Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Фаа ді Бруно» (італ. Faà di Bruno) був імпровізованим італійським монітором, побудованим під час Першої світової війни. Свою назву отримав на честь італійського офіцера Еміліо Фаа ді Бруно, який загинув під час битви біля Лісси.
| Монітор «Фаа ді Бруно» | ||
|---|---|---|
| Faà di Bruno | ||
 | ||
| Монітор «Фаа ді Бруно» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Монітор | |
| Держава прапора |  Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські ВМС Італії | |
| Закладено | 10 жовтня 1915 року | |
| Спущено на воду | 30 січня 1916 року | |
| Введено в експлуатацію | 23 липня 1917 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2 900 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 55,56 м | |
| Ширина | 27 м | |
| Осадка | 2,24 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових машини 1 × паровий котел | |
| Потужність | 465 к.с. | |
| Швидкість | 3,3 вузли | |
| Екіпаж | 45 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 x 381-мм гармати («381/40 Mod. 1914») 7-4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
Фактично це була самохідна баржа з прикріпленою носовою частиною. Корабель був виведений з експлуатації в 1924 році, але повернулася до служби як плавуча батарея GM 194 на початку Другої світової війни. Її доправили до Генуї, де вона і провела решту війни. Батарея була захоплена німцями після капітуляції Італії в 1943 році і була перейменована на «Biber». Плавуча батарея здалась в травні 1945 року і згодом була розібрана на метал.
Створення та опис
«Фаа ді Бруно» був побудований для використання гармат («381/40 Mod. 1914»), що призначалися для лінкорів типу «Франческо Караччоло», будівництво яких було призупинено в 1916 році. Гармати були побудовані Ансальдо-Шнайдером і спочатку були призначені для лінкора «Крістофоро Коломбо». Місток «Фаа ді Бруно» був розміщений на встановленому триподі. Водотоннажність складала монітора 2 625 тонн, довжина корпусу 55,56 метрів, ширина — 27 метрів, осадка — 2,24 метри. Монітор оснастили двома надлишковими вертикальними паровими машинами з потрійним розширенням « зі списаних міноносців. Один котел «Kess» забезпечував достатню кількістю пари, щоб згенерувати потужність у 465 індикативних кінських сил (347 Кіло-Ватт). На морських випробуваннях корабель досягнув максимальної швидкості у 3.31 вузол, але під час звичайної служби максимальна швидкість становила близько 2,5 вузлів.
Корпус монітора був оточений бетонним батардо 2,9 метрів товщиною. Палубна броня мала товщину 40 міліметрів. Гармати були встановлені у відкритій башті, укритій окремою броньованою покрівлею. Сторони башти мали загальну товщину110 міліметрів і на її барбеті була броня 60 міліметрів товщиною.
Гармати головного калібру могли підніматися на 15°, а башта могла повертатися до 30 ° у будь-який бік. Вони випускали 884 кілограмові бронебійні снаряди з початковою швидкістю 700 метрів на секунду на відстань до 27 300 метрів при максимальному куті. Корабель був оснащений чотирма 76,2 міліметровими зенітками Ансальдо. На моніторі також встановили два 40 міліметрових зенітних автомати з водяним охолодженням Віккерс-Терні.
Служба
«Фаа ді Бруно» був закладений 10 жовтня 1915, навіть до того, як будівництво лінкорів офіційно зупинили, на Венеційській військово-морській верфі за конструкцією контр-адмірала Джузеппе Рота. Монітор спустили на воду 30 січня 1916 та включили до складу флоту 1 квітня 1917 року. Першим бойовим досвідом монітора стала 11-та битва за Ізонцо у серпні 1917. Корабель, разом з іншим італійським монітором «Alfredo Cappellini» та британськими моніторами «Earl of Peterborough» та «Sir Thomas Picton», здійснювали обстріл австро-угорських позицій, але без помітного ефекту. Корабель викинуло на берег штормом у грудні 1917, проте рятувальні роботи не здійснювались майже цілий рік.
13 листопада 1924 року монітор вивели з експлуатації, але на початку Другої світової війни його повернули на службу як якості плавучої батареї GM 194. Її відбуксирували з Венеції до Генуї, де вона залишалася до кінця війни. Коли британські кораблі обстрілювали Геную 9 лютого 1941 року, вона не змогла відкрити вогонь у відповідь, оскільки один з перших британських снарядів пошкодив кабелі, які забезпечували її електроенергією. Вона була захоплена німцями після італійської капітуляції і перейменована на «Biber». Її модифікували, збільшивши довжину майже до 130 метрів шляхом встановлення нового носа та корми. Плавуча батарея здалась в травні 1945 року і згодом була розібрана.
Посилання
- Trawick and Wiltering, pp. 297–98
- Conway's, p. 288
- Italian 381 mm/40 (15") Model 1914. 9 жовтня 2006. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 листопада 2009.
- British 12-pdr [3"/40 (7.62 cm)] 12cwt QF Marks I, II and V --- Japanese 3"/40 (7.62 cm) Elswick Pattern N and Vickers Mark Z 3"/40 (7.62 cm) 41st Year Type 8 cm/40 (3") 41st Year Type --- Italian 3"/40 (7.62 cm) Armstrong 1916 and 1917 76.2 mm/40 (3") Ansaldo 1916 and 1917. 21 листопада 2006. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
- British 2-pdr [4 cm/39 (1.575")] Mark II --- Italian 40 mm/39 (1.575") Vickers-Terni 1915/1917 --- Russian 40 mm/39 (1.575") Vickers Automatic Model 1914. 2 березня 2007. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
- Buxton, p. 71
- Gardiner, p. 74
Література
- Buxton, Ian (2008). Big Gun Monitors: Design, Construction and Operations 1914–1945 (вид. 2nd revised and expanded). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .
- Fraccaroli, Aldo (1970). Italian Warships of World War I. London: Ian Allan. ISBN .
- Gardiner, Robert, ред. (1992). The Eclipse of the Big Gun. Conway 's History of the Ship. London: Conway Maritime Press. ISBN .
- Gardiner, Robert; Gray, Randal, ред. (1984). Conway's All the World's Fighting Ships: 1906-1922. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Faa di Bruno ital Faa di Bruno buv improvizovanim italijskim monitorom pobudovanim pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Svoyu nazvu otrimav na chest italijskogo oficera Emilio Faa di Bruno yakij zaginuv pid chas bitvi bilya Lissi Monitor Faa di Bruno Faa di Bruno Monitor Faa di Bruno Sluzhba Tip klas Monitor Derzhava prapora Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski VMS Italiyi Zakladeno 10 zhovtnya 1915 roku Spusheno na vodu 30 sichnya 1916 roku Vvedeno v ekspluataciyu 23 lipnya 1917 roku Identifikaciya Parametri Tonnazh 2 900 tonn standartna Dovzhina 55 56 m Shirina 27 m Osadka 2 24 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 parovih mashini 1 parovij kotel Potuzhnist 465 k s Shvidkist 3 3 vuzli Ekipazh 45 Ozbroyennya Artileriya 2 x 381 mm garmati 381 40 Mod 1914 7 4 76 mm garmati 76 40 Mod 1916 R M Faktichno ce bula samohidna barzha z prikriplenoyu nosovoyu chastinoyu Korabel buv vivedenij z ekspluataciyi v 1924 roci ale povernulasya do sluzhbi yak plavucha batareya GM 194 na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Yiyi dopravili do Genuyi de vona i provela reshtu vijni Batareya bula zahoplena nimcyami pislya kapitulyaciyi Italiyi v 1943 roci i bula perejmenovana na Biber Plavucha batareya zdalas v travni 1945 roku i zgodom bula rozibrana na metal Stvorennya ta opis Faa di Bruno buv pobudovanij dlya vikoristannya garmat 381 40 Mod 1914 sho priznachalisya dlya linkoriv tipu Franchesko Karachcholo budivnictvo yakih bulo prizupineno v 1916 roci Garmati buli pobudovani Ansaldo Shnajderom i spochatku buli priznacheni dlya linkora Kristoforo Kolombo Mistok Faa di Bruno buv rozmishenij na vstanovlenomu tripodi Vodotonnazhnist skladala monitora 2 625 tonn dovzhina korpusu 55 56 metriv shirina 27 metriv osadka 2 24 metri Monitor osnastili dvoma nadlishkovimi vertikalnimi parovimi mashinami z potrijnim rozshirennyam Tornikroft zi spisanih minonosciv Odin kotel Kess zabezpechuvav dostatnyu kilkistyu pari shob zgeneruvati potuzhnist u 465 indikativnih kinskih sil 347 Kilo Vatt Na morskih viprobuvannyah korabel dosyagnuv maksimalnoyi shvidkosti u 3 31 vuzol ale pid chas zvichajnoyi sluzhbi maksimalna shvidkist stanovila blizko 2 5 vuzliv Korpus monitora buv otochenij betonnim batardo 2 9 metriv tovshinoyu Palubna bronya mala tovshinu 40 milimetriv Garmati buli vstanovleni u vidkritij bashti ukritij okremoyu bronovanoyu pokrivleyu Storoni bashti mali zagalnu tovshinu110 milimetriv i na yiyi barbeti bula bronya 60 milimetriv tovshinoyu Garmati golovnogo kalibru mogli pidnimatisya na 15 a bashta mogla povertatisya do 30 u bud yakij bik Voni vipuskali 884 kilogramovi bronebijni snaryadi z pochatkovoyu shvidkistyu 700 metriv na sekundu na vidstan do 27 300 metriv pri maksimalnomu kuti Korabel buv osnashenij chotirma 76 2 milimetrovimi zenitkami Ansaldo Na monitori takozh vstanovili dva 40 milimetrovih zenitnih avtomati z vodyanim oholodzhennyam Vikkers Terni Sluzhba Faa di Bruno buv zakladenij 10 zhovtnya 1915 navit do togo yak budivnictvo linkoriv oficijno zupinili na Venecijskij vijskovo morskij verfi za konstrukciyeyu kontr admirala Dzhuzeppe Rota Monitor spustili na vodu 30 sichnya 1916 ta vklyuchili do skladu flotu 1 kvitnya 1917 roku Pershim bojovim dosvidom monitora stala 11 ta bitva za Izonco u serpni 1917 Korabel razom z inshim italijskim monitorom Alfredo Cappellini ta britanskimi monitorami Earl of Peterborough ta Sir Thomas Picton zdijsnyuvali obstril avstro ugorskih pozicij ale bez pomitnogo efektu Korabel vikinulo na bereg shtormom u grudni 1917 prote ryatuvalni roboti ne zdijsnyuvalis majzhe cilij rik 13 listopada 1924 roku monitor viveli z ekspluataciyi ale na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni jogo povernuli na sluzhbu yak yakosti plavuchoyi batareyi GM 194 Yiyi vidbuksiruvali z Veneciyi do Genuyi de vona zalishalasya do kincya vijni Koli britanski korabli obstrilyuvali Genuyu 9 lyutogo 1941 roku vona ne zmogla vidkriti vogon u vidpovid oskilki odin z pershih britanskih snaryadiv poshkodiv kabeli yaki zabezpechuvali yiyi elektroenergiyeyu Vona bula zahoplena nimcyami pislya italijskoyi kapitulyaciyi i perejmenovana na Biber Yiyi modifikuvali zbilshivshi dovzhinu majzhe do 130 metriv shlyahom vstanovlennya novogo nosa ta kormi Plavucha batareya zdalas v travni 1945 roku i zgodom bula rozibrana PosilannyaTrawick and Wiltering pp 297 98 Conway s p 288 Italian 381 mm 40 15 Model 1914 9 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2013 Procitovano 18 listopada 2009 British 12 pdr 3 40 7 62 cm 12cwt QF Marks I II and V Japanese 3 40 7 62 cm Elswick Pattern N and Vickers Mark Z 3 40 7 62 cm 41st Year Type 8 cm 40 3 41st Year Type Italian 3 40 7 62 cm Armstrong 1916 and 1917 76 2 mm 40 3 Ansaldo 1916 and 1917 21 listopada 2006 Arhiv originalu za 27 bereznya 2012 Procitovano 20 listopada 2009 British 2 pdr 4 cm 39 1 575 Mark II Italian 40 mm 39 1 575 Vickers Terni 1915 1917 Russian 40 mm 39 1 575 Vickers Automatic Model 1914 2 bereznya 2007 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 20 listopada 2009 Buxton p 71 Gardiner p 74LiteraturaBuxton Ian 2008 Big Gun Monitors Design Construction and Operations 1914 1945 vid 2nd revised and expanded Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 978 1 59114 045 0 Fraccaroli Aldo 1970 Italian Warships of World War I London Ian Allan ISBN 978 0 7110 0105 3 Gardiner Robert red 1992 The Eclipse of the Big Gun Conway s History of the Ship London Conway Maritime Press ISBN 0 85177 566 7 Gardiner Robert Gray Randal red 1984 Conway s All the World s Fighting Ships 1906 1922 Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 0 85177 245 5