Coendou rufescens (syn. Echinoprocta rufescens) — вид гризунів родини Голкошерстові (Erethizontidae). Єдиний вид роду Echinoprocta.
Coendou rufescens | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Голкошерстові (Erethizontidae) |
Рід: | Coendou |
Вид: | C. rufescens |
Біноміальна назва | |
Coendou rufescens (Gray, 1865) |
Етимологія
Назва роду походить від лат. «Echinus» — їжак або хребет і «proktos» — зад, тобто «колючий ззаду»; назва вказує на те, що колючки на спині до хвоста трохи довші. Назва виду походить від лат. «Rufus» — червоний.
Поширення
Цей вид мешкає у західних, центральних і східних Кордильєрах Колумбії на висотах 800 — 2000 м над рівнем моря, і на східних схилах Анд в Еквадорі. Мешкає в гірських незайманих лісів чи трохи змінених лісах.
Зовнішня морфологія
Хвіст відносно короткий. Довжина голови й тіла: 309 - 370, хвоста: 105 - 150 мм, задніх лап: 60-67 мм, вух: 17 мм. Колір від коричневого до чорного, на носі - біла смуга. Найбільше вражає та особливість цього виду, що його хвіст дуже короткий, менше 35% довжини голови й тіла, до того ж, хвіст не чіпкий. Вібриси чорні; тіло густо вкрите колючками. Спина від чорно-коричневого до майже чорного, основа шипів: між жовтим і помаранчевим. Черевна область, підборіддя і горло світло-коричневі з меншими шипами. Хвіст і ноги: від темно-сірого до чорного. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3, в цілому 20 зубів.
Поведінка
Веде нічний, деревний і самітницький спосіб життя, ймовірно вегетаріанець.
Джерела
- вебсайт [ 18 червня 2019 у Wayback Machine.] МСОП
- John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford - Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil / University of Chicago Press, 1999, p. 451
- вебсайт [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] Папського католицького університету Еквадору
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Coendou rufescens syn Echinoprocta rufescens vid grizuniv rodini Golkosherstovi Erethizontidae Yedinij vid rodu Echinoprocta Coendou rufescens Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Golkosherstovi Erethizontidae Rid Coendou Vid C rufescens Binomialna nazva Coendou rufescens Gray 1865 EtimologiyaNazva rodu pohodit vid lat Echinus yizhak abo hrebet i proktos zad tobto kolyuchij zzadu nazva vkazuye na te sho kolyuchki na spini do hvosta trohi dovshi Nazva vidu pohodit vid lat Rufus chervonij PoshirennyaCej vid meshkaye u zahidnih centralnih i shidnih Kordilyerah Kolumbiyi na visotah 800 2000 m nad rivnem morya i na shidnih shilah And v Ekvadori Meshkaye v girskih nezajmanih lisiv chi trohi zminenih lisah Zovnishnya morfologiyaHvist vidnosno korotkij Dovzhina golovi j tila 309 370 hvosta 105 150 mm zadnih lap 60 67 mm vuh 17 mm Kolir vid korichnevogo do chornogo na nosi bila smuga Najbilshe vrazhaye ta osoblivist cogo vidu sho jogo hvist duzhe korotkij menshe 35 dovzhini golovi j tila do togo zh hvist ne chipkij Vibrisi chorni tilo gusto vkrite kolyuchkami Spina vid chorno korichnevogo do majzhe chornogo osnova shipiv mizh zhovtim i pomaranchevim Cherevna oblast pidboriddya i gorlo svitlo korichnevi z menshimi shipami Hvist i nogi vid temno sirogo do chornogo Zubna formula I 1 1 C 0 0 P 1 1 M 3 3 v cilomu 20 zubiv PovedinkaVede nichnij derevnij i samitnickij sposib zhittya jmovirno vegetarianec Dzherelavebsajt 18 chervnya 2019 u Wayback Machine MSOP John Frederick Eisenberg Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics The central neotropics Ecuador Peru Bolivia Brazil University of Chicago Press 1999 p 451 vebsajt 12 veresnya 2021 u Wayback Machine Papskogo katolickogo universitetu Ekvadoru Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi