Вівсянчик сірий Самець сірого вівсянчика Самець сірого вівсянчика Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна к

Вівсянчик сірий

Самець сірого вівсянчика

Самець сірого вівсянчика

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Geospizopsis
Вид:	Вівсянчик сірий

Біноміальна назва

Geospizopsis unicolor
(Lafresnaye & d'Orbigny, 1837)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Emberiza unicolor
Phrygilus unicolor

Посилання

Вікісховище:	Geospizopsis unicolor
Віківиди:	Geospizopsis unicolor
МСОП:	22723085
NCBI:	2691115

Вівся́нчик сірий (Geospizopsis unicolor) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.

Опис

Довжина птаха становить 15 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно темно-сіре забарвлення, нижня частина тіла у них світліша. Гузка білувата, крила і хвіст чорнуваті. Дзьоб і лапи темно-сірі. У самиць, представників північних підвидів, верхня частина тіла бура, нижня частина тіла білувата, тіла поцятковане широкими коричневими смужками, на крилах білуваті смужки. У самиць, представників південних підвидів, забарвлення подібне до забарвлення самців, переважно сіре, тім'я і спина у них поцятковані темно-коричневими смужками. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць.

Підвиди

Виділяють сім підвидів:

G. u. nivaria (Bangs, 1899) — Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північна Колумбія) і Кордильєра-де-Мерида (західна Венесуела);
G. u. geospizopsis (Bonaparte, 1853) — Анди в центральній і південній Колумбії, Еквадорі і північному Перу;
G. u. inca (Zimmer, JT, 1929) — Анди в Перу та на заході Болівії (Ла-Пас);
G. u. unicolor (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — Анди в Чилі (від Аріки до Магальянеса) і західній Аргентині (від Мендоси до Санта-Круса);
G. u. tucumana (Chapman, 1925) — Анди в Болівії (на південь від Кочабамби) та на північному заході Аргентини (від Жужуя до Ла-Ріохи);
G. u. cyanea (Nores & Yzurieta, 1983) — гори Вогняної Землі;
G. u. ultima (Ripley, 1950) — ^[en] (центральна Аргентина).

Поширення і екологія

Сірі вівсянчики мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Чилі і Аргентині. Вони живуть на високогірних луках та на високогірних чагарникових заростях Анд. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті від 3000 до 4500 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно насінням, а також комахами. Початок сезону розмноження залежить від широти. Сірі вівсянчики гніздяться серед скель, в кладці 2-3 світлих блакитнувато-зелених яйця, поцяткованих пурпурово-коричневими плямками, розміром 20×15 мм.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 04 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 04 квітня 2022.