Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брусли́на борода́вчаста (Euonymus verrucosus) — отруйна багаторічна рослина родини бруслинових, також відома під народними назвами бірючи́на, брузлеви́на, бруслеви́на, вересклеп, дрислявина, проскурина. Гутаперчоносний, лікарський, деревинний, фарбувальний, олійний, декоративний, фітомеліоративний вид.
| Бруслина бородавчаста | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бруслиноцвіті (Celastrales) |
| Родина: | Бруслинові (Celastraceae) |
| Рід: | Бруслина (Euonymus) |
| Вид: | Бруслина бородавчаста (E. verrucosus) |
| Біноміальна назва | |
| Euonymus verrucosus Scop., 1771 | |
Опис
Листопадний кущ 1-3 м заввишки із зеленими або коричневими гілками, густо вкритими чорно-бурими бородавками.
Листки супротивні (1,5-6 см завдовжки, 0,7-4,5 см завширшки), цілісні, шкірясті, яйцеподібні або овальні, рідше ланцетні, зверху темно-зелені, знизу ясніші, голі або трохи опушені по жилках, загострені, дрібнопилчасті, розміщені на коротких черешках.
Квітки сидять у пазухах листків на досить довгих квітконосах, зібрані по 3 (5-7) у напівзонтики. Квітки чотиричленні, правильні (6-11 мм у діаметрі), оцвітина подвійна, чашечка щільно прилягає до буруватих простертих пелюсток. Тичинки прикріплені до краю м'ясистого диска, з якого виходить плоска 3-5-гнізда зав'язь.
Плід — сплюснуто-куляста, рожева або рожево-червона коробочка (8-12 мм у діаметрі і 6 мм заввишки). Насінини, круглі, чорні, блискучі, частково оточені оранжево-червоним, соковитим принасінником.
Поширення
Бруслина бородавчаста росте в підліску листяних і мішаних лісів, на галявинах, серед чагарників, по ярах, балках, річкових долинах, у горах на висоті до 2000 м. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні — липні. Поширена майже по всій Україні, крім Карпат, зрідка на півдні Степу, в Лісостепу і на Поліссі росте в культурах як важливий гутаперчонос. Райони заготівель зосереджені в Лісостепу та на Поліссі.
Застосування
Бруслина бородавчаста є джерелом гутаперчі, яка використовується як ізоляційний матеріал (для обкладки підводних кабелів, частин хімічної апаратури, які контактують з кислотами і лугами) для медичних інструментів, для матриць у друкарській справі, для виготовлення клею, що склеює гуму й шкіру. Ученим Боссе в 1932 році вперше в бруслині була знайдена гута, яка нагромаджується в основному в особливих клітинах первинної кори коренів. Є вона в стеблі і листках.
У період технічної стиглості суха кора коренів бруслини бородавчастої містить 12-13% гута (часом до 35%) і 3-4% смоли. У народній медицині плоди бруслини бородавчастої застосовують як блювотне і сильне проносне, при хронічній малярії. Плоди і листки проти глистів, корости, олія з насіння — для знищення комах. Плоди мають властивість збуджувати діяльність статевих органів. У корі, плодах і коренях обох видів бруслини міститься глюкозид евонімін, в олії з насіння є триацитин. Евонімін діє на організм як проносне, а також впливає на серце подібно наперстянці. При поїданні кори і листя бруслини вівці і кози отруюються, виникають кольки, блювання і пронос.
Деревина бруслини жовтувата, тверда, легка, щільна. З неї виробляють дрібні вироби. Вугілля з бруслини європейської йде на виготовлення тушувальних олівців, які дуже ціняться в теслярстві, бо вони легко стираються, не залишаючи слідів. Відвар плодів з галунами дає нестійку жовто-солом'яну, а з солями заліза — коричневу фарбу. Листки дають зелену, кора — зеленувато-жовту фарби.
Буслину бородавчасту використовують в зеленому будівництві як підлісок у групах, на узліссях, для живоплотів, у бордюрах і в поодиноких насадженнях. Особливо декоративні бруслини наприкінці літа і восени завдяки красивому забарвленню листків і плодів. Цей вид включений в асортимент чагарникових порід для лісосмуг, за винятком бурякосійних районів, бо один із циклів розвитку шкідника цукрових буряків — — відбувається саме на бруслині.
Збирання, переробка та зберігання
Сировиною для добування гути є кора коренів бруслини бородавчастої.
Заготовляють кору з 8-10-річних рослин протягом усього вегетаційного періоду, але восени, як правило, можна заготовити більшу масу коріння. 3 іншого боку, при весняному і ранньовесняному викопуванні під час сокоруху полегшується здирання кора. Кору заготовляють з кожного виду окремо. Коли ж види ростуть разом, допускається заготівля їх у суміші з вказівкою відсоткового співвідношення кожного виду. Основна маса коренів бруслини залягає на глибині 5-12 см і висмикнути рослину не становить великих труднощів. Обривки коренів, що лишилися в ґрунті, завжди дають гарні кореневі паростки, причому незалежно від строку заготівлі. Тому рекомендується при викопуванні коренів лишати від кожного куща два — три кореневих кінці в ґрунті для природного відтворення насаджень. Встановлено, що рослини, розмножені вегетативно, містять більше гути, ніж рослини, вирощені з насіння.
Здирають кору з коренів діаметром не менше 5 мм і не пізніше як через 3-4 години після викопування їх із землі. Для оббивання кори з коренів застосовують дерев'яні кияки, потім кору знімають тупим ножем, щоб не зачепити деревину. Можна знімати кору шляхом запарювання коренів у казанах з гарячого водою. Запарюють доти, поки кора не почне легко здиратись, а деревина кореня не стане жовтою. Здирають кору зразу ж після запарювання або не пізніше як через 2-3 години після виймання коренів з казана.
Сушать кору під відкритими наметами або в добре провітрюваному приміщенні, захищаючи від дії прямих сонячних променів і дощу. Упаковують кору в одинарні рогожні і паперові кулі, мішки і кошики вагою до 30 кг.
Синоніми
|
|
Див. також
Примітки
- The Plant List [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.].(англ.)
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brusli na boroda vchasta Euonymus verrucosus otrujna bagatorichna roslina rodini bruslinovih takozh vidoma pid narodnimi nazvami biryuchi na bruzlevi na bruslevi na veresklep drislyavina proskurina Gutaperchonosnij likarskij derevinnij farbuvalnij olijnij dekorativnij fitomeliorativnij vid Bruslina borodavchasta Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bruslinocviti Celastrales Rodina Bruslinovi Celastraceae Rid Bruslina Euonymus Vid Bruslina borodavchasta E verrucosus Binomialna nazva Euonymus verrucosus Scop 1771OpisListopadnij kush 1 3 m zavvishki iz zelenimi abo korichnevimi gilkami gusto vkritimi chorno burimi borodavkami Listki suprotivni 1 5 6 sm zavdovzhki 0 7 4 5 sm zavshirshki cilisni shkiryasti yajcepodibni abo ovalni ridshe lancetni zverhu temno zeleni znizu yasnishi goli abo trohi opusheni po zhilkah zagostreni dribnopilchasti rozmisheni na korotkih chereshkah Kvitki sidyat u pazuhah listkiv na dosit dovgih kvitkonosah zibrani po 3 5 7 u napivzontiki Kvitki chotirichlenni pravilni 6 11 mm u diametri ocvitina podvijna chashechka shilno prilyagaye do buruvatih prostertih pelyustok Tichinki prikripleni do krayu m yasistogo diska z yakogo vihodit ploska 3 5 gnizda zav yaz Plid splyusnuto kulyasta rozheva abo rozhevo chervona korobochka 8 12 mm u diametri i 6 mm zavvishki Nasinini krugli chorni bliskuchi chastkovo otocheni oranzhevo chervonim sokovitim prinasinnikom Stovbur Bruslini borodavchastoyiPoshirennyaBruslina borodavchasta roste v pidlisku listyanih i mishanih lisiv na galyavinah sered chagarnikiv po yarah balkah richkovih dolinah u gorah na visoti do 2000 m Tinovitrivala roslina Cvite u travni lipni Poshirena majzhe po vsij Ukrayini krim Karpat zridka na pivdni Stepu v Lisostepu i na Polissi roste v kulturah yak vazhlivij gutaperchonos Rajoni zagotivel zoseredzheni v Lisostepu ta na Polissi Kvitki Bruslini borodavchastoyi Plodi Bruslini borodavchastoyiZastosuvannyaBruslina borodavchasta ye dzherelom gutaperchi yaka vikoristovuyetsya yak izolyacijnij material dlya obkladki pidvodnih kabeliv chastin himichnoyi aparaturi yaki kontaktuyut z kislotami i lugami dlya medichnih instrumentiv dlya matric u drukarskij spravi dlya vigotovlennya kleyu sho skleyuye gumu j shkiru Uchenim Bosse v 1932 roci vpershe v bruslini bula znajdena guta yaka nagromadzhuyetsya v osnovnomu v osoblivih klitinah pervinnoyi kori koreniv Ye vona v stebli i listkah U period tehnichnoyi stiglosti suha kora koreniv bruslini borodavchastoyi mistit 12 13 guta chasom do 35 i 3 4 smoli U narodnij medicini plodi bruslini borodavchastoyi zastosovuyut yak blyuvotne i silne pronosne pri hronichnij malyariyi Plodi i listki proti glistiv korosti oliya z nasinnya dlya znishennya komah Plodi mayut vlastivist zbudzhuvati diyalnist statevih organiv U kori plodah i korenyah oboh vidiv bruslini mistitsya glyukozid evonimin v oliyi z nasinnya ye triacitin Evonimin diye na organizm yak pronosne a takozh vplivaye na serce podibno naperstyanci Pri poyidanni kori i listya bruslini vivci i kozi otruyuyutsya vinikayut kolki blyuvannya i pronos Derevina bruslini zhovtuvata tverda legka shilna Z neyi viroblyayut dribni virobi Vugillya z bruslini yevropejskoyi jde na vigotovlennya tushuvalnih olivciv yaki duzhe cinyatsya v teslyarstvi bo voni legko stirayutsya ne zalishayuchi slidiv Vidvar plodiv z galunami daye nestijku zhovto solom yanu a z solyami zaliza korichnevu farbu Listki dayut zelenu kora zelenuvato zhovtu farbi Buslinu borodavchastu vikoristovuyut v zelenomu budivnictvi yak pidlisok u grupah na uzlissyah dlya zhivoplotiv u bordyurah i v poodinokih nasadzhennyah Osoblivo dekorativni bruslini naprikinci lita i voseni zavdyaki krasivomu zabarvlennyu listkiv i plodiv Cej vid vklyuchenij v asortiment chagarnikovih porid dlya lisosmug za vinyatkom buryakosijnih rajoniv bo odin iz cikliv rozvitku shkidnika cukrovih buryakiv vidbuvayetsya same na bruslini Zbirannya pererobka ta zberigannya Sirovinoyu dlya dobuvannya guti ye kora koreniv bruslini borodavchastoyi Zagotovlyayut koru z 8 10 richnih roslin protyagom usogo vegetacijnogo periodu ale voseni yak pravilo mozhna zagotoviti bilshu masu korinnya 3 inshogo boku pri vesnyanomu i rannovesnyanomu vikopuvanni pid chas sokoruhu polegshuyetsya zdirannya kora Koru zagotovlyayut z kozhnogo vidu okremo Koli zh vidi rostut razom dopuskayetsya zagotivlya yih u sumishi z vkazivkoyu vidsotkovogo spivvidnoshennya kozhnogo vidu Osnovna masa koreniv bruslini zalyagaye na glibini 5 12 sm i vismiknuti roslinu ne stanovit velikih trudnoshiv Obrivki koreniv sho lishilisya v grunti zavzhdi dayut garni korenevi parostki prichomu nezalezhno vid stroku zagotivli Tomu rekomenduyetsya pri vikopuvanni koreniv lishati vid kozhnogo kusha dva tri korenevih kinci v grunti dlya prirodnogo vidtvorennya nasadzhen Vstanovleno sho roslini rozmnozheni vegetativno mistyat bilshe guti nizh roslini virosheni z nasinnya Zdirayut koru z koreniv diametrom ne menshe 5 mm i ne piznishe yak cherez 3 4 godini pislya vikopuvannya yih iz zemli Dlya obbivannya kori z koreniv zastosovuyut derev yani kiyaki potim koru znimayut tupim nozhem shob ne zachepiti derevinu Mozhna znimati koru shlyahom zaparyuvannya koreniv u kazanah z garyachogo vodoyu Zaparyuyut doti poki kora ne pochne legko zdiratis a derevina korenya ne stane zhovtoyu Zdirayut koru zrazu zh pislya zaparyuvannya abo ne piznishe yak cherez 2 3 godini pislya vijmannya koreniv z kazana Sushat koru pid vidkritimi nametami abo v dobre provitryuvanomu primishenni zahishayuchi vid diyi pryamih sonyachnih promeniv i doshu Upakovuyut koru v odinarni rogozhni i paperovi kuli mishki i koshiki vagoyu do 30 kg SinonimiEuonymus europaeus var leprosus L f Euonymus integerrimus Prokh Euonymus oligospermus Ohwi Euonymus panonicus Scop ex C F Ludw Euonymus pauciflorus Maxim Euonymus pauciflorus var chinensis Maxim Rehder Euonymus pauciflorus subsp oligospermus Ohwi Okuyama Euonymus verrucosus var angustifolius Syr Euonymus verrucosus f angustifolius Syr Gancev Euonymus verrucosus var chinensis Maxim Euonymus verrucosus f cordatus Gancev Euonymus verrucosus f laevifolia Beck Euonymus verrucosus f parvifolius Gancev Euonymus verrucosus var pauciflorus Maxim Regel Euonymus voitii Graebn amp P Graebn Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiThe Plant List 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s