Голубок бурий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварин

Голубок бурий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Голубок (Geotrygon)
Вид:	Голубок бурий

Біноміальна назва

Geotrygon montana
(Linnaeus, 1758)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Columba montana Linnaeus, 1758
Oreopeleia montana (Linnaeus, 1758)

Посилання

Вікісховище:	Geotrygon montana
Віківиди:	Geotrygon montana
ITIS:	177180
МСОП:	22690966
NCBI:	115651
Fossilworks:	372364

Голубок бурий (Geotrygon montana) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці та на Карибах.

Опис

Довжина птаха становить 19-28 см, вага 77-152 г. Довжина крила становить 13,2–14,8 см, довжина хвоста 5,2–5,7 см, довжина дзьоба 13–14 мм, довжина цівки 21-29 мм, розмах крил 33-38 см. Виду притаманний статевий диморфізм.

У самців лоб іржасто-рудий або рудувато-коричневий, тім'я і шия мають пурпуровий відблиск. Шия, спина, плечі, надхвістя і стернові пера рудувато-коричневі з пурпуровим відблиском. Покривні пера крил більш блискучі, махові пера коричнюваті, тьмяні. Підборіддя і горло охристі, на щоках бліді охристі смуги. обличчя, шия і груди жовтувато-рожеві, живіт, боки і покривні пера хвоста рожевуваті. Нижні покривні пера хвоста тьмяно-коричневі, хвіст має округлу форму. райдужки оранжеві або жовті, навколо очей плями червоної шкіри. Дзьоб червонуватий, на кінці більш темний, лапи червоні.

Самиці мають більш яскраве забарвлення, верхня частина тіла у них оливково-коричнева, відблиск на ній відсутній. Лоб попелястий, тім'я коричневі або темно-зеленувато-коричневі, смуги на щоках менш помітні. Шия і обличчя охристі, груди і боки оливково-коричневі, живіт коричневий. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць Представники підвиду G. m. martinica мають більші розміри, ніж представники номінативного підвиду.

Таксономія

В першій половині 18-го століття бурий голубок був описаний і проілюстрований низкою натуралістів, зокрема Джоном Реєм у 1713 році, Гансом Слоуном у 1725 році і Джорджем Едвардсом у 1743 році. Коли у 1758 році шведський натураліст Карл Лінней випустив десяте видання його праці "Systema Naturae", він помістив бурого голубка разом з іншими голубами в рід Голуб (Columba). Він придумав для нього біномінальну назву Columba montana і процитував більш ранніх авторів. Пізніше бурого голубка було переведено до роду Голубок (Geotrygon).

Підвиди

Виділяють два підвиди:

G. m. martinica (Linnaeus, 1766) — Малі Антильські острови;
G. m. montana (Linnaeus, 1758) — від Мексики до північно-східної Аргентини, Великі Зондські острови і острів Тринідад.

Поширення і екологія

Бурі голубки живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, сухих тропічних лісів, на плантаціях. Віддають перевагу густим лісам з товстим шаром лісової підстилки. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 2600 м над рівнем моря. Живляться насінням, дрібними плодами, червами, комахами та їх личинками, жуками і равликами, яких шукають на землі. Сезон розмноження різниться в залежності від регіону, зокрема на Тринідаді він триває з лютого по липень, а в Перу і Болівії з серпня по грудень. Гніздо являє собою платформу з гілочок, встелену корінцями і сухим листям, розміщується на сухому пні, на горизонтальній гілці дерева, на ліані або в підліску, зазвичай на висоті до 150 см над землею. В кладці 1-2 охристих яйця. Інкубаційний період триває 10-11 днів, пташенята покидають гніздо через 10 днів після вилуплення, що є досить коротким терміном для птахів подібного розміру. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
David Gibbs (30 червня 2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (вид. A&C Black). ISBN . Процитовано 16 липня 2018.
Ray, John (1713). (Latin) . London: William Innys. с. 183. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
Sloane, Hans (1725). . Т. 2. London: Printed for the author. с. 304, Plate 261. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
Edwards, George (1743). . London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 119 Plate 119. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 15 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
"National Geographic" Field Guide to the Birds of North America
Handbook of the Birds of the World Vol 4, Josep del Hoyo editor,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[:1-3] David Gibbs (30 червня 2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (вид. A&C Black). ISBN . Процитовано 16 липня 2018.

[4] Ray, John (1713). (Latin) . London: William Innys. с. 183. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.

[5] Sloane, Hans (1725). . Т. 2. London: Printed for the author. с. 304, Plate 261. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.

[6] Edwards, George (1743). . London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 119 Plate 119. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 15 травня 2022.