Дорньє Do 14 (нім. Dornier Do 14) — німецький експериментальний одномоторний летючий човен, розроблений в середині 1930-х років німецькою авіабудівною компанією Dornier-Werke.
Dornier Do 14 | |
---|---|
Призначення: | летючий човен |
Перший політ: | 10 серпня 1936 |
На озброєнні у: | Люфтваффе |
Розробник: | Dornier |
Виробник: | Dornier-Werke |
Всього збудовано: | 1 |
Конструктор: | Клаудіус Дорньє |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 230 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 277 км/год |
Дальність польоту: | 5 100 км |
Довжина: | 17,95 м |
Висота: | 8,35 м |
Розмах крила: | 23,34 м |
Площа крила: | 89 м² |
Порожній: | 6 120 кг |
Споряджений: | 11 400 кг |
Двигуни: | 2 × 12-циліндрових бензинових V-подібних рідинного охолодження поршневих авіаційних двигуни BMW VIU |
Тяга (потужність): | 507 кВт (690 к.с.) |
Історія
Літак розроблявся з 1931 року як випробувальний літак для іспитів нових авіаційних двигунів. Конструкція розроблялася на основі конструкції Do 12. Як особливість, два BMW VI, кожен з 690 к.с., були вбудовані в корпус човна в тандемній компоновці. Два двигуни діяли через коробку передач, що лежала між ними, і виносний вал на повітряний гвинт діаметром 5,0 м, який розташовувався на кронштейні підкосу в центральній частині крила. Крім того, літати можна було лише з одним мотором завдяки роздільним муфтам. Ще одним нововведенням стало те, що паливо зберігалося в «заглушках Дорньє», що дозволило покращити центр ваги на воді та підвищити пожежну безпеку.
Хоча будівництво офіційно розпочалося 15 жовтня 1932 року, остаточну перевірку можна було провести лише 4 серпня 1936 року. Причинами цього були тривалі випробувальні прогони, викликані непростою конструкцією силової установки та проблемами з поверхневим охолодженням на нижній частині крил і на корпусі. 10 серпня 1936 року летючий човен здійснив перший підйом у повітря. Подальші випробування були ускладнені іншими проблемами приводу, які можна було вирішити лише встановленням двоступеневої коробки передач між дистанційним приводним валом і двигунами. Випробування Do 14, зареєстрованого як D-AGON, тривали до червня 1937 року. Однак, оскільки система приводу з появою гвинтів з керованим кроком, морально застарівала, двигуни згодом були демонтовані, а летючий човен зберігався у дочірній компанії Dornier в Альтенрейні. У квітні 1939 року було прийнято рішення про злом.
Був побудований лише один експериментальний зразок.
Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування
|
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Germany — Dornier Do 14(англ.)
- Dornier Do 14(англ.)
- Do.14(рос.)
Література
- Louis S. Casey, John Batchelor, The Illustrated History of Seaplanes and Flying Boats, London, Hamlyn Publishing Group Ltd., 1980, .
- Dornier — die Chronik des ältesten deutschen Flugzeugwerks, 3. Auflage, 1996, Aviatic Verlag.
- Green, William. Warplanes of the Third Reich. New York: Doubleday, 1972. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dornye Do 14 nim Dornier Do 14 nimeckij eksperimentalnij odnomotornij letyuchij choven rozroblenij v seredini 1930 h rokiv nimeckoyu aviabudivnoyu kompaniyeyu Dornier Werke Dornier Do 14Priznachennya letyuchij chovenPershij polit 10 serpnya 1936Na ozbroyenni u LyuftvaffeRozrobnik DornierVirobnik Dornier WerkeVsogo zbudovano 1Konstruktor Klaudius DornyeEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 230 km godMaksimalna shvidkist MSh 277 km godDalnist polotu 5 100 kmDovzhina 17 95 mVisota 8 35 mRozmah krila 23 34 mPlosha krila 89 m Porozhnij 6 120 kgSporyadzhenij 11 400 kgDviguni 2 12 cilindrovih benzinovih V podibnih ridinnogo oholodzhennya porshnevih aviacijnih dviguni BMW VIUTyaga potuzhnist 507 kVt 690 k s IstoriyaLitak rozroblyavsya z 1931 roku yak viprobuvalnij litak dlya ispitiv novih aviacijnih dviguniv Konstrukciya rozroblyalasya na osnovi konstrukciyi Do 12 Yak osoblivist dva BMW VI kozhen z 690 k s buli vbudovani v korpus chovna v tandemnij komponovci Dva dviguni diyali cherez korobku peredach sho lezhala mizh nimi i vinosnij val na povitryanij gvint diametrom 5 0 m yakij roztashovuvavsya na kronshtejni pidkosu v centralnij chastini krila Krim togo litati mozhna bulo lishe z odnim motorom zavdyaki rozdilnim muftam She odnim novovvedennyam stalo te sho palivo zberigalosya v zaglushkah Dornye sho dozvolilo pokrashiti centr vagi na vodi ta pidvishiti pozhezhnu bezpeku Hocha budivnictvo oficijno rozpochalosya 15 zhovtnya 1932 roku ostatochnu perevirku mozhna bulo provesti lishe 4 serpnya 1936 roku Prichinami cogo buli trivali viprobuvalni progoni viklikani neprostoyu konstrukciyeyu silovoyi ustanovki ta problemami z poverhnevim oholodzhennyam na nizhnij chastini kril i na korpusi 10 serpnya 1936 roku letyuchij choven zdijsniv pershij pidjom u povitrya Podalshi viprobuvannya buli uskladneni inshimi problemami privodu yaki mozhna bulo virishiti lishe vstanovlennyam dvostupenevoyi korobki peredach mizh distancijnim privodnim valom i dvigunami Viprobuvannya Do 14 zareyestrovanogo yak D AGON trivali do chervnya 1937 roku Odnak oskilki sistema privodu z poyavoyu gvintiv z kerovanim krokom moralno zastarivala dviguni zgodom buli demontovani a letyuchij choven zberigavsya u dochirnij kompaniyi Dornier v Altenrejni U kvitni 1939 roku bulo prijnyato rishennya pro zlom Buv pobudovanij lishe odin eksperimentalnij zrazok Litaki shozhi za TTH ta chasom zastosuvannyaSaro London Supermarine Stranraer Heinkel He 114 ANT 8 Sh 2 Yokosuka H5Y Aichi E11A Kawanishi H3KDiv takozhConsolidated PBY Catalina Hughes H 4 Short S 26 Ministerstvo aviacijnoyi promislovosti Velika Britaniya Kawanishi E7KPrimitkiVinoski DzherelaPosilannyaGermany Dornier Do 14 angl Dornier Do 14 angl Do 14 ros LiteraturaLouis S Casey John Batchelor The Illustrated History of Seaplanes and Flying Boats London Hamlyn Publishing Group Ltd 1980 ISBN 0 600 38259 1 Dornier die Chronik des altesten deutschen Flugzeugwerks 3 Auflage 1996 Aviatic Verlag Green William Warplanes of the Third Reich New York Doubleday 1972 ISBN 0 385 05782 2