Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Crocidura mariquensis — вид ссавців родини Soricidae. Країни проживання: Ангола, Ботсвана, Демократична Республіка Конго, Мозамбік, Намібія, Південна Африка, Есватіні, Замбія та Зімбабве. Його природним середовищем існування є болота, і це звичайний вид у відповідних місцях існування, а Міжнародний союз охорони природи зарахував його до списку «найменшого занепокоєння».
| Crocidura mariquensis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
| Рід: | Білозубка (Crocidura) |
| Вид: | C. mariquensis |
| Біноміальна назва | |
| Crocidura mariquensis (A. Smith, 1844) | |
 | |
| Ареал | |
Опис
Це мідиця середнього розміру, довжина голови й тулуба становить ≈ 80 мм, хвіст — ≈ 60 мм, самці трохи більші за самиць. Голова довга і вузька, з гостро загостреною мордою, маленькими очима і закругленими вухами. Волосяний покрив на спині чорно-бурий із ржавим відтінком, окремі волоски мають сіруваті основи, коричневі смуги та коричнево-чорні кінчики. Черевна поверхня більш бліда сірувато-коричнева, немає чіткого розмежування між спинним і черевним хутром. Хвіст становить ≈ 70% довжини голови й тулуба, частково запушений і має деякий відтінок коричневого кольору, іноді блідіший знизу. І передні, і задні лапи жовтувато-коричневі, червонувато-коричневі або темно-коричневі, а пальці задніх лап розсуваються, коли тварина йде. В ареалі землерийки спостерігається значна варіація забарвлення.
Екологія
Crocidura mariquensis веде переважно нічний спосіб життя, хоча інколи може проявляти активність і вдень. Вид спритно лазить серед водної рослинності; він не агресивний до інших представників свого виду і не маркує запахом навколо себе. У неволі він харчується равликами та термітами, але не закопується в землю, щоб знайти їжу. У природному середовищі гнізда спостерігаються в купинах трави та в уламках над поверхнею землі. Розмноження здебільшого відбувається у вологий сезон, у середньому народжується 3–4 дитинча. Його ворогами є сорокопуд чорноголовий, сипуха крапчаста, сипуха африканська.
Примітки
- Cassola, F. (2016). Crocidura mariquensis. Процитовано 19.04.2022.
- Kingdon, Jonathan; Happold, David; Butynski, Thomas; Hoffmann, Michael; Happold, Meredith; Kalina, Jan (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 105—106. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Crocidura mariquensis vid ssavciv rodini Soricidae Krayini prozhivannya Angola Botsvana Demokratichna Respublika Kongo Mozambik Namibiya Pivdenna Afrika Esvatini Zambiya ta Zimbabve Jogo prirodnim seredovishem isnuvannya ye bolota i ce zvichajnij vid u vidpovidnih miscyah isnuvannya a Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi zarahuvav jogo do spisku najmenshogo zanepokoyennya Crocidura mariquensis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Midicevi Soricidae Rid Bilozubka Crocidura Vid C mariquensis Binomialna nazva Crocidura mariquensis A Smith 1844 ArealOpisCe midicya serednogo rozmiru dovzhina golovi j tuluba stanovit 80 mm hvist 60 mm samci trohi bilshi za samic Golova dovga i vuzka z gostro zagostrenoyu mordoyu malenkimi ochima i zakruglenimi vuhami Volosyanij pokriv na spini chorno burij iz rzhavim vidtinkom okremi voloski mayut siruvati osnovi korichnevi smugi ta korichnevo chorni kinchiki Cherevna poverhnya bilsh blida siruvato korichneva nemaye chitkogo rozmezhuvannya mizh spinnim i cherevnim hutrom Hvist stanovit 70 dovzhini golovi j tuluba chastkovo zapushenij i maye deyakij vidtinok korichnevogo koloru inodi blidishij znizu I peredni i zadni lapi zhovtuvato korichnevi chervonuvato korichnevi abo temno korichnevi a palci zadnih lap rozsuvayutsya koli tvarina jde V areali zemlerijki sposterigayetsya znachna variaciya zabarvlennya EkologiyaCrocidura mariquensis vede perevazhno nichnij sposib zhittya hocha inkoli mozhe proyavlyati aktivnist i vden Vid spritno lazit sered vodnoyi roslinnosti vin ne agresivnij do inshih predstavnikiv svogo vidu i ne markuye zapahom navkolo sebe U nevoli vin harchuyetsya ravlikami ta termitami ale ne zakopuyetsya v zemlyu shob znajti yizhu U prirodnomu seredovishi gnizda sposterigayutsya v kupinah travi ta v ulamkah nad poverhneyu zemli Rozmnozhennya zdebilshogo vidbuvayetsya u vologij sezon u serednomu narodzhuyetsya 3 4 ditincha Jogo vorogami ye sorokopud chornogolovij sipuha krapchasta sipuha afrikanska PrimitkiCassola F 2016 Crocidura mariquensis Procitovano 19 04 2022 Kingdon Jonathan Happold David Butynski Thomas Hoffmann Michael Happold Meredith Kalina Jan 2013 Mammals of Africa A amp C Black s 105 106 ISBN 978 1 4081 8996 2