Ця стаття потребує істотної переробки Можливо її необхідно доповнити переписати або вікіфікувати Пояснення причин та обг

DVB-T (англ. Digital Video Broadcasting — Terrestrial) — європейський стандарт наземного цифрового мовлення, належить до сімейства стандартів DVB. Використовується, перш за все, в різних європейських, азійських та африканських державах, а також в Австралії як стандарт для передачі цифрового телебачення і радіо. Північноамериканський пандан до DVB називається ATSC, японський — ISDB, в Китайській Народній Республіці — DMB-T/H. DVB-T в різних країнах часто має інші скорочення, наприклад, у Великій Британії та Ірландії він називається «Digital Terrestrial Television (DTT)», або, відповідно до вартості, «Pay-TV» або «Freeview», в Іспанії "Televisión Digital Terrestre (TDT), у Франції — «Télévision Numérique Terrestre (TNT)».

Стандарт дозволяє передавати стиснене відео, звук і дані в транспортному потоці MPEG, що використовує COFDM-модуляцію.

Технічний опис

Використовувана в DVB-T модуляція OFDM розбиває цифровий потік даних на велику кількість повільніших цифрових потоків, кожен з яких у цифровій формі модулюється рядом близько розташованих суміжних частот-носіїв. Мікросхеми пристроїв, що здійснюють модуляцію, можуть працювати з кількістю частот-носіїв, що дорівнює будь-якому ступеню двійки, тому було обрано найближче число — 8192 = 2¹³, цей режим отримав назву «8k». Для прискорення прийняття стандарту вимоги до одночастотної мережі знизили, обмежившись числом носійних 2048 = 2¹¹, режим «2k». Зрештою, було прийнято єдину специфікацію «2k/8k». Стандартом використовуються два значення тривалості активної частини символів (Т) 224 мкс для режиму «2k» і 896 мкс для режиму «8k». Частотне рознесення становить 4464 Гц і 1116 Гц, число частот-носіїв (N) 1705 і 6817 відповідно.

В Україні

Докладніше: Цифрове наземне телебачення в Україні

Формати мовлення

З 2006 року відеопотік усіх цифрових ефірних телеканалів — учасників експерименту в Києві (ДП «Ера Продакшн», на 41-му ТВК (634 МГц), потужність передавача 1,3 кВт; ТОВ «ТРК „Експрес-Інформ“», на 43-му ТВК (650 МГц), передавач — 0,5 кВт; ЗАТ «Українська цифрова телемережа», на 51-му ТВК (714 МГц), потужність передавача 0,5 кВт; ТОВ «Гамма-Консалтинг», на 64-му ТВК (818 МГц), потужність передавача 0,2 кВт.) транслювався у стандарті MPEG-2, але вже у 2008—2009 в ефірі з'явились канали і у стандарті MPEG-4 (H.264) на частоті 714 МГц (51 ТВК). За рахунок досконалішого алгоритму стискання вдалося збільшити кількість каналів на одній частоті з 6 до 10.

Див. також

Література

ETSI Standard: EN 300 744 V1.5.1,
ETSI EN 300 744 – Digital Video Broadcasting (DVB); Framing structure, channel coding and modulation for digital terrestrial television (PDF). European Telecommunications Standards Institute. October 2015. с. 66. (PDF) оригіналу за 26 March 2016.
Etherington-Smith, James (3 January 2011). DVB-T2 chosen as digital TV standard. MyBroadband.co.za. Процитовано 3 січня 2011.

Посилання

(починаючи з 14 липня 2008 року)
Відеролик прийому DVB-T в Києві [ 7 липня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про телебачення.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.