Папужник лусонський Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварин

Папужник лусонський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Папужник (Erythrura)
Вид:	Папужник лусонський

Біноміальна назва

Erythrura viridifacies
& Delacour, 1937

Посилання

Вікісховище:	Erythrura viridifacies
Віківиди:	Erythrura viridifacies
EOL:	913527
ITIS:	559979
МСОП:	22719703

Папу́жник лусонський (Erythrura viridifacies) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Філіппін.

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см, враховуючи довгий хвіст. Самці мають переважно яскраво-зелене забарвлення, нижня частина тіла дещо світліша, махові пера мають чорнуваті краї, хвіст видовжений, червоний. У самиьц нижня частина живота і гузка охристо-коричневі, хвіст коротший.

Поширення і екологія

Лусонські папужники мешкають на островах Лусон, Негрос, Панай і Себу. Вони живуть в лісах і фрагментраних лісових масивах, на узліссях, в деградовинах лісах і саванах. Часто зустрічаються в гірських тропічних лісах і бамбукових заростях на висоті понад 1000 м над рівнем моря, однак трапляються і на рівнинах. Ведуть частково кочовий спосіб життя. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками до 10 птахів. Живляться насінням бамбуку і казуарини, а також інших ослин, плодами, ягодами, іноді також дрібними літаючими комахами.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція лусонських папужників становить від 6 до 15 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Erythrura viridifacies: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, .
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Erythrura viridifacies: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.