Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дежавю значення Дежавю фр déjà vu вже бачене психічний стан коли лю

Deja vu

Deja vu
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дежавю (значення).

Дежавю́ (фр. déjà vu — вже бачене) — психічний стан, коли людина відчуває, що вона колись вже була в такій ситуації, проте це відчуття не зв'язується з певним моментом минулого, а належить до «минулого взагалі». Дежавю зазвичай супроводжується відчуттям чудасії і нереальності того, що відбувається. Деякі, до того ж, «відчувають до дрібниць», що відбудеться в найближчі кілька хвилин (deja prevu). Вони бувають впевнені в тому, що здатні передбачити майбутнє, хоч науково дежавю не є підтвердженим. Це аномалія пам'яті, завдяки якій присутнє відчуття досвіду в поєднанні з неможливістю обставин.

Дежавю
image Дежавю у Вікісховищі

Термін був вперше використаний французьким психологом Емілем Буараком (1851—1917) у книзі L'Avenir des sciences psychiques (Психологія майбутнього).

Протилежний термін Жаме Вю (jamais vu) — ніколи не бачене. Стан, коли людина в звичній обстановці відчуває, що вона тут ніколи не була.

Виділяють два типи дежавю: патологічна дежавю, яка зазвичай асоціюється з епілепсією та іншими симптомами, такими як галюцинації, може бути показником неврологічних або психіатричних захворювань та не патологічний тип, характерний для здорових людей, приблизно дві третини яких мали досвід дежавю протягом життя. Люди, які більше подорожують або переглядають більше фільмів частіше за інших відчувають дежавю. Крім того, люди також схильні відчувати дежавю більше в незвичайних умовах або під високим тиском, і дослідження показують, що досвід дежавю також зменшується з віком.

Прояви

Стан дежавю подібний повторному перечитуванню давно прочитаної книги або перегляду фільму, який ви раніше дивилися, але вже зовсім забули, про що вони. Ви не можете згадати, що відбудеться в наступну мить, але по ходу подій розумієте, що в деталях бачили ці кілька хвилин як реакцію на кілька послідовних подій. Вся сила переживання дежавю складається у відчутті, немов були сотні варіантів, як міг пройти цей момент, але ви наче надали перевагу всім попереднім діям (правильним чи хибним для вас), в результаті яких вам було «визначено» опинитися саме в цій ситуації й цьому місці.

Враження від дежавю може бути таким сильним, що спогади про нього можуть зберегтися на роки. Однак, як правило, людині не вдається відновити в пам'яті ніяких подробиць про ті події, про які, як йому здається, він пам'ятав, коли відчував дежавю.

Стан дежавю супроводжується деперсоналізацією: реальність стає розпливчатою і неясною. Користуючись термінологією Фрейда, можна сказати, що настає «дереалізація» особистості — як би заперечення її реальності. Він виходив з припущення, відповідно до якого в основі цього явища лежать несвідомі фантазії людини. Відчуття «вже баченого» відповідає, за його словами, «спогаду про несвідомої фантазії». В якості ілюстрації він навів приклад власного швидкоплинного переживання «вже баченого», що виникло на основі емоційного стану, що стало приводом для появи несвідомої фантазії, яка виникла у нього в результаті бажання поліпшити своє становище як практикуючого лікаря.

Бергсон визначав дежавю «спогадом про сьогодення»: він вважав, що сприйняття реальності в цей момент раптово роздвоюється і частково ніби переноситься в минуле.

Дежавю досить поширене явище, дослідження показують, що до 97 % здорових людей відчували цей стан принаймні один раз в житті, а хворі на епілепсію значно частіше. Однак його не вдається викликати штучно і кожна конкретна людина його відчуває рідко. З цієї причини наукові дослідження дежавю проводити складно.

Також існує думка, що можливою причиною явища «дежавю» може бути зміна способу (кодування часу головним мозком). При цьому процес найпростіше представити як одночасне кодування інформації як «справжнє» і як «минуле» з одночасним переживанням цих процесів. У зв'язку з цим відчувається відрив від реальності.

Російський автор Андрій Курган у роботі «Феномен дежа вю», досліджуючи структуру часу в стані дежавю, приходить до висновку, що фактичною причиною переживання є нашарування двох ситуацій: колись пережитої уві сні і пережитої в сьогоденні. Умовою такого нашарування є зміна структури часу, коли майбутнє вторгається в сьогодення, тим самим оголюючи для людини його глибинний екзистенційний проект. Так само А.Курган на матеріалі історії первісних племен досліджує можливість походження нашого сучасного стану дежавю зі свідомості наших доісторичних предків.

За визначенням психоаналітика : «в даний час (2001 рік) розумним можна вважати припущення, що ефект дежавю може бути викликаний попередньою несвідомою обробкою інформації, наприклад, уві сні. У тих випадках, коли людина зустрічає в реальності ситуацію, сприйняту на несвідомому рівні, і вдало змодельовану мозком, досить близьку до реальної події, і виникає дежавю. Таке пояснення добре підтверджується високою частотою появи дежавю у здорових людей».

Дані сучасних (2018 рік) досліджень психолога Державного університету Колорадо Енн Клірі (Colorado State University psychologist Anne M. Cleary), що опубліковані в журналі «Асоціація психологічних наук» (Current Directions in Psychological Science), описують останні висновки про дежавю, в тому числі багато спільних рис, які існують між дежавю і нашим вмінням пам'яті впізнавати людину.

За результатами досліджень сформувалася думка про те, що події та епізоди, які ми переживаємо, зберігаються у нашій пам'яті як окремі елементи чи фрагменти цієї події. Дежавю може виникати, коли конкретні аспекти поточної ситуації нагадують певні аспекти ситуацій, що раніше виникали; якщо між елементами нової та старої ситуацій багато перекриття, схожостей, то ми отримуємо сильне відчуття знайомого.

Див. також

Примітки

  1. Brown, Alan S. (2003). A review of the déjà vu experience. Psychological Bulletin. Т. 129, № 3. с. 394—413. doi:10.1037/0033-2909.129.3.394. ISSN 1939-1455. Процитовано 29 квітня 2020.
  2. Schnider, Armin (2008-02). The Confabulating Mind. Oxford University Press. ISBN .
  3. Marcovitz, Eli (1952-10). The Meaning of Déjà Vu. The Psychoanalytic Quarterly. Т. 21, № 4. с. 481—489. doi:10.1080/21674086.1952.11925894. ISSN 0033-2828. Процитовано 29 квітня 2020.
  4. Brown, Alan S., 1948- (2004). The déjà vu experience. New York: Psychology Press. ISBN . OCLC 252981694.
  5. Wild, Edward (2005-01). Deja vu in neurology. Journal of Neurology. Т. 252, № 1. с. 1—7. doi:10.1007/s00415-005-0677-3. ISSN 0340-5354. Процитовано 29 квітня 2020.
  6. Brown, Alan S. (2004-12). The Déjà Vu Illusion. Current Directions in Psychological Science. Т. 13, № 6. с. 256—259. doi:10.1111/j.0963-7214.2004.00320.x. ISSN 0963-7214. Процитовано 29 квітня 2020.
  7. Warren-Gash, Charlotte; Zeman, Adam (2003-04). Déjà vu. Practical Neurology. Т. 3, № 2. с. 106—109. doi:10.1046/j.1474-7766.2003.11136.x. ISSN 1474-7758. Процитовано 29 квітня 2020.
  8. Illman, Nathan A.; Butler, Chris R.; Souchay, Celine; Moulin, Chris J. A. (2012). Déjà Experiences in Temporal Lobe Epilepsy. Epilepsy Research and Treatment. Т. 2012. с. 1—15. doi:10.1155/2012/539567. ISSN 2090-1348. Процитовано 29 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  9. Cleary, Anne M. (2008-10). Recognition Memory, Familiarity, and Déjà vu Experiences. Current Directions in Psychological Science. Т. 17, № 5. с. 353—357. doi:10.1111/j.1467-8721.2008.00605.x. ISSN 0963-7214. Процитовано 29 квітня 2020.
  10. Ross, Brian H. (1996). Category Learning as Problem Solving. Psychology of Learning and Motivation. Elsevier. с. 165—192. ISBN .
  11. . vocabulary.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  12. . Association for Psychological Science - APS (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.


image Це незавершена стаття з психології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dezhavyu znachennya Dezhavyu fr deja vu vzhe bachene psihichnij stan koli lyudina vidchuvaye sho vona kolis vzhe bula v takij situaciyi prote ce vidchuttya ne zv yazuyetsya z pevnim momentom minulogo a nalezhit do minulogo vzagali Dezhavyu zazvichaj suprovodzhuyetsya vidchuttyam chudasiyi i nerealnosti togo sho vidbuvayetsya Deyaki do togo zh vidchuvayut do dribnic sho vidbudetsya v najblizhchi kilka hvilin deja prevu Voni buvayut vpevneni v tomu sho zdatni peredbachiti majbutnye hoch naukovo dezhavyu ne ye pidtverdzhenim Ce anomaliya pam yati zavdyaki yakij prisutnye vidchuttya dosvidu v poyednanni z nemozhlivistyu obstavin Dezhavyu Dezhavyu u Vikishovishi Termin buv vpershe vikoristanij francuzkim psihologom Emilem Buarakom 1851 1917 u knizi L Avenir des sciences psychiques Psihologiya majbutnogo Protilezhnij termin Zhame Vyu jamais vu nikoli ne bachene Stan koli lyudina v zvichnij obstanovci vidchuvaye sho vona tut nikoli ne bula Vidilyayut dva tipi dezhavyu patologichna dezhavyu yaka zazvichaj asociyuyetsya z epilepsiyeyu ta inshimi simptomami takimi yak galyucinaciyi mozhe buti pokaznikom nevrologichnih abo psihiatrichnih zahvoryuvan ta ne patologichnij tip harakternij dlya zdorovih lyudej priblizno dvi tretini yakih mali dosvid dezhavyu protyagom zhittya Lyudi yaki bilshe podorozhuyut abo pereglyadayut bilshe filmiv chastishe za inshih vidchuvayut dezhavyu Krim togo lyudi takozh shilni vidchuvati dezhavyu bilshe v nezvichajnih umovah abo pid visokim tiskom i doslidzhennya pokazuyut sho dosvid dezhavyu takozh zmenshuyetsya z vikom ProyaviStan dezhavyu podibnij povtornomu perechituvannyu davno prochitanoyi knigi abo pereglyadu filmu yakij vi ranishe divilisya ale vzhe zovsim zabuli pro sho voni Vi ne mozhete zgadati sho vidbudetsya v nastupnu mit ale po hodu podij rozumiyete sho v detalyah bachili ci kilka hvilin yak reakciyu na kilka poslidovnih podij Vsya sila perezhivannya dezhavyu skladayetsya u vidchutti nemov buli sotni variantiv yak mig projti cej moment ale vi nache nadali perevagu vsim poperednim diyam pravilnim chi hibnim dlya vas v rezultati yakih vam bulo viznacheno opinitisya same v cij situaciyi j comu misci Vrazhennya vid dezhavyu mozhe buti takim silnim sho spogadi pro nogo mozhut zberegtisya na roki Odnak yak pravilo lyudini ne vdayetsya vidnoviti v pam yati niyakih podrobic pro ti podiyi pro yaki yak jomu zdayetsya vin pam yatav koli vidchuvav dezhavyu Stan dezhavyu suprovodzhuyetsya depersonalizaciyeyu realnist staye rozplivchatoyu i neyasnoyu Koristuyuchis terminologiyeyu Frejda mozhna skazati sho nastaye derealizaciya osobistosti yak bi zaperechennya yiyi realnosti Vin vihodiv z pripushennya vidpovidno do yakogo v osnovi cogo yavisha lezhat nesvidomi fantaziyi lyudini Vidchuttya vzhe bachenogo vidpovidaye za jogo slovami spogadu pro nesvidomoyi fantaziyi V yakosti ilyustraciyi vin naviv priklad vlasnogo shvidkoplinnogo perezhivannya vzhe bachenogo sho viniklo na osnovi emocijnogo stanu sho stalo privodom dlya poyavi nesvidomoyi fantaziyi yaka vinikla u nogo v rezultati bazhannya polipshiti svoye stanovishe yak praktikuyuchogo likarya Bergson viznachav dezhavyu spogadom pro sogodennya vin vvazhav sho sprijnyattya realnosti v cej moment raptovo rozdvoyuyetsya i chastkovo nibi perenositsya v minule Dezhavyu dosit poshirene yavishe doslidzhennya pokazuyut sho do 97 zdorovih lyudej vidchuvali cej stan prinajmni odin raz v zhitti a hvori na epilepsiyu znachno chastishe Odnak jogo ne vdayetsya viklikati shtuchno i kozhna konkretna lyudina jogo vidchuvaye ridko Z ciyeyi prichini naukovi doslidzhennya dezhavyu provoditi skladno Takozh isnuye dumka sho mozhlivoyu prichinoyu yavisha dezhavyu mozhe buti zmina sposobu koduvannya chasu golovnim mozkom Pri comu proces najprostishe predstaviti yak odnochasne koduvannya informaciyi yak spravzhnye i yak minule z odnochasnim perezhivannyam cih procesiv U zv yazku z cim vidchuvayetsya vidriv vid realnosti Rosijskij avtor Andrij Kurgan u roboti Fenomen dezha vyu doslidzhuyuchi strukturu chasu v stani dezhavyu prihodit do visnovku sho faktichnoyu prichinoyu perezhivannya ye nasharuvannya dvoh situacij kolis perezhitoyi uvi sni i perezhitoyi v sogodenni Umovoyu takogo nasharuvannya ye zmina strukturi chasu koli majbutnye vtorgayetsya v sogodennya tim samim ogolyuyuchi dlya lyudini jogo glibinnij ekzistencijnij proekt Tak samo A Kurgan na materiali istoriyi pervisnih plemen doslidzhuye mozhlivist pohodzhennya nashogo suchasnogo stanu dezhavyu zi svidomosti nashih doistorichnih predkiv Za viznachennyam psihoanalitika v danij chas 2001 rik rozumnim mozhna vvazhati pripushennya sho efekt dezhavyu mozhe buti viklikanij poperednoyu nesvidomoyu obrobkoyu informaciyi napriklad uvi sni U tih vipadkah koli lyudina zustrichaye v realnosti situaciyu sprijnyatu na nesvidomomu rivni i vdalo zmodelovanu mozkom dosit blizku do realnoyi podiyi i vinikaye dezhavyu Take poyasnennya dobre pidtverdzhuyetsya visokoyu chastotoyu poyavi dezhavyu u zdorovih lyudej Dani suchasnih 2018 rik doslidzhen psihologa Derzhavnogo universitetu Kolorado Enn Kliri Colorado State University psychologist Anne M Cleary sho opublikovani v zhurnali Asociaciya psihologichnih nauk Current Directions in Psychological Science opisuyut ostanni visnovki pro dezhavyu v tomu chisli bagato spilnih ris yaki isnuyut mizh dezhavyu i nashim vminnyam pam yati vpiznavati lyudinu Za rezultatami doslidzhen sformuvalasya dumka pro te sho podiyi ta epizodi yaki mi perezhivayemo zberigayutsya u nashij pam yati yak okremi elementi chi fragmenti ciyeyi podiyi Dezhavyu mozhe vinikati koli konkretni aspekti potochnoyi situaciyi nagaduyut pevni aspekti situacij sho ranishe vinikali yaksho mizh elementami novoyi ta staroyi situacij bagato perekrittya shozhostej to mi otrimuyemo silne vidchuttya znajomogo Div takozhParamneziya ZhamevyuPrimitkiBrown Alan S 2003 A review of the deja vu experience Psychological Bulletin T 129 3 s 394 413 doi 10 1037 0033 2909 129 3 394 ISSN 1939 1455 Procitovano 29 kvitnya 2020 Schnider Armin 2008 02 The Confabulating Mind Oxford University Press ISBN 978 0 19 920675 9 Marcovitz Eli 1952 10 The Meaning of Deja Vu The Psychoanalytic Quarterly T 21 4 s 481 489 doi 10 1080 21674086 1952 11925894 ISSN 0033 2828 Procitovano 29 kvitnya 2020 Brown Alan S 1948 2004 The deja vu experience New York Psychology Press ISBN 0 203 48544 0 OCLC 252981694 Wild Edward 2005 01 Deja vu in neurology Journal of Neurology T 252 1 s 1 7 doi 10 1007 s00415 005 0677 3 ISSN 0340 5354 Procitovano 29 kvitnya 2020 Brown Alan S 2004 12 The Deja Vu Illusion Current Directions in Psychological Science T 13 6 s 256 259 doi 10 1111 j 0963 7214 2004 00320 x ISSN 0963 7214 Procitovano 29 kvitnya 2020 Warren Gash Charlotte Zeman Adam 2003 04 Deja vu Practical Neurology T 3 2 s 106 109 doi 10 1046 j 1474 7766 2003 11136 x ISSN 1474 7758 Procitovano 29 kvitnya 2020 Illman Nathan A Butler Chris R Souchay Celine Moulin Chris J A 2012 Deja Experiences in Temporal Lobe Epilepsy Epilepsy Research and Treatment T 2012 s 1 15 doi 10 1155 2012 539567 ISSN 2090 1348 Procitovano 29 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Cleary Anne M 2008 10 Recognition Memory Familiarity and Deja vu Experiences Current Directions in Psychological Science T 17 5 s 353 357 doi 10 1111 j 1467 8721 2008 00605 x ISSN 0963 7214 Procitovano 29 kvitnya 2020 Ross Brian H 1996 Category Learning as Problem Solving Psychology of Learning and Motivation Elsevier s 165 192 ISBN 978 0 12 543335 8 vocabulary ru ros Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 Association for Psychological Science APS amer Arhiv originalu za 25 serpnya 2020 Procitovano 25 serpnya 2020 Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ