Пая зелена Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини A

Пая зелена

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Воронові (Corvidae)
Рід:	Пая (Cyanocorax)
Вид:	Пая зелена

Біноміальна назва

Cyanocorax yncas
(Boddaert, 1783)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Cyanocorax yncas
Віківиди:	Cyanocorax yncas
EOL:	1177354
ITIS:	179712
МСОП:	22705738
NCBI:	114085

Па́я зелена (Cyanocorax yncas) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Андах.

Опис

Зелені паї — птахи кремезного вигляду, середня довжина яких становить 25-27 см, а вага 66-92 г. Голова у них відносно велика, овальної форми, дзьоб міцний, конічної форми, на кінці дещо гачкуватий, очі великі, крила і хвіст відносно довгі, лапи міцні, пазуристі. На лоб і тімені є помітний чуб.

Обличчя, горлдо і верхня частина грудей чорні. Лоб, "вуса", щоки і "брови" яскраво-сині, потилиця і задня частина шиї кремові. Нижня частина тіла жовта, іноді з оранжевим відтінком. Спина, крила і хвіст трав'янисто-зелені, махові і стернові пера мають синьо-зелений відтінок. Очі жовті, дзьоб чорний, лапи сірувато-чорні.

Загалом зелені паї є схожими на жовточеревих пай, однак мають дещо більші розміри, більш довгий чуб, менш контрастне забарвлення і біле забарвлення потилиці.

Підвиди

Виділяють сім підвидів:

C. y. galeatus (Ridgway, 1900) — Колумбійські Анди;
C. y. cyanodorsalis Dubois, AJC, 1874 — східні схили Колумбійських Анд і Венесуельські Анди;
C. y. guatimalensis (Bonaparte, 1850) — Прибережний хребет на півночі Венесуели (від Фалькона на схід до Ансоатегі);
C. y. yncas (Boddaert, 1783) — Анди на південному заході Колумбі, в Еквадорі, Перу і Болівії;
C. y. longirostris (Carriker, 1933) — посушливі райони у верхній течії Мараньойну (північне Перу).

Жовточерева пая раніше вважалася конспецифічною з зеленою паєю, однак була визнана окремим видом.

Поширення і екологія

Зелені паї мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах з чагарниковим підліском, на узліссях і галявинах. Вони зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками до 7 птахів, на висоті від 1400 до 3000 м над рівнем моря. Ведуть переважно деревний спосіб життя. Зелені паї є всеїдними птахами, живляться комахами, іншими безхребетними, личинками, дрібними хребетними (дрібними плазунами і амфібіями, яйцями, пташенятами, гризунами), ягодами, насінням, жолудями і плодами.

Зелені паї є моногамними птахами, утворюють пари на все життя. Сезон розмноження у них триває з березня по серпень. Пара птахів будує чашоподібне гніздо, яке робиться з переплетених гілочок і рослинних волокон і встелюється м'яким рослинним матеріалом. В кладці від 3 до 5 яєць. Насиджують самиці, тоді як самці шукають їм їжу і захищають гніздо. Інкубаційний період триває 17 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, а також їх помічники — молоді птахи з попереднього виводку. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, а повністю самостійними вони стають ще чере півтора місяці. Пташенята продовжують залишатися разом з сімейною зграєю протягом року. Тривалість життя зелених пай триває 10 років.

Примітки

BirdLife International (2016). Cyanocorax yncas: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022
Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). Le geai du Pérou. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 5. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 158—159.
Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Geai de Perou. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 625.
Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 38, Number 625.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 серпня 2022.

Джерела

Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN .

Посилання

Поштові марки із зображенням зеленої паї (bird-stamps.org)

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Cyanocorax yncas: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022

[2] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). Le geai du Pérou. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 5. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 158—159.

[3] Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Geai de Perou. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 625.

[4] Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 38, Number 625.

[5] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 серпня 2022.