Голуб бронзовокрил світлочеревий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukar

Голуб-бронзовокрил світлочеревий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Голуб-бронзовокрил (Henicophaps)
Вид:	Голуб-бронзовокрил світлочеревий

Біноміальна назва

Henicophaps foersteri
Rothschild & Hartert, 1906

Ареал виду

Посилання

Вікісховище:	Henicophaps foersteri
Віківиди:	Henicophaps foersteri
EOL:	1049795
ITIS:	177226
МСОП:	22690664
NCBI:	2953406

Голуб-бронзовокрил світлочеревий (Henicophaps foersteri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Папуа Нової Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 38 см. Лоб попелястий, тім'я, потилиця, спина і груди з боків рудуваті, решта верхньої частини тіла, крила і хвіст темно-сірі або пурпурові. На щоках попелясто-білуваті плями, решта нижньої частини тіла попеляста. На покривних перах крил райдужні, металево-блискучі плями. Райдужки темні, дзьоб чорнувато-коричневий, лапи червоні. У самиць дзьоб менший, ніж у самців, нижня частина тіла у них іржасто-коричнева.

Поширення і екологія

Світлочереві голуби-бронзовокрили мешкають на островах Нова Британія, ^[en] і ^[en] в архіпелазі Бісмарка. Вони живуть у первинних вологих тропічних лісах, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться плодами.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція світлочеревих голубів-бронзовокрилів становить від 1000 до 2500 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Henicophaps foersteri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
W. Rothschild, E. Hartert. New species of Pigeon. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 19, s. 28, 1906.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
(2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). London: . с. 298—299. ISBN .
Beehler, Bruce M.; Pratt, Thane K.; Lecroy, Mary (2016). Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 38—69. ISBN .

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Henicophaps foersteri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022

[Rothschild&Hartert-2] W. Rothschild, E. Hartert. New species of Pigeon. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 19, s. 28, 1906.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.

[:0-5] (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). London: . с. 298—299. ISBN .

[Beehler-6] Beehler, Bruce M.; Pratt, Thane K.; Lecroy, Mary (2016). Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 38—69. ISBN .