HemithraupinaeТанагрик чорнощокий Hemithraupis guira Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини An

Hemithraupinae

Танагрик чорнощокий (Hemithraupis guira)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Підродина:	Hemithraupinae Sundevall, 1872

Роди

Посилання

Вікісховище:	Hemithraupinae
Віківиди:	Hemithraupinae

Hemithraupinae (Танагричні) — підродина горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae), що включає 5 родів і 18 видів. Представники цієї підродини поширені від Південної Мексики через Центральну і Південну Америку до Північної Аргентини.

Опис

Представники підродини Hemithraupinae вирізняються своїми тонкими дзьобами. За винятком двох видів з роду Heterospingus, представники підродини танагричних мають однак з найбільш тонких дзьобів по відношенню до довжини дзьоба серед усіх саякових. Крім того, деякі з них демонструють найбільш виражений статевий диморфізм серед усіх представників родини. Танагричні мають переважно жовто-чорне забарвлення, хоча самці колумбійських танагриків яскраво-червоні, а самці великих саї переважно бірюзові. Також у більшості представників роди дзьоб зверху темний, а знизу жовтий.

Таксономія

Молекулярно-філогенетичні дослідження 2013 і 2014 років підтвердили монофілітичність підродини Hemithraupinae, тісний зв'язок між Hemithraupis і Heterospingus, спорідненість цієї пари з Chrysothlypis і всієї клади з сестринською групою Iridophanes та Chlorophanes.

Молекулярно-генетичне дослідження 2003 року продемонструвало близькість Chlorophanes і Iridophanes. і деякі дослідники запропонували об'єднати їх в одному роді Chlorophanes. Однак дослідження 2013 року показало, що обидва види тривалий час розвивалися окремо, через що обидва види були збережені у власних монотипових родах<.

Вид C. salmoni раніше поміщався у монотиповий рід Erythrothlypis, і які дослідники сумнівалися у спорідненості цього виду з C. chrysomelas. Однак молекулярно-фіолегенетичне дослідження 2014 року показало, що ці два види є близькоспорідненими. Незважаючи на велику різницю в забарвленні самців, забарвлення самиць, а також загальні розміри і профіль цих птахів подібні.

Роди

Саї (Chlorophanes) — 1 вид (рід монотиповий)
Малий саї (Iridophanes) — 1 вид (рід монотиповий)
Жовтоголовий танагрик (Chrysothlypis) — 2 види
Танагра-інка (Heterospingus) — 2 види
Танагрик (Hemithraupis) — 3 види

Примітки

Sundevall, C.J. Methodi naturalis avium disponendarum tentamen. Försök till fogelklassens naturenliga uppställning // Estocolmo. — Samson & Wallin, 1872. — DOI:10.5962/bhl.title.122988.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 листопада 2022.
Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID 23229025.
Burns, K.J.; Hackett, S.J.; Klein, N.K. (2003). Phylogenetic relationships of Neotropical honeycreepers and the evolution of feeding morphology. Journal of Avian Biology. 34 (4): 360—370. doi:10.1111/j.0908-8857.2003.03171.x.
Part 10. Oscine Passeriformes, B (Motacillidae to Emberizidae) Nota 46 en Thraupidae. en A Classification of the Bird Species of South America — South American Classification Committee — American Ornithologists' Union. En inglés.

[Sundv1872-1] Sundevall, C.J. Methodi naturalis avium disponendarum tentamen. Försök till fogelklassens naturenliga uppställning // Estocolmo. — Samson & Wallin, 1872. — DOI:10.5962/bhl.title.122988.

[ioc-2] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 листопада 2022.

[Burns2014-3] Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.

[barker2013-4] Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID 23229025.

[burns2003-5] Burns, K.J.; Hackett, S.J.; Klein, N.K. (2003). Phylogenetic relationships of Neotropical honeycreepers and the evolution of feeding morphology. Journal of Avian Biology. 34 (4): 360—370. doi:10.1111/j.0908-8857.2003.03171.x.

[6] Part 10. Oscine Passeriformes, B (Motacillidae to Emberizidae) Nota 46 en Thraupidae. en A Classification of the Bird Species of South America — South American Classification Committee — American Ornithologists' Union. En inglés.