Гутурама узлісна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець узлісної гутурами Самиця узлісної гутурами | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Euphonia hirundinacea Bonaparte, 1838 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гутура́ма узлісна (Euphonia hirundinacea) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 10-12 см, розмах крил 5,8-6,1 см, вага 11,6-17,8 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, спина, крила і хвіст синювато-чорні з синім металевим відблиском, особливо помітним на потилиці, спині і шиї з боків. Горло, груди і живіт золотисто-жовті, гузка і нижні покривні пера хвоста білуваті. На лобі золотисто-жовта пляма. Нижні покривні пера крил мають білі края. У самиць голова і верхня частина тіла оливково-зелені, крила і хвіст чорнуваті. Нижня частина тіла білувата, груди з боків і боки жовтувато-оливково-зелені нижні покривні пера хвоста блідо-оливково-жовтуваті. Очі темно-карі, дзьоб чорнуватий, знизу і біля основи сизий, лапи темно-сірі.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- E. h. suttoni Phillips, AR, 1966 — східна Мексика;
- E. h. caribbaea Phillips, AR, 1966 — південь центральної Мексики (північна Оахака);
- E. h. hirundinacea Bonaparte, 1838 — від південно-східної Мексики до східного Нікарагуа;
- E. h. gnatho (Cabanis, 1861) — від північно-західного Нікарагуа до західної Панами (Чиріки).
Поширення і екологія
Узлісні гутурами мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть на узліссях сухих і вологих тропічних лісів, на галявинах, в рідколіссях і чагарникових заростях, на плантаціях і в садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться переважно ягодами омели і плодами фікусів, а також іншими ягодами і плодами, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними.
Сезон розмноження триває з березня по серпень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем, розміщується в чагарниках. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок і рослинних волокон і внутрішної, встеленої мохом, пухом або іншим м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 4 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guturama uzlisna Samec uzlisnoyi guturami Samicya uzlisnoyi guturami Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Guturama Euphonia Vid Guturama uzlisna Binomialna nazva Euphonia hirundinacea Bonaparte 1838 Areal vidu Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Euphonia hirundinacea Vikividi Euphonia hirundinacea ITIS 560021 MSOP 22722727 NCBI 175936 Gutura ma uzlisna Euphonia hirundinacea vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v Meksici i Centralnij Americi OpisPara uzlisnih guturam Samec uzlisnoyi guturami Dovzhina ptaha stanovit 10 12 sm rozmah kril 5 8 6 1 sm vaga 11 6 17 8 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova spina krila i hvist sinyuvato chorni z sinim metalevim vidbliskom osoblivo pomitnim na potilici spini i shiyi z bokiv Gorlo grudi i zhivit zolotisto zhovti guzka i nizhni pokrivni pera hvosta biluvati Na lobi zolotisto zhovta plyama Nizhni pokrivni pera kril mayut bili kraya U samic golova i verhnya chastina tila olivkovo zeleni krila i hvist chornuvati Nizhnya chastina tila biluvata grudi z bokiv i boki zhovtuvato olivkovo zeleni nizhni pokrivni pera hvosta blido olivkovo zhovtuvati Ochi temno kari dzob chornuvatij znizu i bilya osnovi sizij lapi temno siri PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi E h suttoni Phillips AR 1966 shidna Meksika E h caribbaea Phillips AR 1966 pivden centralnoyi Meksiki pivnichna Oahaka E h hirundinacea Bonaparte 1838 vid pivdenno shidnoyi Meksiki do shidnogo Nikaragua E h gnatho Cabanis 1861 vid pivnichno zahidnogo Nikaragua do zahidnoyi Panami Chiriki Poshirennya i ekologiyaUzlisni guturami meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Salvadori Gondurasi Nikaragua Kosta Rici i Panami Voni zhivut na uzlissyah suhih i vologih tropichnih lisiv na galyavinah v ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah na plantaciyah i v sadah Zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami perevazhno na visoti do 1200 m nad rivnem morya Zhivlyatsya perevazhno yagodami omeli i plodami fikusiv a takozh inshimi yagodami i plodami dopovnyuyut svij racion dribnimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi Sezon rozmnozhennya trivaye z bereznya po serpen Gnizdo kulepodibne buduyetsya samiceyu i samcem rozmishuyetsya v chagarnikah Vono skladayetsya z zovnishnoyi chastini spletenoyi z gilochok i roslinnih volokon i vnutrishnoyi vstelenoyi mohom puhom abo inshim m yakim materialom V kladci vid 2 do 4 yayec Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas Nasidzhuye lishe samicya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi