Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Encyclopædia Britannica (англ. British Encyclopaedia, укр. Британська енциклопедія), або Британіка — найповніша й найстаріша універсальна енциклопедія англійською мовою. Близько 100 штатних редакторів і понад 4000 авторів брали участь у написанні статей для 32 томів (32 640 сторінок) останнього 15-го друкованого видання енциклопедії, яке завершило 244-річну історію друку енциклопедії. Вже у березні 2012 року Британіка була перетворена в інтернет-енциклопедію, після того, як Encyclopædia Britannica, Inc. оголосила, що більше не буде публікувати друковану версію, а натомість зосередиться на онлайн-версії Encyclopædia Britannica Online.
 | |
| Автор | d |
|---|---|
| Мова | британська англійська |
| Жанр | енциклопедія |
| Видавництво | d |
| Вебсайт | britannica.com |
| |
Історія
Заснування
У 1768 році друкар К. Макфаркуер, гравер Е. Белл і редактор В. Смеллі заснували «Товариство шотландських джентльменів» у шотландському місті Единбург з метою створення та видання оригінальної енциклопедії. На цей проєкт мав вплив успіх французів Д. Дідро та Ж. Д'Аламбера, які у 1752 році розпочали видавати «Енциклопедію, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел». Нова енциклопедія, за задумом їх творців, повинна була мати стати практичним посібником з різних галузей практичної діяльності, містити перевірену наукову інформацію і побудована за алфавітним принципом.
Робота над енциклопедією розпочалася у грудні 1768 року з видання двотижневого «Словника мистецтв та наук», який розповсюджувався за передплатою, всього вийшло сто номерів. Цей словник став основою виданою у 1771 році тритомної новітньої універсальної енциклопедії, що отримала назву «Британіка». Це була перша у світі завершена універсальна енциклопедія, бо Д. Дідро та Ж. Д'Аламбер закінчили видання своєї енциклопедії у 1780 році.
Перше видання «Британіки» мало 2,5 тисячі сторінок, 160 гравюр, які виконав Е. Белл. Для енциклопедії написали статті відомі на той час науковці, у випадку коли знавці не знаходилися, то статті писав сам В. Смеллі. Проєкт виявився успішним. Незважаючи на високу вартість на той час у 12 фунтів стерлінгів, було продано три тисячі примірників, що для кінця XVIII століття становило значне число.
Видання в Единбурзі
Побачивши, що читачів цікавлять статті на культурологічну, мистецьку та історичну тему і особливо біографії видатних особистостей, К. Макфаркуер та Е. Белл вирішити удосконалити енциклопедію у цьому аспекті (В. Смеллі не підтримав їх і відійшов від проєкту). Друге видання енциклопедії у десяти томах було видане у 1777—1784 роках за редакцією Дж. Тітлера. У ньому появилися великі за обсягом статті, тематика відповідала очікуванням користувачів, всі статті пов'язані з географією, ілюструвалися картами.
Успіх «Британіки» приносив доходи видавцям. Так від третього видання отримали 42 тисячі фунтів стерлінгів прибутку. Проте для підтримання належного рівня статей доводилося залучати кваліфікованих, авторитетних авторів, що потребувало значних витрат. Видавці стали шукати способи зменшення вартості підготовки видання. Одним із них стало використання матеріалів попередніх видань, що не потребували оновлення, зокрема історичної тематики, біографії особистостей минулого. Так восьме видання «Британіки» (21 том, 1853—1860 роки) містило багато матеріалів попереднього. У десятому виданні (35 томів, 1902—1903 роки) нові відомості складали лише 11 томів, решта 24 були фактично без змін запозичені з попереднього, дев'ятого випуску (24 томи, 1875—1889 роки).
Кембриджське видання
Проблеми з фінансами не вдалося подолати, тому для їх вирішення довелося скористатися фінансовою підтримкою бізнесменів США. У травні 1901 року права на випуск «Британіки» викупив Г. Хупер, нью-йоркський видавець, власник мережі книгарень. Також для випуску енциклопедії спонсорську допомогу виділила лондонська газета «Таймс». Одинадцяте видання було підготовлене упродовж 1910—1911 років. Воно отримало неофіційну назву «кембриджське», тому що його випуск був здійснений у видавництві Кембриджського університету. Головним редактором 11-го видання був Г'ю Чісголм. Видання складалося з 29 томів і містило понад 40 тисяч статей. Статті мали практичне застосування, були компактнішими, зросла кількість ілюстрацій, карт. Біографії видатних особистостей були викладені більш ґрунтовно. Недавні події були широко відображені у енциклопедії.
Переїзд до Чикаго
Хоч одинадцяте видання мало успіх, проте воно не допомогло вирішити фінансові проблеми У 1920 році Г. Хупер продав права на випуск «Британіки» Дж. Розенвальду, який володів чиказькою видавничою фірмою. Дванадцяте (1921—1922 роки) та тринадцяте (1926 рік) видання «Британіки» були фактичними оновленнями кембриджського випуску з удосконаленою системою посилань між статтями. Видання чотирнадцятого випуску «Британіки» (1929—1933 роки) припало на економічну кризу і доходів не принесло.
Видавнича група «Британіки», врахувавши, що користувачі потребували актуальних довідкових матеріалів, стрімкий розвиток різних наук, розпочала у 1933 році новий випуск енциклопедії, який отримав назву «удосконалене чотирнадцяте видання». У 1938 розпочався випуск щорічного однотомного додатку до енциклопедії під назвою «Книга року». У ньому були висвітлені найважливіші події, факти та інша інформація за рік, що минув.
П'ятнадцяте видання
У 1974—1984 роках вийшло п'ятнадцяте видання «Британіки» у 32 томах. Цей випуск має унікальну побудову, яку не має жодна інша універсальна енциклопедія світу. В енциклопедії є алфавітно-тематичний покажчик у двох томах («Індекс»), матеріал викладений у томах, які поділено на дві частини: «Мікропедія» (спочатку 10, згодом 12 томів) та «Макропедія» (19, згодом 17 томів) та «Пропедія» в одному томі, яка містить навчальні плани для отримання знань тільки за матеріалами «Британіки». Видання містить загалом близько 32 тисяч сторінок, більше 65 тис. статей, 24 тис. фотографій, карт та ілюстрацій, коштує близько 1400 доларів США.
У 1985—2010 роках вийшла оновлена і перероблена версія п'ятнадцятого видання «Британіки» у 32 томах. Останнє друковане видання.
Електронні версії
Перша версія «Британніки» для комп'ютерів була видана 1981 року. У 1989-му енциклопедія з'явилася на компакт-дисках, а в інтернеті дебютувала 1994 року.
У 1997 році видавці ухвалили рішення про припинення паперової версії енциклопедії. Проте у 2002 році було визнано, що рішення було помилкове і з 2002 року відновився випуск у звичному форматі.
У 2012, за повідомленням Бі-Бі-Сі, «Британніка» припиняє виходити у друкованому вигляді й буде доступною для користувачів лише в Інтернеті та на електронних носіях.
Див. також
Примітки
- [[https://web.archive.org/web/20120314014911/http://mediadecoder.blogs.nytimes.com/2012/03/13/after-244-years-encyclopaedia-britannica-stops-the-presses/ Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.] After 244 Years, Encyclopaedia Britannica Stops the Presses / Нью-Йорк таймс]
- «Британніка» емігрує в інтернет Закінчилася 244-річна історія друкованого варіанта найавторитетнішої енциклопедії світу. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 1 квітня 2012.
Джерела
- Черниш Н. Енциклопедія «Британіка»: складний шлях до світового лідерства / Наталія Черниш // Вісник Книжкової палати. — 2009. — № 2. — С. 35-40.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Британіка- Офіційний сайт «Британіки» [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Британська енциклопедія. Томи 1—3 (1771) (англ.)
- Британська енциклопедія в Інтернет-архіві (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Encyclopaedia Britannica angl British Encyclopaedia ukr Britanska enciklopediya abo Britanika najpovnisha j najstarisha universalna enciklopediya anglijskoyu movoyu Blizko 100 shtatnih redaktoriv i ponad 4000 avtoriv brali uchast u napisanni statej dlya 32 tomiv 32 640 storinok ostannogo 15 go drukovanogo vidannya enciklopediyi 1 yake zavershilo 244 richnu istoriyu druku enciklopediyi Vzhe u berezni 2012 roku Britanika bula peretvorena v internet enciklopediyu pislya togo yak Encyclopaedia Britannica Inc ogolosila sho bilshe ne bude publikuvati drukovanu versiyu a natomist zosereditsya na onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica Online Britanika AvtorEndryu BelldMovabritanska anglijskaZhanrenciklopediyaVidavnictvoEncyclopaedia Britannica Inc dVebsajtbritannica com Britanika u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Zasnuvannya 1 2 Vidannya v Edinburzi 1 3 Kembridzhske vidannya 1 4 Pereyizd do Chikago 2 P yatnadcyate vidannya 3 Elektronni versiyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriyared Zasnuvannyared nbsp Titulnij list pershogo vidannya U 1768 roci drukar K Makfarkuer graver E Bell i redaktor V Smelli zasnuvali Tovaristvo shotlandskih dzhentlmeniv u shotlandskomu misti Edinburg z metoyu stvorennya ta vidannya originalnoyi enciklopediyi Na cej proyekt mav vpliv uspih francuziv D Didro ta Zh D Alambera yaki u 1752 roci rozpochali vidavati Enciklopediyu abo Tlumachnij slovnik nauk mistectv i remesel Nova enciklopediya za zadumom yih tvorciv povinna bula mati stati praktichnim posibnikom z riznih galuzej praktichnoyi diyalnosti mistiti perevirenu naukovu informaciyu i pobudovana za alfavitnim principom Robota nad enciklopediyeyu rozpochalasya u grudni 1768 roku z vidannya dvotizhnevogo Slovnika mistectv ta nauk yakij rozpovsyudzhuvavsya za peredplatoyu vsogo vijshlo sto nomeriv Cej slovnik stav osnovoyu vidanoyu u 1771 roci tritomnoyi novitnoyi universalnoyi enciklopediyi sho otrimala nazvu Britanika Ce bula persha u sviti zavershena universalna enciklopediya bo D Didro ta Zh D Alamber zakinchili vidannya svoyeyi enciklopediyi u 1780 roci Pershe vidannya Britaniki malo 2 5 tisyachi storinok 160 gravyur yaki vikonav E Bell Dlya enciklopediyi napisali statti vidomi na toj chas naukovci u vipadku koli znavci ne znahodilisya to statti pisav sam V Smelli Proyekt viyavivsya uspishnim Nezvazhayuchi na visoku vartist na toj chas u 12 funtiv sterlingiv bulo prodano tri tisyachi primirnikiv sho dlya kincya XVIII stolittya stanovilo znachne chislo Vidannya v Edinburzired Pobachivshi sho chitachiv cikavlyat statti na kulturologichnu mistecku ta istorichnu temu i osoblivo biografiyi vidatnih osobistostej K Makfarkuer ta E Bell virishiti udoskonaliti enciklopediyu u comu aspekti V Smelli ne pidtrimav yih i vidijshov vid proyektu Druge vidannya enciklopediyi u desyati tomah bulo vidane u 1777 1784 rokah za redakciyeyu Dzh Titlera U nomu poyavilisya veliki za obsyagom statti tematika vidpovidala ochikuvannyam koristuvachiv vsi statti pov yazani z geografiyeyu ilyustruvalisya kartami Uspih Britaniki prinosiv dohodi vidavcyam Tak vid tretogo vidannya otrimali 42 tisyachi funtiv sterlingiv pributku Prote dlya pidtrimannya nalezhnogo rivnya statej dovodilosya zaluchati kvalifikovanih avtoritetnih avtoriv sho potrebuvalo znachnih vitrat Vidavci stali shukati sposobi zmenshennya vartosti pidgotovki vidannya Odnim iz nih stalo vikoristannya materialiv poperednih vidan sho ne potrebuvali onovlennya zokrema istorichnoyi tematiki biografiyi osobistostej minulogo Tak vosme vidannya Britaniki 21 tom 1853 1860 roki mistilo bagato materialiv poperednogo U desyatomu vidanni 35 tomiv 1902 1903 roki novi vidomosti skladali lishe 11 tomiv reshta 24 buli faktichno bez zmin zapozicheni z poperednogo dev yatogo vipusku 24 tomi 1875 1889 roki Kembridzhske vidannyared Dokladnishe Britanska enciklopediya 11 te vidannya nbsp Britanska enciklopediya Problemi z finansami ne vdalosya podolati tomu dlya yih virishennya dovelosya skoristatisya finansovoyu pidtrimkoyu biznesmeniv SShA U travni 1901 roku prava na vipusk Britaniki vikupiv G Huper nyu jorkskij vidavec vlasnik merezhi knigaren Takozh dlya vipusku enciklopediyi sponsorsku dopomogu vidilila londonska gazeta Tajms Odinadcyate vidannya bulo pidgotovlene uprodovzh 1910 1911 rokiv Vono otrimalo neoficijnu nazvu kembridzhske tomu sho jogo vipusk buv zdijsnenij u vidavnictvi Kembridzhskogo universitetu Golovnim redaktorom 11 go vidannya buv G yu Chisgolm Vidannya skladalosya z 29 tomiv i mistilo ponad 40 tisyach statej Statti mali praktichne zastosuvannya buli kompaktnishimi zrosla kilkist ilyustracij kart Biografiyi vidatnih osobistostej buli vikladeni bilsh gruntovno Nedavni podiyi buli shiroko vidobrazheni u enciklopediyi Pereyizd do Chikagored nbsp Golovnij ofis enciklopediyi Britanika v Chikago Hoch odinadcyate vidannya malo uspih prote vono ne dopomoglo virishiti finansovi problemi U 1920 roci G Huper prodav prava na vipusk Britaniki Dzh Rozenvaldu yakij volodiv chikazkoyu vidavnichoyu firmoyu Dvanadcyate 1921 1922 roki ta trinadcyate 1926 rik vidannya Britaniki buli faktichnimi onovlennyami kembridzhskogo vipusku z udoskonalenoyu sistemoyu posilan mizh stattyami Vidannya chotirnadcyatogo vipusku Britaniki 1929 1933 roki pripalo na ekonomichnu krizu i dohodiv ne prineslo Vidavnicha grupa Britaniki vrahuvavshi sho koristuvachi potrebuvali aktualnih dovidkovih materialiv strimkij rozvitok riznih nauk rozpochala u 1933 roci novij vipusk enciklopediyi yakij otrimav nazvu udoskonalene chotirnadcyate vidannya U 1938 rozpochavsya vipusk shorichnogo odnotomnogo dodatku do enciklopediyi pid nazvoyu Kniga roku U nomu buli visvitleni najvazhlivishi podiyi fakti ta insha informaciya za rik sho minuv P yatnadcyate vidannyared nbsp P yatnadcyate vidannya Zelenij korinec Propediya chervonij Mikropediya 12 tomiv chornij Makropediya 17 tomiv i Kniga roku 2002 sirij Indeks 2 tomi U 1974 1984 rokah vijshlo p yatnadcyate vidannya Britaniki u 32 tomah Cej vipusk maye unikalnu pobudovu yaku ne maye zhodna insha universalna enciklopediya svitu V enciklopediyi ye alfavitno tematichnij pokazhchik u dvoh tomah Indeks material vikladenij u tomah yaki podileno na dvi chastini Mikropediya spochatku 10 zgodom 12 tomiv ta Makropediya 19 zgodom 17 tomiv ta Propediya v odnomu tomi yaka mistit navchalni plani dlya otrimannya znan tilki za materialami Britaniki Vidannya mistit zagalom blizko 32 tisyach storinok bilshe 65 tis statej 24 tis fotografij kart ta ilyustracij koshtuye blizko 1400 dolariv SShA U 1985 2010 rokah vijshla onovlena i pereroblena versiya p yatnadcyatogo vidannya Britaniki u 32 tomah Ostannye drukovane vidannya Elektronni versiyired Persha versiya Britanniki dlya komp yuteriv bula vidana 1981 roku U 1989 mu enciklopediya z yavilasya na kompakt diskah a v interneti debyutuvala 1994 roku U 1997 roci vidavci uhvalili rishennya pro pripinennya paperovoyi versiyi enciklopediyi Prote u 2002 roci bulo viznano sho rishennya bulo pomilkove i z 2002 roku vidnovivsya vipusk u zvichnomu formati U 2012 za povidomlennyam Bi Bi Si Britannika pripinyaye vihoditi u drukovanomu viglyadi j bude dostupnoyu dlya koristuvachiv lishe v Interneti ta na elektronnih nosiyah 2 Div takozhred Spisok universalnih enciklopedij Britanska enciklopediya 11 te vidannya Primitkired https web archive org web 20120314014911 http mediadecoder blogs nytimes com 2012 03 13 after 244 years encyclopaedia britannica stops the presses Arhivovano14 bereznya 2012 u Wayback Machine After 244 Years Encyclopaedia Britannica Stops the Presses Nyu Jork tajms Britannika emigruye v internet Zakinchilasya 244 richna istoriya drukovanogo varianta najavtoritetnishoyi enciklopediyi svitu Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 1 kvitnya 2012 Dzherelared Chernish N Enciklopediya Britanika skladnij shlyah do svitovogo liderstva Nataliya Chernish Visnik Knizhkovoyi palati 2009 2 S 35 40 Posilannyared nbsp Logotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv Encyclopaedia Britannica nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Britanika Oficijnij sajt Britaniki Arhivovano 26 sichnya 2018 u Wayback Machine Britanska enciklopediya Tomi 1 3 1771 angl Britanska enciklopediya v Internet arhivi angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Britanika amp oldid 41080054