Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

CoreOS відкрита легковагова операційна система базована на ядрі Linux і побудована для забезпечення інфраструктури масов

Container Linux

Container Linux

CoreOS — відкрита легковагова операційна система, базована на ядрі Linux і побудована для забезпечення інфраструктури масового розгортання серверних і кластерних систем, і націлена на автоматизацію, просте розгортання застосунків, безпеку, надійність і масштабованість. Як операційна система CoreOS забезпечує тільки мінімальну функціональність, потрібну для розгортання застосунків усередені програмних контейнерів, разом з вбудованими механізмами для відкриття служб та спільного конфігурування.

CoreOS
image
РозробникAlex Polvi, Brandon Philips, Michael Marineau та інші
Родина ОСUnix-подібна
Робочий стану розробці
Вихідна модельвідкрите програмне забезпечення
Останній випуск2135.5.0 / 2 липня, 2019; 4 роки тому (2019-07-02)
Цільовий риноксервери і кластери
Тип ядрамонолітне (ядро Linux)
ЛіцензіяApache License 2.0
coreos.com

Напрацювання проекту поширюються під ліцензією Apache 2.0.

Огляд

CoreOS, не схожа на традиційні Linux-дистрибутиви, є відгалуженням (форком) Chrome OS, використовуючи її як основу для додавання нової функціональності.

Система містить тільки мінімальний набір компонентів, достатній для виконання ізольованих контейнерів (cgroups + namespaces), які в свою чергу містять довільну начинку для запуску необхідних серверних застосунків. По суті, до складу базової системи входить тільки ядро Linux, системний менеджер systemd і ряд службових сервісів для управління конфігурацією і установки оновлень. Готові базові образи CoreOS підготовлені для запуску c використанням PXE-завантаження, Amazon EC2, Google Compute Engine, OpenStack, VirtualBox, VMware, Vagrant і QEMU/KVM.

Системний розділ монтується в режимі тільки для читання і не змінюється в процесі роботи. Для установки оновлень використовується підхід ChromeOS, при якому одночасно створюється два дискових розділи. Один з розділів є активним, а другий використовується для копіювання оновлення, після установки якого активним стає другий розділ, а перший залишається для установки наступного оновлення і надає можливість швидкої відміни змін. Таким чином, при кожному оновленні розділи міняються місцями. Оновлення можуть встановлюватися автоматично, за аналогією з ChromeOS. За задумом розробників, оновлення серверів на базі CoreOS повинно проводитися так само просто, як в даний час здійснюється оновлення браузерів.

Замість традиційних пакетних менеджерів пропонується використовувати попередньо ізольовані контейнери, що містять всі необхідні компоненти для виконання того чи іншого серверного застосунку. Упаковка застосунків у довільні відокремлені контейнери дозволяє не замислюватися про особливості базової ОС і вільно переносити контейнери від однієї ОС до іншої і з сервера на сервер. Як система керування контейнерами підтримується Docker, що надає засоби для автоматизації створення ізольованих оточень для запуску довільних процесів і можливості з перенесення і клонування оточень на інші сервери. При цьому Docker не є обов'язковим. Присутня також можливість створення контейнерів вручну або використання вже готових образів, придатних для використання з інструментом LXC.

Іншою особливістю CoreOS є засоби автоматичного визначення доступних сервісів, використання єдиної конфігурації для групи серверів та об'єднання набору серверів у взаємозалежні кластерні системи. Для обміну та управління конфігурацією використовується система etcd, що розвивається спеціально для CoreOS. Код etcd написаний на мові Go і поширюється під ліцензією Apache. Etcd являє собою високонадійне сховище параметрів конфігурації у формі ключ/значення. Для доступу до конфігурації надається простий інтерфейс, заснований на використанні HTTP і JSON (запити можуть відправлятися за допомогою утиліти curl або спеціальної утиліти etcdctl). Автентифікація виконується на основі SSL-ключів. Сховище конфігурації і логи реплікуються на всі вузли і підтримуються в синхронізованому стані з використанням протоколу Raft.

Виноски

  1. Cade Metz (21 серпня 2013). . wired.com. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  2. . itnews2day.com. 22 серпня 2013. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  3. . coreos.com. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  4. . coreos/etcd. github.com. 31 липня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 26 березня 2014.
  5. Libby Clark (9 вересня 2013). . linux.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
  6. . CoreOS documentation. coreos.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

CoreOS vidkrita legkovagova operacijna sistema bazovana na yadri Linux i pobudovana dlya zabezpechennya infrastrukturi masovogo rozgortannya servernih i klasternih sistem i nacilena na avtomatizaciyu proste rozgortannya zastosunkiv bezpeku nadijnist i masshtabovanist Yak operacijna sistema CoreOS zabezpechuye tilki minimalnu funkcionalnist potribnu dlya rozgortannya zastosunkiv useredeni programnih kontejneriv razom z vbudovanimi mehanizmami dlya vidkrittya sluzhb ta spilnogo konfiguruvannya CoreOSRozrobnikAlex Polvi Brandon Philips Michael Marineau ta inshiRodina OSUnix podibnaRobochij stanu rozrobciVihidna modelvidkrite programne zabezpechennyaOstannij vipusk2135 5 0 2 lipnya 2019 4 roki tomu 2019 07 02 Cilovij rinokserveri i klasteriTip yadramonolitne yadro Linux LicenziyaApache License 2 0coreos com Napracyuvannya proektu poshiryuyutsya pid licenziyeyu Apache 2 0 OglyadCoreOS ne shozha na tradicijni Linux distributivi ye vidgaluzhennyam forkom Chrome OS vikoristovuyuchi yiyi yak osnovu dlya dodavannya novoyi funkcionalnosti Sistema mistit tilki minimalnij nabir komponentiv dostatnij dlya vikonannya izolovanih kontejneriv cgroups namespaces yaki v svoyu chergu mistyat dovilnu nachinku dlya zapusku neobhidnih servernih zastosunkiv Po suti do skladu bazovoyi sistemi vhodit tilki yadro Linux sistemnij menedzher systemd i ryad sluzhbovih servisiv dlya upravlinnya konfiguraciyeyu i ustanovki onovlen Gotovi bazovi obrazi CoreOS pidgotovleni dlya zapusku c vikoristannyam PXE zavantazhennya Amazon EC2 Google Compute Engine OpenStack VirtualBox VMware Vagrant i QEMU KVM Sistemnij rozdil montuyetsya v rezhimi tilki dlya chitannya i ne zminyuyetsya v procesi roboti Dlya ustanovki onovlen vikoristovuyetsya pidhid ChromeOS pri yakomu odnochasno stvoryuyetsya dva diskovih rozdili Odin z rozdiliv ye aktivnim a drugij vikoristovuyetsya dlya kopiyuvannya onovlennya pislya ustanovki yakogo aktivnim staye drugij rozdil a pershij zalishayetsya dlya ustanovki nastupnogo onovlennya i nadaye mozhlivist shvidkoyi vidmini zmin Takim chinom pri kozhnomu onovlenni rozdili minyayutsya miscyami Onovlennya mozhut vstanovlyuvatisya avtomatichno za analogiyeyu z ChromeOS Za zadumom rozrobnikiv onovlennya serveriv na bazi CoreOS povinno provoditisya tak samo prosto yak v danij chas zdijsnyuyetsya onovlennya brauzeriv Zamist tradicijnih paketnih menedzheriv proponuyetsya vikoristovuvati poperedno izolovani kontejneri sho mistyat vsi neobhidni komponenti dlya vikonannya togo chi inshogo servernogo zastosunku Upakovka zastosunkiv u dovilni vidokremleni kontejneri dozvolyaye ne zamislyuvatisya pro osoblivosti bazovoyi OS i vilno perenositi kontejneri vid odniyeyi OS do inshoyi i z servera na server Yak sistema keruvannya kontejnerami pidtrimuyetsya Docker sho nadaye zasobi dlya avtomatizaciyi stvorennya izolovanih otochen dlya zapusku dovilnih procesiv i mozhlivosti z perenesennya i klonuvannya otochen na inshi serveri Pri comu Docker ne ye obov yazkovim Prisutnya takozh mozhlivist stvorennya kontejneriv vruchnu abo vikoristannya vzhe gotovih obraziv pridatnih dlya vikoristannya z instrumentom LXC Inshoyu osoblivistyu CoreOS ye zasobi avtomatichnogo viznachennya dostupnih servisiv vikoristannya yedinoyi konfiguraciyi dlya grupi serveriv ta ob yednannya naboru serveriv u vzayemozalezhni klasterni sistemi Dlya obminu ta upravlinnya konfiguraciyeyu vikoristovuyetsya sistema etcd sho rozvivayetsya specialno dlya CoreOS Kod etcd napisanij na movi Go i poshiryuyetsya pid licenziyeyu Apache Etcd yavlyaye soboyu visokonadijne shovishe parametriv konfiguraciyi u formi klyuch znachennya Dlya dostupu do konfiguraciyi nadayetsya prostij interfejs zasnovanij na vikoristanni HTTP i JSON zapiti mozhut vidpravlyatisya za dopomogoyu utiliti curl abo specialnoyi utiliti etcdctl Avtentifikaciya vikonuyetsya na osnovi SSL klyuchiv Shovishe konfiguraciyi i logi replikuyutsya na vsi vuzli i pidtrimuyutsya v sinhronizovanomu stani z vikoristannyam protokolu Raft VinoskiCade Metz 21 serpnya 2013 wired com Arhiv originalu za 26 bereznya 2014 Procitovano 13 lyutogo 2014 itnews2day com 22 serpnya 2013 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 26 bereznya 2014 coreos com 13 bereznya 2014 Arhiv originalu za 12 veresnya 2014 Procitovano 26 bereznya 2014 coreos etcd github com 31 lipnya 2013 Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 26 bereznya 2014 Libby Clark 9 veresnya 2013 linux com Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 13 lyutogo 2014 CoreOS documentation coreos com Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 13 lyutogo 2014 PosilannyaOficijnij sajt CoreOS documentation 5 veresnya 2014 u Wayback Machine First Glimpse at CoreOS 3 veresnya 2014 u Wayback Machine CoreOS source on GitHub 15 sichnya 2016 u Wayback Machine etcd source on GitHub 8 grudnya 2020 u Wayback Machine fleet source on GitHub 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ