Geocapromys thoracatus | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Geocapromys thoracatus | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Geocapromys thoracatus , 1888 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Хутія Лебединих островів (Geocapromys thoracatus) — вид гризунів родини Хутієвих. Представників цього виду не бачили з початку 1950-х років. Був ендемічним для Лебединих островів, Гондурас. Вимерли, або майже вимерли через хижацтво з боку кішок, які були сюди випущені до 1960-х років.
Етимологія
Видова назва грец. θωρακας — «нагрудний знак» вказує на поперечну смугу хутра кремового забарвлення на грудях, яка характерна для цього виду.
Зовнішня морфологія
Голова з тілом завдовжки 330—350 мм. Вуха порівняно з іншими видами цього роду великі. Хутро зверху сіро-коричневе, на животі світло-коричневе. Більшість волосинок на спині світло-коричнева з коричнево-рудою основою, але упереміш із довгими темно-коричневими волосками, особливо по центру спини. Волоски завдовжки 20-25 мм. На боках, які світліші ніж спина і темніші ніж живіт, темно-коричневі спинні волоски дають шлях власне коричневим. 8-10 тонких вібрісів завдовжки 50 мм. Вуха порівняно великі й, здається, майже голі, хоча зовнішні та внутрішні поверхні мають розріджене покриття з надзвичайно коротких тонких волосків. Китиці на вухах відсутні. Хвіст короткий, приблизно рівний довжині задніх ніг, і з мізерним покриттям довгими темно-коричневими волосками. Молочних залоз дві з кожного боку, розташовані приблизно посередині на грудній клітці. Статевий диморфізм не виявлений, але самці трохи більші.
Середовище проживання
Вид Geocapromys thoracatus відомий з Малого лебединого острову. Це крихітний (2 км².), віддалений (відстань до найближчого берега 180 км) острівець на північно-заході Карибського моря, утворений піднятими коралових вапняків. Хоча Великий лебединий острів розташований всього за 0,5 км на захід від Малого і вкритий пишнішою рослинністю, немає ніяких доказів проживання цього виду на ньому. Плато острова густо вкрите невисокими деревами, колючими чагарниками і кактусами, які формують низький навіс над вкритою гострими тріщинами, глибоко еродованою вапняною поверхнею. Тому тварини не мають можливості рити нори і вони живуть у зубчастих тріщинах у коралової породи. Як і інші представники виду Geocapromys thoracatus травоїдний.
Джерела
- Gary S. Morgan Geocapromys thoracatus, Mammalian species. — 1989. — № 341. P. 1-5. (англ.)
- Turvey, S. & Helgen, K. 2008. Geocapromys thoracatus. In: IUCN 2013 (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geocapromys thoracatus Geocapromys thoracatus Ohoronnij status Vimerlij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Rodina Hutiyevi Capromyidae Rid Geocapromys Vid G thoracatus Binomialna nazva Geocapromys thoracatus 1888 Posilannya Vikishovishe Geocapromys thoracatus Vikividi Geocapromys thoracatus EOL 326772 ITIS 584879 MSOP 9003 NCBI 2220035 Hutiya Lebedinih ostroviv Geocapromys thoracatus vid grizuniv rodini Hutiyevih Predstavnikiv cogo vidu ne bachili z pochatku 1950 h rokiv Buv endemichnim dlya Lebedinih ostroviv Gonduras Vimerli abo majzhe vimerli cherez hizhactvo z boku kishok yaki buli syudi vipusheni do 1960 h rokiv EtimologiyaVidova nazva grec 8wrakas nagrudnij znak vkazuye na poperechnu smugu hutra kremovogo zabarvlennya na grudyah yaka harakterna dlya cogo vidu Zovnishnya morfologiyaGolova z tilom zavdovzhki 330 350 mm Vuha porivnyano z inshimi vidami cogo rodu veliki Hutro zverhu siro korichneve na zhivoti svitlo korichneve Bilshist volosinok na spini svitlo korichneva z korichnevo rudoyu osnovoyu ale uperemish iz dovgimi temno korichnevimi voloskami osoblivo po centru spini Voloski zavdovzhki 20 25 mm Na bokah yaki svitlishi nizh spina i temnishi nizh zhivit temno korichnevi spinni voloski dayut shlyah vlasne korichnevim 8 10 tonkih vibrisiv zavdovzhki 50 mm Vuha porivnyano veliki j zdayetsya majzhe goli hocha zovnishni ta vnutrishni poverhni mayut rozridzhene pokrittya z nadzvichajno korotkih tonkih voloskiv Kitici na vuhah vidsutni Hvist korotkij priblizno rivnij dovzhini zadnih nig i z mizernim pokrittyam dovgimi temno korichnevimi voloskami Molochnih zaloz dvi z kozhnogo boku roztashovani priblizno poseredini na grudnij klitci Statevij dimorfizm ne viyavlenij ale samci trohi bilshi Seredovishe prozhivannyaVid Geocapromys thoracatus vidomij z Malogo lebedinogo ostrovu Ce krihitnij 2 km viddalenij vidstan do najblizhchogo berega 180 km ostrivec na pivnichno zahodi Karibskogo morya utvorenij pidnyatimi koralovih vapnyakiv Hocha Velikij lebedinij ostriv roztashovanij vsogo za 0 5 km na zahid vid Malogo i vkritij pishnishoyu roslinnistyu nemaye niyakih dokaziv prozhivannya cogo vidu na nomu Plato ostrova gusto vkrite nevisokimi derevami kolyuchimi chagarnikami i kaktusami yaki formuyut nizkij navis nad vkritoyu gostrimi trishinami gliboko erodovanoyu vapnyanoyu poverhneyu Tomu tvarini ne mayut mozhlivosti riti nori i voni zhivut u zubchastih trishinah u koralovoyi porodi Yak i inshi predstavniki vidu Geocapromys thoracatus travoyidnij DzherelaGary S Morgan Geocapromys thoracatus Mammalian species 1989 341 P 1 5 angl Turvey S amp Helgen K 2008 Geocapromys thoracatus In IUCN 2013 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi