Цокалка Цокалка малинова Epthianura tricolor Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia

Цокалка

Цокалка малинова (Epthianura tricolor)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae)
Рід:	*Цокалка (Epthianura)* Gould, 1838

Види

Синоніми

Aurepthianura Mathews, 1913
Parepthianura Mathews, 1913
Leachena Mathews, 1916
Keartlandia Mathews, 1917

Посилання

Вікісховище:	Epthianura
Віківиди:	Epthianura
ITIS:	557658
NCBI:	266350

Цо́калка (Epthianura) — рід горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Представники цього роду є ендеміками Австралії. Разом з пустельними цокалками з монотипового роду Epthianura їх раніше відносили до окремої родини цокалкових (Epthianuridae), однак наразі більшість систематиків відносять їх до підродини Epthianurinae в родині медолюбових (Meliphagidae).

Опис

Цокалки — дрібні птахи, середня довжина яких становить 11-19 см, а вага 7-17 г. Вони є зовні схожими на плисок і, як і плискові, пристосовані до наземного способу життя. Дзьоби у цокалок короткі і тонкі, більш округлі, ніж у інших медолюбових. Як і у інших представників родини, кінчик язика у них має щіточкоподібну форму. Цокалкам притаманний статевий диморфізм. Самці мають яскраве або контрастне забарвлення, самиці мають менш яскраве, непримітне забарвлення. Жовті і малинові цокалки вирізняються серед медолюбів тим, що мають сезонні відмінності в оперенні, особливо у самці, які під час негніздового періоду мають менш яскраве забарвлення.

Цокалки мешкають переважно у внутрішніх районах Австралії, білолобі цокалки також поширені на узбережжі і на Тасманії. Вони зустрічаються в сухих чагарникових заростях, трапляються в галерейних лісах, сезонних і постійних водно-болотних угіддях, на луках і навіть на змінених людьми сільськогосподарських територіях. Цокалки ведуть кочовий спосіб життя, їх переміщення всередині континенту досі є слабо дослідженими.

Види

Виділяють чотири види:

Цокалка малинова (Epthianura tricolor)
Цокалка золотиста (Epthianura aurifrons)
Цокалка жовта (Epthianura crocea)
Цокалка білолоба (Epthianura albifrons)

Етимологія

Наукова назва роду Epthianura походить від сполучення слів дав.-гр. εφθος — витончений, очищений і ουρα — хвіст.

Примітки

J. Gould: A synopsis of the birds of Australia, and the adjacent Islands. Cz. 1. Londyn: John Gould, 1837, ss. 3.
G. Mathews. Notes on Epthianura lovensis (Ashby). „The Emu”. 12, s. 205, 1913.
G. Mathews: Austral avian record; a scientific journal devoted primarily to the study of the Australian avifauna. Cz. 3. Londyn: Witherby, 1915–1919, s. 60.
G. Mathews: Austral avian record; a scientific journal devoted primarily to the study of the Australian avifauna. Cz. 3. Londyn: Witherby, 1915–1919, s. 78.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Peter Higgins, Les Christidis, Hugh Ford: Family Meliphagidae (Honeyeaters). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions, 2008, ss. 624–626. .
Driskel A. & L. Christidis (2004) "Phylogeny and evolution of the Australo-Papuan honeyeaters (Passeriformes, Meliphagidae)". Molecular Phylogenetics and Evolution 31 (3): 943-960 DOI:10.1016/j.ympev.2003.10.017 PMID 15120392
Williams C.K. (1979) "Ecology of Australian Chats (Epthianura Gould): Reproduction in Aridity". Australian Journal of Zoology 27 (2): 213 - 229 DOI:10.1071/ZO9790213
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 вересня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 147. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[autor-1] J. Gould: A synopsis of the birds of Australia, and the adjacent Islands. Cz. 1. Londyn: John Gould, 1837, ss. 3.

[mathews-2] G. Mathews. Notes on Epthianura lovensis (Ashby). „The Emu”. 12, s. 205, 1913.

[mathews2-3] G. Mathews: Austral avian record; a scientific journal devoted primarily to the study of the Australian avifauna. Cz. 3. Londyn: Witherby, 1915–1919, s. 60.

[mathews3-4] G. Mathews: Austral avian record; a scientific journal devoted primarily to the study of the Australian avifauna. Cz. 3. Londyn: Witherby, 1915–1919, s. 78.

[5] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[hbw13-6] Peter Higgins, Les Christidis, Hugh Ford: Family Meliphagidae (Honeyeaters). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions, 2008, ss. 624–626. .

[7] Driskel A. & L. Christidis (2004) "Phylogeny and evolution of the Australo-Papuan honeyeaters (Passeriformes, Meliphagidae)". Molecular Phylogenetics and Evolution 31 (3): 943-960 DOI:10.1016/j.ympev.2003.10.017 PMID 15120392

[8] Williams C.K. (1979) "Ecology of Australian Chats (Epthianura Gould): Reproduction in Aridity". Australian Journal of Zoology 27 (2): 213 - 229 DOI:10.1071/ZO9790213

[ioc-9] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 вересня 2022.

[10] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 147. ISBN .