливим видом здобичі для місцевих хижаків. Тварини надзвичайно чутливі до деградації природного середовища, що робить їх індикаторами здоров'я екосистем, в яких вони живуть. Зникнення чалих антилоп на значній кількості земель їх попереднього поширення служить трагічним нагадуванням про втрату екологічної якості цими землями. Без належної охорони у національних парках та заповідниках, у них малі шанси на виживання.
Походження назви
Наукова назва Hippotragus equinus означає „кінь схожий на рогатого коня”. Докладніше:
Hippos – ( гр.) кінь; tragos – ( гр.) козел; Equus – ( лат.) кінь; отже equinus – кінський, що стосується коней.
Назва чала антилопа дана тварині за забарвлення, що нагадує чалу масть коня.
Джерела
- Roe, B. 2002. "Hippotragus equinus" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed May 07, 2007 [ 14 травня 2007 у Wayback Machine.](Англійською)
- Brent Huffman "Hippotragus equinus Roan antelope" (On-line), The Ultimate Ungulate Page. Accessed May 07, 2007 [ 31 травня 2007 у Wayback Machine.](Англійською)
- Всі зображення на цій сторінці надано Брентом Хаффманом, Images on this page by Brent Huffman, The Ultimate Ungulate Page [ 31 травня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chala antilopa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Porozhnistorogi Bovidae Pidrodina Shablerogovi Hippotraginae Rid Shablerig Hippotragus Vid Chala antilopa Binomialna nazva Hippotragus equinus Posilannya Vikishovishe Hippotragus equinus EOL 331075 ITIS 898270 MSOP 10167 NCBI 37186 Fossilworks 149602 Chala antilopa odna z najprivablivishih antilop Afriki Vpershe opisana 200 rokiv tomu zaraz vona ye pid zagrozoyu zniknennya popri te sho vona ye najbilsh vidtvornim vidom antilop Taksonomichna harakteristikaChala antilopa konepodibna antilopa kinska antilopa Hippotragus equinus Desmarest 1804 parnokopitna tvarina z rodu Shablerig Hippotragus Sundevall 1846 vhodit do pidrodini Shablerogovi Hippotraginae Brooke 1876 rodini Bikovi Bovidae Gray 1821Zovnishnij viglyad ta budova tilaVelika graciozna tvarina z gostrimi vuhami pryamoyu grivoyu ta dovgoyu sherstyu na gorli U neyi blide chervonuvato korichneve abo siruvato korichneve zabarvlennya Nogi temnishi za reshtu tila Molodi antilopi svitlishi ta chervonuvato korichnevishi Golova temno korichneva abo chorna bila navkolo rota ta nosa velika bila plyama pered ochima ta blidisha za nimi Niz zhivota tezh bilij Vuzki ta dovgi vuha z temno korichnevimi shitochkami na kinchikah Tovsta shiya z zhorstkoyu pryamostoyachoyu grivoyu ta chalij okras upodibnyuyut tvarin do konej Griva antilop z korotkogo zhorstkogo volossya z chornimi kinchikami Na kinchiku hvosta shitka z chornogo volossya Rogi u obidvoh statej rostut z verhivki golovi masivni serpopodibni shablepodibni tyagnutsya nazad rivnoyu krivoyu gostrokincevi majzhe do kinchikiv dosyagayut v dovzhinu 1 m U samok dvi pari soskiv Samci bilshi z micnishoyu staturoyu z dovshimi ta tovstishimi rogami Vaga samciv 260 300 kg samok 225 275 kg Dovzhina tila 220 265 sm Visota plecha samciv 150 160 sm samok 140 160 sm Dovzhina hvosta 60 70 sm ArealChala antilopa meshkaye majzhe na vsij teritoriyi Afriki vid Pivdennoyi Sahari do Botsvani u vologij savani pivnochi Afriki vid Chadu do Efiopiyi ta pivdnya v centralnij ta pivdennij Africi Zustrichayetsya na vidkritih prostorah u trohi lisistih savanah z bujnimi serednimi ta visokimi bagatorichnimi travami ta dostupom do pitnoyi vodi u ridkih listyanih lisah ta na girskih lugah na visoti do 2400 m Unikaye tropichnih lisiv ta pustel RozmnozhennyaU chalih antilop nemaye viznachenogo periodu rozmnozhennya ta paruvannya Tichka u samic rozpochinayetsya cherez dva tri tizhni pislya narodzhennya telyati i vona mozhe narodzhuvati kozhni 10 10 5 misyaciv Period vagitnosti trivaye vid 260 do 281 dnya Ce oznachaye sho chali antilopi mozhut naroditi 6 telyat za 5 rokiv Zhodna insha velika antilopa Afriki ne maye takih visokih tempiv rozmnozhennya Samici antilop stayut statevozrilimi u vici 32 34 misyaci Za tizhden dva do pologiv voni zalishayut stado ta shukayut misce de b mogli dati zhittya telyati ta yake bulo b bezpechne dlya nogo Zavzhdi narodzhuyetsya tilki odne telya vagoyu 13 18 kg bez zapahu efektivno zamaskovane ta zalishayuchis majzhe neruhomim tak zmenshuye shansi buti viyavlenim hizhakami Pislya pologiv na chetvertij p yatij den samici povertayutsya v stado ta zalishayut novonarodzhenih telyat u shovanci na den Koli pochinaye smerkatis voni povertayutsya do telyat i provodyat z nimi vsyu nich Telyata zalishayutsya u shovanci chotiri abo pyat tizhniv pislya narodzhennya ta priyednuyutsya do telyachogo stada tilki todi koli stanut dosit silnimi ta micnimi i zmozhut unikati ta tikati vid nebezpek Samki pikluyutsya pro molod doki ti ne priyednayutsya do stada U vici 4 6 misyaciv telyata viduchuyutsya vid materinskogo moloka U dikij prirodi chali antilopi zhivut do 17 rokiv PovedinkaAntilopi zdebilshogo aktivni v holodnishi chastini dnya pasutsya vranci ta vvecheri mozhlivo i vnochi U zharki godini dnya vidpochivayut stoyat v tini derev abo lezhat u visokij travi Chali antilopi ye stadnimi tvarinami hocha nikoli ne skupchuyutsya u velikih kilkostyah Voni ob yednuyutsya v stada chiselnistyu do 35 osobin hocha zazvichaj grupi nalichuyut vid 8 do 15 tvarin Stado skladayetsya z dominuyuchogo samcya ta grupi samic z molodnyakom Dominuyuchij samec sparovuyetsya z samicyami svogo stada ta aktivno yih ohoronyaye Samci b yutsya mizh soboyu za pravo voloditi vlasnim stadom na kolinah za dopomogoyu svoyih shablepodibnih rogiv Ci bitvi mozhut buti duzhe zhorstokimi ale ridko yih naslidkom ye smert tvarini voni perevazhno mayut ritualnij harakter z demonstraciyeyu sili U grupi samic isnuye iyerarhiya yaka vstanovlyuyetsya u molodomu vici u chastih bijkah Vsi antilopi pidporyadkovuyutsya dominuyuchij samici U tririchnomu vici molodih samciv primushuyut zalishiti stado Molodi samici zalishayutsya v stadi doti doki vono ne stane zanadto velikim Koli stado nadto rozrostayetsya to chastina samic z telyatami zalishayut jogo ta formuyut nove Molodi samici vignani z stad ob yednuyutsya utvoryuyut holostyacki gurti perevazhno z 3 5 osobin hocha sposterigavsya i gurt z 12 tvarin de voni provodyat bijki za dominuvannya sered rovesnikiv U vici 5 6 rokiv holostyacki gurti rozpadayutsya V cej chas tvarini vedut samostijnij ta odinokij sposib zhittya i stayut dostatno silnimi ta spritnimi shob poborotisya z starimi samcyami za stado samic Bijki za dominuvannya ridko prizvodyat do tilesnih ushkodzhen Samec zahishaye smugu v 300 500 m navkolo svogo stada vid potencijnih supernikiv Ci antilopi vidriznyayutsya vid inshih vidiv tim sho samec zahishaye svoyih samic vid zazihan inshih samciv a ne yakus pevnu dilyanku teritoriyi Chali antilopi ne migruyut ye osilimi tvarinami prote dilyanka na yakij pasetsya stado duzhe velika do 10 000 gektariv i voni v zalezhnosti vid sezonu ta nayavnosti kormu vikoristovuyut to odnu to inshu yiyi chastinu pochergovo Na susidni dilyanki majzhe nikoli ne zahodyat Ruhom stada ta bilshistyu jogo peremishen keruye najvplivovisha samicya dominuyuchij samec tezh sliduye za neyu Pered tim yak zminiti pasovishe samec provodit rozvidku teritoriyi Sistema signaliv u cih antilop majzhe povnistyu zoseredzhena u ruhah golovi vuh ta hvosta Pryamostoyachi vuha ta pritisnutij hvist signalizuyut pokirnist a vuha u bilsh gorizontalnomu polozhenni z zakinutimi nazad kinchikami ye oznakami dominuvannya ta vplivu Signal trivogi golosne firkannya Vtikayut vid nebezpeki z vityagnutoyu vpered golovoyu Yaksho yih poturbuvati bizhat na korotku distanciyu i oglyadayutsya vivchayuchi te sho yih poturbuvalo Mozhut bigti zi shvidkistyu do 57 km god na dosit velikij distanciyi Zagnani abo poraneni tvarini perehodyat vid vtechi do agresivnogo napadu na supernika lyuto shiplyat ta vishat pokazuyuchi zubi lupcyuyuchi kopitami vikoristovuyuchi grizni rogi shvidko ta vpravno Chali antilopi chasto pasutsya razom z inshimi kopitnimi tvarinami Zdorovi dorosli tvarini vidnosno nevrazlivi dlya hizhakiv ale molodi hvori ta stari osobini mozhut stati zdobichchyu leviv leopardiv giyen abo giyenopodibnih sobak HarchuvannyaChali antilopi ye tvarinami yaki pasutsya ta harchuyutsya viklyuchno trav yanistoyu roslinnistyu bagatorichnimi travami Zridka za vidsutnosti pasovishnih kormiv do racionu vhodyat molodi pagoni derev ta kushiv opali struchki akaciyi Cya vlastivist cherez brak trav yanistih kormiv u bagatoh miscyah poshirennya cih tvarin prizvela do znachnogo skorochennya yih populyaciyi Harchuyutsya travami na visoti 15 150 sm Voni ne harchuyutsya travami nizhche 15 sm i tomu unikayut dilyanok z visokoyu zoseredzhenistyu tvarin yaki harchuyutsya korotkimi travami impal gnu ta zebr P yut regulyarno i u velikih kilkostyah tomu ne vidhodyat dalshe 4 km vid dzherela vodi ZberezhennyaU minulomu antilopi buli ob yektom polyuvannya zaradi yihnogo m yasa Zaraz polyuvannya na nih zaboroneno Za ostannye desyatirichchya kilkist tvarin strimko zmenshilasya vnaslidok zabrudnennya navkolishnogo prirodnogo seredovisha rozshirennya silskogospodarskih ugid nezakonnogo polyuvannya ta hvorob Vid vklyuchenij v spisok tvarin yaki potrebuyut ohoroni MSOP Chali antilopi ye vazhlivoyu skladovoyu harchovogo lancyugu u ekosistemi savan v yakij voni zhivut Voni ye vazhlivim vidom zdobichi dlya miscevih hizhakiv Tvarini nadzvichajno chutlivi do degradaciyi prirodnogo seredovisha sho robit yih indikatorami zdorov ya ekosistem v yakih voni zhivut Zniknennya chalih antilop na znachnij kilkosti zemel yih poperednogo poshirennya sluzhit tragichnim nagaduvannyam pro vtratu ekologichnoyi yakosti cimi zemlyami Bez nalezhnoyi ohoroni u nacionalnih parkah ta zapovidnikah u nih mali shansi na vizhivannya Pohodzhennya nazviNaukova nazva Hippotragus equinus oznachaye kin shozhij na rogatogo konya Dokladnishe Hippos gr kin tragos gr kozel Equus lat kin otzhe equinus kinskij sho stosuyetsya konej Nazva chala antilopa dana tvarini za zabarvlennya sho nagaduye chalu mast konya DzherelaRoe B 2002 Hippotragus equinus On line Animal Diversity Web Accessed May 07 2007 14 travnya 2007 u Wayback Machine Anglijskoyu Brent Huffman Hippotragus equinus Roan antelope On line The Ultimate Ungulate Page Accessed May 07 2007 31 travnya 2007 u Wayback Machine Anglijskoyu Vsi zobrazhennya na cij storinci nadano Brentom Haffmanom Images on this page by Brent Huffman The Ultimate Ungulate Page 31 travnya 2007 u Wayback Machine