Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тайра (Eira barbara) — вид хижих ссавців родини мустелових (Mustelidae), поширених в Центральній і Південній Америці.
| Тайра | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Підродина: | Guloninae |
| Рід: | Eira Hamilton Smith, 1842 |
| Вид: | Тайра (E. barbara) |
| Біноміальна назва | |
| Eira barbara | |
 | |
| Ареал розселення Тайри | |
Систематика
Утворює окремий рід і є близьким родичем європейських куниць (Mustela).
Зовнішній вигляд
По статурі тайри нагадують тхорів, проте значно більші. Їх тулуб стрункий і витягнутий, кінцівки відносно короткі. Густе і коротке хутро забарвлене в темно-коричневий колір, при цьому голова дещо світліша, ніж решта тіла, а на горлі в більшості випадків знаходиться жовта або біла пляма. Є і окремі світліші фенотипи, у яких шерсть більш срібляста, а голова темніша. Хвіст у тайр довгий і пухнастий. Багато особин досягають довжини від 56 до 68 см, до яких додаються від 38 до 47 см довжини хвоста. Вага цих тварин становить від 4 до 5 кг.
Розповсюдження
Тайри живуть в Центральній і Південній Америці. Їх ареал тягнеться від півдня Мексики до Парагваю і півночі Аргентини. Основною сферою проживання є перш за все тропічні та субтропічні дощові ліси.
Поведінка
Тайри активні головним чином в нічний час і зустрічаються як на землі, так і на деревах. Вони добре лазять і уміють долати чималі відстані стрибками. До того ж вони хороші плавці. Для нічного спокою будують власні притулки в дуплах дерев або використовують покинуті будови інших тварин. Іноді просто ховаються у високій траві.
Про соціальну поведінку тайр є різні відомості. Їх зустрічають як і поодинці, так і в парах або в невеликих родових групах. Тайри всеїдні, але основну частину їх їжі складають дрібні ссавці. Вони полюють на гризунів, таких як шиншили, на зайців або невеликих мазам. До їх здобичі відносяться також птахи, безхребетні, люблять вони і фрукти.
По закінченню вагітності, що триває до 70 днів, самка народжує по двох дитинчат. На другому місяці життя вони розплющують очі і відвикають від молока у віці до трьох місяців. У неволі ці тварини живуть до 18 років.
Тайри і люди
Деяким корінним народам вдалося приручити тайр для того, щоб боротися з шкідниками-гризунами в поселеннях. На відміну від завезених куниць, тайри не проникають в курники і не вбивають птахів. У більшості регіонів Південної Америки тайра є найчастішим хижаком. Її можна нерідко побачити, оскільки вона не боїться людської близькості. Проте мексиканський підвид E. b. senex останнім часом став рідкісним і знаходиться під загрозою зникнення.
Література
- Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tajra znachennya Tajra Eira barbara vid hizhih ssavciv rodini mustelovih Mustelidae poshirenih v Centralnij i Pivdennij Americi Tajra Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Pidrodina Guloninae Rid Eira Hamilton Smith 1842 Vid Tajra E barbara Binomialna nazva Eira barbara L Areal rozselennya TajriSistematikaUtvoryuye okremij rid i ye blizkim rodichem yevropejskih kunic Mustela Zovnishnij viglyadPo staturi tajri nagaduyut thoriv prote znachno bilshi Yih tulub strunkij i vityagnutij kincivki vidnosno korotki Guste i korotke hutro zabarvlene v temno korichnevij kolir pri comu golova desho svitlisha nizh reshta tila a na gorli v bilshosti vipadkiv znahoditsya zhovta abo bila plyama Ye i okremi svitlishi fenotipi u yakih sherst bilsh sriblyasta a golova temnisha Hvist u tajr dovgij i puhnastij Bagato osobin dosyagayut dovzhini vid 56 do 68 sm do yakih dodayutsya vid 38 do 47 sm dovzhini hvosta Vaga cih tvarin stanovit vid 4 do 5 kg RozpovsyudzhennyaTajra u zooparku Tajri zhivut v Centralnij i Pivdennij Americi Yih areal tyagnetsya vid pivdnya Meksiki do Paragvayu i pivnochi Argentini Osnovnoyu sferoyu prozhivannya ye persh za vse tropichni ta subtropichni doshovi lisi PovedinkaTajri aktivni golovnim chinom v nichnij chas i zustrichayutsya yak na zemli tak i na derevah Voni dobre lazyat i umiyut dolati chimali vidstani stribkami Do togo zh voni horoshi plavci Dlya nichnogo spokoyu buduyut vlasni pritulki v duplah derev abo vikoristovuyut pokinuti budovi inshih tvarin Inodi prosto hovayutsya u visokij travi Pro socialnu povedinku tajr ye rizni vidomosti Yih zustrichayut yak i poodinci tak i v parah abo v nevelikih rodovih grupah Tajri vseyidni ale osnovnu chastinu yih yizhi skladayut dribni ssavci Voni polyuyut na grizuniv takih yak shinshili na zajciv abo nevelikih mazam Do yih zdobichi vidnosyatsya takozh ptahi bezhrebetni lyublyat voni i frukti Po zakinchennyu vagitnosti sho trivaye do 70 dniv samka narodzhuye po dvoh ditinchat Na drugomu misyaci zhittya voni rozplyushuyut ochi i vidvikayut vid moloka u vici do troh misyaciv U nevoli ci tvarini zhivut do 18 rokiv Tajri i lyudiDeyakim korinnim narodam vdalosya priruchiti tajr dlya togo shob borotisya z shkidnikami grizunami v poselennyah Na vidminu vid zavezenih kunic tajri ne pronikayut v kurniki i ne vbivayut ptahiv U bilshosti regioniv Pivdennoyi Ameriki tajra ye najchastishim hizhakom Yiyi mozhna neridko pobachiti oskilki vona ne boyitsya lyudskoyi blizkosti Prote meksikanskij pidvid E b senex ostannim chasom stav ridkisnim i znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya LiteraturaRonald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press 1999 ISBN 0 8018 5789 9