Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Щучник антарктичний (Deschampsia antarctica E.Desv.) — один з двох видів покритонасінних рослин (другий — перлинниця антарктична (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.)), які колонізували північно-західну частину Антарктичного півострова. Загалом, антарктичний щучник — це представник великого роду Deschampsia, який включає від 30 до 40 видів, які поширені як у Південній, так і у Північній півкулі.
| Deschampsia antarctica | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Щучник (Deschampsia) |
| Вид: | Deschampsia antarctica (D. antarctica) |
| Біноміальна назва | |
| Deschampsia antarctica , | |
| Синоніми | |
| |
Класифікація
Для науки вид відкрив Др. Джеймс Ейгтс (James Eights) з Південних Шетландських островів. В. Хукер (W. J. Hooker) описав його як Aira antarctica Hook, у 1837 р. Проте те саме ім'я використав для іншого виду з Нової Зеландії Forster в 1786 р. Десво (Desvaux) в 1853 р. переніс цей вид до роду Deschampsia та назвав його Deschampsia antarctica (Hook.) Desv.. Південноамериканські види роду Deschampsia були описані Parodi (1949), який виділив 17 видів. Скотсберг (Skottsberg) у 1954 р. затвердив назву D. antarctica Desv.. Проте пізніше до назви таксона додали — Е – на честь Ейгтса — Deschampsia antarctica E.Desv..
За Moore (1970) найближчим морфологічно родичем Deschampsia antarctica є Deschampsia parvula (Hook.f.) E.Desv., поширеним у Південній Америці. Deschampsia antarctica відрізняється прямим або слабко вигнутим остюком (леми), в той же час Deschampsia parvula має колінчасто вигунутий остюк, який у нижній частині спірально закручений. У ширшому сенсі найближчою до Deschampsia antarctica є космополітний щучник дернистий (Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.), який має низку рас, що подекуди вважаються окремими видами. Ця рослина також присутня в Південній Америці та інтродукована на субантарктичні острови. Антарктичний вид відрізняється від щучника дернистого листками з пластинкою до 1 мм шириною (ця ознака спрацьовує не завжди) та довгим остюком, який принаймні на половину довший за лему. Загальна довжина остюка у Deschampsia antarctica перевищує 4 мм.
Поширення та середовище існування
Антарктичний щучник опанував великий ареал малопридатних для інших рослин умов: південь Патагонії в межах Аргентини та Чилі, Вогняну Землю, Субантарктику, а саме Південні Оркнейські острови, Південні Шетлендські, уламки колишнього мосту Скоша — Південну Джорджію, а також один із островів Південного Сандвічевого архіпелагу. Перші відомості про існування двох судинних рослин в Морській Антарктиці були отримані ще на початку XX ст. французькою експедицією в районі затоки Біскоу. Прикрашають вони й район УАС Академік Вернадський. Антарктичний щучник один з найцінніших скарбів Морської Антарктики. Цей щільно-дернистий злак утворює м'ясисті циліндричні висхідні пагони з трикутними листками такого не властивого Антарктиці соковитого зеленого кольору. Зимівники визнають, що момент появи зелених пагонів щучника з-під снігу один з найприємніших етапів антарктичного літа.
В умовах західного узбережжя Антарктичного півострова та прилеглих архіпелагів поширений дуже нерівномірно: в одних місцях він є звичайним, в інших — рідкісним. Найпівденніший локалітет щучника знаходиться на острові Олександра, на берегах затоки Лазарєва. В умовах Аргентинських островів, щучник не формує специфічної формації, а зустрічається як домішка до угруповань килимкового моху в умовах тріщин та полиць верхніх частин скельних масивів північної та північно-західної експозиції. Лише дуже локально щучник може вкривати до 100 % поверхні, зазвичай же зростаючи дуже розріджено.
При цьому зовнішній вигляд рослини дуже сильно залежить від умов зростання. Майже в кожній популяції району Аргентинських островів вдається відшукати дрібні рослини, які зростають на відкритих ділянках та більші за розміром з довшими листками, які ховаються в розколинах скель та захищені від вітрів. На одному з островів нам навіть вдалося виявити рослини щучника, які за своїм зовнішнім виглядом відповідають стандартній біоморфі роду щучник з помірних широт. Суцвіття в цієї морфи було на довгому стеблі, значно вивищуючись над розеткою листків. Саме так виглядає ця рослина на Вогняній Землі.
Щучник тяжіє до вулканічних скель, що внаслідок значної ерозії надають чудові умови для зростання рослини в тріщинах та на скельних полицях. Проте в досліджуваному районі виявлені й не типові місця зростання на гладеньких гранодіоритах, як наприклад на острові Плено чи в південній частині острова Пітерман. Варто зазначити, що головним розносником щучника в описуваному регіоні є домініканський мартин (Larus dominicanus), який постійно використовує цю рослину для побудови гнізд. Тому для заселення видом потенційно доступні усі вільні від снігу та льодовика території островів бухти Артура та Аргентинських островів. Утім, щучник поширений переважно на прибережних височинах, де годуються та гніздують домініканські мартини. Найбільші та найстаріші популяції сконцентровані на прибережних скелях де мартини гніздують здавна. Чисельність особин щучника тут може сягати 600 особин і більше. Поодинокі особини в центральних частинах островів, та навіть деякі популяції на схилах куполоподібних вершин островів Галіндез, Уругвай найімовірніше пов'язані з тим, що мартини часто гублять гніздовий матеріал по дорозі до гнізда, а також тим фактом, що вторинним розносником щучника вглиб острова можуть виступати поморники (Stercorarius maccormicki).
Цікаві факти
Науковий інтерес до щучника антарктичного зумовлений його адаптаційними можливостями до суворих кліматичних умов, насамперед до холоду (має короткий вегетаційний період, витримує заморозки навіть під час цвітіння) та високого рівня ультрафіолетового опромінення. Існує ряд досліджень, які пов'язують механізми цих адаптацій зі специфічними білками чи особливостями структури клітинних мембран.
Галерея
Примітки
- Moore D. M. Studies in Colobanthus quitensis (Kunth.) Bartle. and Deschampsia Desv. II. Taxonomy, distribution and relationships // Br. Antarc. Surv. Bull.– 1970. — 23, — P. 63–80.
- Парнікоза, Іван (10.09.2014). . Хай Вей (українською) . Архів оригіналу за 29.03.2017. Процитовано 20.05.2015.
Посилання
- Щучник антарктичний: інформація на сайті GRIN
- (англ.)
- Parnikoza I., Kozeretska I., Kunakh V. Vascular Plants of the Maritime Antarctic: Origin and Adaptation // American Journal of Plant Sciences, 2011, 2, 381—395 [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- I. Ю . Парнікоза, Є. Смикла, I. A. Козерецька, В. А . Кунах Особливості антарктичної трав'янистої тундри в умовах двох різних екологічних градієнтів // Вісник Українського товариства генетиків та селекціонерів. 2009, том 7, № 2, — c. 218—226. [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Антарктику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про злакові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Antarktika znachennya Shuchnik antarktichnij Deschampsia antarctica E Desv odin z dvoh vidiv pokritonasinnih roslin drugij perlinnicya antarktichna Colobanthus quitensis Kunth Bartl yaki kolonizuvali pivnichno zahidnu chastinu Antarktichnogo pivostrova Zagalom antarktichnij shuchnik ce predstavnik velikogo rodu Deschampsia yakij vklyuchaye vid 30 do 40 vidiv yaki poshireni yak u Pivdennij tak i u Pivnichnij pivkuli Deschampsia antarctica Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Shuchnik Deschampsia Vid Deschampsia antarctica D antarctica Binomialna nazva Deschampsia antarctica Sinonimi Airidium elegantulum Steud Deschampsia elegantula Steud Deschampsia henrardiiKlasifikaciyaDlya nauki vid vidkriv Dr Dzhejms Ejgts James Eights z Pivdennih Shetlandskih ostroviv V Huker W J Hooker opisav jogo yak Aira antarctica Hook u 1837 r Prote te same im ya vikoristav dlya inshogo vidu z Novoyi Zelandiyi Forster v 1786 r Desvo Desvaux v 1853 r perenis cej vid do rodu Deschampsia ta nazvav jogo Deschampsia antarctica Hook Desv Pivdennoamerikanski vidi rodu Deschampsia buli opisani Parodi 1949 yakij vidiliv 17 vidiv Skotsberg Skottsberg u 1954 r zatverdiv nazvu D antarctica Desv Prote piznishe do nazvi taksona dodali E na chest Ejgtsa Deschampsia antarctica E Desv Za Moore 1970 najblizhchim morfologichno rodichem Deschampsia antarctica ye Deschampsia parvula Hook f E Desv poshirenim u Pivdennij Americi Deschampsia antarctica vidriznyayetsya pryamim abo slabko vignutim ostyukom lemi v toj zhe chas Deschampsia parvula maye kolinchasto vigunutij ostyuk yakij u nizhnij chastini spiralno zakruchenij U shirshomu sensi najblizhchoyu do Deschampsia antarctica ye kosmopolitnij shuchnik dernistij Deschampsia caespitosa L Beauv yakij maye nizku ras sho podekudi vvazhayutsya okremimi vidami Cya roslina takozh prisutnya v Pivdennij Americi ta introdukovana na subantarktichni ostrovi Antarktichnij vid vidriznyayetsya vid shuchnika dernistogo listkami z plastinkoyu do 1 mm shirinoyu cya oznaka spracovuye ne zavzhdi ta dovgim ostyukom yakij prinajmni na polovinu dovshij za lemu Zagalna dovzhina ostyuka u Deschampsia antarctica perevishuye 4 mm Poshirennya ta seredovishe isnuvannyaAntarktichnij shuchnik opanuvav velikij areal malopridatnih dlya inshih roslin umov pivden Patagoniyi v mezhah Argentini ta Chili Vognyanu Zemlyu Subantarktiku a same Pivdenni Orknejski ostrovi Pivdenni Shetlendski ulamki kolishnogo mostu Skosha Pivdennu Dzhordzhiyu a takozh odin iz ostroviv Pivdennogo Sandvichevogo arhipelagu Pershi vidomosti pro isnuvannya dvoh sudinnih roslin v Morskij Antarktici buli otrimani she na pochatku XX st francuzkoyu ekspediciyeyu v rajoni zatoki Biskou Prikrashayut voni j rajon UAS Akademik Vernadskij Antarktichnij shuchnik odin z najcinnishih skarbiv Morskoyi Antarktiki Cej shilno dernistij zlak utvoryuye m yasisti cilindrichni vishidni pagoni z trikutnimi listkami takogo ne vlastivogo Antarktici sokovitogo zelenogo koloru Zimivniki viznayut sho moment poyavi zelenih pagoniv shuchnika z pid snigu odin z najpriyemnishih etapiv antarktichnogo lita V umovah zahidnogo uzberezhzhya Antarktichnogo pivostrova ta prileglih arhipelagiv poshirenij duzhe nerivnomirno v odnih miscyah vin ye zvichajnim v inshih ridkisnim Najpivdennishij lokalitet shuchnika znahoditsya na ostrovi Oleksandra na beregah zatoki Lazaryeva V umovah Argentinskih ostroviv shuchnik ne formuye specifichnoyi formaciyi a zustrichayetsya yak domishka do ugrupovan kilimkovogo mohu v umovah trishin ta polic verhnih chastin skelnih masiviv pivnichnoyi ta pivnichno zahidnoyi ekspoziciyi Lishe duzhe lokalno shuchnik mozhe vkrivati do 100 poverhni zazvichaj zhe zrostayuchi duzhe rozridzheno Pri comu zovnishnij viglyad roslini duzhe silno zalezhit vid umov zrostannya Majzhe v kozhnij populyaciyi rajonu Argentinskih ostroviv vdayetsya vidshukati dribni roslini yaki zrostayut na vidkritih dilyankah ta bilshi za rozmirom z dovshimi listkami yaki hovayutsya v rozkolinah skel ta zahisheni vid vitriv Na odnomu z ostroviv nam navit vdalosya viyaviti roslini shuchnika yaki za svoyim zovnishnim viglyadom vidpovidayut standartnij biomorfi rodu shuchnik z pomirnih shirot Sucvittya v ciyeyi morfi bulo na dovgomu stebli znachno vivishuyuchis nad rozetkoyu listkiv Same tak viglyadaye cya roslina na Vognyanij Zemli Shuchnik tyazhiye do vulkanichnih skel sho vnaslidok znachnoyi eroziyi nadayut chudovi umovi dlya zrostannya roslini v trishinah ta na skelnih policyah Prote v doslidzhuvanomu rajoni viyavleni j ne tipovi miscya zrostannya na gladenkih granodioritah yak napriklad na ostrovi Pleno chi v pivdennij chastini ostrova Piterman Varto zaznachiti sho golovnim roznosnikom shuchnika v opisuvanomu regioni ye dominikanskij martin Larus dominicanus yakij postijno vikoristovuye cyu roslinu dlya pobudovi gnizd Tomu dlya zaselennya vidom potencijno dostupni usi vilni vid snigu ta lodovika teritoriyi ostroviv buhti Artura ta Argentinskih ostroviv Utim shuchnik poshirenij perevazhno na priberezhnih visochinah de goduyutsya ta gnizduyut dominikanski martini Najbilshi ta najstarishi populyaciyi skoncentrovani na priberezhnih skelyah de martini gnizduyut zdavna Chiselnist osobin shuchnika tut mozhe syagati 600 osobin i bilshe Poodinoki osobini v centralnih chastinah ostroviv ta navit deyaki populyaciyi na shilah kupolopodibnih vershin ostroviv Galindez Urugvaj najimovirnishe pov yazani z tim sho martini chasto gublyat gnizdovij material po dorozi do gnizda a takozh tim faktom sho vtorinnim roznosnikom shuchnika vglib ostrova mozhut vistupati pomorniki Stercorarius maccormicki Cikavi faktiNaukovij interes do shuchnika antarktichnogo zumovlenij jogo adaptacijnimi mozhlivostyami do suvorih klimatichnih umov nasampered do holodu maye korotkij vegetacijnij period vitrimuye zamorozki navit pid chas cvitinnya ta visokogo rivnya ultrafioletovogo oprominennya Isnuye ryad doslidzhen yaki pov yazuyut mehanizmi cih adaptacij zi specifichnimi bilkami chi osoblivostyami strukturi klitinnih membran GalereyaPrimitkiMoore D M Studies in Colobanthus quitensis Kunth Bartle and Deschampsia Desv II Taxonomy distribution and relationships Br Antarc Surv Bull 1970 23 P 63 80 Parnikoza Ivan 10 09 2014 Haj Vej ukrayinskoyu Arhiv originalu za 29 03 2017 Procitovano 20 05 2015 PosilannyaShuchnik antarktichnij informaciya na sajti GRIN angl Parnikoza I Kozeretska I Kunakh V Vascular Plants of the Maritime Antarctic Origin and Adaptation American Journal of Plant Sciences 2011 2 381 395 9 serpnya 2017 u Wayback Machine angl I Yu Parnikoza Ye Smikla I A Kozerecka V A Kunah Osoblivosti antarktichnoyi trav yanistoyi tundri v umovah dvoh riznih ekologichnih gradiyentiv Visnik Ukrayinskogo tovaristva genetikiv ta selekcioneriv 2009 tom 7 2 c 218 226 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Antarktiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro zlakovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi