Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (січень 2012) |
Freenet — децентралізоване, захищене від цензури , первісно розроблене [en]. Згідно з Clarke, метою Freenet є забезпечення свободи слова за допомогою peer-to-peer мережі з суворим захистом анонімності; частиною цієї ідеології є те, що Freenet — вільне відкрите програмне забезпечення. Робота Freenet забезпечується за допомогою спільного пула трафіку мережі та дискового простору комп'ютерів учасників, що дозволяє користувачам анонімно публікувати чи отримувати різноманітну інформацію. Розробка Freenet триває з 2000 року.
 | |
 FProxy index page (Freenet 0.7.5) | |
| Тип | анонімність, Peer to peer, |
|---|---|
| Автор | d[1] |
| Розробник | The Freenet Project |
| Перший випуск | March, 2000 |
| Платформа | Java |
| Операційна система | Cross-platform |
| Мова програмування | Java |
| Доступні мови | English, French, German, Italian, Swedish, Dutch |
| Ліцензія | GNU General Public License |
| Репозиторій | github.com/hyphanet/fred |
| Вебсайт | freenetproject.org |
| |
Можливості та інтерфейс користувача
Freenet відрізняється від більшості інших peer-to-peer програм як способом взаємодії з користувачем, так і безпекою, яку він надає. Він відмежовує інфраструктуру мережі, яка використовується, та протокол від дій користувачів, які взаємодіють з мережею; як наслідок, існує безліч шляхів доступу до вмісту мережі Freenet. Найпростіший — через FProxy, що інтегрується з програмним забезпеченням вузла й забезпечує вебінтерфейс для доступу до даних з мережі. Використовуючи FProxy, користувач може переглядати фрісайти (вебсайти, що використовують звичайний HTML та споріднені інструменти, але вміст яких розміщується у Freenet, а не на традиційному вебсервері). Вебінтерфейс також використовується для більшості конфігураційних дій та керування вузлами. Шляхом використання окремих програм чи додатків, завантажених у програмне забезпечення вузла, користувачі можуть взаємодіяти з мережею іншими способами, такими як форуми, подібні до вебфорумів чи Usenet, або інтерфейси, більш схожі на традиційні інтерфейси p2p для спільного доступу до файлів.
Хоча Freenet забезпечує HTTP-інтерфейс для перегляду фрісайтів, він не є проксі-сервером для World Wide Web; Freenet може використовуватись лише для доступу до контенту, що був попередньо розміщений у мережі Freenet. У цьому розумінні, він більш подібний до файлообмінних програм, ніж до проксі, таких як Tor.
Freenet намагається захистити анонімність як людей, що розміщують дані у мережі (uploading), так і тих, хто отримує дані з мережі (downloading). На відміну від програм для файлообміну, користувачеві Freenet нема необхідності лишатися в мережі після розміщення файла чи групи файлів. Натомість, у процесі публікації файли розбиваються на шматки й розміщуються на безлічі інших комп'ютерів у мережі. При скачуванні ці шматки знаходяться й збираються до початкового стану. Кожен вузол у мережі Freenet віддає дисковий простір для зберігання файлів і трафік, що використовується для маршрутизації запитів від інших користувачів.
Як наслідок вимоги анонімності, вузол, що запитує фрагмент даних, не з'єднується безпосередньо з вузлом у якого ці дані є — натомість, дані передаються через кількох посередників, жоден з яких не знає, який вузол запитує дані, а який їх має. Як наслідок, загальний трафік, потрібний системі для передачі файлу, вищий, ніж в інших системах, що може сповільнити передачу, особливо якщо контент непопулярний.
Content
Засновники Freenet стверджують, що лише зі справжньою анонімністю приходить справжня свобода слова, і, те, що вони бачать як користь від Freenet, переважує шкоду від його використання. На їхню думку, свобода слова сама по собі не суперечить жодному іншому принципу — інформація не є злочином. Freenet намагається знищити можливість для будь-якої групи нав'язувати свою віру чи цінності у будь-якій інформації. Також багато держав цензурують обмін інформацією, всі вони поділяють one commonality in that людина має вирішувати, яку інформацію цензурувати, а яку дозволити. Те, що може бути прийнятним для однієї групи людей, може розглядатись як неприйнятне чи навіть небезпечне для інших. По суті, мета Freenet — не дозволяти нікому вирішувати за інших, що є прийнятним.
Дизайн
Файлообмінна мережа Freenet розміщує документи й дозволяє отримати їх пізніше за асоціативним ключем, подібно до таких протоколів, як HTTP. Мережа розроблена як високожиттєздатна, з повною анонімізацією й децентралізацією по мережі всіх внутрішніх процесів. Система не має центральних серверів й не підлягає контролю жодною особою чи організацією, включно з розробниками Freenet. Інформація, розміщена у Freenet, розподіляється по мережі й розміщується на кількох різних вузлах. Шифрування даних й передача запитів ускладнюють можливість визначити, хто розмістив контент у Freenet, хто запитував цей контент, або де контент було розміщено. Це робиться з метою захисту анонімності учасників, а також дуже ускладнює цензуру певного контенту. Контент зберігається в зашифрованому вигляді, тому навіть операторові вузла важко визначити, що саме зберігається на вузлі. ВІн надає [en], і в поєднанні з ретрансляцією запитів це означає, що закони про [en], які захищають постачальників послуг, також захищають операторів вузлів Freenet
Розподілені сховища та кешування даних
На відміну від решти мереж P2P, Freenet не лише передає дані між вузлами, але й зберігає їх, працюючи як великий розподілений кеш. Щоб досягти цього, кожен вузол виділяє деяку частину дискового простору для розміщення даних; це настроюється оператором вузла, але типово декілька GB (чи більше).
Файли у Freenet здебільшого розбиваються на безліч малих блоків, з додатковими блоками для забезпечення попередньої корекції помилок. Кожен блок обробляється незалежно, тобто, частини одного файла можуть розміщуватися на багатьох різних вузлах.
Інформаційний потік у Freenet має відмінності порівняно з такими мережами, як eMule чи BitTorrent:
- Користувач, що бажає відкрити доступ до файлу чи оновити фрісайт, «публікує» файл «у мережі».
- Після того, як «публікацію» завершено, користувач може вимкнути свій вузол, оскільки файл розміщено в мережі (за межами його комп'ютера). Файл лишається доступним для інших користувачів, незалежно від того, чи перебуває в мережі вузол, який його опублікував. Жоден з вузлів не відповідає за контент — натомість, його копії зберігаються на кількох різних вузлах.
Дві переваги такої схеми — висока надійність та анонімність. Інформація лишається доступною, навіть якщо її автор поза мережею, і при цьому анонімно поширюється на багатьох хостингових вузлах у вигляді зашифрованих блоків, а не цілісних файлів. Freenet також невразливий до типової проблеми торентів — нестачі «сідів» (роздавачів) чи повних копій файла або торента.
Ключовий недолік цього методу зберігання — жоден з вузлів не відповідає за жоден фрагмент даних. Якщо фрагмент даних деякий час не дістають з мережі, а вузол продовжує отримувати нові дані, час від часу він скидає старі дані, коли його виділений дисковий простір остаточно заповнюється. Таким чином, Freenet схильний забувати дані, які не перечитуються регулярно (дивись також Effect).
Хоча користувачі можуть розміщувати дані в мережі, нема можливості видалити ці дані. У зв'язку з анонімністю, жоден вузол не знає, хто є «власником» фрагменту даних. Дані можуть бути видалені лише в один спосіб — якщо користувачі певний час не роблять запитів до цих даних.
Мережа
Мережа складається з багатьох вузлів, що обмінюються між собою повідомленнями. Як правило, a host комп'ютер у мережі запускає програму, що працює як вузол, і вона приєднується до інших хостів, на яких запущена та ж програма, що формує велику розподілену мережу рівноправних вузлів. Деякі вузли є кінцевими, з яких документи запитуються й подаються користувачеві-людині. Інші вузли служать лише для маршрутизації даних. всі вузли спілкуються один з одним однаково — нема окремих «клієнтів» чи «серверів». Вузол не має можливості обмежувати інший вузол, за винятком здатності розміщувати та отримувати дані, пов'язані з ключем. Це не схоже на більшість інших P2P мереж, де адміністратори вузла можуть вводити систему рейтингів, коли користувачі мають віддати певну кількість контенту, перш ніж зможуть завантажувати дані на свій комп'ютер.
Freenet також може розглядатись як тісний світ.
Протокол Freenet призначено для використання в мережі зі складною топологією, такій як Інтернет (Internet Protocol). Кожен вузол знає лише про деяку кількість інших вузлів, з якими він може з'єднатись безпосередньо (його концептуальні «сусіди»), але будь-який вузол може бути сусідом для будь-якого іншого; до уваги не береться ієрархія чи будь-яка інша структура. Кожне повідомлення маршрутизується по мережі шляхом передачі від сусіда до сусіда, доки не досягне цілі. Передаючи повідомлення сусідові, вузол не знає й не турбується про те, чи передасть сусід повідомлення наступному вузлові, чи він є кінцевою ціллю або першоджерелом повідомлення. Це зроблено для захисту анонімності користувачів та авторів публікацій.
Кожен вузол містить сховище даних, що містить документи, асоційовані з ключами, і таблицю маршрутів, що пов'язує вузли з записами про їх продуктивність отримання різних ключів.
Протокол
Протокол Freenet використовує [en] протокол маршрутизації на основі ключів, подібно до розподілених хеш-таблиць. Алгоритм маршрутизації помітно змінився у версії 0.7. До версії 0.7 Freenet використовував евристичний алгоритм, де кожен вузол не мав фіксованого місця, і маршрутизація базувалась на тому, на якому вузлі обслуговувався ключ, найближчий до ключа, який було отримано (у версії 0.3), або той, який оцінюється як швидший (у версії 0.5). В обох випадках, нові з'єднання інколи додавались до downstream nodes (тобто, вузла, що відповів на запит) коли запити було виконано, і старі вузли відхилялись у порядку найменшого попереднього використання (чи близькому до того). Дослідження Oskar Sandberg (протягом розробки версії 0.7) показує, що це «вкладення шляхів» є критичним, і що дуже простий алгоритм маршрутизації буде достатньою умовою для складення шляху.
Недоліком цього є те, що атакеру дуже легко знаходити вузли Freenet і з'єднуватися з ними, оскільки кожен вузол безперервно намагається відшукати нові з'єднання. У версії 0.7, Freenet підтримує як режим 'Opennet' (подібний до старих алгоритмів, але простіший), так і 'Darknet' (всі з'єднання вузлів встановлюються вручну, тому лише ваші друзі знають IP-адресу вашого вузла). Darknet менш зручний, але набагато стійкіший до віддалених атакерів.
Ця зміна потребувала суттєвих змін в алгоритмі маршрутизації. Кожен вузол має локацію, яка є числом у проміжку від 0 до 1. Коли зроблено запит ключа, вузол спершу перевіряє локальне сховище даних. Якщо його не знайдено, хеш ключа замінюється іншим числом у цьому ж діапазоні, і запит маршрутизується до вузла, локація якого найближча до ключа. Це продовжується, доки не станеться одна з подій: ліміт спроб буде перевищено, більш не залишиться вузлів для пошуку, або дані буде знайдено. Якщо дані знайдено, вони кешуються на кожному вузлі по всьому шляху. Таким чином, нема єдиного вузла джерела для ключа, і спроби відшукати його справжнє розташування призведуть лише до ще ширшого кешування. Той же принцип використовується при розміщенні документа в мережі: дані маршрутизуються відповідно до ключа, доки він не дійде до межі, і якщо не знайдено жодного документа з таким же ключем, він розміщується на кожному вузлі. Якщо знайдено старіші дані, старіші дані розповсюджуються й повертаються авторові, відбувається «колізія» вставки.
Див. також
- Анонімна мережа
- Криптоанархізм
- Шифропанк
- [en]
- Свобода інформації
- Friend-to-friend
- [en]
- I2P
- [en]
- [en]
- Tor
- [en] — наступник [en]
- [en] — наступник [en]; використовує багато принципів Freenet.
Посилання
- Freenet: People. 22 вересня 2008. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 22 вересня 2008.
- Beckett, Andy (26 листопада 2009). . The Guardian. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 25 січня 2012.
- Clarke, Ian; Sandberg, Oskar; Wiley, Brandon; Hong, Theodore W. (2001). Freenet: A Distributed Anonymous Information Storage and Retrieval System. Designing Privacy Enhancing Technologies. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 46—66. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad sichen 2012 frequently updated Freenet decentralizovane zahishene vid cenzuri pervisno rozroblene en Zgidno z Clarke metoyu Freenet ye zabezpechennya svobodi slova za dopomogoyu peer to peer merezhi z suvorim zahistom anonimnosti chastinoyu ciyeyi ideologiyi ye te sho Freenet vilne vidkrite programne zabezpechennya Robota Freenet zabezpechuyetsya za dopomogoyu spilnogo pula trafiku merezhi ta diskovogo prostoru komp yuteriv uchasnikiv sho dozvolyaye koristuvacham anonimno publikuvati chi otrimuvati riznomanitnu informaciyu Rozrobka Freenet trivaye z 2000 roku FreenetFProxy index page Freenet 0 7 5 Tipanonimnist Peer to peer Avtord 1 RozrobnikThe Freenet ProjectPershij vipuskMarch 2000PlatformaJavaOperacijna sistemaCross platformMova programuvannyaJavaDostupni moviEnglish French German Italian Swedish DutchLicenziyaGNU General Public LicenseRepozitorijgithub com hyphanet fredVebsajtfreenetproject org Mediafajli u VikishovishiMozhlivosti ta interfejs koristuvachaFreenet vidriznyayetsya vid bilshosti inshih peer to peer program yak sposobom vzayemodiyi z koristuvachem tak i bezpekoyu yaku vin nadaye Vin vidmezhovuye infrastrukturu merezhi yaka vikoristovuyetsya ta protokol vid dij koristuvachiv yaki vzayemodiyut z merezheyu yak naslidok isnuye bezlich shlyahiv dostupu do vmistu merezhi Freenet Najprostishij cherez FProxy sho integruyetsya z programnim zabezpechennyam vuzla j zabezpechuye vebinterfejs dlya dostupu do danih z merezhi Vikoristovuyuchi FProxy koristuvach mozhe pereglyadati frisajti vebsajti sho vikoristovuyut zvichajnij HTML ta sporidneni instrumenti ale vmist yakih rozmishuyetsya u Freenet a ne na tradicijnomu vebserveri Vebinterfejs takozh vikoristovuyetsya dlya bilshosti konfiguracijnih dij ta keruvannya vuzlami Shlyahom vikoristannya okremih program chi dodatkiv zavantazhenih u programne zabezpechennya vuzla koristuvachi mozhut vzayemodiyati z merezheyu inshimi sposobami takimi yak forumi podibni do vebforumiv chi Usenet abo interfejsi bilsh shozhi na tradicijni interfejsi p2p dlya spilnogo dostupu do fajliv Hocha Freenet zabezpechuye HTTP interfejs dlya pereglyadu frisajtiv vin ne ye proksi serverom dlya World Wide Web Freenet mozhe vikoristovuvatis lishe dlya dostupu do kontentu sho buv poperedno rozmishenij u merezhi Freenet U comu rozuminni vin bilsh podibnij do fajloobminnih program nizh do proksi takih yak Tor Freenet namagayetsya zahistiti anonimnist yak lyudej sho rozmishuyut dani u merezhi uploading tak i tih hto otrimuye dani z merezhi downloading Na vidminu vid program dlya fajloobminu koristuvachevi Freenet nema neobhidnosti lishatisya v merezhi pislya rozmishennya fajla chi grupi fajliv Natomist u procesi publikaciyi fajli rozbivayutsya na shmatki j rozmishuyutsya na bezlichi inshih komp yuteriv u merezhi Pri skachuvanni ci shmatki znahodyatsya j zbirayutsya do pochatkovogo stanu Kozhen vuzol u merezhi Freenet viddaye diskovij prostir dlya zberigannya fajliv i trafik sho vikoristovuyetsya dlya marshrutizaciyi zapitiv vid inshih koristuvachiv Yak naslidok vimogi anonimnosti vuzol sho zapituye fragment danih ne z yednuyetsya bezposeredno z vuzlom u yakogo ci dani ye natomist dani peredayutsya cherez kilkoh poserednikiv zhoden z yakih ne znaye yakij vuzol zapituye dani a yakij yih maye Yak naslidok zagalnij trafik potribnij sistemi dlya peredachi fajlu vishij nizh v inshih sistemah sho mozhe spovilniti peredachu osoblivo yaksho kontent nepopulyarnij ContentZasnovniki Freenet stverdzhuyut sho lishe zi spravzhnoyu anonimnistyu prihodit spravzhnya svoboda slova i te sho voni bachat yak korist vid Freenet perevazhuye shkodu vid jogo vikoristannya Na yihnyu dumku svoboda slova sama po sobi ne superechit zhodnomu inshomu principu informaciya ne ye zlochinom Freenet namagayetsya znishiti mozhlivist dlya bud yakoyi grupi nav yazuvati svoyu viru chi cinnosti u bud yakij informaciyi Takozh bagato derzhav cenzuruyut obmin informaciyeyu vsi voni podilyayut one commonality in that lyudina maye virishuvati yaku informaciyu cenzuruvati a yaku dozvoliti Te sho mozhe buti prijnyatnim dlya odniyeyi grupi lyudej mozhe rozglyadatis yak neprijnyatne chi navit nebezpechne dlya inshih Po suti meta Freenet ne dozvolyati nikomu virishuvati za inshih sho ye prijnyatnim DizajnFajloobminna merezha Freenet rozmishuye dokumenti j dozvolyaye otrimati yih piznishe za asociativnim klyuchem podibno do takih protokoliv yak HTTP Merezha rozroblena yak visokozhittyezdatna z povnoyu anonimizaciyeyu j decentralizaciyeyu po merezhi vsih vnutrishnih procesiv Sistema ne maye centralnih serveriv j ne pidlyagaye kontrolyu zhodnoyu osoboyu chi organizaciyeyu vklyuchno z rozrobnikami Freenet Informaciya rozmishena u Freenet rozpodilyayetsya po merezhi j rozmishuyetsya na kilkoh riznih vuzlah Shifruvannya danih j peredacha zapitiv uskladnyuyut mozhlivist viznachiti hto rozmistiv kontent u Freenet hto zapituvav cej kontent abo de kontent bulo rozmisheno Ce robitsya z metoyu zahistu anonimnosti uchasnikiv a takozh duzhe uskladnyuye cenzuru pevnogo kontentu Kontent zberigayetsya v zashifrovanomu viglyadi tomu navit operatorovi vuzla vazhko viznachiti sho same zberigayetsya na vuzli VIn nadaye en i v poyednanni z retranslyaciyeyu zapitiv ce oznachaye sho zakoni pro en yaki zahishayut postachalnikiv poslug takozh zahishayut operatoriv vuzliv Freenet Rozpodileni shovisha ta keshuvannya danih Na vidminu vid reshti merezh P2P Freenet ne lishe peredaye dani mizh vuzlami ale j zberigaye yih pracyuyuchi yak velikij rozpodilenij kesh Shob dosyagti cogo kozhen vuzol vidilyaye deyaku chastinu diskovogo prostoru dlya rozmishennya danih ce nastroyuyetsya operatorom vuzla ale tipovo dekilka GB chi bilshe Fajli u Freenet zdebilshogo rozbivayutsya na bezlich malih blokiv z dodatkovimi blokami dlya zabezpechennya poperednoyi korekciyi pomilok Kozhen blok obroblyayetsya nezalezhno tobto chastini odnogo fajla mozhut rozmishuvatisya na bagatoh riznih vuzlah Informacijnij potik u Freenet maye vidminnosti porivnyano z takimi merezhami yak eMule chi BitTorrent Koristuvach sho bazhaye vidkriti dostup do fajlu chi onoviti frisajt publikuye fajl u merezhi Pislya togo yak publikaciyu zaversheno koristuvach mozhe vimknuti svij vuzol oskilki fajl rozmisheno v merezhi za mezhami jogo komp yutera Fajl lishayetsya dostupnim dlya inshih koristuvachiv nezalezhno vid togo chi perebuvaye v merezhi vuzol yakij jogo opublikuvav Zhoden z vuzliv ne vidpovidaye za kontent natomist jogo kopiyi zberigayutsya na kilkoh riznih vuzlah Dvi perevagi takoyi shemi visoka nadijnist ta anonimnist Informaciya lishayetsya dostupnoyu navit yaksho yiyi avtor poza merezheyu i pri comu anonimno poshiryuyetsya na bagatoh hostingovih vuzlah u viglyadi zashifrovanih blokiv a ne cilisnih fajliv Freenet takozh nevrazlivij do tipovoyi problemi torentiv nestachi sidiv rozdavachiv chi povnih kopij fajla abo torenta Klyuchovij nedolik cogo metodu zberigannya zhoden z vuzliv ne vidpovidaye za zhoden fragment danih Yaksho fragment danih deyakij chas ne distayut z merezhi a vuzol prodovzhuye otrimuvati novi dani chas vid chasu vin skidaye stari dani koli jogo vidilenij diskovij prostir ostatochno zapovnyuyetsya Takim chinom Freenet shilnij zabuvati dani yaki ne perechituyutsya regulyarno divis takozh Effect Hocha koristuvachi mozhut rozmishuvati dani v merezhi nema mozhlivosti vidaliti ci dani U zv yazku z anonimnistyu zhoden vuzol ne znaye hto ye vlasnikom fragmentu danih Dani mozhut buti vidaleni lishe v odin sposib yaksho koristuvachi pevnij chas ne roblyat zapitiv do cih danih Merezha Merezha skladayetsya z bagatoh vuzliv sho obminyuyutsya mizh soboyu povidomlennyami Yak pravilo a host komp yuter u merezhi zapuskaye programu sho pracyuye yak vuzol i vona priyednuyetsya do inshih hostiv na yakih zapushena ta zh programa sho formuye veliku rozpodilenu merezhu rivnopravnih vuzliv Deyaki vuzli ye kincevimi z yakih dokumenti zapituyutsya j podayutsya koristuvachevi lyudini Inshi vuzli sluzhat lishe dlya marshrutizaciyi danih vsi vuzli spilkuyutsya odin z odnim odnakovo nema okremih kliyentiv chi serveriv Vuzol ne maye mozhlivosti obmezhuvati inshij vuzol za vinyatkom zdatnosti rozmishuvati ta otrimuvati dani pov yazani z klyuchem Ce ne shozhe na bilshist inshih P2P merezh de administratori vuzla mozhut vvoditi sistemu rejtingiv koli koristuvachi mayut viddati pevnu kilkist kontentu persh nizh zmozhut zavantazhuvati dani na svij komp yuter Freenet takozh mozhe rozglyadatis yak tisnij svit Protokol Freenet priznacheno dlya vikoristannya v merezhi zi skladnoyu topologiyeyu takij yak Internet Internet Protocol Kozhen vuzol znaye lishe pro deyaku kilkist inshih vuzliv z yakimi vin mozhe z yednatis bezposeredno jogo konceptualni susidi ale bud yakij vuzol mozhe buti susidom dlya bud yakogo inshogo do uvagi ne beretsya iyerarhiya chi bud yaka insha struktura Kozhne povidomlennya marshrutizuyetsya po merezhi shlyahom peredachi vid susida do susida doki ne dosyagne cili Peredayuchi povidomlennya susidovi vuzol ne znaye j ne turbuyetsya pro te chi peredast susid povidomlennya nastupnomu vuzlovi chi vin ye kincevoyu cillyu abo pershodzherelom povidomlennya Ce zrobleno dlya zahistu anonimnosti koristuvachiv ta avtoriv publikacij Kozhen vuzol mistit shovishe danih sho mistit dokumenti asocijovani z klyuchami i tablicyu marshrutiv sho pov yazuye vuzli z zapisami pro yih produktivnist otrimannya riznih klyuchiv Protokol Tipova poslidovnist zapitu Zapit peredayetsya cherez merezhu vid vuzla do vuzla dosyagayuchi mertvoyi kincevoyi tochki krok 3 abo povtoru krok 7 persh nizh znahodit potribnij fajl Protokol Freenet vikoristovuye en protokol marshrutizaciyi na osnovi klyuchiv podibno do rozpodilenih hesh tablic Algoritm marshrutizaciyi pomitno zminivsya u versiyi 0 7 Do versiyi 0 7 Freenet vikoristovuvav evristichnij algoritm de kozhen vuzol ne mav fiksovanogo miscya i marshrutizaciya bazuvalas na tomu na yakomu vuzli obslugovuvavsya klyuch najblizhchij do klyucha yakij bulo otrimano u versiyi 0 3 abo toj yakij ocinyuyetsya yak shvidshij u versiyi 0 5 V oboh vipadkah novi z yednannya inkoli dodavalis do downstream nodes tobto vuzla sho vidpoviv na zapit koli zapiti bulo vikonano i stari vuzli vidhilyalis u poryadku najmenshogo poperednogo vikoristannya chi blizkomu do togo Doslidzhennya Oskar Sandberg protyagom rozrobki versiyi 0 7 pokazuye sho ce vkladennya shlyahiv ye kritichnim i sho duzhe prostij algoritm marshrutizaciyi bude dostatnoyu umovoyu dlya skladennya shlyahu Nedolikom cogo ye te sho atakeru duzhe legko znahoditi vuzli Freenet i z yednuvatisya z nimi oskilki kozhen vuzol bezperervno namagayetsya vidshukati novi z yednannya U versiyi 0 7 Freenet pidtrimuye yak rezhim Opennet podibnij do starih algoritmiv ale prostishij tak i Darknet vsi z yednannya vuzliv vstanovlyuyutsya vruchnu tomu lishe vashi druzi znayut IP adresu vashogo vuzla Darknet mensh zruchnij ale nabagato stijkishij do viddalenih atakeriv Cya zmina potrebuvala suttyevih zmin v algoritmi marshrutizaciyi Kozhen vuzol maye lokaciyu yaka ye chislom u promizhku vid 0 do 1 Koli zrobleno zapit klyucha vuzol spershu pereviryaye lokalne shovishe danih Yaksho jogo ne znajdeno hesh klyucha zaminyuyetsya inshim chislom u comu zh diapazoni i zapit marshrutizuyetsya do vuzla lokaciya yakogo najblizhcha do klyucha Ce prodovzhuyetsya doki ne stanetsya odna z podij limit sprob bude perevisheno bilsh ne zalishitsya vuzliv dlya poshuku abo dani bude znajdeno Yaksho dani znajdeno voni keshuyutsya na kozhnomu vuzli po vsomu shlyahu Takim chinom nema yedinogo vuzla dzherela dlya klyucha i sprobi vidshukati jogo spravzhnye roztashuvannya prizvedut lishe do she shirshogo keshuvannya Toj zhe princip vikoristovuyetsya pri rozmishenni dokumenta v merezhi dani marshrutizuyutsya vidpovidno do klyucha doki vin ne dijde do mezhi i yaksho ne znajdeno zhodnogo dokumenta z takim zhe klyuchem vin rozmishuyetsya na kozhnomu vuzli Yaksho znajdeno starishi dani starishi dani rozpovsyudzhuyutsya j povertayutsya avtorovi vidbuvayetsya koliziya vstavki Div takozhAnonimna merezha Kriptoanarhizm Shifropank en Svoboda informaciyi Friend to friend en I2P en en Tor en nastupnik en en nastupnik en vikoristovuye bagato principiv Freenet Posilannyahttps github com hyphanet fred commits next author ArneBab Freenet People 22 veresnya 2008 Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 22 veresnya 2008 Beckett Andy 26 listopada 2009 The Guardian Arhiv originalu za 27 listopada 2009 Procitovano 26 listopada 2009 Arhiv originalu za 27 chervnya 2009 Procitovano 25 sichnya 2012 Clarke Ian Sandberg Oskar Wiley Brandon Hong Theodore W 2001 Freenet A Distributed Anonymous Information Storage and Retrieval System Designing Privacy Enhancing Technologies Berlin Heidelberg Springer Berlin Heidelberg s 46 66 ISBN 978 3 540 41724 8