Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Fields of the Nephilim — британський готик-рок-гурт з англійського графства Гартфордшир, утворений у 1984 році.
| Fields of the Nephilim | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | готик-рок готик-метал |
| Роки | 1984—1991 1998 до сьогодні |
| Країна |  Велика Британія |
| Місто | Гартфордшир |
| Мова | Англійська |
| Лейбл | Jungle Records Situation Two Records Beggars Banquet Records |
| Склад | Карл МакКой Джон Картер Гізз Батт Гэвін Кінг Лі Ньюуелл |
| fields-of-the-nephilim.co.uk/ | |
 Fields of the Nephilim у Вікісховищі | |
Одна з основних готичних груп 80-х, одні з основоположників готик-року, на рівні з The Sisters of Mercy і The Mission залишила у спадок шанувальникам п'ять номерних альбомів (рахуючи посмертний подвійний збірник), які увійшли в золотий фонд світової готичної музики. Через внутрішні суперечкі колектив розпався ще у 1991 році. На його руїнах утворилося кілька проектів, які не здобули визнання.
Наприкінці девяностих років, після довгих років поневірянь, колектив усе ж вирішив возз'єднається (на хвилі підйому готики і загальної тенденції до возз'єднання ранніх готичних гуртів) — вони відновили концертну діяльнсть, а також видали нові релізи. Останній, на сьогодні, студійний альбом гурту — Mourning Sun виданий у 2005-му році.
Франтовство, любов до загадок і театральних ефектів — невід'ємна риса іміджу Fields of the Nephilim. Таємницею овіяне вже сама назва групи, натхненна міфами про ангела Нефіліма, який відкрив людству секрети магії та медицини.
Історія
Формування
Поля Нефіліми — Fields of the Nephilim — були вперше засіяні у 1984 році в провінційному англійському містечку Стівенейдж, графство Хердфордшір. Стартовий склад являв собою квартет, об'єднаний дружніми та родинними зв'язками: лід-вокаліст Карл Маккой (нар. 18 січня 1963 в Лондоні), гітарист Пол Райт (Paul Wright), його брат Нод (Nod) за барабанами, бас-гітарист Тоні Петтіт (Tony Pettit) і саксофоніст Гарі Уіскер (Gary Whisker). Квінтет швидко визначився зі своєю метою, уже в перший рік існування поставши перед публікою у всеозброєнні, з оригінальним саундом і нетривіальним сценічним образом. Відігравши десятки концертів у всіх точках, де їх погоджувалися слухати, в кінці того ж 1984 року група презентувала перший міні-диск «Burning the Fields», виданий самим скромним тиражем — всього 500 примірників. Запис дебюту стала першою і останньою студійною роботою для Гарі Уіскера, а замість пішов саксофоніста в колективі з'явився другий гітарист Пітер Єйтс (Peter Yates).
З усіх мисливців за молодими талантами швидше за інших зорієнтувалася рекорд-компанія Beggar's Banquet, домівку гот-рокерів Southern Death Cult та Bauhaus. Саме цей лейбл випустив в 1986-му році два сингли Fields of the Nephilim «Power» і «Preacher Man». Фурору вони не викликали, але в незалежних чартах зуміли постояти за себе, а «Preacher Man» навіть фінішував під другим номером. Первісному успіху дуже допомогли супровідні відеокліпи, які відрізнялися нестандартним візуальним рядом. Зйомки цих роликів група довірила Річарду Стенлі (Richard Stanley), режисерові фільму «Hardware», який створив оригінальну картинку.
Дебют та шлях до успіху
Дебютна платівка Fields of the Nephilim «Dawnrazor» датується 1987 роком. «Багатий, інтенсивний саунд і тужливі інтонації викликають в уяві фантастичні образи, навіяні надією і первісним жахом», — так охарактеризував альбом один із рецензентів. Відсилаючи до таких, здавалося б, несумісним «першоджерел», як Sisters of Mercy і Енніо Морріконе, «Dawnrazor» виявився сильнішим, багатообіцяючим дебютом, який давав щедру їжу для найсміливіших прогнозів. У інді-чартах диск відчував себе цілком упевнено, а хіт-синглу «Blue Water» вдалося прорватися і до самої широкої поп-аудиторії.
Влітку 1988 року другий альбом «The Nephilim» добрався вже до 12-го рядка поп-чарта, підтриманий міцним синглом «Moonchild», який можна назвати свого роду архетипом саунду Fields of the Nephilim. Під конвертом пластинки, прикрашеним зображенням стародавньої книги з дивовижними символами, слухачів чекала елегантно спродюсована і потужно зіграна музика, повна похмурої краси і сили, у чомусь близька за стилістикою раннім Pink Floyd. За матеріалами своїх вражаючих живих виступів в тому ж 1988-му році команда підготувала концертний альбом і підбірку відеоматеріалів «Forever Remain».
Випущений в 1990-му альбом «Elizium» можна було сміливо назвати творчою кульмінацією команди — це стосувалося як музики, так і овіяних таємницею текстів. Карл Маккой, захоплений в цей час ідеєю золотого перетину, зумів втілити цей образ на різних рівнях, надавши записи особливу глибину і таємничість. Промо-сингл «Psychonaut», перша ластівка третій лонг-плея, користувався помітним успіхом у рок-фанів.
У зовсім незвичайну обстановку потрапляли шанувальники команди на їх живих шоу: вони ставали учасниками загадкового дійства, що нагадував ритуал і втягує у свій вир кожного з присутніх. Частково цю незвичайну атмосферу передає подвійний живий альбом «Earth Inferno», виданий наприкінці 1990 року одночасно з виходом в ефір концертного відеоролика «Visionary Heads».
Розпад
На початку 1991 році естафету в радіо-і телеефірі підхопили нові сингли «For Her Light» і «Sumerland (Dreamed)». А Карл Маккой між тим вже прийняв для себе історичне рішення. Відігравши прощальний концерт у рамках лондонського фестивалю Fire Festivals, в жовтні 1991 року він покинув Fields of the Nephilim і забрав назву разом із собою.
Залишившись втрьох, Пол Райт, його брат Нод і Тоні Петтіт запросили нового вокаліста Алана Ділені (Alan Delaney) і записали альбом «What Starts, Ends» (1992). На обкладинці красувалася ім'я нової команди — Rubicon. Це ж назва з'явилася на афішах, розклеєних у містах Великої Британії та Західної Європи, коли свіжоспечений квартет гастролював з концертами на підтримку свого дебюту.
Тим часом Маккой, залишивши від минулого назви тільки слово Nefilim, взявся за роботу. У 1994 році він по старій пам'яті взяв участь у підготовці подвійного ретроспективного диска «Revelations», а в 1996-му представив перший сингл The Nefilim «Penetration», зустрінутий дуже неоднозначно. Одні побачили в цьому релізі ренегатство по відношенню до саунду Fields of the Nephilim, інші, навпаки, сприйняли його як повне розкриття того потужного потенціалу, який у творчості минулого команди був присутній лише натяком. Подальшому розвитку цих натяків Маккой присвятив перший повноформатний альбом The Nefilim «Zoon» (1996).
Явне відступ від «звичайного» стилю Маккоя, нові пісні ґрунтувалися на тих елементах рок-канону, яких музикант раніше ніколи не торкався. Взявши до уваги що відбулися за п'ять років його відсутності у бізнесі зміни (сплав індастріела і металу в саунді Nine Inch Nails і White Zombie, поширення екстремально гучних, брутальних варіантів блек-металу і ню-метал), Маккой змінив вивірене звучання своєї першої групи наприкінці 80-х на захоплююче важкий, жирний, брудний саунд. Відігравши кілька концертів в рамках промо-туру, команда оголосила про скасування решти запланованих виступів, чим викликала хвилю чуток про передчасну кончину цього проекту.
У 1997 році шанувальники Маккоя знову отримали поживу для роздумів: з найближчого оточення музиканта стало відомо про його зустріч в Атланті з Тоні Петтітом і братами Райт, на якій вони обговорювали можливість відродження Fields of the Nephilim в оригінальному складі і на тих же стилістичних підставах. Коли чутки вже майже вичерпалися, не отримуючи більше підживлення, в інтерв'ю німецькому журналу «Zillo» музиканти офіційно оголосили про прийдешнє возз'єднання. Хоча організувати камбек в найкращому вигляді вдалося далеко не відразу. У 2000 році для розминки квартет проїхав за європейськими рок-фестивалям, виступивши на чотирьох з них як хедлайнери і збираючи на свої шоу до 60 тисяч чоловік. Програма цих концертів будувалася на 99 % з старого, давно випробуваного матеріалу. За таким же принципом компонували й альбом «From Gehenna to Here» (2001), метою якого було нагадати найкращі сторінки творчої біографії Fields of the Nephilim. Трек-лист включав два перших міні-диска і по парі-трійці номерів з кожного альбому — перш за все ті, які стали концертними фаворитами.
Скучили за новинками шанувальники команди покладали особливі надії на новий лонг-плей «Fallen», виданий восени 2002 року, через 12 років після останніх спільних сесій. Однак новим його можна було назвати з великою натяжкою. Навіть самі учасники колективу поспішили відхреститися від цього релізу, який готувався випусковим лейблом без узгодження з ними і являв собою добірку невиданих (а іноді і не закінчених) демо-матеріалів. Цікаво, що навіть в такому далеко не ідеальному вигляді музика Fields of the Nephilim виявилася цілком гідної якості, отримавши високу оцінку критиків.
Роком тріумфального повернення Fields of the Nephilim на сцену став 2005-й року, коли був випущений перші за 15 років альбом із новим матеріалом «Mourning Sun». Записував його Карл Маккой вже без своїх колег — за допомогою музикантів-примар, за його ж визначенням. Диск включив в себе 7 атмосферних епіки по 7-10 хвилин кожен, живо нагадують про часи «Elisium», але виявляють і виразне вплив «Zoon». У 2006-му році Fields of the Nephilim збираються познайомити зі своїми новими піснями фанів по всій Європі, з якою метою відправляться в масштабне турне. І схоже, що шанувальникам легенларной групи доведеться тепер уже розпрощатися з думкою коли-небудь побачити Fields of the Nephilim в їх золотому складі. Як стверджує керманич Карл Маккой, возз'єднання з його колишніми колегами «малоймовірно».
Дискографія
Альбоми
- 1986 — Dawnrazor
- 1988 — The Nephilim
- 1988 —
- 1990 — Elizium
- 1991 — (live)
- 1991 —
- 1993 — Revelations
- 2001 —
- 2002 — Fallen
- 2005 — Mourning Sun
EP's
Сингли
Відео
- 1988 — (live)
- 1989 —
- 1991 — (live)
- 1993 — Revelations
Див. також
Посилання
- Офіційний сайт [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Fields of the Nephilim на Last.fm [ 11 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Дискографія гурту на порталі Discogs [ 10 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fields of the Nephilim britanskij gotik rok gurt z anglijskogo grafstva Gartfordshir utvorenij u 1984 roci Fields of the NephilimOsnovna informaciyaZhanrgotik rok gotik metalRoki1984 1991 1998 do sogodniKrayina Velika BritaniyaMistoGartfordshirMovaAnglijskaLejblJungle Records Situation Two Records Beggars Banquet RecordsSkladKarl MakKoj Dzhon Karter Gizz Batt Gevin King Li Nyuuellfields of the nephilim co uk Fields of the Nephilim u Vikishovishi Odna z osnovnih gotichnih grup 80 h odni z osnovopolozhnikiv gotik roku na rivni z The Sisters of Mercy i The Mission zalishila u spadok shanuvalnikam p yat nomernih albomiv rahuyuchi posmertnij podvijnij zbirnik yaki uvijshli v zolotij fond svitovoyi gotichnoyi muziki Cherez vnutrishni superechki kolektiv rozpavsya she u 1991 roci Na jogo ruyinah utvorilosya kilka proektiv yaki ne zdobuli viznannya Naprikinci devyanostih rokiv pislya dovgih rokiv poneviryan kolektiv use zh virishiv vozz yednayetsya na hvili pidjomu gotiki i zagalnoyi tendenciyi do vozz yednannya rannih gotichnih gurtiv voni vidnovili koncertnu diyalnst a takozh vidali novi relizi Ostannij na sogodni studijnij albom gurtu Mourning Sun vidanij u 2005 mu roci Frantovstvo lyubov do zagadok i teatralnih efektiv nevid yemna risa imidzhu Fields of the Nephilim Tayemniceyu oviyane vzhe sama nazva grupi nathnenna mifami pro angela Nefilima yakij vidkriv lyudstvu sekreti magiyi ta medicini IstoriyaFormuvannya Polya Nefilimi Fields of the Nephilim buli vpershe zasiyani u 1984 roci v provincijnomu anglijskomu mistechku Stivenejdzh grafstvo Herdfordshir Startovij sklad yavlyav soboyu kvartet ob yednanij druzhnimi ta rodinnimi zv yazkami lid vokalist Karl Makkoj nar 18 sichnya 1963 v Londoni gitarist Pol Rajt Paul Wright jogo brat Nod Nod za barabanami bas gitarist Toni Pettit Tony Pettit i saksofonist Gari Uisker Gary Whisker Kvintet shvidko viznachivsya zi svoyeyu metoyu uzhe v pershij rik isnuvannya postavshi pered publikoyu u vseozbroyenni z originalnim saundom i netrivialnim scenichnim obrazom Vidigravshi desyatki koncertiv u vsih tochkah de yih pogodzhuvalisya sluhati v kinci togo zh 1984 roku grupa prezentuvala pershij mini disk Burning the Fields vidanij samim skromnim tirazhem vsogo 500 primirnikiv Zapis debyutu stala pershoyu i ostannoyu studijnoyu robotoyu dlya Gari Uiskera a zamist pishov saksofonista v kolektivi z yavivsya drugij gitarist Piter Yejts Peter Yates Z usih mislivciv za molodimi talantami shvidshe za inshih zoriyentuvalasya rekord kompaniya Beggar s Banquet domivku got rokeriv Southern Death Cult ta Bauhaus Same cej lejbl vipustiv v 1986 mu roci dva singli Fields of the Nephilim Power i Preacher Man Furoru voni ne viklikali ale v nezalezhnih chartah zumili postoyati za sebe a Preacher Man navit finishuvav pid drugim nomerom Pervisnomu uspihu duzhe dopomogli suprovidni videoklipi yaki vidriznyalisya nestandartnim vizualnim ryadom Zjomki cih rolikiv grupa dovirila Richardu Stenli Richard Stanley rezhiserovi filmu Hardware yakij stvoriv originalnu kartinku Debyut ta shlyah do uspihu Debyutna plativka Fields of the Nephilim Dawnrazor datuyetsya 1987 rokom Bagatij intensivnij saund i tuzhlivi intonaciyi viklikayut v uyavi fantastichni obrazi naviyani nadiyeyu i pervisnim zhahom tak oharakterizuvav albom odin iz recenzentiv Vidsilayuchi do takih zdavalosya b nesumisnim pershodzherel yak Sisters of Mercy i Ennio Morrikone Dawnrazor viyavivsya silnishim bagatoobicyayuchim debyutom yakij davav shedru yizhu dlya najsmilivishih prognoziv U indi chartah disk vidchuvav sebe cilkom upevneno a hit singlu Blue Water vdalosya prorvatisya i do samoyi shirokoyi pop auditoriyi Vlitku 1988 roku drugij albom The Nephilim dobravsya vzhe do 12 go ryadka pop charta pidtrimanij micnim singlom Moonchild yakij mozhna nazvati svogo rodu arhetipom saundu Fields of the Nephilim Pid konvertom plastinki prikrashenim zobrazhennyam starodavnoyi knigi z divovizhnimi simvolami sluhachiv chekala elegantno sprodyusovana i potuzhno zigrana muzika povna pohmuroyi krasi i sili u chomus blizka za stilistikoyu rannim Pink Floyd Za materialami svoyih vrazhayuchih zhivih vistupiv v tomu zh 1988 mu roci komanda pidgotuvala koncertnij albom i pidbirku videomaterialiv Forever Remain Vipushenij v 1990 mu albom Elizium mozhna bulo smilivo nazvati tvorchoyu kulminaciyeyu komandi ce stosuvalosya yak muziki tak i oviyanih tayemniceyu tekstiv Karl Makkoj zahoplenij v cej chas ideyeyu zolotogo peretinu zumiv vtiliti cej obraz na riznih rivnyah nadavshi zapisi osoblivu glibinu i tayemnichist Promo singl Psychonaut persha lastivka tretij long pleya koristuvavsya pomitnim uspihom u rok faniv U zovsim nezvichajnu obstanovku potraplyali shanuvalniki komandi na yih zhivih shou voni stavali uchasnikami zagadkovogo dijstva sho nagaduvav ritual i vtyaguye u svij vir kozhnogo z prisutnih Chastkovo cyu nezvichajnu atmosferu peredaye podvijnij zhivij albom Earth Inferno vidanij naprikinci 1990 roku odnochasno z vihodom v efir koncertnogo videorolika Visionary Heads Rozpad Na pochatku 1991 roci estafetu v radio i teleefiri pidhopili novi singli For Her Light i Sumerland Dreamed A Karl Makkoj mizh tim vzhe prijnyav dlya sebe istorichne rishennya Vidigravshi proshalnij koncert u ramkah londonskogo festivalyu Fire Festivals v zhovtni 1991 roku vin pokinuv Fields of the Nephilim i zabrav nazvu razom iz soboyu Zalishivshis vtroh Pol Rajt jogo brat Nod i Toni Pettit zaprosili novogo vokalista Alana Dileni Alan Delaney i zapisali albom What Starts Ends 1992 Na obkladinci krasuvalasya im ya novoyi komandi Rubicon Ce zh nazva z yavilasya na afishah rozkleyenih u mistah Velikoyi Britaniyi ta Zahidnoyi Yevropi koli svizhospechenij kvartet gastrolyuvav z koncertami na pidtrimku svogo debyutu Tim chasom Makkoj zalishivshi vid minulogo nazvi tilki slovo Nefilim vzyavsya za robotu U 1994 roci vin po starij pam yati vzyav uchast u pidgotovci podvijnogo retrospektivnogo diska Revelations a v 1996 mu predstaviv pershij singl The Nefilim Penetration zustrinutij duzhe neodnoznachno Odni pobachili v comu relizi renegatstvo po vidnoshennyu do saundu Fields of the Nephilim inshi navpaki sprijnyali jogo yak povne rozkrittya togo potuzhnogo potencialu yakij u tvorchosti minulogo komandi buv prisutnij lishe natyakom Podalshomu rozvitku cih natyakiv Makkoj prisvyativ pershij povnoformatnij albom The Nefilim Zoon 1996 Yavne vidstup vid zvichajnogo stilyu Makkoya novi pisni gruntuvalisya na tih elementah rok kanonu yakih muzikant ranishe nikoli ne torkavsya Vzyavshi do uvagi sho vidbulisya za p yat rokiv jogo vidsutnosti u biznesi zmini splav indastriela i metalu v saundi Nine Inch Nails i White Zombie poshirennya ekstremalno guchnih brutalnih variantiv blek metalu i nyu metal Makkoj zminiv vivirene zvuchannya svoyeyi pershoyi grupi naprikinci 80 h na zahoplyuyuche vazhkij zhirnij brudnij saund Vidigravshi kilka koncertiv v ramkah promo turu komanda ogolosila pro skasuvannya reshti zaplanovanih vistupiv chim viklikala hvilyu chutok pro peredchasnu konchinu cogo proektu U 1997 roci shanuvalniki Makkoya znovu otrimali pozhivu dlya rozdumiv z najblizhchogo otochennya muzikanta stalo vidomo pro jogo zustrich v Atlanti z Toni Pettitom i bratami Rajt na yakij voni obgovoryuvali mozhlivist vidrodzhennya Fields of the Nephilim v originalnomu skladi i na tih zhe stilistichnih pidstavah Koli chutki vzhe majzhe vicherpalisya ne otrimuyuchi bilshe pidzhivlennya v interv yu nimeckomu zhurnalu Zillo muzikanti oficijno ogolosili pro prijdeshnye vozz yednannya Hocha organizuvati kambek v najkrashomu viglyadi vdalosya daleko ne vidrazu U 2000 roci dlya rozminki kvartet proyihav za yevropejskimi rok festivalyam vistupivshi na chotiroh z nih yak hedlajneri i zbirayuchi na svoyi shou do 60 tisyach cholovik Programa cih koncertiv buduvalasya na 99 z starogo davno viprobuvanogo materialu Za takim zhe principom komponuvali j albom From Gehenna to Here 2001 metoyu yakogo bulo nagadati najkrashi storinki tvorchoyi biografiyi Fields of the Nephilim Trek list vklyuchav dva pershih mini diska i po pari trijci nomeriv z kozhnogo albomu persh za vse ti yaki stali koncertnimi favoritami Skuchili za novinkami shanuvalniki komandi pokladali osoblivi nadiyi na novij long plej Fallen vidanij voseni 2002 roku cherez 12 rokiv pislya ostannih spilnih sesij Odnak novim jogo mozhna bulo nazvati z velikoyu natyazhkoyu Navit sami uchasniki kolektivu pospishili vidhrestitisya vid cogo relizu yakij gotuvavsya vipuskovim lejblom bez uzgodzhennya z nimi i yavlyav soboyu dobirku nevidanih a inodi i ne zakinchenih demo materialiv Cikavo sho navit v takomu daleko ne idealnomu viglyadi muzika Fields of the Nephilim viyavilasya cilkom gidnoyi yakosti otrimavshi visoku ocinku kritikiv Rokom triumfalnogo povernennya Fields of the Nephilim na scenu stav 2005 j roku koli buv vipushenij pershi za 15 rokiv albom iz novim materialom Mourning Sun Zapisuvav jogo Karl Makkoj vzhe bez svoyih koleg za dopomogoyu muzikantiv primar za jogo zh viznachennyam Disk vklyuchiv v sebe 7 atmosfernih epiki po 7 10 hvilin kozhen zhivo nagaduyut pro chasi Elisium ale viyavlyayut i virazne vpliv Zoon U 2006 mu roci Fields of the Nephilim zbirayutsya poznajomiti zi svoyimi novimi pisnyami faniv po vsij Yevropi z yakoyu metoyu vidpravlyatsya v masshtabne turne I shozhe sho shanuvalnikam legenlarnoj grupi dovedetsya teper uzhe rozproshatisya z dumkoyu koli nebud pobachiti Fields of the Nephilim v yih zolotomu skladi Yak stverdzhuye kermanich Karl Makkoj vozz yednannya z jogo kolishnimi kolegami malojmovirno DiskografiyaAlbomi 1986 Dawnrazor 1988 The Nephilim 1988 1990 Elizium 1991 live 1991 1993 Revelations 2001 2002 Fallen 2005 Mourning Sun EP s 1985 1986 Singli 1986 1987 1987 1989 1989 1990 1990 2000 2002 Video 1988 live 1989 1991 live 1993 RevelationsDiv takozhTemna scenaPosilannyaOficijnij sajt 23 sichnya 2013 u Wayback Machine Fields of the Nephilim na Last fm 11 veresnya 2012 u Wayback Machine Diskografiya gurtu na portali Discogs 10 veresnya 2012 u Wayback Machine Primitki