Dalbergia sissoo | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Dalbergia sissoo Roxb. ex DC., 1825 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Dalbergia sissoo (Дальбергія сіссу) — вид дводольних роздільнопелюсткових рослин з роду родини бобові. Інші назви «шішам», «північноіндійське рожеве дерево», «північний палісандр».
Опис
Здатна досягати висоти у 25—30 м. Стовбур циліндричний, очищений від сучків до висоти 10 м, максимальний діаметр становить 2—3 м, в середньому 1 м. Квітки забарвлені від білуватого до рожевого кольору, запашні, майже сидячі, до 1,5 см завдовжки, суцвіття щільні — 5—10 см завдовжки. Боби довгасті, пласкі, тонкі, 4—8 см завдовжки і 1 см завширшки, мають і світло-коричневий колір. Вони містять 1—5 пласких бобоподібнине насіння 8—10 мм завдовжки. У цієї дальбергії довгий стрижневий корінь і численні поверхневі корені. Молоді пагони опушені і опущені додолу. Кора має товщину до 2,5 см, забарвлення — від світло-коричневого до темно-сірого. Великі верхні гілки утворюють розлогу корону.
Заболонь бліда коричнево-біла. Забарвлення ядра коливається від золотаво-коричневого до темно-коричневого з рясно-коричневими рисками. Деревина подібна до деревини , але позбавлена властивого йому запаху і зазвичай з менш однорідною і великою текстурою, більш великими судинами і широкими серцевинними променями. Волокна плутано-завилькуваті, зчеплені в вузькі, прямі лінії. Щільність деревини в сухому стані близько 830 кг/м³.
Екологія
Зустрічається у дикому вигляді у передгір'ях на висоті від 900 до 1300 м над рівнем моря на ґрунтах від піску до гравію, добре переносить засоленні ґрунти. Воліє до сонячних місць, не переносить затінку. Найоптимальніші температури складають 10—40°С. Здатне витримувати середньорічну кількість опадів у 2000 мм та посуху протягом 3—4 місяців.
Вирощується на плантаціях зі зрошенням. Із зменшенням експорту деревини індійської (широколистяної) дальбергії, в Індії та Бангладеш зайнялися плантаційним вирощування Dalbergia sissoo. Розмноження відбувається найчастіше кореневими пагонами, а також насінням. Насіння витримують у воді протягом 48 годин перед посівом і проростає протягом 1—3 тижнів.
Використання
З нього виробляється цінна деревина, що отримала назву північний палісандр, що відзначається значною стійкістю. Деревина сохне повільно до незначного погіршення якості. Найкращі результати отримували після попереднього, за 1,5 року до рубки, підсушування дерев на корені методом кільцювання. Камерна сушка підвищує якість деревини завдяки посиленню кольорового контрасту між світлішими і темними смугами.
Легко піддається ручної і машинної обробці, дає якісну поверхню. Добре обточується на токарних верстатах, задовільно склеюється і полірується, успішно лущиться на шпон. З деревини цієї дальбергії виробляють меблі високої якості, панельне облицювання, маломірні судна, фанеру. Здатність до гнуття обумовлює також використання її для виробництва стільців та колісного обода.
Поширення
Розповсюджено в Південній Азії: Пакистані, Індії, Бангладеш. Частково культивується в Афганістані (тут називається «шева») на сході Ірану (відоме як «джаг»).
Джерела
- S. K. Mukerjee, T. Saroja & T. R. Seshadri: Dalbergichromene: a new neoflavonoid from stem-bark and heartwood of Dalbergia sissoo. In: Tetrahedron. 27, Nr. 4, 1971, S. 799—803
- Nardi, Isabella (2007). The Theory of Citrasutras in Indian Painting. Routledge. p. 121. .
- Gul Bhar Poussio et al. (2010) First record of Ceratocystis fimbriata associated with shisham (Dalbergia sissoo) decline in Pakistan; Australasian Plant Disease Notes 5(1) 63–65
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dalbergia sissoo Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Pidklas Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Pidrodina Metelikovi Faboideae Rid Dalbergia Vid Dalbergia sissoo Binomialna nazva Dalbergia sissoo Roxb ex DC 1825 Posilannya Vikishovishe Dalbergia sissoo Vikividi Dalbergia sissoo EOL 639922 IPNI 490469 1 ITIS 26596 MSOP 62022617 NCBI 107308 Dalbergia sissoo Dalbergiya sissu vid dvodolnih rozdilnopelyustkovih roslin z rodu rodini bobovi Inshi nazvi shisham pivnichnoindijske rozheve derevo pivnichnij palisandr OpisZdatna dosyagati visoti u 25 30 m Stovbur cilindrichnij ochishenij vid suchkiv do visoti 10 m maksimalnij diametr stanovit 2 3 m v serednomu 1 m Kvitki zabarvleni vid biluvatogo do rozhevogo koloru zapashni majzhe sidyachi do 1 5 sm zavdovzhki sucvittya shilni 5 10 sm zavdovzhki Bobi dovgasti plaski tonki 4 8 sm zavdovzhki i 1 sm zavshirshki mayut i svitlo korichnevij kolir Voni mistyat 1 5 plaskih bobopodibnine nasinnya 8 10 mm zavdovzhki U ciyeyi dalbergiyi dovgij strizhnevij korin i chislenni poverhnevi koreni Molodi pagoni opusheni i opusheni dodolu Kora maye tovshinu do 2 5 sm zabarvlennya vid svitlo korichnevogo do temno sirogo Veliki verhni gilki utvoryuyut rozlogu koronu Zabolon blida korichnevo bila Zabarvlennya yadra kolivayetsya vid zolotavo korichnevogo do temno korichnevogo z ryasno korichnevimi riskami Derevina podibna do derevini ale pozbavlena vlastivogo jomu zapahu i zazvichaj z mensh odnoridnoyu i velikoyu teksturoyu bilsh velikimi sudinami i shirokimi sercevinnimi promenyami Volokna plutano zavilkuvati zchepleni v vuzki pryami liniyi Shilnist derevini v suhomu stani blizko 830 kg m EkologiyaZustrichayetsya u dikomu viglyadi u peredgir yah na visoti vid 900 do 1300 m nad rivnem morya na gruntah vid pisku do graviyu dobre perenosit zasolenni grunti Voliye do sonyachnih misc ne perenosit zatinku Najoptimalnishi temperaturi skladayut 10 40 S Zdatne vitrimuvati serednorichnu kilkist opadiv u 2000 mm ta posuhu protyagom 3 4 misyaciv Viroshuyetsya na plantaciyah zi zroshennyam Iz zmenshennyam eksportu derevini indijskoyi shirokolistyanoyi dalbergiyi v Indiyi ta Bangladesh zajnyalisya plantacijnim viroshuvannya Dalbergia sissoo Rozmnozhennya vidbuvayetsya najchastishe korenevimi pagonami a takozh nasinnyam Nasinnya vitrimuyut u vodi protyagom 48 godin pered posivom i prorostaye protyagom 1 3 tizhniv VikoristannyaZ nogo viroblyayetsya cinna derevina sho otrimala nazvu pivnichnij palisandr sho vidznachayetsya znachnoyu stijkistyu Derevina sohne povilno do neznachnogo pogirshennya yakosti Najkrashi rezultati otrimuvali pislya poperednogo za 1 5 roku do rubki pidsushuvannya derev na koreni metodom kilcyuvannya Kamerna sushka pidvishuye yakist derevini zavdyaki posilennyu kolorovogo kontrastu mizh svitlishimi i temnimi smugami Legko piddayetsya ruchnoyi i mashinnoyi obrobci daye yakisnu poverhnyu Dobre obtochuyetsya na tokarnih verstatah zadovilno skleyuyetsya i poliruyetsya uspishno lushitsya na shpon Z derevini ciyeyi dalbergiyi viroblyayut mebli visokoyi yakosti panelne oblicyuvannya malomirni sudna faneru Zdatnist do gnuttya obumovlyuye takozh vikoristannya yiyi dlya virobnictva stilciv ta kolisnogo oboda PoshirennyaRozpovsyudzheno v Pivdennij Aziyi Pakistani Indiyi Bangladesh Chastkovo kultivuyetsya v Afganistani tut nazivayetsya sheva na shodi Iranu vidome yak dzhag DzherelaS K Mukerjee T Saroja amp T R Seshadri Dalbergichromene a new neoflavonoid from stem bark and heartwood of Dalbergia sissoo In Tetrahedron 27 Nr 4 1971 S 799 803 Nardi Isabella 2007 The Theory of Citrasutras in Indian Painting Routledge p 121 ISBN 1134165234 Gul Bhar Poussio et al 2010 First record of Ceratocystis fimbriata associated with shisham Dalbergia sissoo decline in Pakistan Australasian Plant Disease Notes 5 1 63 65