Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Glanosuchus — рід тероцефалових сцилакозавридів пізньої пермі ПАР. Типовий вид G. macrops був названий Робертом Брумом у 1904 році. Glanosuchus мав будову середнього вуха, яке було проміжним між ранніми терапсидами та ссавцями. Гребні в носовій порожнині Glanosuchus припускають, що він мав принаймні частково ендотермічний метаболізм, подібний до сучасних ссавців.
| Glanosuchus Період існування: пізня перм | |
|---|---|
 | |
| Illustration of the skull of Glanosuchus macrops, 1904 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клада: | Терапсиди (Therapsida) |
| Підряд: | †Therocephalia |
| Родина: | †Scylacosauridae |
| Рід: | †Glanosuchus Broom, 1904 |
| Види | |
Опис
Glanosuchus macrops був вперше описаний у 1904 році південноафриканським палеонтологом Робертом Брумом, який назвав рід і вид на основі майже повного голотипу-черепа. Череп був спотворений під час скам'яніння, і в деяких частинах кістку неможливо відрізнити від навколишньої матриці. Ілюструючи голотип, Брум вирішив реконструювати череп цього виду, а не намалювати справжній зразок.
Довжина черепа гланозуха становить близько 30 см. Glanosuchus, ймовірно, сягав приблизно до 1.8 м у довжину. Як і інші ранні тероцефали, гланозух мав довгу глибоку морду та великі ікла. Різці на передній частині верхньої щелепи також великі і нагадують лопаті. З обох боків верхньої щелепи є шість різців, причому найдальший помітно менший за інші. За кожним іклом розташовано п'ять маленьких загострених зубів. Морда ширша спереду, ніж ззаду, звичайна риса серед терапсид, але присутня у кількох інших споріднених тероцефалів. Ніздрі розташовані на кінчику морди і спрямовані вперед.
Glanosuchus представляє ранню стадію розвитку середнього вуха ссавців.
Гланозух, можливо, був одним із перших терапсидів, які досягли ендотермії, або теплокровності. Ендотермія сьогодні спостерігається у ссавців, єдиної живої групи терапсидів. Рептилії, найближчі живі родичі ссавців, є холоднокровними ектотермами з нижчою швидкістю метаболізму. Ендотермні тварини, ймовірно, еволюціонували з більш примітивних ектотермічних синапсидів десь у пермі чи тріасі.
Примітки
- Broom, R. (1904). On two new therocephalian reptiles (Glanosuchus macrops and Pristerognathus baini) (PDF). Transactions of the South African Philosophical Society. 15: 85—88. doi:10.1080/21560382.1904.9626433.
- Zimmer, C. (1994). The Importance of Noses. Discover. 15 (8).
- Maier, W.; Heever, J. van den (2002). Middle ear structures in the Permian Glanosuchus sp. (Therocephalia, Therapsida), based on thin sections. Fossil Record. 5 (1): 309—318. doi:10.1002/mmng.20020050119.
- Hillenius, W.J. (1994). Turbinates in therapsids: Evidence for Late Permian origins of mammalian endothermy. Evolution. 48 (2): 207—229. doi:10.2307/2410089. JSTOR 2410089. PMID 28568303.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glanosuchus rid terocefalovih scilakozavridiv piznoyi permi PAR Tipovij vid G macrops buv nazvanij Robertom Brumom u 1904 roci Glanosuchus mav budovu serednogo vuha yake bulo promizhnim mizh rannimi terapsidami ta ssavcyami Grebni v nosovij porozhnini Glanosuchus pripuskayut sho vin mav prinajmni chastkovo endotermichnij metabolizm podibnij do suchasnih ssavciv Glanosuchus Period isnuvannya piznya perm Illustration of the skull of Glanosuchus macrops 1904 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klada Terapsidi Therapsida Pidryad Therocephalia Rodina Scylacosauridae Rid Glanosuchus Broom 1904 Vidi G macrops Broom 1904 tipovij OpisHudozhnya rekonstrukciya Glanosuchus macrops buv vpershe opisanij u 1904 roci pivdennoafrikanskim paleontologom Robertom Brumom yakij nazvav rid i vid na osnovi majzhe povnogo golotipu cherepa Cherep buv spotvorenij pid chas skam yaninnya i v deyakih chastinah kistku nemozhlivo vidrizniti vid navkolishnoyi matrici Ilyustruyuchi golotip Brum virishiv rekonstruyuvati cherep cogo vidu a ne namalyuvati spravzhnij zrazok Dovzhina cherepa glanozuha stanovit blizko 30 sm Glanosuchus jmovirno syagav priblizno do 1 8 m u dovzhinu Yak i inshi ranni terocefali glanozuh mav dovgu gliboku mordu ta veliki ikla Rizci na perednij chastini verhnoyi shelepi takozh veliki i nagaduyut lopati Z oboh bokiv verhnoyi shelepi ye shist rizciv prichomu najdalshij pomitno menshij za inshi Za kozhnim iklom roztashovano p yat malenkih zagostrenih zubiv Morda shirsha speredu nizh zzadu zvichajna risa sered terapsid ale prisutnya u kilkoh inshih sporidnenih terocefaliv Nizdri roztashovani na kinchiku mordi i spryamovani vpered Glanosuchus predstavlyaye rannyu stadiyu rozvitku serednogo vuha ssavciv Glanozuh mozhlivo buv odnim iz pershih terapsidiv yaki dosyagli endotermiyi abo teplokrovnosti Endotermiya sogodni sposterigayetsya u ssavciv yedinoyi zhivoyi grupi terapsidiv Reptiliyi najblizhchi zhivi rodichi ssavciv ye holodnokrovnimi ektotermami z nizhchoyu shvidkistyu metabolizmu Endotermni tvarini jmovirno evolyucionuvali z bilsh primitivnih ektotermichnih sinapsidiv des u permi chi triasi PrimitkiBroom R 1904 On two new therocephalian reptiles Glanosuchus macrops and Pristerognathus baini PDF Transactions of the South African Philosophical Society 15 85 88 doi 10 1080 21560382 1904 9626433 Zimmer C 1994 The Importance of Noses Discover 15 8 Maier W Heever J van den 2002 Middle ear structures in the Permian Glanosuchus sp Therocephalia Therapsida based on thin sections Fossil Record 5 1 309 318 doi 10 1002 mmng 20020050119 Hillenius W J 1994 Turbinates in therapsids Evidence for Late Permian origins of mammalian endothermy Evolution 48 2 207 229 doi 10 2307 2410089 JSTOR 2410089 PMID 28568303