Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кукліло північний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Північний кукліло (Національний парк Півострів Брюс, Канада) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Coccyzus americanus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cuculus americanus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Куклі́ло північний (Coccyzus americanus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Америці.
Таксономія і систематика
Північний кукліло був описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у 1758 році, в десятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Cuculus americanus. У 1816 році його було переведено до роду Кукліло (Coccyzus), встановленого французьким орнітологом Луї Жаном П'єром В'єйо. Північний кукліло є типовим видом цього роду. У 1887 році американський орнітолог Роберт Ріджвей виділив популяції, що мешкають на заході США у окремий підвид C. a. occidentalis. У 1990 році Бенкс прийшов до висновку, що вид Coccyzus americanus є монотиповий, опираючись на порівняльно-морфологічні дослідження, тоді як Прюєтт та інші дослідники у 2001 році на основі порівняльного генетичного дослідження прийшли до висновку, що вид слід розділити на 2 підвиди. Міжнародна спілка орнітологів класифікує цей вид як монотиповий.
Опис
Довжина птаха становить 26-32 см, враховуючи хвіст довжиною 15 см і дзьоб довжиною 2,5 см, розмах крил 38–43 см. Самці під час сезону розмноження важать 58 г, самиці 65 г, перед міграцією вони досягають ваги 110 г, після тривалого перельоту вага може становити 31 г. Самиці є дещо більшими за самців, однак мають однакове забарвлення.
Верхня частина голови і верхня частина тіла рівномірно коричневі, першорядні і другорядні махові пера біля основи рудувато-коричневі, стернові пера мають на кінці помітні білі плями. Нижня частина тіла переважно біла, махові пера знизу коричневі або рудувато-коричневі, стернові пера знизу чорні, на кінці білі. Очі темно-карі, у молодих птахів сірі. Навколо очей сірі кільця, під час сезону розмноження вони стають жовтими. Дзьоб міцний, дещо вигнутий, зверху чорний з жовтувато-оранжевим краєм, знизу жовтий або жовтувато-оражевий, на кінці чорний.
Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення дорослих птахів, однак хвіст у них знизу сірий, на кінці світлий. Характерне жовте забарвлення дзьоба вони набувають лише на другому місяці життя.
Чорнодзьобі кукліло є схожими на північних кукліло, однак рудувато-коричневі плями в оперенні у них відсутні, як і білі плями на кінчиках стернових пер. У білочеревого кукліло стернові пера також є рівномірно коричневими. У мангрового кукліло на обличчі є чорна "маска", а нижня частина тіла має світло-охристе забарвлення.
Голос
Типовий крик північного кукліло — це швидке стакато з 8-12 однотонних глухих звуків "кук-кук-кук", швидкість і гучність якого поступово змешується. Його найчастіше можна почути вранці, інтервал до наступного крику становить більше 10 хвилин. Також можно почути серію з приблизно 20 різких, більш дзвінких криків "коу-коу-коу". Північні куклало таким чином комунікують між собою, зокрема так самиці, що сидять на гнізді, кличуть самця. Під час сезону розмноження крик північного кукліло можна почути і вдень, і вночі. Вони кричать навіть у жарку погоду, а перед дощем їх голоси стають більш гучними. За цю здатність північних кукліло передчувати грозу жителі південних штатів дали їм народні назви англ. rain crow — дощова ворона і storm crow — грозова ворона.
Поширення і екологія
Північні кукліло гніздяться на південному заході Канади (в районі Великих озер), на сході і в центрі Сполучених Штатів Америки, локально в Мексиці (в горах Західної Сьєрра-Мадре, на схід від Східної Сьєрра-Мадре, на півночі півострова Юкатан, зокрема на острові Косумель та на півдні Каліфорнійського півострова), а також на Великих Антильських островах. На заході США північні кукліло гніздяться дуже локально.
Північні кукліло зимують на більшій території Південної Америки на схід від Анд, на південь до центральної Аргентини. Іноді вони також зимують в Панамі. Міграція на південь починається наприкінці вересня — на початку жовтня, однак у виняткових випадках може початися вже наприкінці серпня і продовжуватися до грудня. До місць гніздування на сході США вони починають повертатися наприкінці квітня — на початку травня. До Флориди вони прилітають на 2-3 тижні раніше. На заході ареалу північні кукліло повертаються до місць гніздування з середини травня до середини червня.
На міграції птахи регулярно трапляються на півдні США, в Центральній Америці, на Бермудських і Карибських островах. Бродячі птахи іноді спостерігалися у Західній Європі. До 2007 року північних кукліло 59 разів спостерігали у Великій Британії і 9 разів у Ірландії.
Північні кукліло живуть переважно у широколистяних і мішаних лісах, в рідколіссях, поблизу річок і озер. Зимують на узліссях тропічних лісів, в галерейних і мангрових лісах, в саванах. Зустрічаються на висоті до 2800 м над рівнем моря.
Поведінка
Північні кукліло живляться комахами, зокрема коконопрядами і цикадами, яких шукають в кронах дерев та в густих чагарникових заростях або ловлять в польоті. Велику частину їх раціону складає гусінь, зокрема види, покриті отруйними волосинками і через це неїстивні для більшості інших птахів. Перед тим як проковтнути таку здобич, птах спочатку тре її об кору дерева, щоб позбавитись щетинок. Північні кукліло знищують таких шкідників лісу, як непарних шовкопрядів і американських білих метеликів. Іноді ці птахи ловлять невеликих жаб або ящірок або розорюють гнізда дрібних птахів.
Північні кукліло гніздяться з кінця травня до початку серпня. Їхнє гніздо являє собою платформу з гілочок діаметром 10-35 см, яку іноді встелюють сухим і зеленим листям, хвоєю, мохом, сухими пелюстками квітів або смужками кори. Воно розміщується на горизонтальній гілці дерева або в розвилці між гілками, на висоті від 1 до 6 м над землею, іноді на висоті до 27 м над землею. Гніздо будується парою птахів. Перед початком розмноження самці залицяються до самиці, даруючи їм гусінь або гілочку.
В кладці від 2 до 5 яєць (на заході ареалу в середньому 2,5, на сході ареалу в середньому 3,75). Самиці починають відкладати яйця через 24 години після початку побудови гнізда, відкладаючи по 1 яйцю на день. Інкубаційний період триває 9-11 днів.
Пташенята вилупляються вагою 8-9 г. Самиці годують їх перші 4-7 днів, після чого за ними починає доглядати самець. Пташенята ростуть дуже швидко і на 4 день життя важать 38 г. Вони покриваються пір'ям на 8-9 день життя, однак самець продовжує піклуватися про них ще приблизно 2 тижні.
За сезон може вилупитися два, іноді навіть три виводки. Дослідники спостерігали, як гніздовій парі може допомагати помічник — самець, який віддає до 40% своєї здобичі пташенятам, що дозволяє гніздовій парі успішно загніздитися вдруге. Іноді самиці кидають свого самця і утворюють нову пару з самцем, який раніше був помічником. Цей самець-помічник може як продовжити годувати пташенят з попереднього виводка, так і вбити одного з не своїх пташенят.
Північні кукліло іноді не насиджують самостійно яйця, а підкладають їх в гніздо інших птахів, як це робить багато інших видів зозуль. Найчастіше об'єктом їхнього гніздового паразитизму стають інші північні кукліло або чорнодзьобі кукліло. Іноді вони відкладають яйця в гнізда іншим видам птахів, зокрема північним зенаїдам, лускунам, мандрівним і лісовим дроздам, американським омелюхам, червоним кардиналам, східним тауї і червоноплечим еполетникам.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція північних кукліло становить пприблизно 9,7 мільйонів птахів. З 1970 по 2017 популяція цього виду скорочувалася в середньому на 1,6% кожен рік. Особливо сильно скоротилася популяція цього виду на заході США. Служба рибних ресурсів та дикої природи США класифікує західні популяції цього виду як такі, що перебувають під загрозхою зникнення і підлягають охороні.
Примітки
- BirdLife International (2016). Coccyzus americanus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 червня 2022.
- Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .
- Banks, Richard C. (1990) Geographic variation in the Yellow-billed Cuckoo: comments and corrections, The Condor, vol.92, nr.2, sid:538, ISSN 0010-5422
- Pruett, Christin L., Daniel D. Gibson, & Kevin Winker (2002) Molecular "Cuckoo Clock" Suggests Listing of Western Yellow-billed Cuckoos May Be Warranted, The Wilson Bulletin, vol.113, nr.2, sid:228-231, ISSN 0043-5643
- Barber, NA; Marquis, RJ; Tori, WP (2008). Invasive prey impacts the abundance and distribution of native predators. Ecology. 89 (10): 2678—2683. doi:10.1890/08-0395.1. PMID 18959305.
- Proposed Rules : Endangered and Threatened Wildlife and Plants; Findings on a Petition To Delist the Distinct Population Segment of the Western Yellow-Billed Cuckoo (PDF). Federal Register. 85, No. 180. 16 вересня 2020. Процитовано 15 березня 2022.
Джерела
- Jonathan Alderfer (Hrsg.): Complete Birds of North America. National Geographic, Washington D.C. 2006, .
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuklilo pivnichnij Pivnichnij kuklilo Nacionalnij park Pivostriv Bryus Kanada Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Kuklilo Coccyzus Vid Kuklilo pivnichnij Binomialna nazva Coccyzus americanus Linnaeus 1758 Areal vidu Sinonimi Cuculus americanus Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Coccyzus americanus Vikividi Coccyzus americanus EOL 45510711 ITIS 177831 MSOP 22684331 NCBI 33603 Fossilworks 289514 Kukli lo pivnichnij Coccyzus americanus vid zozulepodibnih ptahiv rodini zozulevih Cuculidae Meshkaye v Americi Taksonomiya i sistematikaPivnichnij kuklilo Pivnichnij kuklilo poperedu i chornodzobij kuklilo pozadu Pivnichnij kuklilo source source source source source source source Pivnichnij kuklilo okrug Seneka shtat Nyu Jork SShA Yajce pivnichnogo kuklilo Pivnichnij kuklilo buv opisanij shvedskim naturalistom Karlom Linneyem u 1758 roci v desyatomu vidanni jogo praci Systema Naturae pid nazvoyu Cuculus americanus U 1816 roci jogo bulo perevedeno do rodu Kuklilo Coccyzus vstanovlenogo francuzkim ornitologom Luyi Zhanom P yerom V yejo Pivnichnij kuklilo ye tipovim vidom cogo rodu U 1887 roci amerikanskij ornitolog Robert Ridzhvej vidiliv populyaciyi sho meshkayut na zahodi SShA u okremij pidvid C a occidentalis U 1990 roci Benks prijshov do visnovku sho vid Coccyzus americanus ye monotipovij opirayuchis na porivnyalno morfologichni doslidzhennya todi yak Pryuyett ta inshi doslidniki u 2001 roci na osnovi porivnyalnogo genetichnogo doslidzhennya prijshli do visnovku sho vid slid rozdiliti na 2 pidvidi Mizhnarodna spilka ornitologiv klasifikuye cej vid yak monotipovij OpisDovzhina ptaha stanovit 26 32 sm vrahovuyuchi hvist dovzhinoyu 15 sm i dzob dovzhinoyu 2 5 sm rozmah kril 38 43 sm Samci pid chas sezonu rozmnozhennya vazhat 58 g samici 65 g pered migraciyeyu voni dosyagayut vagi 110 g pislya trivalogo perelotu vaga mozhe stanoviti 31 g Samici ye desho bilshimi za samciv odnak mayut odnakove zabarvlennya Verhnya chastina golovi i verhnya chastina tila rivnomirno korichnevi pershoryadni i drugoryadni mahovi pera bilya osnovi ruduvato korichnevi sternovi pera mayut na kinci pomitni bili plyami Nizhnya chastina tila perevazhno bila mahovi pera znizu korichnevi abo ruduvato korichnevi sternovi pera znizu chorni na kinci bili Ochi temno kari u molodih ptahiv siri Navkolo ochej siri kilcya pid chas sezonu rozmnozhennya voni stayut zhovtimi Dzob micnij desho vignutij zverhu chornij z zhovtuvato oranzhevim krayem znizu zhovtij abo zhovtuvato orazhevij na kinci chornij Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya doroslih ptahiv odnak hvist u nih znizu sirij na kinci svitlij Harakterne zhovte zabarvlennya dzoba voni nabuvayut lishe na drugomu misyaci zhittya Chornodzobi kuklilo ye shozhimi na pivnichnih kuklilo odnak ruduvato korichnevi plyami v operenni u nih vidsutni yak i bili plyami na kinchikah sternovih per U bilocherevogo kuklilo sternovi pera takozh ye rivnomirno korichnevimi U mangrovogo kuklilo na oblichchi ye chorna maska a nizhnya chastina tila maye svitlo ohriste zabarvlennya Golos Tipovij krik pivnichnogo kuklilo ce shvidke stakato z 8 12 odnotonnih gluhih zvukiv kuk kuk kuk shvidkist i guchnist yakogo postupovo zmeshuyetsya Jogo najchastishe mozhna pochuti vranci interval do nastupnogo kriku stanovit bilshe 10 hvilin Takozh mozhno pochuti seriyu z priblizno 20 rizkih bilsh dzvinkih krikiv kou kou kou Pivnichni kuklalo takim chinom komunikuyut mizh soboyu zokrema tak samici sho sidyat na gnizdi klichut samcya Pid chas sezonu rozmnozhennya krik pivnichnogo kuklilo mozhna pochuti i vden i vnochi Voni krichat navit u zharku pogodu a pered doshem yih golosi stayut bilsh guchnimi Za cyu zdatnist pivnichnih kuklilo peredchuvati grozu zhiteli pivdennih shtativ dali yim narodni nazvi angl rain crow doshova vorona i storm crow grozova vorona Poshirennya i ekologiyaPivnichni kuklilo gnizdyatsya na pivdennomu zahodi Kanadi v rajoni Velikih ozer na shodi i v centri Spoluchenih Shtativ Ameriki lokalno v Meksici v gorah Zahidnoyi Syerra Madre na shid vid Shidnoyi Syerra Madre na pivnochi pivostrova Yukatan zokrema na ostrovi Kosumel ta na pivdni Kalifornijskogo pivostrova a takozh na Velikih Antilskih ostrovah Na zahodi SShA pivnichni kuklilo gnizdyatsya duzhe lokalno Pivnichni kuklilo zimuyut na bilshij teritoriyi Pivdennoyi Ameriki na shid vid And na pivden do centralnoyi Argentini Inodi voni takozh zimuyut v Panami Migraciya na pivden pochinayetsya naprikinci veresnya na pochatku zhovtnya odnak u vinyatkovih vipadkah mozhe pochatisya vzhe naprikinci serpnya i prodovzhuvatisya do grudnya Do misc gnizduvannya na shodi SShA voni pochinayut povertatisya naprikinci kvitnya na pochatku travnya Do Floridi voni prilitayut na 2 3 tizhni ranishe Na zahodi arealu pivnichni kuklilo povertayutsya do misc gnizduvannya z seredini travnya do seredini chervnya Na migraciyi ptahi regulyarno traplyayutsya na pivdni SShA v Centralnij Americi na Bermudskih i Karibskih ostrovah Brodyachi ptahi inodi sposterigalisya u Zahidnij Yevropi Do 2007 roku pivnichnih kuklilo 59 raziv sposterigali u Velikij Britaniyi i 9 raziv u Irlandiyi Pivnichni kuklilo zhivut perevazhno u shirokolistyanih i mishanih lisah v ridkolissyah poblizu richok i ozer Zimuyut na uzlissyah tropichnih lisiv v galerejnih i mangrovih lisah v savanah Zustrichayutsya na visoti do 2800 m nad rivnem morya PovedinkaPivnichni kuklilo zhivlyatsya komahami zokrema kokonopryadami i cikadami yakih shukayut v kronah derev ta v gustih chagarnikovih zarostyah abo lovlyat v poloti Veliku chastinu yih racionu skladaye gusin zokrema vidi pokriti otrujnimi volosinkami i cherez ce neyistivni dlya bilshosti inshih ptahiv Pered tim yak prokovtnuti taku zdobich ptah spochatku tre yiyi ob koru dereva shob pozbavitis shetinok Pivnichni kuklilo znishuyut takih shkidnikiv lisu yak neparnih shovkopryadiv i amerikanskih bilih metelikiv Inodi ci ptahi lovlyat nevelikih zhab abo yashirok abo rozoryuyut gnizda dribnih ptahiv Pivnichni kuklilo gnizdyatsya z kincya travnya do pochatku serpnya Yihnye gnizdo yavlyaye soboyu platformu z gilochok diametrom 10 35 sm yaku inodi vstelyuyut suhim i zelenim listyam hvoyeyu mohom suhimi pelyustkami kvitiv abo smuzhkami kori Vono rozmishuyetsya na gorizontalnij gilci dereva abo v rozvilci mizh gilkami na visoti vid 1 do 6 m nad zemleyu inodi na visoti do 27 m nad zemleyu Gnizdo buduyetsya paroyu ptahiv Pered pochatkom rozmnozhennya samci zalicyayutsya do samici daruyuchi yim gusin abo gilochku V kladci vid 2 do 5 yayec na zahodi arealu v serednomu 2 5 na shodi arealu v serednomu 3 75 Samici pochinayut vidkladati yajcya cherez 24 godini pislya pochatku pobudovi gnizda vidkladayuchi po 1 yajcyu na den Inkubacijnij period trivaye 9 11 dniv Ptashenyata viluplyayutsya vagoyu 8 9 g Samici goduyut yih pershi 4 7 dniv pislya chogo za nimi pochinaye doglyadati samec Ptashenyata rostut duzhe shvidko i na 4 den zhittya vazhat 38 g Voni pokrivayutsya pir yam na 8 9 den zhittya odnak samec prodovzhuye pikluvatisya pro nih she priblizno 2 tizhni Za sezon mozhe vilupitisya dva inodi navit tri vivodki Doslidniki sposterigali yak gnizdovij pari mozhe dopomagati pomichnik samec yakij viddaye do 40 svoyeyi zdobichi ptashenyatam sho dozvolyaye gnizdovij pari uspishno zagnizditisya vdruge Inodi samici kidayut svogo samcya i utvoryuyut novu paru z samcem yakij ranishe buv pomichnikom Cej samec pomichnik mozhe yak prodovzhiti goduvati ptashenyat z poperednogo vivodka tak i vbiti odnogo z ne svoyih ptashenyat Pivnichni kuklilo inodi ne nasidzhuyut samostijno yajcya a pidkladayut yih v gnizdo inshih ptahiv yak ce robit bagato inshih vidiv zozul Najchastishe ob yektom yihnogo gnizdovogo parazitizmu stayut inshi pivnichni kuklilo abo chornodzobi kuklilo Inodi voni vidkladayut yajcya v gnizda inshim vidam ptahiv zokrema pivnichnim zenayidam luskunam mandrivnim i lisovim drozdam amerikanskim omelyuham chervonim kardinalam shidnim tauyi i chervonoplechim epoletnikam ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya pivnichnih kuklilo stanovit ppriblizno 9 7 miljoniv ptahiv Z 1970 po 2017 populyaciya cogo vidu skorochuvalasya v serednomu na 1 6 kozhen rik Osoblivo silno skorotilasya populyaciya cogo vidu na zahodi SShA Sluzhba ribnih resursiv ta dikoyi prirodi SShA klasifikuye zahidni populyaciyi cogo vidu yak taki sho perebuvayut pid zagrozhoyu zniknennya i pidlyagayut ohoroni PrimitkiBirdLife International 2016 Coccyzus americanus Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Turacos bustards cuckoos mesites sandgrouse World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 23 chervnya 2022 Payne R B 2005 The Cuckoos Oxford University Press ISBN 0 19 850213 3 Banks Richard C 1990 Geographic variation in the Yellow billed Cuckoo comments and corrections The Condor vol 92 nr 2 sid 538 ISSN 0010 5422 Pruett Christin L Daniel D Gibson amp Kevin Winker 2002 Molecular Cuckoo Clock Suggests Listing of Western Yellow billed Cuckoos May Be Warranted The Wilson Bulletin vol 113 nr 2 sid 228 231 ISSN 0043 5643 Barber NA Marquis RJ Tori WP 2008 Invasive prey impacts the abundance and distribution of native predators Ecology 89 10 2678 2683 doi 10 1890 08 0395 1 PMID 18959305 Proposed Rules Endangered and Threatened Wildlife and Plants Findings on a Petition To Delist the Distinct Population Segment of the Western Yellow Billed Cuckoo PDF Federal Register 85 No 180 16 veresnya 2020 Procitovano 15 bereznya 2022 DzherelaJonathan Alderfer Hrsg Complete Birds of North America National Geographic Washington D C 2006 ISBN 0 7922 4175 4 Johannes Erhitzoe Clive F Mann Frederik P Brammer Richard A Fuller Cuckoos of the World Christopher Helm London 2012 ISBN 978 0 7136 6034 0 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi