Diplogale hosei | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Diplogale hosei Thomas, 1892 | ||||||||||||||||||
Мапа поширення виду Diplogale hosei | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Diplogale hosei (Цівета Хосе) — ссавець родини Віверових (Viverridae), ендемік острова Борнео. У зв'язку з кількома записаними спостереженнями цього виду в дикій природі, кожен в різних типах лісу і висоті, середовище та екологія проживання цього виду важко схарактеризувати і залишається значною мірою невідомим. Хоча раніше передбачалося, що він суворо гірський. Вид був помічений у первинних низинних вологих лісах, гірських лісах, мішаних лісах на середній висоті і в гірських широколистяних лісів.
Етимологія
Вид названий на честь доктора Чарльза Хосе (Charles Hose, 1863–1929), натураліста, який жив на Сараваці та в інших частинах Індонезії з 1884 по 1907. Він написав Fifty Years of Romance and Research (1927) та The Field Book of a I angle Wallah (1929).
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 47–54 см, довжина хвоста: 29–35 см, вага 1.4–1.5 кг.
Опис. Колір темно-коричневий або чорний вище і сіруватий, жовтувато-білий, або злегка рудуватий нижче. Вуха тонко вкриті волоссям; білі всередині. Бурувато-жовто-сіра пляма поширюється від області над очима на щоки та закінчується там, де вона зустрічається з білим кольором губи і горла. Внутрішній бік кінцівок поблизу тіла сіруватий, а решта кожної кінцівки чорна. Хвіст не смугастий, але темний всюди.
Поведінка, життєвий цикл
Веде, ймовірно, нічний спосіб життя. Його довгі лицьові вібриси і волосся між подушечками пальців припускають, що він може спеціалізуватися на харчуванні дрібними тваринами серед моховитих валунів і в струмках; один шлунок, містив різних дрібних комах. Як вважають, в основному мешкає в гірських лісах від 450 до 1500 м над рівнем моря. Це в основному наземний вид. Є деякі спостереження на вирубках, що можливо, вказує, на певний рівень стійкості до людської діяльності.
Загрози та охорона
Втрату і деградацію середовища проживання можна вважати основними загрозами для цього виду. Захищений законом у штатах Саравак і Сабах. Проживає в кількох природоохоронних областях.
Джерела
- Вебсайт [ 4 липня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, P. 197
- . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, P. 199
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diplogale hosei Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feloidea Rodina Viverovi Viverridae Rid Diplogale Thomas 1912 Vid D hosei Binomialna nazva Diplogale hosei Thomas 1892 Mapa poshirennya vidu Diplogale hosei Posilannya Vikishovishe Diplogale hosei Vikividi Diplogale hosei EOL 328083 ITIS 621978 MSOP 6635 NCBI 1198222 Diplogale hosei Civeta Hose ssavec rodini Viverovih Viverridae endemik ostrova Borneo U zv yazku z kilkoma zapisanimi sposterezhennyami cogo vidu v dikij prirodi kozhen v riznih tipah lisu i visoti seredovishe ta ekologiya prozhivannya cogo vidu vazhko sharakterizuvati i zalishayetsya znachnoyu miroyu nevidomim Hocha ranishe peredbachalosya sho vin suvoro girskij Vid buv pomichenij u pervinnih nizinnih vologih lisah girskih lisah mishanih lisah na serednij visoti i v girskih shirokolistyanih lisiv EtimologiyaVid nazvanij na chest doktora Charlza Hose Charles Hose 1863 1929 naturalista yakij zhiv na Saravaci ta v inshih chastinah Indoneziyi z 1884 po 1907 Vin napisav Fifty Years of Romance and Research 1927 ta The Field Book of a I angle Wallah 1929 MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 47 54 sm dovzhina hvosta 29 35 sm vaga 1 4 1 5 kg Opis Kolir temno korichnevij abo chornij vishe i siruvatij zhovtuvato bilij abo zlegka ruduvatij nizhche Vuha tonko vkriti volossyam bili vseredini Buruvato zhovto sira plyama poshiryuyetsya vid oblasti nad ochima na shoki ta zakinchuyetsya tam de vona zustrichayetsya z bilim kolorom gubi i gorla Vnutrishnij bik kincivok poblizu tila siruvatij a reshta kozhnoyi kincivki chorna Hvist ne smugastij ale temnij vsyudi Povedinka zhittyevij ciklVede jmovirno nichnij sposib zhittya Jogo dovgi licovi vibrisi i volossya mizh podushechkami palciv pripuskayut sho vin mozhe specializuvatisya na harchuvanni dribnimi tvarinami sered mohovitih valuniv i v strumkah odin shlunok mistiv riznih dribnih komah Yak vvazhayut v osnovnomu meshkaye v girskih lisah vid 450 do 1500 m nad rivnem morya Ce v osnovnomu nazemnij vid Ye deyaki sposterezhennya na virubkah sho mozhlivo vkazuye na pevnij riven stijkosti do lyudskoyi diyalnosti Zagrozi ta ohoronaVtratu i degradaciyu seredovisha prozhivannya mozhna vvazhati osnovnimi zagrozami dlya cogo vidu Zahishenij zakonom u shtatah Saravak i Sabah Prozhivaye v kilkoh prirodoohoronnih oblastyah DzherelaVebsajt 4 lipnya 2011 u Wayback Machine MSOP Bo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The eponym dictionary of mammals JHU Press 2009 P 197 Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2016 Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 P 199 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2016 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi