FARC

Революційні збройні сили Колумбії — Армія Народу (ісп. Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia – Ejército del Pueblo) — ліва колумбійська повстанська організація, відома також під назвою «ФАРК» від абревіатури повної назви організації (FARC). Низка країн, таких як США, Канада, країни Європейської співдружності та більшість латиноамериканських країн вважають ФАРК терористичною організацією. Куба і Венесуела, натомість, вважають таку класифікацію несправедливою і наполягають, що ця організація — партизанська військова сила.

Революційні збройні сили Колумбії
(ФАРК)

Оригінальна назва	Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia
Дата заснування	1964
Дата ліквідації	2017
Тип	Повстанська організація
Голова	Родріґо «Тімошенко»
Члени
Положення	Знаходиться на нелегальному становищі
Адреса	Веде партизанську боротьбу у джунглях Колумбії
Офіційний сайт	farcep.org
Революційні збройні сили Колумбії у Вікісховищі

Історія створення

Організація була сформована у 1960-х роках, як військове крило . Хоча спочатку ФАРК дійсно виступала, як партизанське ліворадикальне з'єднання, пізніше у 1980-х почала також займатися наркоторгівлею і викраденням заручників. Така протиправна діяльність суперечила багатьом нормам, у тому числі і Женевській конвенції. Ця практика її діяльності засуджувалася також і комуністичною партією, що призвело до розриву ФАРК з компартією Колумбії. У 1990-х була заснована окрема Підпільна комуністична партія Колумбії, яка є ідеологічним крилом ФАРК.

Діяльність

Підрозділи ФАРК знаходяться здебільшого у південно-східних провінціях країни, у джунглях підніжжя Андів, на близько 20 % території Колумбії. Точних даних про чисельність організації не існує — за різними оцінками кількість бійців коливається від 8000 до 18000.

У 1993 році з'явилася ^[es]ФАРК.

З приходом до влади уряду президента Альваро Урібе війська Колумбії за технічної та фінансової підтримки США вели дуже успішну кампанію проти повстанців. У березні 2008 р. було вбито другого за значимістю лідера організації. За даними уряду Колумбії, останнім часом організації було завдано відчутних ударів і її кількість зменшилася до близько 6000 чоловік.

Найбільшу увагу організація привертає до себе завдяки великій кількості заручників, яку вона утримує. За кількістю викрадених людей ФАРК лідирує в Колумбії. Заручників беруть переважно для отримання викупу і як інструмент впливу на уряд країни. Декілька провідних міжнародних організацій і політиків, таких як Уґо Чавес намагалися умовити ФАРК звільнити заручників. Повстанці також беруть участь у торгівлі наркотиками та зброєю, переважно для фінансування своєї діяльності. ФАРК також брала відповідальність за терористичні акти, вибухи в містах країни та вбивства політиків.

В листопаді 2011 року лідером FARC став Родріґо Лондоньйо-Ечеверрі, після того як попередній лідер Альфонсо Кано (63 роки), був убитий в бою колумбійською армією.

За правління Хуан Мануель Сантос у 2017 р. було нарешті досягнуто угоди про припинення громадянської війни.

У 2021 році було ліквідовано останніх впливових дисидентів із елітного підрозділу ФАРК (^[es], ^[es], Романья, Маркес).

Література

• Ярослава Бухта. ¿Cese el fuego?: Колумбія через рік після підписання мирної угоди // Спільне. — 24 листопада 2017

Див. також

• Андська дипломатична криза, 2008

Примітки

1. . . 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 15 листопада 2011.
2. В Колумбії вбитий лідер FARC. Сайт «Лента.ру», 5.11.2011.
3. У Венесуелі вбили колишнього ватажка бойовиків ФАРК. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 квітня 2022.
4. Jesús Santrich: Leader of Colombian breakaway rebel group 'killed'. BBC News (брит.). 19 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.

Посилання

• Оголошення про смерть Мануеля Маруланди (ісп.)
• Офіційний сайт організації ФАРК (ісп.)
• Російський сайт ФАРК (рос.)