Остання з трьох астрономічних обсерваторій НАСА з високими енергіями, HEAO 3, була запущена 20 вересня 1979 року ракетою-носієм Atlas-Centaur на майже круглу низьку навколоземну орбіту з кутом нахилу 43,6 градуса з початковим перигеєм 486,4. км. Нормальним режимом роботи було безперервне сканування небесного простору з обертанням приблизно раз на 20 хв навколо осі z космічного апарату, яка номінально була спрямована на Сонце. Загальна маса обсерваторії на момент запуску становила 2 660,0 кілограмів (5 864,3 фунта).
HEAO-3.gif | |
Загальна інформація | |
---|---|
Код NSSDC | 1979-082A |
Організація | НАСА |
Виготовлено з участю | |
Дата запуску | 20 вересня 1979, 05:27:00 UTC |
Запущено з | База ВПС США на мисі Канаверал |
Засіб запуску | Atlas-Centaur |
Дата виведення з орбіти | 7 грудня 1981 року |
Маса | 2600 кг |
Тип орбіти | кругова, нахил 43,6° |
Висота орбіти | 486,4-504,9 км |
Орбітальний період | 94,5 хв |
Зовнішні посилання | |
Інтернет-сторінка | База ВПС США на мисі Канаверал, |
HEAO 3 включав три наукові інструменти: перший кріогенний германієвий гамма-спектрометр високої роздільної здатності та два, присвячені спостереженням космічних променів. Наукові цілі трьох експериментів місії полягали в наступному:
- (1) вивчення інтенсивності, спектра та часової поведінки джерел рентгенівського та гамма-випромінювання в діапазоні від 0,06 до 10 МеВ; вимірювання ізотропії дифузного рентгенівського та гамма-фону; проведення дослідницького пошуку рентгенівських та гамма-лінійних випромінювань;
- (2) визначити ізотопний склад найбільш поширених компонентів потоку космічного випромінювання з атомною масою від 7 до 56, а також потоку кожного елемента з атомним номером (Z) від Z = 4 до Z = 50;
- (3) для пошуку надважких ядер до Z = 120 і вимірювання складу ядер з Z >20.
Експеримент з гамма-лінійним спектрометром
Прилад HEAO "C-1" (як його називали до запуску) був експериментом з огляду неба, що працював у діапазонах жорсткого рентгенівського та низькоенергетичного гамма-випромінювання. Гамма-спектрометр був спеціально розроблений для пошуку лінії гамма-випромінювання 511 кеВ, утвореної анігіляцією позитронів у зірках, галактиках і міжзоряному середовищі (ISM), випромінювання ядерної лінії гамма-випромінювання, яке очікується від взаємодії космічних променів. в ISM — радіоактивні продукти космічного нуклеосинтезу та ядерні реакції, спричинені космічними променями низької енергії. Крім того, було проведено ретельне дослідження спектральних і часових варіацій відомих джерел жорсткого рентгенівського випромінювання.
Експериментальний комплект містив чотири охолоджувані детектори Ge гамма-випромінювання p-типу високої чистоти загальним об'ємом близько 100 см , укладений у товсту (6.6 см середній) сцинтиляційний екран із йодиду цезію (CsI) в активному анти-збігу для придушення стороннього фону. Експеримент був здатний вимірювати енергії гамма-випромінювання в інтервалі енергій від 0,045 до 10 МеВ. Система Ge-детекторів мала початкову енергетичну роздільну здатність краще ніж 2,5 кеВ при енергії 1,33 МеВ і лінійну чутливість від 1.E-4 до 1.E-5 фотонів/см2-с, залежно від енергії. Ключовими експериментальними параметрами були (1) коефіцієнт геометрії 11,1 см 2 -sr, (2) ефективна площа ~75 см при 100 кеВ, (3) поле зору ~30 градусів FWHM при 45 кеВ і (4) роздільна здатність за часом менше 0,1 мс для германієвих детекторів і 10 с для детекторів CsI. Гамма-спектрометр працював до 1 червня 1980 року, коли його кріоген був вичерпаний. Енергетична роздільна здатність Ge-детекторів піддавалася деградації (приблизно пропорційній енергії і часу) через радіаційні пошкодження. Первинні дані доступні на сайті NASA HESARC і в JPL. Вони включають дані про прилади, орбіту та аспекти, а також деяку інформацію про космічні апарати на бінарних стрічках з роздільною здатністю 1600 біт на дюйм. Деякі з цих матеріалів згодом були заархівовані на більш сучасних носіях. Експеримент був запропонований, розроблений і керований Лабораторією реактивного руху Каліфорнійського технологічного інституту під керівництвом доктора Аллана С. Джейкобсона.
Експеримент ізотопного складу первинних космічних променів
Експеримент HEAO C-2 вимірював відносний склад ізотопів первинних космічних променів між берилієм і залізом (Z від 4 до 26) та вміст елементів аж до олова (Z=50). Лічильники Черенкова та годоскопи разом із магнітним полем Землі утворили спектрометр. Вони визначили заряд і масу космічних променів з точністю до 10% для найпоширеніших елементів в діапазоні імпульсів від 2 до 25 ГеВ/c (c=швидкість світла). Наукове керівництво здійснювали головні дослідники професор Бернард Пітерс та д-р Льої Кох-Мірамонд. Первинна база даних зберігається в Центрі ядерних досліджень Сакле та Данському інституті космічних досліджень. Інформацію про продукти даних наведено в Engelman та ін. 1985.
Експеримент з важкими ядрами
Метою експерименту HEAO C-3 було вимірювання зарядового спектра ядер космічного випромінювання в діапазоні ядерних зарядів (Z) від 17 до 120 в інтервалі енергій від 0,3 до 10 ГеВ/нуклон; характеристика джерел космічного випромінювання, процесів нуклеосинтезу та режимів розповсюдження. Детектор складався з двостороннього приладу з верхнього і нижнього годоскопів і трьох двощілинних іонних камер. Два кінці були розділені випромінювачем Черенкова. Геометричний фактор становив 4 см2-ср. Іонні камери могли розрізняти заряд до 0,24 одиниць заряду при низьких енергіях і 0,39 одиниць заряду при високих енергіях і високому Z. Лічильник Церенкова міг розрізняти від 0,3 до 0,4 одиниць заряду. Bins та ін. надайте більш детальну інформацію. Експеримент був запропонований і керований Лабораторією космічної радіації Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) під керівництвом головного дослідника проф. Едвард С. Стоун, молодший з Каліфорнійського технологічного інституту, і д-р Мартін Х. Ізраель, і д-р Сесіл Дж. Уоддінгтон.
Проєкт
Проект HEAO 3 був останньою місією в серії Астрономічної обсерваторії високих енергій, якою керував Центр космічних польотів імені Маршалла NASA (MSFC), де вченим проекту був доктор Томас А. Парнелл, а керівником проекту був доктор Джон. Ф. Стоун. Головним підрядником виступив TRW .
Див. також
- Програма HEAO
- Астрономічна обсерваторія високих енергій 1
- Обсерваторія Ейнштейна (HEAO 2)
Список літератури
- NSSDC ID:1979-082A. Процитовано 25 лютого 2008.
- L. E. Peterson, Instrumental Technique in X-Ray Astronomy, in Annu. Rev. Astron. Astrophys. 13, 423 (1975)
- Wheaton, W.A. et al., "The HEAO 3 Background: Spectrum Observed by a Large Germanium Spectrometer in Low Earth Orbit", in AIP conference Proceedings #186, High Energy Radiation Background in Space,1987, Eds Rester & Trombka, p. 304-322.
- The HEAO-3 Satellite. NASA/GSFC. 26 червня 2003. Процитовано 7 грудня 2007.
- Mahoney, W.A., Ling, J.C., and Jacobson, A.S. Nuc. Instr. & Meth.,178:363,(1980)
- . Архів оригіналу за 9 січня 2004.
- For more detailed information on the data base, contact Dr. James C. Ling, Mail Stop 169–337, JPL, 4800 Oak Grove Drive, Pasadena, Ca 91109
- Engelman et al. Astron. & Astrophys., v. 148, pp. 12–20, 1985
- W. R. Binns, et al., Nuc. Instr. and Meth., v. 185, pp. 415–426, 1981
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostannya z troh astronomichnih observatorij NASA z visokimi energiyami HEAO 3 bula zapushena 20 veresnya 1979 roku raketoyu nosiyem Atlas Centaur na majzhe kruglu nizku navkolozemnu orbitu z kutom nahilu 43 6 gradusa z pochatkovim perigeyem 486 4 km Normalnim rezhimom roboti bulo bezperervne skanuvannya nebesnogo prostoru z obertannyam priblizno raz na 20 hv navkolo osi z kosmichnogo aparatu yaka nominalno bula spryamovana na Sonce Zagalna masa observatoriyi na moment zapusku stanovila 2 660 0 kilogramiv 5 864 3 funta HEAO 3 Astronomichna observatoriya visokih energij HEAO 3 gifZagalna informaciyaKod NSSDC1979 082AOrganizaciyaNASAVigotovleno z uchastyuData zapusku20 veresnya 1979 05 27 00 UTCZapusheno zBaza VPS SShA na misi KanaveralZasib zapuskuAtlas CentaurData vivedennya z orbiti7 grudnya 1981 rokuMasa2600 kgTip orbitikrugova nahil 43 6 Visota orbiti486 4 504 9 kmOrbitalnij period94 5 hvZovnishni posilannyaInternet storinkaBaza VPS SShA na misi Kanaveral Diagrama suputnika HEAO 3 HEAO 3 vklyuchav tri naukovi instrumenti pershij kriogennij germaniyevij gamma spektrometr visokoyi rozdilnoyi zdatnosti ta dva prisvyacheni sposterezhennyam kosmichnih promeniv Naukovi cili troh eksperimentiv misiyi polyagali v nastupnomu 1 vivchennya intensivnosti spektra ta chasovoyi povedinki dzherel rentgenivskogo ta gamma viprominyuvannya v diapazoni vid 0 06 do 10 MeV vimiryuvannya izotropiyi difuznogo rentgenivskogo ta gamma fonu provedennya doslidnickogo poshuku rentgenivskih ta gamma linijnih viprominyuvan 2 viznachiti izotopnij sklad najbilsh poshirenih komponentiv potoku kosmichnogo viprominyuvannya z atomnoyu masoyu vid 7 do 56 a takozh potoku kozhnogo elementa z atomnim nomerom Z vid Z 4 do Z 50 3 dlya poshuku nadvazhkih yader do Z 120 i vimiryuvannya skladu yader z Z gt 20 Eksperiment z gamma linijnim spektrometromPrilad HEAO C 1 yak jogo nazivali do zapusku buv eksperimentom z oglyadu neba sho pracyuvav u diapazonah zhorstkogo rentgenivskogo ta nizkoenergetichnogo gamma viprominyuvannya Gamma spektrometr buv specialno rozroblenij dlya poshuku liniyi gamma viprominyuvannya 511 keV utvorenoyi anigilyaciyeyu pozitroniv u zirkah galaktikah i mizhzoryanomu seredovishi ISM viprominyuvannya yadernoyi liniyi gamma viprominyuvannya yake ochikuyetsya vid vzayemodiyi kosmichnih promeniv v ISM radioaktivni produkti kosmichnogo nukleosintezu ta yaderni reakciyi sprichineni kosmichnimi promenyami nizkoyi energiyi Krim togo bulo provedeno retelne doslidzhennya spektralnih i chasovih variacij vidomih dzherel zhorstkogo rentgenivskogo viprominyuvannya Eksperimentalnij komplekt mistiv chotiri oholodzhuvani detektori Ge gamma viprominyuvannya p tipu visokoyi chistoti zagalnim ob yemom blizko 100 sm 3 displaystyle 3 ukladenij u tovstu 6 6 sm serednij scintilyacijnij ekran iz jodidu ceziyu CsI v aktivnomu anti zbigu dlya pridushennya storonnogo fonu Eksperiment buv zdatnij vimiryuvati energiyi gamma viprominyuvannya v intervali energij vid 0 045 do 10 MeV Sistema Ge detektoriv mala pochatkovu energetichnu rozdilnu zdatnist krashe nizh 2 5 keV pri energiyi 1 33 MeV i linijnu chutlivist vid 1 E 4 do 1 E 5 fotoniv sm2 s zalezhno vid energiyi Klyuchovimi eksperimentalnimi parametrami buli 1 koeficiyent geometriyi 11 1 sm 2 sr 2 efektivna plosha 75 sm 2 displaystyle 2 pri 100 keV 3 pole zoru 30 gradusiv FWHM pri 45 keV i 4 rozdilna zdatnist za chasom menshe 0 1 ms dlya germaniyevih detektoriv i 10 s dlya detektoriv CsI Gamma spektrometr pracyuvav do 1 chervnya 1980 roku koli jogo kriogen buv vicherpanij Energetichna rozdilna zdatnist Ge detektoriv piddavalasya degradaciyi priblizno proporcijnij energiyi i chasu cherez radiacijni poshkodzhennya Pervinni dani dostupni na sajti NASA HESARC i v JPL Voni vklyuchayut dani pro priladi orbitu ta aspekti a takozh deyaku informaciyu pro kosmichni aparati na binarnih strichkah z rozdilnoyu zdatnistyu 1600 bit na dyujm Deyaki z cih materialiv zgodom buli zaarhivovani na bilsh suchasnih nosiyah Eksperiment buv zaproponovanij rozroblenij i kerovanij Laboratoriyeyu reaktivnogo ruhu Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu pid kerivnictvom doktora Allana S Dzhejkobsona Eksperiment izotopnogo skladu pervinnih kosmichnih promenivEksperiment HEAO C 2 vimiryuvav vidnosnij sklad izotopiv pervinnih kosmichnih promeniv mizh beriliyem i zalizom Z vid 4 do 26 ta vmist elementiv azh do olova Z 50 Lichilniki Cherenkova ta godoskopi razom iz magnitnim polem Zemli utvorili spektrometr Voni viznachili zaryad i masu kosmichnih promeniv z tochnistyu do 10 dlya najposhirenishih elementiv v diapazoni impulsiv vid 2 do 25 GeV c c shvidkist svitla Naukove kerivnictvo zdijsnyuvali golovni doslidniki profesor Bernard Piters ta d r Loyi Koh Miramond Pervinna baza danih zberigayetsya v Centri yadernih doslidzhen Sakle ta Danskomu instituti kosmichnih doslidzhen Informaciyu pro produkti danih navedeno v Engelman ta in 1985 Eksperiment z vazhkimi yadramiMetoyu eksperimentu HEAO C 3 bulo vimiryuvannya zaryadovogo spektra yader kosmichnogo viprominyuvannya v diapazoni yadernih zaryadiv Z vid 17 do 120 v intervali energij vid 0 3 do 10 GeV nuklon harakteristika dzherel kosmichnogo viprominyuvannya procesiv nukleosintezu ta rezhimiv rozpovsyudzhennya Detektor skladavsya z dvostoronnogo priladu z verhnogo i nizhnogo godoskopiv i troh dvoshilinnih ionnih kamer Dva kinci buli rozdileni viprominyuvachem Cherenkova Geometrichnij faktor stanoviv 4 sm2 sr Ionni kameri mogli rozriznyati zaryad do 0 24 odinic zaryadu pri nizkih energiyah i 0 39 odinic zaryadu pri visokih energiyah i visokomu Z Lichilnik Cerenkova mig rozriznyati vid 0 3 do 0 4 odinic zaryadu Bins ta in nadajte bilsh detalnu informaciyu Eksperiment buv zaproponovanij i kerovanij Laboratoriyeyu kosmichnoyi radiaciyi Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu Caltech pid kerivnictvom golovnogo doslidnika prof Edvard S Stoun molodshij z Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu i d r Martin H Izrael i d r Sesil Dzh Uoddington ProyektProekt HEAO 3 buv ostannoyu misiyeyu v seriyi Astronomichnoyi observatoriyi visokih energij yakoyu keruvav Centr kosmichnih polotiv imeni Marshalla NASA MSFC de vchenim proektu buv doktor Tomas A Parnell a kerivnikom proektu buv doktor Dzhon F Stoun Golovnim pidryadnikom vistupiv TRW Div takozhPrograma HEAO Astronomichna observatoriya visokih energij 1 Observatoriya Ejnshtejna HEAO 2 Spisok literaturiNSSDC ID 1979 082A Procitovano 25 lyutogo 2008 L E Peterson Instrumental Technique in X Ray Astronomy in Annu Rev Astron Astrophys 13 423 1975 Wheaton W A et al The HEAO 3 Background Spectrum Observed by a Large Germanium Spectrometer in Low Earth Orbit in AIP conference Proceedings 186 High Energy Radiation Background in Space 1987 Eds Rester amp Trombka p 304 322 The HEAO 3 Satellite NASA GSFC 26 chervnya 2003 Procitovano 7 grudnya 2007 Mahoney W A Ling J C and Jacobson A S Nuc Instr amp Meth 178 363 1980 Arhiv originalu za 9 sichnya 2004 For more detailed information on the data base contact Dr James C Ling Mail Stop 169 337 JPL 4800 Oak Grove Drive Pasadena Ca 91109 Engelman et al Astron amp Astrophys v 148 pp 12 20 1985 W R Binns et al Nuc Instr and Meth v 185 pp 415 426 1981