Eastring – перспективний газопровід, що має з`єднати декілька країн карпатсько-балканського регіону: Словаччину, Угорщину, Румунію, Болгарію. Станом на 2016 рік між більшістю з них введено в дію інтерконектори, за виключенням зв`язку газових мереж Словаччини та Угорщини. Проте ціль Eastring більш значна, аніж просто інтерконектор: він повинен забезпечити можливість транспортування значних обсягів газу між потужним центральноєвропейським газотранспортним коридором через Словаччину-Чехію та Туреччиною.
Після спорудження Росією маршруту поставок до Європи в обхід України («Північний потік») завантаження багатониткового газотранспортного коридору Словаччина-Чехія значно впало, що надає можливість його часткового розвернення у реверсному напряму. Внаслідок цього країни балканського регіону можуть отримати повноцінний доступ до розвиненого європейського ринку газу. В той же час, невдовзі очікують на надходження до Туреччини «великого» азербайджанського газу, а в перспективі також ресурсу з Ірану та Іраку. Тому Eastring планується як бі-дирекціональний.
Траса газопроводу повинна починатись від станції Вельке Капушани (біля словацько-українського кордону), звідки вона має пройти 19 км територією Словаччини та 88 км по Угорщині, після чого вступить до Румунії. Як резервний варіант можливе використання наявної української інфраструктури – ділянки трубопроводу «Союз» та спорудженого у 90-х роках інтерконектору Хуст-Сату-Маре. У Румунії є два варіанти розвитку системи. За першим 725 км газопровід має досягти Ісакчі біля українсько-румунського кордону, де під`єднається до вже існуючої магістральної системи, якою нині подається газ у напряму Туреччини. За другим траса пройде західніше і після спорудження 651 км на території Румунії та 257 км у Болгарії досягне своєї мети.
Потужність трубопроводу планується у 20 млрд.м3 на початковому етапі та 40 млрд.м3 на рік у випадку подальшого успішного розвитку проєкту. Розраховують на діаметр труби 1400 мм та робочий тиск 9,4 МПа.
Станом на 2016 рік газопровід знаходився на передпроєктній стадії. Перспективи його реалізації залежатимуть від розвитку інших проєктів, таких як подача великих обсягів ресурсу на територію Туреччини або можливий розвиток поставок через ЗПГ термінали до балканських країн.
Примітки
- . www.eastring.eu. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 24 листопада 2016.
- . www.eastring.eu. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eastring perspektivnij gazoprovid sho maye z yednati dekilka krayin karpatsko balkanskogo regionu Slovachchinu Ugorshinu Rumuniyu Bolgariyu Stanom na 2016 rik mizh bilshistyu z nih vvedeno v diyu interkonektori za viklyuchennyam zv yazku gazovih merezh Slovachchini ta Ugorshini Prote cil Eastring bilsh znachna anizh prosto interkonektor vin povinen zabezpechiti mozhlivist transportuvannya znachnih obsyagiv gazu mizh potuzhnim centralnoyevropejskim gazotransportnim koridorom cherez Slovachchinu Chehiyu ta Turechchinoyu Pislya sporudzhennya Rosiyeyu marshrutu postavok do Yevropi v obhid Ukrayini Pivnichnij potik zavantazhennya bagatonitkovogo gazotransportnogo koridoru Slovachchina Chehiya znachno vpalo sho nadaye mozhlivist jogo chastkovogo rozvernennya u reversnomu napryamu Vnaslidok cogo krayini balkanskogo regionu mozhut otrimati povnocinnij dostup do rozvinenogo yevropejskogo rinku gazu V toj zhe chas nevdovzi ochikuyut na nadhodzhennya do Turechchini velikogo azerbajdzhanskogo gazu a v perspektivi takozh resursu z Iranu ta Iraku Tomu Eastring planuyetsya yak bi direkcionalnij Trasa gazoprovodu povinna pochinatis vid stanciyi Velke Kapushani bilya slovacko ukrayinskogo kordonu zvidki vona maye projti 19 km teritoriyeyu Slovachchini ta 88 km po Ugorshini pislya chogo vstupit do Rumuniyi Yak rezervnij variant mozhlive vikoristannya nayavnoyi ukrayinskoyi infrastrukturi dilyanki truboprovodu Soyuz ta sporudzhenogo u 90 h rokah interkonektoru Hust Satu Mare U Rumuniyi ye dva varianti rozvitku sistemi Za pershim 725 km gazoprovid maye dosyagti Isakchi bilya ukrayinsko rumunskogo kordonu de pid yednayetsya do vzhe isnuyuchoyi magistralnoyi sistemi yakoyu nini podayetsya gaz u napryamu Turechchini Za drugim trasa projde zahidnishe i pislya sporudzhennya 651 km na teritoriyi Rumuniyi ta 257 km u Bolgariyi dosyagne svoyeyi meti Potuzhnist truboprovodu planuyetsya u 20 mlrd m3 na pochatkovomu etapi ta 40 mlrd m3 na rik u vipadku podalshogo uspishnogo rozvitku proyektu Rozrahovuyut na diametr trubi 1400 mm ta robochij tisk 9 4 MPa Stanom na 2016 rik gazoprovid znahodivsya na peredproyektnij stadiyi Perspektivi jogo realizaciyi zalezhatimut vid rozvitku inshih proyektiv takih yak podacha velikih obsyagiv resursu na teritoriyu Turechchini abo mozhlivij rozvitok postavok cherez ZPG terminali do balkanskih krayin Primitki www eastring eu Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 24 listopada 2016 www eastring eu Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 24 listopada 2016